Рішення

від 19.11.2013 по справі 917/2209/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 Справа №917/2209/13

м. Полтава

за позовом Державного дослідного підприємства Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України, вул. М.Раскової, 4-а, м. Київ, 02660

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 12500,00 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача : Савчук Н.Ф., довіреність від 18.11.2013 року;

від відповідача : Савченко А.Г., довіреність від 25.05.2012 року №9.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 19.11.2013 року, повний текст складено 21.11.2013 року.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 35/Н від 07.03.2012 року в розмірі 12500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Письмового відзиву на позов відповідач не надав, вимог ухвали суду не виконав, представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на ненастання строку для оплати товару.

Клопотання відповідача про відкладення слухання справи з огляду на неотримання відповідачем додатків №№6 та 7 до позовної заяви суд відхилив як необґрунтоване та спрямоване на затягування судового процесу. З додатками №№6 та 7 до позовної зави, а саме: квитанцією про сплату вартості поштових послуг від 08.11.2012 року за відправку претензії та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.11.2012 року, суд ознайомив представника відповідача в судовому засіданні, що зафіксовано в протоколі судового засідання від 19.11.2013 року.

Оскільки необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, суд визнав за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

07.03.2012 року між сторонами укладено договір поставки № 35/Н (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач виступає постачальником, а відповідач -покупцем. Згідно п.1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця пластини Я5-ОМС-05.01.200 ф490 (продукція) у кількості 10 одиниць, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Поставка продукції здійснюється не пізніше 20 діб після надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника, згідно виставлених рахунків (п. 2.1. Договору).

Загальна сума договору складає 12500,00 грн. Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3 Договору).

07.03.2012 року відповідач за довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей № 422 від 07.03.2012р. отримав від позивача продукцію - пластини Я5-ОМС-05.01.200 ф490 в кількості 10 штук на загальну суму 12500,00 грн. Факт передачі товару підтверджується накладною № 429 від 07.03.2012р. з підписом відповідача про отримання товару (а.с. 10-11), оригінали оглянуті судом та відповідачем в засіданні (копії залучені до матеріалів справи). Щодо фактичного отримання товару представник відповідача в судовому засіданні не заперечував.

Як свідчать матеріали справи товар отримувався відповідачем без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості.

П. 2.1 Договору містить зобов'язання покупця здійснити розрахунки за продукцію шляхом попередньої оплати. Цим же пунктом Договору передбачено, що поставка продукції здійснюється не пізніше 20 діб після надходження попередньої оплати.

Попередня оплата згідно Договору здійснена не була, проте позивач товар поставив, а відповідач після поставки не оплатив його.

Позивачем була направлена відповідачу претензія №1 від 08.11.2012 року про погашення заборгованості на суму 12500,00 грн., яку відповідач отримав 13.11.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14), проте залишена без належного реагування - борг сплачений не був.

Сторонами не був встановлений строк оплати продукції в тому разі, якщо не здійснена попередня оплата, в зв'язку з чим відповідач посилається на те, що строк оплати за договором не настав, претензії про сплату боргу він не отримував, тому відповідач не є таким, що прострочив зобов'язання.

Стосовно заперечень відповідача суд зазначає наступне.

За ч.1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. 1, 4 ст. 538 ЦК України).

Посилання відповідача про неотримання претензії спростовуються наявними у справі доказами, а саме: повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14), квитанцією про сплату вартості поштових послуг від 08.11.2012 року за відправку претензії (а.с. 13), таким чином, вимога про оплату заборгованості була одержана відповідачем 13.11.2012 року.

Крім цього, судом береться до уваги, що відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10, вимога має бути вчинена у активній формі поведінки однієї сторони, доведеної до іншої. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення з претензією, листом, телеграмою, тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього звернення з вимогами, оформленими у іншій спосіб, ніж позов (відмінними від нього), за висновком Верховного Суду України буде фактично призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої ст. 124 Конституції України.

Згідно ст. 111-28 ГПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Аналогічні приписи містяться у ст. 111-28 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Враховуючи наведені вище положення, строк виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за Договором настав.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

За ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, обов'язок відповідача щодо оплати продукції витікає з положень Цивільного Кодексу України, правової позиції Верховного Суду України, яка є обов'язковою для суду згідно ст. 111-28 ГПК України, та Договору.

За ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Строк на який укладався Договір закінчився, згідно п. 7.2. Договір діє до 31.12.2012 року.

Проте, згідно норм ЦК України (п. 4. ст. 631) закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (ст. 4-3 ГПК України).

Згідно ст. 33, ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманої продукції.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач факт прострочення сплати коштів за отриману продукцію не спростував. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення основна заборгованість в розмірі 12 500,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч. 2), 82-85, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 33460268 на користь Державного дослідного підприємства Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України, вул. М.Раскової, 4-а, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 24367290: 12 500 грн. 00 коп. - основний борг; 1720 грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.11.2013 року

Суддя І.І.ПУШКО