Рішення

від 20.12.2006 по справі 27/317-06-9828

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/317-06-9828

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2006 р.Справа  № 27/317-06-9828

За позовом  відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”  

ддо відповідачів  1) державного підприємства Одеської залізниці

2)  колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” (КПЗФ „Центральна”)

Про стягнення 978,92 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:    не з'явився;

Від відповідачів:  1) Кірічек С.В., довіреність № 430 від 13.11.2006 року;2) не з'явився;

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –978,92 грн.

          У судовому засіданні від 20.11.2006 року Одеська залізниця надала до господарського суду відзив на позов, у якому із посиланням на ст. 31, 32 Статуту залізниць України та 3.9 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, просить суд звільнити Одеську залізницю від матеріальної відповідальності за недостачу вантажу в повному обсязі.

          23.10.2006 року за вх. № 23405 КПЗФ „Центральна” надало до господарського суду Одеської області відзив на позов, в якому вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав викладених у відзиві та просить суд припинити провадження у справі у відношенні КПЗФ „Центральна”.

          04.12.2006 року за вхідним № 27398  позивач надав до господарського суду Одеської області Лист № 463 від 28.11.2006 року із розрахунком понаднормативної нестачі, у якому просить суд стягнути з відповідачів 848,22 грн. відшкодування збитків від недостачі вантажу та судові витрати по справі.

          Відповідач (КПЗФ „Центральна”), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду.

          Керуючись ст. 75  ГПК  України  суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі ПП КПЗФ „Центральна” за наявними у справі матеріалами.          

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника Одеської залізниці, суд, встановив.

          Відповідно до Договору № 1-21 від «15»лютого 2005 року, укладеного між ВАТ „Вінницяоблпаливо”   та ПП «Розма Плюс», відправник вантажу –КПЗФ „Центральна” відпустив зі станції відправлення «Карахаш Дон»в адресу позивача вугілля марки AМ у вагоні № 66731423 за залізничною накладною № 48219334 в обсязі 69000 кг. однак фактично на Джулинський паливний склад у вказаному вагоні прибуло в об'ємі 65700 кг.

          Відповідно до додаткового узгодження № 12/2 від 17.01.2006 року до договору № 1-21 від «15»лютого 2005 року, укладеного між ВАТ „Вінницяоблпаливо”   та ПП «Розма Плюс»», ціна однієї тонни вугілля марки AМ становить 300 грн. за одну тонну вугілля без ПДВ.

          За поставку вугілля (зокрема у зазначеному вагоні) ВАТ „Вінницяоблпаливо” здійснило платіж на поточний рахунок ПП «Розма Плюс»у розмірі 150000 грн. відповідно до платіжних доручень № 876 від 07.07.2006 року, № 790 від 10.07.2006 року, № 791 від 10.07.2006 року.

          При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 66731423  встановлена нестача вугілля в обсязі 3300 кг.

          Нестача вугілля підтверджується комерційним актом серії БК № 044115*642/2 від 14.06.2006 року, у якому зазначено, що «при перевірці виявлено завантаження рівномірне, нижче бортів на 200 мм. В документах завантаження відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявне поглиблення: праворуч за рухом потягу: над 6,7 люками –довжиною 3000 мм, шириною 2500 мм, глибиною 800 мм скосом до борту вагону. Наявний зазор в шостому люці праворуч між кришкою люку і поперечною балкою шириною 50 мм на всю довжину кришки люку, закладений дошкою і клоччям. Течі вантажу немає. Двері і решта люків закриті щільно. Каток застосувався. Нанесене захисне маркування вантажу вапном. В місцях поглиблень захисне маркування відсутнє”;

          - Актами загальної форми № 3254 від 13.06.2006 року, № 3259 від 13.06.2006 року.

          За комерційним актом серії БК № 044115*642/2 від 14.06.2006 року вагон не справний, що також підтверджується Актом про технічний стан вагону №  493 від 13.06.2006 р.

          Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

          а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

          б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а  якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

          в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми,  на яку було знижено його вартість.

          Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

          Згідно з розрахунком позивача, який підтверджено розрахунком Одеської залізниці, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають –848,22 грн.

          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

          Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

          Статтею 31 Статуту встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

          У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила, можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.

          Враховуючи те, що           залізниця в порушення вимог ст. 31 Статуту подала під завантаження несправний вагон, а відправник не відмовився від його використання, відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 66731423 покладається в рівних долях, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, на вантажовідправника, тобто на КПЗФ „Центральна” та на перевізника -  ДП Одеську залізницю.

          На теж саме вказує і п. 3.9 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, за яким відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження  справні,  придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від  залишків  вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо  він  цього не зробив, відповідальність за втрату,  недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися  внаслідок  технічної несправності рухомого складу,  покладається на  відправника. Винятки  з  цього  правила можуть  мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається,  що технічна несправність мала прихований  характер або  виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є  такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю. Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування,  мали ще й  такі,  які  могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника.  

          Відповідач (КПЗФ „Центральна”),повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду.

          Повідомлення належним чином КПЗФ „Центральна” про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 172093, 195536 та наданим до суду відзивом (вх. № 23405 від 23.10.2006 року). Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався. Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 20.11.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому, на думку суду, подальше відкладення розгляду справи є недоцільним та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку КПЗФ „Центральна” у судове засідання.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Од. філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь відкритого акціонерного товариства  „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122), код ЄДРПОУ 01880670, р/р 2600030132 в Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571 –424,11 грн. основного боргу, 51 грн. держмита  та 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.Стягнути з колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна”  (94613, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Старокам'яна, 1) код ЄДРПОУ 32226023, р/р 26006053701304 в ЛФ „Приватбанк” м. Луганськ, МФО 304795 на користь відкритого акціонерного товариства  „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122), код ЄДРПОУ 01880670, р/р 2600030132 в Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571 –424,11 грн. основного боргу, 51 грн. держмита  та 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

1.Позов задовольнити повністю.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.