Рішення

від 15.11.2013 по справі 233/7674/13-ц

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/7674/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року місто Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Леміщенко О.О., при секретарі Максімовій Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю.

В позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 18 січня 2000 року між ним, ОСОБА_1, та КСП «Берестовий» ім. 50 річчя Великого Жовтня, був укладений договір купівлі-продажу №17 нежитлових приміщень, а саме: будівлі боксів, гаражів та складів, позначеної на плані БТІ літерою «Б-1», розташованої за адресою: м. Костянтинівка, вул. Вітебська, 21 «б», загальною площею 217, 6 кв. м., яка складається з: будівлі « 1-1» загальною площею 29,2 кв. м, будівлі « 2-1» загальною площею 33,6 кв.м, будівлі « 3-1» загальною площею 29,2 кв. м, будівлі « 4-1» загальною площею 125,6 кв.м. При укладанні договору він та КСП «Берестовий" домовилися щодо усіх істотних умов договору. Досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору підтверджується письмовими доказами, а саме: самим договором, підписаним у простій письмовій формі обома сторонами; відбулося повне виконання договору, він сплатив за придбане майно кошти, обумовлені договором купівлі-продажу і це майно було передано йому, що підтверджується копією квитанції № 143 від 18.01.2000 року та копією акта приймання-передачі нежитлового приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 18 січня 2000 року. Він з 2000 року добросовісно здійснював догляд за зазначеною будівлею, користувався нею, крім того, оскільки зазначена будівля знаходилася в аварійному стані, він придбав будівельні матеріали та зробив капітальний ремонт, що підтверджується довідкою про вартість та виконання будівельних робіт. На теперішній час КСП «Берестовий» не існує. У 2013 році він звернувся до Костянтинівського міського БТІ та до Реєстраційної службі Костянтинівського міськрайонного управління юстиції з заявою про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Костянтинівка, вул. Вітебська, 21 «б», але йому в реєстрації було відмовлено з причин неоформлення права власності на ці приміщення, що підтверджується рішенням реєстратора. В зв’язку із викладеним просить ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на згадані нежитлові приміщення за набувальною давністю, оскільки він з 2000 року добросовісно, відкрито та безперервно володів нежилими приміщеннями утримував їх, підтримував в належному стані.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 15.10.2013 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, в судове засідання не з’явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 01.01.2013 року, в судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору продажу майна громадянам №17 від 18.01.2000 року КСП «Бересовий», ЄДРПОУ 00848842, продало, а ОСОБА_1, купив майно: будівлю «Б-1», розташовану за адресою: м. Костянтинівка, вул. Вітебська, 21 «б», загальною площею 217, 6 кв. м., яка складається з: будівлі « 1-1» загальною площею 29,2 кв. м, будівлі « 2-1» загальною площею 33,6 кв.м, будівлі « 3-1» загальною площею 29,2 кв. м, будівлі « 4-1» загальною площею 125,6 кв.м. Вартість майна за договором складає 15000,00 грн.

Зазначене в договорі №17 від 18.01.2000 року майно було передано від продавця покупцеві за актом приймання-передачі від 18.01.2000 року, вартість майна за договором покупцем оплачена 18.01.2000 року, що підтверджується квитанцією №143.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Берестовий», ЄДРПОУ 00848842, станом на сьогоднішній день припинено, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис 12421170003000508 від 17.07.2012 року.

До сьогоднішнього дня жодна третя особа не заявляла своїх прав на майно, яке було предметом згаданого договору купівлі-продажу.

Позивачем доведено та підтверджено документально рахунком-фактурою від 21.03.2013 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року придбання будівельних матеріалів та проведення капітальних ремонтних робіт будівлі за адресою: м. Костянтинівка, вул. Вітебська, 21 «б»

Так, частиною 1 ст. 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном розпочалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Ураховуючи, що Цивільний Кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року (п.1. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України) норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а відтак визнання за рішенням суду права власності на нерухоме майно (ч. 4 ст. 344 ЦК України) може мати місце з 1 січня 2011 року.

Таким чином, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 набув право власності на об'єкти нерухомого майна за набувальною давністю, оскільки не встановлено, що це порушить права третіх осіб та не суперечить загальним принципам, що регулюють набуття права власності за набувальною давністю, а саме:

- по-перше, позивач добросовісно заволодів чужим майном, тобто, майно, що опинилося у його володінні є об'єктивно чужим,

- по-друге, володілець (позивач) лише суб'єктивно вважає майно своїм, але при цьому достеменно знає про те, що воно чуже;

- по-третє, добросовісне заволодіння - це свідомий вольовий акт, що розглядається як правомірна дія щодо об'єктивно безхазяйного майна, тобто такого, про яке не виникає сумнівів, що хтось є власником цього майна і бажає та має намір ним користуватися, а відповідно, заволодівши останнім, може мати місце порушення чиїхось законних прав та інтересів;

- в четверте, для визнання володільця добросовісним достатньо аби він не набув спірне майно злочинним шляхом чи способом, що завідомо суперечить основам правопорядку та моралі, оскільки іншого чинне законодавство України не передбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 30, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю - ЗАДОВОЛЬНИТИ.

Визнати за ОСОБА_1, який народився 16.05.1976 року в м. Костянтинівка Донецької області, ІПН НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на нежитлові приміщення будівлі боксів, гаражів та складів, позначеної на плані БТІ літерою «Б-1», розташованої за адресою:Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Вітебська, 21 «б», загальною площею 217, 6 кв.м., яка складається з: будівлі « 1-1» загальною площею 29,2 кв.м., будівлі « 2-1» загальною площею 33,6 кв.м., будівлі « 3-1» загальною площею 29,2 кв.м., будівлі « 4-1» загальною площею 125,6 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: