Рішення

від 18.11.2013 по справі 901/3466/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.2013 Справа № 901/3466/13

За позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до відповідача Виконавчого комітету Поштовської селищної ради Бахчисарайського району

про стягнення 4259,9 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Бабіч С.М., довіреність №13/76 від 08.01.2013, провідний юрисконсульт;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Поштовської селищної ради Бахчисарайського району заборгованості за договором підряду №74 від 20.10.2010 про надання послуг з планування території ДУЗ КТ ЦЛУ «Вишенка» Поштової селищної ради у розмірі 3630,00 грн, індексу інфляції у розмірі 312,20 грн, 3% річних у розмірі 317,70 грн, а також судового збору.

У ході розгляду справи позивачем у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідною заявою, яка прийнята судом до розгляду, зменшено суму позовних вимог у зв'язку з помилково заявленим періодом стягнення. Позивач просить суд стягнути з відповідача за період з грудня 2010 року по вересень 2013 року суму заборгованості за договором підряду №74 від 20.10.2010 у розмірі 3630,00 грн, індекс інфляції у розмірі 301,30 грн та 3% річних у розмірі 309,10 грн.

У судовому засіданні 18.11.2013 представником позивача надано суду заяву, в якій повідомляється про допущення описок, зокрема, позивач просить суд прохальну частину позовної заяви читати у наступній редакції: «Стягнути з Виконавчого комітету Поштовської селищної ради Бахчисарайського району на користь Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованість за договором підряду №74 від 20.10.2010 про надання послуг з планування території ДУЗ КТ ЦЛУ «Вишенка» Поштової селищної ради у розмірі 3630,00 грн, індекс інфляції у розмірі 312,20 грн, 3% річних у розмірі 317,70 грн».

Судом прийнято вказану заяву до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №74 від 20.10.2010 в частині оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму боргу у розмірі 3630,00 грн, індекс інфляції у розмірі 301,30 грн та 3% річних у розмірі 309,10 грн.

Відповідач явку представника у жодне судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомляв, відзиву на позов не представив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованою кореспонденцією за вказаною у позовній заяві адресою та отримав судову кореспонденцію за даною адресою, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с .24).

З наведеного виходить, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи судом, однак не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2010 між Дочірнім підприємством «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Підрядник) та Поштовою селищною радою (Замовник) укладено договір підряду №74 (а. с. 11-12), згідно з пунктом 1.1 якого Підрядник зобов'язався власними силами та засобами надати послуги з планування території ДУЗ КТ ЦЛУ «Вишенка» Поштовської селищної ради у відповідності до затвердженої проектно-кошторисною документацією. Замовник зобов'язався надати Підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисної документації у трьохденний строк після підписання договору, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти роботи та повністю сплатити вартість наданих послуг (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт за даним договором складає 3630,00 грн з урахуванням ПДВ. Ціна робіт визначається договірною ціною.

Договір набирає законної сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 (з правом дострокового виконання). Роботи вважаються виконаними після підписання акту наданих послуг за поточним ремонтом (п. п. 3.1, 3.2 договору).

Згідно п. 4.1 у розділі 4 «Фінансування робіт» договору фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету Поштовської селищної ради.

Пунктом 4.1 розділу 5 «Розрахунки та платежі» договору визначено, що розрахунки за виконані роботи з Підрядником здійснюються упродовж 20 днів після підписання акту наданих послуг. За надані послуги, виконані з недоліками та дефектами, виявленими при прийнятті об'єкту в експлуатацію, оплата здійснюється після їх усунення.

Відповідно до п. 12.1 договору Підрядник здійснює роботи згідно вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, а Замовник здійснює контроль за виконанням робіт у відповідності з проектно-кошторисною документацією та технічними умовами.

Згідно п. 13.1 договору здача-прийом виконаних за об'єктом робіт здійснюється у відповідності з діючим порядком, оформлюється актом КБ-2В. Перелік документів, які оформлюються при здачі об'єкту в експлуатацію, повинен відповідати передбаченому будівельними нормами та правилами. З моменту підписання акта здачі об'єкту в експлуатацію Замовник відповідає за його схоронність.

Пунктом 16.1 договору визначено, що він вступає в дію у день його підписання сторонами та є діючим до повного виконання зобов'язань за даним договором.

Позивачем у виконання зобов'язань за договором підряду №74 від 20.10.2010 було виконано планування території ДУЗ КТ ЦЛУ «Вишенка» Поштовської селищної ради загальною вартістю 3630,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (а. с. 13) та актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року (а. с. 14-15).

Зазначений акт приймання виконаних будівельних робіт підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень та претензій.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що у порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідачем не оплачено вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 3630,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 3630,00 грн такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що між Дочірнім підприємством «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Поштовською селищної радою виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір підряду.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем свої зобов'язання за договором підряду №74 від 20.10.2010 виконані належним чином, однак відповідач зобов'язання щодо оплати отриманих послуг з планування території ДУЗ КТ ЦЛУ «Вишенка» Поштовської селищної ради у порушення умов договору не виконав, у зв'язку із чим за ним станом на час розгляду справи утворилась заборгованість у розмірі 3630,00 грн.

Відповідач на день розгляду справи у суді не представив доказів погашення існуючої за ним заборгованості, доводів позивача не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення 3630,00 грн заборгованості за договором підряду №74 від 20.10.2010 підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача за період з грудня 2010 року по вересень 2013 року індексу інфляції у розмірі 301,30 грн та 3% річних у розмірі 309,10 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не було виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором щодо оплати вартості наданих позивачем послуг та оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем - 309,10 грн. При цьому суд погоджується із розрахунком 3% річних у розмірі 309,10 грн, враховуючи їх розмір та період нарахування. Водночас вимоги про стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню, оскільки суд не погоджується з розрахунком інфляційних втрат, зробленим позивачем.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.02.2012р. по справі №5021/1596/2011.

Інформаційним листом №3.2-2005 від 15.07.2005р. Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 Цивільного кодексу УРСР та 625 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Таким чином, діючим законодавством передбачено компенсацію за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що пов'язані з інфляційними процесами в державі, які не можна вважати штрафними санкціями для боржника. А тому суд вважає правильним застосування індексу інфляції за весь період прострочення як це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Оскільки чинним законодавством, а саме статтею 625 Цивільного кодексу України, передбачено одночасне нарахування відсотків річних та інфляційного відшкодування за весь час прострочення, суд вважає правомірним при розрахунку інфляційного відшкодування застосування періоду з грудня 2010 року по вересень 2013 року, який і заявлено позивачем та який є ідентичним періоду нарахування 3% річних.

Розрахунок втрат позивача від інфляції зроблено судом відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») за формулою: (сума заборгованості х індекс інфляції : 100) - сума заборгованості, та виглядає наступним чином:

грудень 2010 року: (3630,00 х 100,8 : 100) - 3630,00 = 29,04 грн;

січень 2011 року: (3630,00 х 101,0 : 100) - 3630,00 = 36,3 грн;

лютий 2011 року: (3630,00 х 100,9 : 100) - 3630,00 = 32,67 грн;

березень 2011 року: (3630,00 х 101,4 : 100) - 3630,00 = 50,82 грн;

квітень 2011 року: (3630,00 х 101,3 : 100) - 3630,00 = 47,19 грн;

травень 2011 року: (3630,00 х 100,8 : 100) - 3630,00 = 29,04 грн;

червень 2011 року: (3630,00 х 100,4 : 100) - 3630,00 = 14,52 грн;

липень 2011 року: (3630,00 х 98,7 : 100) - 3630,00 = - 47,19 грн;

серпень 2011 року: (3630,00 х 99,6 : 100) - 3630,00 = - 14,52 грн;

вересень 2011 року: (3630,00 х 100,1 : 100) - 3630,00 = 3,63 грн;

жовтень 2011 року: (3630,00 х 100,0 : 100) - 3630,00 = 0 грн;

листопад 2011 року: (3630,00 х 100,1 : 100) - 3630,00 = 3,63 грн;

грудень 2011 року: (3630,00 х 100,2 : 100) - 3630,00 = 7,26 грн;

січень 2012 року: (3630,00 х 100,2 : 100) - 3630,00 = 7,26 грн;

лютий 2012 року: (3630,00 х 100,2 : 100) - 3630,00 = 7,26 грн;

березень 2012 року: (3630,00 х 100,3 : 100) - 3630,00 = 10,89 грн;

квітень 2012 року: (3630,00 х 100,0 : 100) - 3630,00 = 0 грн;

травень 2012 року: (3630,00 х 99,7 : 100) - 3630,00 = - 10,89 грн;

червень 2012 року: (3630,00 х 99,7 : 100) - 3630,00 = - 10,89 грн;

липень 2012 року: (3630,00 х 99,8 : 100) - 3630,00 = - 7,26 грн;

серпень 2012 року: (3630,00 х 99,7 : 100) - 3630,00 = - 10,89 грн;

вересень 2012 року: (3630,00 х 100,1 : 100) - 3630,00 = 3,63 грн;

жовтень 2012 року: (3630,00 х 100,0 : 100) - 3630,00 = 0 грн;

листопад 2012 року: (3630,00 х 99,9 : 100) - 3630,00 = - 3,63 грн;

грудень 2012 року: (3630,00 х 100,2 : 100) - 3630,00 = 7,26 грн;

січень 2013 року: (3630,00 х 100,2 : 100) - 3630,00 = 7,26 грн;

лютий 2013 року: (3630,00 х 99,9 : 100) - 3630,00 = - 3,63 грн;

березень 2013 року: (3630,00 х 100,0 : 100) - 3630,00 = 0 грн;

квітень 2013 року: (3630,00 х 100,0 : 100) - 3630,00 = 0 грн;

травень 2013 року: (3630,00 х 100,1 : 100) - 3630,00 = 3,63 грн;

червень 2013 року: (3630,00 х 100,0 : 100) - 3630,00 = 0 грн;

липень 2013 року: (3630,00 х 99,9 : 100) - 3630,00 = - 3,63 грн;

серпень 2013 року: (3630,00 х 99,3 : 100) - 3630,00 = - 25,41 грн;

вересень 2013 року: (3630,00 х 100,0 : 100) - 3630,00 = 0 грн;

Всього - 163,35 грн.

Таким чином, сума інфляційного відшкодування, яка підлягає стягненню складає 163,35 грн, а розрахунок інфляційних втрат позивача не відповідає вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки ним невраховані показники дефляції, тобто за показниками індексів інфляції, що були меншими за одиницю, втрати від інфляції враховувались позивачем як « 0 грн», що є невірним. Зарахування нульових замість негативних втрат від інфляції (дефляції) призвело до збільшення розміру відшкодування на 137,95 грн, що порушує права відповідача, безпідставно збільшує розмір боргу та не відповідає правовій природі інфляційного відшкодування, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення індексу інфляції у розмірі 137,95 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23 липня 2012 року у справі №5020-1922/2011.

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задоволено частково, судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим суд відшкодовує позивачу судовий збір за рахунок відповідача у розмірі 1664,50 грн (розрахунок здійснено за формулою: сума задоволених позовних вимог х сума сплаченого судового збору / суму заявлених позовних вимог; 4102,45 х 1720,50/4240,40=1664,50).

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 18.11.2013.

Повне рішення складено 21.11.2013.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Поштовської селищної ради (98420, АР Крим, Бахчисарайський район, смт Поштове, вул. Чкаловська, 23, код ЄДРПОУ 37465851) на користь Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1, код ЄДРПОУ 31829422, р/р 2600607004118 КФ ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк», МФО 384674) суму заборгованості у розмірі 3630,00 грн, 3% річних у розмірі 309,10 грн, індекс інфляції у розмірі 163,35 грн та судовий збір у розмірі 1664,50 грн.

3. В частині позовних вимог про стягнення індексу інфляції у розмірі 137,95 грн відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна