Рішення

від 18.11.2013 по справі 922/4380/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р.Справа № 922/4380/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МНВО "Біокон" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діотима", м. Харків про стягнення 16668,56 грн. за участю предсьавників сторін:

позивача - Шалабодова М.М., за довіреністю від 28.10.2013 року;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МНВО «Біокон» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діотима» про стягнення заборгованості в сумі 16668,56 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань по сплаті грошового боргу за договором про переведення боргу № 27/13 від 18.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04 листопада 2013 року о 10 год. 40 хв.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 18.11.2013 року о 10 год. 40 хв.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.11.2013 року представник позивача супровідним листом (вх. № 42601) надав копію акта звірки взаємних розрахунків від 08.08.2013 року та Витяг з ЄДРПОУ стосовно відповідача.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.11.2013 року представник позивача надав пояснення (вх. № 42602) стосовно відсутності будь-яких судових рішень та судових проваджень щодо вказаного в позові договору про переведення боргу № 27/13 від 18.02.2013 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.11.2013 року представник позивача супровідним листом (вх. № 42798) надав документи, для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 18.11.2013 року позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 18.11.2013 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.

Присутній в судовому засіданні 18 листопада 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 листопада 2013 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи вищевикладене, а також те, що сторонам було надано достатньо часу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

20.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МНВО "Біокон" (позивач) та Іноземним підприємством "Індра" (первинний боржник) було укладено договір поставки № 123/04/10, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується в порядку та строки, встановлені даним договором, передати у власність первинного боржника товар, в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а відповідач зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах визначених даним договором.

Також сторонами 20.05.2010 року підписано протокол розбіжностей до договору поставки, додаткову угоду № 1 від 21.05.2010 р., додаткову угоду від 31.12.2010р., додаткову угоду від 09.06.2011р., додаткову угоду від 3012.2011р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на підставі видаткових накладних, що наявні в матеріалах справи.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженими особами на підставі довіреностей.

Відповідно до п. 5.4. договору поставки первинний боржник здійснює оплату на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Первинний боржник в порушення п.5.4. договору свої зобов'язання належним чином не виконав, а здійснив лише часткове погашення, у зв"язку із чим у первинного боржника утворився борг перед позивачем.

18.02.2013 року між Іноземним підприємством "Індра" (первинний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Діотима" (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідністю "МНВО "Біокон" (кредитор) було укладено договір про переведення боргу № 27/13, у відповідності до умов якого, первісний боржник переводить, а новий боржник приймає грошовий борг у розмірі 16668,56 грн., що виник на підставі договору поставки № 123/04/10 від 20.05.2010 року, укладеного між первісним боржником та кредитором. Новий боржник погашає зазначений вище грошовий борг перед кредитором у строк до 15.04.2013 року.

У відповідності до ст. 520 та ст. 521 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, відповідно до приписів якої, правочин щодо відповідної заміни у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому боржнику.

Відповідно до п. 2 договору кредитор не заперечує проти переведення боргу, визначеного у п. 1 договору, і підписуючи зі своєї сторони договір, дає свою згоду на переведення зазначеного боргу в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно п. 3 кредитор зменшує дебіторську заборгованість первісного боржника одночасно збільшуючи дебіторську заборгованість нового боржника на суму, вказану в п. 1 договору.

Згідно п. 10 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов"язань за цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, новий боржник (відповідач), порушив умови договору та не виконав свого обов"язку по сплаті грошового боргу, в строк, вказаний в п. 1 договору про переведення боргу, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 08.08.2013 року, який підписано обома сторонами та скріплено печатками.

Як зазначає позивач, при зверненні до суду з відповідним позовом, відповідач свої обов'язки за договором не виконав, борг в сумі 16668,56 грн. не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію вищевикладеним обставинам, господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов"язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором переведення боргу № 27/13 від 18.02.2013 року у розмірі 16668,56 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 520, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діотима" (61015, м. Харків, пров. Донбасівський, б. 17, р/р 26006000133092 в ХФ ПАТ "Укрексімбанк", МФО 351618, код ЄДРПОУ 37874423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичне науково-виробниче об'єднання "Біокон" (83009, м. Донецьк, просп. Партизанський, 43, р/р 26002619942898 у ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012, код ЄДРПОУ 13490613) 16668,56 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.11.2013 р.

Суддя Добреля Н.С.

922/4380/13