Ухвала
від 22.10.2013 по справі 820/4005/13-а
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р.Справа № 820/4005/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства " АТП-16355" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/4005/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова

до Публічного акціонерного товариства " АТП-16355"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, звернувся до суду з адміністративним позовом до ПАТ "АТП-16355" про стягнення податкового боргу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/4005/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова до ПАТ "АТП-16355" про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнено з ПАТ "АТП-16355" (61052, м. Харків, вул Ізмайлівська, 11а, код ЄДРПОУ 03118995, р/р 26008301812838, 26008302810028 в Ленінському відділенні ПІБ ФО 351629) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова (61052, м.Харків, вул. Ярославська, 18/15-а Код ЄДРПОУ 22682106) заборгованість в розмірі 15715.34 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 34 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідач станом на 15.05.13 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова та має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Загальне нарахування ПАТ „АТП-16355" згідно з розрахунками направленими боржнику за травень, червень 2009 року складає 17851,57грн. З урахуванням часткової сплати у 2009 році загальний борг відповідача становить 15715,34 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із обґрунтованості вимог УПФУ в Ленінському районі м. Харкова про стягнення з ПАТ "АТП-16355" на користь позивача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 15715 грн. 34 коп..

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Пунктами "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788 (далі - Закон № 1788) передбачений перелік осіб які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, а саме:

працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 8-10), вбачається, що витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно п.п. "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", склали 17851,57грн. З урахуванням часткової сплати у 2009 році загальний борг відповідача становить 15715,34 грн.

Колегія суддів зазначає, що порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 16.01.2004 року (далі Інструкція № 21-1).

Відповідно до п. 6.1 глави 6 Інструкції № 21-1, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповідності до пункту 6.4 глави 6 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог п.6.8 Інструкції № 21-1 УПФУ в Ленінському районі м. Харкова складався та направлявся на адресу відповідача розрахунок, що містив місячну суму зобов'язань на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Перехідних Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також, одночасно, повідомлялась загальна сума заборгованості підприємства перед позивачем за травень, червень 2009 року. Розрахунок відповідачем не оскаржений, однак суми, вказана у розрахунку, відшкодована не була.

Недійсність спірних розрахунків стосовно визначених сум за рішенням суду не встановлена, а тому відповідач не позбавлений обов'язку їх сплати.

Щодо посилання відповідача на положення ст. 99 КАС України колегія суддів зауважує, що ч.15 ст.106 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ХУ, строк давності щодо стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2) не застосовується.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати боргу до суду апеляційної інстанції не надав.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ПАТ " АТП-16355" на користь УПФУ в Ленінському районі м. Харкова заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у загальній сумі 15715 грн. 34 коп.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки викладена правова позиція не є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " АТП-16355" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/4005/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.10.2013
Оприлюднено22.11.2013
Номер документу35390620
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/4005/13-а

Ухвала від 07.02.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Гаманко О.І.

Ухвала від 19.11.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Гаманко О.І.

Ухвала від 22.10.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Бершов Г.Є.

Ухвала від 15.08.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Бершов Г.Є.

Ухвала від 23.05.2013

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Кухар М.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні