Ухвала

від 21.11.2013 по справі 764/11787/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

21.11.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №11сс/797/168/13 Головуючий в першій інстанції: Казаков В.В.

Категорія:скарга на ухвалу слідчого судді Доповідач: Юненко М.О.

КОПІЯ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Юненка М.О.

суддів - Леся В.І., Нікітіна Г.В.,

за участю секретаря - Лашкевич Н.А.

прокурора - Ващенка А.П.,

адвоката - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду міста Севастополя апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Севастополя Ващенка А.П. на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 11 листопада 2013 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у місті Севастополі Ревякіної С.В. про арешт майна, вилученого при проведенні обшуку на території заводу ТОВ „Ювелірна компанія „Камея"

УСТАНОВИЛА:

Старший слідчий СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Севастополі Ревякіна С.В. за погодженням з начальником відділу прокуратури місті Севастополя Ковальчуком А.І., звернулася до районного суду з клопотанням про дозвіл на арешт майна, вилученого при проведенні обшуку на території заводу TOB «Ювелірна компанія «Камея» за адресою: місто Севастополь, вул. Лазаревський спуск, 6.1 корпус 3.

При цьому в клопотанні слідчий вказала, що у ході обшуку заводу TOB «Ювелірна компанія «Камея» вилучено значну кількість предметів і документів (перелічених у резолютивній частині клопотання)по яких є достатні підстави вважати, що вони використовувались, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та є безпосереднім предметом кримінального правопорушення.

Крім того в клопотанні слідчого зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи TOB «Ювелірна Компанія «Камея» (СДРПОУ 36817914), яке зареєстроване рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради 14.12.2009 за № 020000045627, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 423312 від 14.12.2009., перебуває на податковому обліку по основному і реєстрацію в ДПІ Ленінського р-ну м. Харкова за № 38160 від 15.12.2009. на податковому обліку в якості платника податків по неосновному місцю обліку зареєстроване в ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя ДПС за № 5-1 від 08.06.2010. основний вид діяльності підприємства є виробництво ювелірних виробів, зареєстрованого за юридичною адресою: м. Харків, Ленінський р-н., вул. Малиновського, б. 3, кв. 39, фактично знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Лазаревський спуск. 6.1 корпус 3, діючи умисно, в і з 01.01.2011 по 31.12.2011 р. при здійсненні фінансово-господарської діяльності у порушення вимог п.п.1.15 ст. 1 п.17.2 ст. 17, п.п.8.1.1 п. 8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 змінами та доповненнями), та п.167.1 ст. 167. п. п. 168.1.1, 168.1.4. н. 168.1 ст. 168, ст. 171 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 ухилилися сплати податків, шляхом заниження об'єкту оподаткування, здійснюючи виготовлення та реалізацію ювелірних виробів в адресу фізичних осіб, при цьому приховуючи фактичний об'єм реалізації ювелірних виробів в бухгалтерському та податковому обліку, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету податку з доходу фізичних осіб в сумі 2 360 000 грн. що у 5000 і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

11 листопада 2013 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя було відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Севастополі про арешт майна.

В апеляційній скарзі прокурор Ващенко А.П. просить ухвалу слідчого судді районного суду скасувати, як необґрунтовану, та постановити ухвалу, якою накласти арешт на майно (заборонити розпоряджатись, або іншим чином користуватись), вилучене при проведенні обшуку на території заводу TOB «Ювелірна компанія «Камея".

Апеляція мотивована тим, що слідчий не в змозі без арешту зробити точні висновки щодо відповідності вилученої документації (накладні, квитанції, протоколи вимірювань, реєстри, калькуляції вартості, звіти, приходні ордери, договори, акти наданих послуг, акти приймання-передавання банківських металів, видаткові накладні, квитанційні книжки та інше) вимогам нормативно-правових актів, інструкцій та інших норм і стандартів. Аналогічна ситуація складається й під час проведення детального, а не поверхового огляду системних блоків на яких міститься інформація та файлів під паролем.

Разом з тим, прокурор в своїй апеляційній скарзі не зазначив, у чому ж саме полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали слідчого судді, та не навів підстав для її скасування, які зазначені в ст. 409 КПК України та конкретизовані в ст.ст. 410-412 того ж Кодексу.

Заслухавши доповідача , позицію прокурора, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, адвоката, який просив залишити ухвалу слідчого судді без зміни, дослідивши матеріали досудового розслідування, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32013140000000033, яке було внесено до ЄРДР 30.03.2013 року, проводиться за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.З ст.212 КПК України - ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Будь - якій особі по даному кримінальному провадженню, в порядку передбаченому Главою 22 КПК України про підозру, не повідомлено.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати,що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Твердження слідчого в клопотанні про те,що у ході обшуку заводу TOB «Ювелірна компанія «Камея» вилучено значну кількість предметів і документів (перелічених у резолютивній частині клопотання) по яких є достатні підстави вважати, що вони використовувались, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та є безпосереднім предметом кримінального правопорушення, є декларативним, оскільки слідчим в подані нічим не обґрунтоване.

Так, зокрема слідчим не наведено даних, які дають підстави вважати, що вилучені під час обшуку предмети зазначені в п. 5 резолютивної частини клопотання слідчого про накладення арешту на майно під №№ 329-337 вироби у вигляді кілець з камінням, з металу жовтого кольору, лом металу білого та жовтого кольору, та інші матеріальні цінності)які використовувалось у виробничій діяльності TOB «Ювелірна компанія «Камея» на день обшуку, що вони є засобами чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та чи є безпосереднім предметом кримінального правопорушення - ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Аналогічним чином, слідчим необґрунтована необхідність накладення арешту на системні блоки (№328), та інше майно й документи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що вказане майно не відповідає критеріям зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки слідчий не довів необхідність арешту майна, у зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422, ч.4 ст. 424 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Севастополя Ващенка А.П.- залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 11 листопада 2013 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у місті Севастополі Ревякіної С.В. про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку на території заводу ТОВ „Ювелірна компанія „Камея" - залишити без зміни.

Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

СУДДІ: (підписи)

З оригіналом дійсно:

Суддя апеляційного суду міста Севастополя М.О. ЮНЕНКО