Рішення

від 13.11.2013 по справі 916/2299/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р.Справа № 916/2299/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Стадник О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ковальчук Р.М. за довіреністю № 2301 від 22.10.2012року;

Від відповідача: Соколовська А.В. за довіреністю від 04.07.2012 року;

Від третьої особи: Архипенко С.Є. за довіреністю № 83 від 09.09.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Міськзелентрест" до приватного підприємства „Агротрейд-Україна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної фінансової інспекції в Одеській області, про зобов'язання повернути товар, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Міськзелентрест" (далі по тексту КП „Міськзелентрест") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства „Агротрейд-Україна" (далі по тексту - ПП „Агротрейд-Україна"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної фінансової інспекції в Одеській області, про зобов'язання повернути посадочний матеріал відповідної кількості, такого самого роду та такої самої якості, що зазначений в договорі № 55 від 05.02.2010р. та в договорі № 56 від 05.02.2010р. Позовні вимоги обґрунтовані відмовою ПП „Агротрейд-Україна" як зберігача у спірних правовідносинах повернути позивачу майно, прийняте на зберігання за умовами вищезазначених договорів.

В процесі розгляду даної справи позивачем було заявлене клопотання про витребування у ПП „Агротрейд-Україна" наступних документів: договорів оренди необхідних приміщень для зберігання товару; наказів про створення комісії, для встановлення причин загибелі товару; акт загибелі товару, з зазначенням причин загибелі; бухгалтерські документи, які відображають переміщення матеріальних цінностей, переданих на зберігання відповідно до договорів, від постановки на облік і до зняття з обліку; повідомлення про запрошення представника КП „Міськзелентрест" для встановлення причин загибелі товару. У задоволенні даного клопотання судом було відмовлено, оскільки в межах даної справи позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача здійснити повернення майна, прийнятого на зберігання, вирішення питання про обґрунтованість яких не пов'язане із дослідженням обставин щодо наявності або відсутності у зберігача адміністративно-господарських можливостей для здійснення зберігання та дотримання останнім своїх обов'язків щодо забезпечення схоронності майна, встановлення яких потребує дослідження запропонованих до витребування доказів.

Відповідач повністю заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог, наголошуючи на їх безпідставності та необґрунтованості

Третьою особою заявлені вимоги були підтримані у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

05.02.2010р. між КП „Міськзелентрест" (Поклажодавець) та ПП „Агротрейд-Україна" (Зберігач) було укладено договір № 55, у відповідності до п. 1.1 якого Зберігач зобов'язався надати Поклажодавцю послуги із зберігання наступного посадочного матеріалу: Павловнія (багаторічна) у кількості 100 шт. загальною вартістю 285,83 грн. без урахування ПДВ; каштан у кількості 1000 шт. загальною вартістю 3 416,67 грн. без урахування ПДВ; катальпа (багаторічна) у кількості 216 шт. загальною вартістю 540 грн. без урахування ПДВ; ялинка у кількості 380 шт. загальною вартістю 4 750,00 грн. без урахування ПДВ; лох сріблястий у кількості 200 шт. загальною вартістю 350,00 грн. без урахування ПДВ; ракитник у кількості 500 шт. загальною вартістю 1 041,67 грн. без урахування ПДВ, скумпія у кількості 50 шт. загальною вартістю 104,17 грн. без урахування ПДВ, далі по тексту „майно", передане Поклажодавцем Зберігачу.

Крім того, 05.02.2010р. між КП „Міськзелентрест" (Поклажодавець) та ПП „Агротрейд-Україна" (Зберігач) було укладено договір № 56, у відповідності до п. 1.1 якого Зберігач зобов'язався надати Поклажодавцю послуги із зберігання наступного посадочного матеріалу: каштан у кількості 1 шт. вартістю 120,83 грн. без урахування ПДВ; тис ягідний (багаторічний) у кількості 12 шт. загальною вартістю 4 500 грн. без урахування ПДВ; мальва у кількості 20 шт. загальною вартістю 657,80 грн. без урахування ПДВ; барбарис у кількості 30 шт. загальною вартістю 549,90 грн. без урахування ПДВ; магонія у кількості 70 шт. загальною вартістю 2 333,10 грн. без урахування ПДВ; кизильник у кількості 8 шт. загальною вартістю 333,36 грн. без урахування ПДВ; форзиція у кількості 35 шт. загальною вартістю 1 458,45 грн. без урахування ПДВ; айва японська у кількості 30 шт. загальною вартістю 500,10 грн. без урахування ПДВ; кальквиція у кількості 20 шт. загальною вартістю 666,60 грн. без урахування ПДВ; сніжноягідник у кількості 20 шт. загальною вартістю 333,40 грн. без урахування ПДВ; спірея у кількості 30 шт. загальною вартістю 624,90 грн. без урахування ПДВ; екзохорда у кількості 20 шт. загальною вартістю 333,40 грн. без урахування ПДВ, далі по тексту „майно", передане Поклажодавцем Зберігачу.

Згідно з п.п. 1.3 договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р. право власності на майно не переходить до Зберігача, не може бути використане у господарській діяльності Зберігача, не може бути передано третім особам.

Відповідно до ст.ст. 936, 937 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Виходячи з положень п.п. 1.2 договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р. Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання майно у відповідності до акту приймання передачі.

Як вбачається з актів приймання-передачі від 05.02.2013р., які підписані представниками сторін та скріплені відповідними печатками підприємств, КП „Міськзелентрест" передало, а ПП „Агротрейд-Україна" прийняло на відповідальне зберігання майно, яке є предметом укладених між сторонами договорів № 55 та № 56 від 05.02.2010р.

У відповідності до ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Положеннями п.п. 5.1 договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р. вказані договори набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010р.

Згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.3, 2.1.5 договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р. Зберігач зобов'язаний: вживати всіх заходів щодо забезпечення збережності майна; повернути майно за письмовою вимогою Поклажодавця в строк, що не перевищує один день від дати відправки письмової вимоги, з оформленням акту приймання-передачі у передбаченому законом порядку; повернути Поклажодавцеві майно в тому ж стані, в якому майно було прийнято на зберігання.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 19.04.2013р. за № 875 КП „Міськзелентрест" було висловлено вимогу про повернення посадочного матеріалу, переданого на зберігання згідно з умовами договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р. Проте, через неповернення відповідачем вказаного товару, а також у зв'язку із встановленням факту загибелі переданого на зберігання посадочного матеріалу в процесі здійснення Державною фінансовою інспекцією в Одеській області перевірки діяльності КП „Міськзелентрест", останнє згідно з претензією від 30.07.2013р. за № 1702 вимагало від ПП „Агротрейд-Україна" відшкодування збитків, завданих нестачею товару, переданого на зберігання.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів, рішення суду та актів цивільного законодавства. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Положеннями ст. 949 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Виходячи з положень ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, як свідчать матеріали справи, ПП „Агротрейд-Україна" в порушення прийнятих на себе зобов'язань не здійснило повернення позивачу посадочного матеріалу, прийнятого на зберігання за умовами договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. В силу положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем обов'язку повернення позивачу посадочного матеріалу, прийнятого на зберігання за умовами договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р., а також приймаючи до уваги, що матеріально-правова вимога КП „Міськзелентрест" про зобов'язання відповідача виконати даний обов'язок в натурі відповідає встановленим законом способам захисту цивільних прав, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог КП „Міськзелентрест" про зобов'язання ПП „Агротрейд-Україна" повернути позивачу прийнятий на зберігання на виконання договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р. за актами приймання-передачі посадочний матеріал відповідної кількості, такого самого роду та такої самої якості.

При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача проти позову, в основу яких покладено твердження про припинення строку дії договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р., оскільки закінчення терміну дії договору зберігання в силу приписів закону не має наслідком автоматичного припинення зобов'язань зберігача щодо забезпечення збережності прийнятого на зберігання майна, проте наділяє останнього правом вимагати від поклажодавця забирання майна зі зберігання та здійснення оплати вартості послуг за весь час фактичного знаходження майна у зберігача.

Також, судом відхиляються посилання на ч. 3 ст. 950 ЦК України з огляду на наступне. Відповідно до наведеної законодавчої норми зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Суд зазначає, що норми вказаної статті застосовуються до випадків, коли до зберігача пред'являються вимоги про відшкодування збитків, завданих внаслідок незабезпечення збереження прийнятого на зберігання майна після закінчення строку дії відповідного договору. В той же час, в межах даної справи позивачем заявлено вимоги саме про зобов'язання здійснити повернення майна, прийнятого на зберігання, вирішення питання про обґрунтованість яких не пов'язане із дослідженням наявності або відсутності у діях зберігача умислу або грубої необережності, наслідком яких стали втрата/пошкодження охоронюваного майна.

Твердження про неотримання відповідачем будь-яких вимог, пов'язаних із поверненням посадочного матеріалу, прийнятого на зберігання за договорами № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р., судом також відхиляються, оскільки в матеріалах справи наявний розрахунковий документ (фіскальний чек № 4777 від 05.08.2013р.) про прийняття плати за надсилання на адресу ПП „Агротрейд-Україна" рекомендованого листа, який доданий до адресованої відповідачу претензії КП „Міськзелентрест" про відшкодування збитків, завданих відмовою від повернення майна зі зберігання.

Посилання ж відповідача на фактичну загибель прийнятого від позивача на зберігання за умовами договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р. посадочного матеріалу як на підставу для відмови у задоволенні пред'явлених позовних вимог судом також відхиляються, оскільки ці твердження в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України не підтверджені будь-якими доказами. Посилання в акті перевірки, складеному Державною фінансовою інспекцією в Одеській області, на факт загибелі вищезазначеного посадочного матеріалу, який встановлений виключно з пояснень директора ПП „Агротрейд - Україна" не можуть розцінюватися судом як належні та допустимі докази на підтвердження вказаних обставин.

Таким чином, факт існування обов'язку ПП „Агротрейд-Україна" щодо повернення на користь КП „Міськзелентрест" посадочного матеріалу, прийнятого на зберігання за умовами договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих наведене, відповідачем суду надано не було.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог шляхом зобов'язання ПП „Агротрейд-Україна" повернути КП „Міськзелентрест" посадочний матеріал, прийнятий на зберігання за умовами договору № 55 від 05.02.2010р., а саме: павловнію (багаторічну) у кількості 100 шт.; каштан у кількості 1000 шт.; катальпу (багаторічну) у кількості 216 шт.; ялинку у кількості 380 шт.; лох сріблястий у кількості 200 шт.; ракитник у кількості 500 шт.; скумпію у кількості 50 шт., а також посадочний матеріал, прийнятий на зберігання за умовами договору № 56 від 05.02.2010р., а саме: каштан у кількості 1 шт.; тис ягідний (багаторічний) у кількості 12 шт.; мальву у кількості 20 шт.; барбарис у кількості 30 шт.; магонію у кількості 70 шт.; кизильник у кількості 8 шт.; форзицію у кількості 35 шт.; айву японську у кількості 30 шт.; кальквицію у кількості 20 шт.; сніжноягідник у кількості 20 шт.; спірею у кількості 30 шт.; екзохорду у кількості 20 шт., відповідно до ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 610, 629, 936 - 938, 942, 949, 953 ЦК України.

Судові витрати зі сплати судового збору у повному обсязі покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 610, 629, 936 - 938, 942, 949, 953 ЦК України ст.ст. 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати приватне підприємство „Агротрейд-Україна" /65101, м. Одеса, вул. Чернишевського, 98, код ЄДРПОУ 34996378/ повернути комунальному підприємству „Міськзелентрест" /65070, м. Одеса, вул. Варненська, 27-а, код ЄДРПОУ 31185820/ прийнятий на зберігання на виконання договорів № 55 від 05.02.2010р. та № 56 від 05.02.2010р. за актами приймання-передачі посадочний матеріал відповідної кількості, такого самого роду та такої самої якості. Наказ видати.

3. Стягнути з приватного підприємства „Агротрейд-Україна" /65101, м. Одеса, вул. Чернишевського, 98, код ЄДРПОУ 34996378/ на користь комунального підприємства „Міськзелентрест" /65070, м. Одеса, вул. Варненська, 27-а, код ЄДРПОУ 31185820/ судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. /одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 18.11.2013р.

Суддя С.П. Желєзна