Ухвала

від 18.11.2013 по справі 2а-7790/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року м. Київ К/800/9189/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013

у справі № 2а-7790/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Ті.Ес»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 29.05.2012 № 0001862220.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Кубера Трейд» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011, складений акт перевірки від 15.05.2012 № 98/1-22-20-33777738, в якому встановлено порушення позивачем пп. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість на суму 448 911,03 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001862220 від 29.05.2012, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 448 911,03 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 01,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, зобов'язання за договорами між ТОВ «Ай.Ті.Ес» та ТОВ «Кубера Трейд» виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджено видатковою накладною від 29.04.2011 № 0429/3, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2011 № 063011/5, від 05.07.2011 № 070511/4 та податковими накладними від 26.04.2011 № 12, від 29.04.2011 № 16.

Також, матеріали справи свідчать, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ПП «Кубера Трейд» підтверджується: договором поставки від 21.04.2011 № 210411/1 і додатками до нього, видатковими накладними, які були складені під час реалізації позивачем товарів, поставлених ПП Кубера Трейд» на користь третьої особи; контрактом від 25.04.2011 № 2504/11, специфікаціями та додатковими угодами до нього, договором про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 23.05.2011 № 60, довідкою про транспортні витрати, податковими накладними, рахунками-фактурами, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були складені під час поставки позивачу товару, що в подальшому був використаний ПП «Кубера Трейд» для виконання умов договору про надання послуг від 11.04.2011 № 110422 при збиранні вітрин, вивантаження-розвантаження холодильного обладнання тощо; договором оренди від 12.05.2011 № 01/05-03, актами прийому-передачі, рахунком, податковою накладною, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підтверджують наявність у позивача приміщень для виконання умов вищевказаних договорів; фотокартками поставленого позивачу товару.

Таким чином, як було вірно встановлено судами, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 448 911,03 грн. В акті перевірки не зазначено, що податкові накладні оформлені всупереч вимогам законодавства.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ПП Кубера Трейд» судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з ПП Кубера Трейд», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарських операцій, відсутність зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль