Постанова

від 19.11.2013 по справі 921/274/13-г/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 921/274/13-г/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Геліос" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. та рішеннягосподарського суду Тернопільської області від 14.06.2013р. у справі№921/274/13-г/10 господарського суду Тернопільської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" доТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Геліос" простягнення 186862,45грн., та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Геліос" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" простягнення збитків 211185,90грн.,

За участю представників:

- позивача за первісним позовом: Чубатюк І.В., дов. №340 від 28.01.2013р.;

Чубатюк Р.Ю., дов. №339 від 28.01.2013р.;

- відповідача за первісним позовом: Галушка Г.М., дов. №18 від 04.04.2013р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Геліос" про стягнення 180715,08 грн. основного боргу; 5421,45грн. 3% річних; 725,92грн. - інфляційних; відшкодування судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Геліос" подало до господарського суду зустрічний позов (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" 211185,9грн. завданих збитків та судового збору.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.06.2013р у справі №921/274/13-г/10 (суддя Півторак М.Є) в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Геліос" відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. у справі №921/274/13-г/10 (колегія суддів у складі головуючого судді Юрченка Я.О., суддів Давид Л.Л., Данко Л.С.) апеляційну скаргу ТОВ "Глобал Оушен Лінк" задоволено. Рішення господарського суду Тернопільської області від 14.06.2013р. у справі №921/274/13-г/10 скасовано в частині відмови в задоволенні первісного позову. Прийнято в цій частині нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ГЕЛІОС" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ГЕЛІОС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" 186862,45грн. боргу, з яких: 180715,08грн. основного боргу; 5421,45грн. 3% річних; 725,92грн. - інфляційних втрат. В іншій частині рішення господарського суду Тернопільської області від 14.06.2013р. у справі №921/274/13-г/10 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ГЕЛІОС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" 3737,25грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ГЕЛІОС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" 1868,62 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та рішення за первісним та зустрічним позовами та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов -задовольнити.

Подані заявником заяви про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції до закінчення їх перегляду в порядку касації, колегією суддів касаційної інстанції не задовольняються, оскільки у відповідності до ст.121 1 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Геліос" (клієнт) склалися договірні відносини щодо надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах, за довіреністю №161, виданою 22.11.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Геліос" Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" щодо експедирування, отримання та доставки вантажу (устаткування для виготовлення сухих будівельних сумішей) код ТН ЗЕД 84743100, який надійшов за коносаментом №SUNE 1110042 (MSCUX0860564); довіреності №162, виданою 22.11.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Геліос" Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" щодо експедирування, отримання та доставки вантажу (устаткування для виготовлення сухих будівельних сумішей) код ТНВЕД 84743100, який надійшов за коносаментом №SUNE 1110095 у контейнері №CAXU 5715736. На підставі вищезазначених довіреностей позивач за первісним позовом надав Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Геліос" транспортно-експедиторські послуги та за допомогою залучених суб'єктів господарювання забезпечив доставку вантажу клієнта залізницею: у 22 контейнерах, за накладною залізниці №40638553 від 11.11.2011р.; у контейнері №CASU5715736, за накладною залізниці №40755712 від 21.12.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" були понесені додаткові витрати внаслідок залучення суб'єктів господарювання за договором №д00056 від 01.04.2011р., укладеним з ТОВ "МШК Україна" про надання послуг пов'язаних з транспортуванням, перевалкою та іншим обслуговуванням експортно-імпортних і транзитних вантажів в стандартних 20-ти та 40-ка футових контейнерах, згідно рахунку-фактури №IMINP/00523/2012-MSU від 11.01.2012р. на суму 149444,96грн. (без ПДВ) в якому значаться дати прострочення повернення обладнання, актом надання послуг №IMINP/00523/2012-MSU від 11.01.2012р. на суму 149444,96грн. (без ПДВ) та платіжним дорученням з відміткою банку №8160 від 16.02.2012р. про сплату плати за демередж в сумі 149444,96грн., а також детальним розрахунком демереджу по кожному контейнеру вказаному ТОВ "МШК Україна" у листі №09-А/12 від 05.06.2013р.; за договором №Э-ods0149/12 від 01.01.2012р., укладеним з ДП "Економу Інтернешл Шіппінг Едженсі Лімітед" на транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних і транзитних вантажів, рахунком фактурою №NL/12/ODS00126 від 10.01.2012р. на суму 1380,64грн. (в тому числі ПДВ), актом надання послуг від 10.01.2012р. на суму 1380,64грн. та платіжним дорученням з відміткою банку №7344 від 10.01.2012р. про сплату плати за використання транспортного засобу в сумі 1380,64грн. Позивачем за первісним позовом були направлені відповідачу за первісним позовом для оплати за надані послуги рахунки, наведені у судових рішеннях, частково оплачені останнім, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем за первісним позовом становила 180715,08грн.

Відмовляючи позивачу у задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення вказаної заборгованості та нарахованих на неї 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено річний строк позовної давності відповідно до ст.388 Кодексу торговельного мореплавства України, ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України для звернення з вказаними позовними вимогами.

Натомість суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погодився, та вірно зазначив, що за приписами ч.3 ст.925 Цивільного кодексу України до вимог, що випливають з договору перевезення вантажу, застосовується строк позовної давності в один рік, тоді як до вимог, що випливають з договору транспортного експедирування, застосовується загальний строк позовної давності у три роки, передбачений ст.257 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 07.08.2013р. у справі №4/5014/3068/2012 та від 23.06.2011р. у справі №10/261.

Врахував вищевикладене, приписи ст.ст.11, 253, 509, 525, 626, 629, 929, 932 Цивільного кодексу України, ст.174, ч.1 ст.181, ст.ст.193, 316 Господарського кодексу України, ст.2, ч.2 ст.4, ч.2 ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", наявність у відповідача за первісним позовом заборгованості перед позивачем у сумі 180715,08грн., підтвердженої наявними в матеріалах справи документами, відсутність пропуску строку позовної давності, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив зазначену первісну позовну вимогу. При цьому, у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань щодо проведення оплати за надані послуги транспортного експедирування, суд апеляційної інстанції перевірив здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок нарахованих на заборгованість 3% річних та інфляційних втрат у відповідності ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, визнав вказані позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення первісних позовних вимог.

Водночас, суд першої інстанції за результатами розгляду зустрічних позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 211185,9грн., пославшись на приписи ст.22 Цивільного кодексу України, ст.225 Господарського кодексу України, перевірив наявність елементів складу цивільного правопорушення для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, встановив відсутність у діях відповідача за зустрічним позовом складу цивільного правопорушення, у тому числі вини, у понесенні позивачем за зустрічним позовом додаткових витрат на суму 211185,9грн. за користування вагонами, контейнерами та штрафів через простій вагонів та контейнерів, яка входить до предмета доказування за зустрічними позовними вимогами у даній справі, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову, з чим обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що у відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 ,111 7 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Геліос" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. у справі №921/274/13-г/10 - без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко