Рішення

від 13.11.2013 по справі 910/19129/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19129/13 13.11.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до відповідача Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини в м. Києві

про стягнення 23 038,93 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гармашов Б.С. - юрисконсульт

від відповідача: Васюта І.А. - юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 01.11.2013 року по 13.11.2013 року, згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини в м. Києві про стягнення основної заборгованості з орендної плати в сумі 13 996,88 грн., пені в сумі 1 583,15 грн., збитків від інфляції в розмірі 6,98 грн. та штрафу в сумі 419,91 грн. нарахованих за не виконання грошового зобов'язання згідно договору оренди № 4653 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.11.2009.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач надав суду письмові пояснення, згідно яких основну заборгованість з орендної плати визнає в сумі 20 963,72 грн., наявність заборгованості пояснює відсутністю фінансування з боку Департаменту культури КМДА.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надав заяву про збільшення розміру позовних вимог. Судом прийнято до уваги, що згідно пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що стаття 22 ГПК України передбачає право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Позивач збільшив розмір основної заборгованості з орендної плати на 6 966,84 грн. (орендна плата за серпень 2013 та вересень 2013) та розмір штрафу на 209 грн., а розмір пені зменшив до 1 439,32 грн.

Матеріали справи підтверджують, що фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог, що відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим, ціна позову по даній справі дорівнює 23 038,88 грн. і складається із:

· суми основного боргу з орендної плати в сумі 20 963,72 грн.;

· пені в сумі 1 439,32 грн.;

· збитків від інфляції в розмірі 6,98 грн.;

· штрафу в сумі 628,91 грн.

Позов мотивовано тим, що 30.11.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, далі Орендодавець, та Літературно-меморіальним музеєм-квартирою П.Г. Тичини в м. Києві , далі Орендар, укладений договір оренди № 4653 нерухомого майна, що належить до державної власності, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, площею 356,06 кв.м., розміщене за адресою: 01004, м. Київ, вул. Терещенківська буд. 5, кв. 1, 3 на першому та другому поверхах житлового будинку, що перебуває на балансі Національного музею літератури України, далі Балансоутримувач. Майно було передано по акту приймання-передачі, який було складено 30.11.2009.

Згідно п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунків і порядку використання плати за оренду державного майна та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 01.10.95 № 786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2009 року 6 101,93 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинним на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2 Договору).

Згідно п. 5.8 Договору Орендар зобов'язаний щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до державного бюджету України).

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 30 листопада 2009 року по 30 жовтня 2012 року включно (п. 10.1 Договору). Договором № 4653/05 від 14.02.2013 про внесення змін до Договору було продовжено строк дії Договору на 11 місяців до 30.09.2013.

Орендар свої зобов'язання за Договором не виконав, орендну плату не сплачував, на таких підставах, позивач намагається стягнути з відповідача основний борг в сумі 20 963,72 грн., який утворився за Орендарем за фактичне користування приміщенням за період березень - квітень 2013 року, липень - вересень 2013 року.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у встановленому п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Тому позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 20.04.2013 по 18.10.2013 в сумі 1 439,32 грн. та збитки від інфляції в розмірі 6,98 грн.

Згідно п. 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. Тому позивач намагається стягнути з відповідача штраф у сумі 628,91 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди державного майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон.

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В процесі розгляду справи сторонами виконано вимогу ухвали суду щодо проведення між ними звірки розрахунків на час звернення позивача з позовом. Позивач надав суду акт звірки розрахунків, згідно якого основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 18.10.2013 складає 20 963,72 грн., акт підписаний обома сторонами.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання з боку відповідача не виконано належним чином, останнім не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, акт звірки розрахунків, підписаний обома сторонами, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 20 963,72 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 1 439,32 грн. відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Частина друга статті 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому інфляційні збитки в сумі в розмірі 6,98 грн., вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Оскільки заборгованість з орендної плати становить загалом не менше ніж три місяці, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пунктом 3.8 Договору обґрунтований та підлягає задоволенню в сумі 628,91грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача - Літературно-меморіальний музей-квартиру П.Г. Тичини в м. Києві, згідно ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.11.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 526, 625, 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 232, 283, 286 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 55, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини в м. Києві задовольнити.

2. Стягнути з Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини в м. Києві, 01004, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 5, кв. 1, 3, код ЄДРПОУ 25411425, на користь:

- Державного бюджету України (одержувач - ВДК у Шевченківському районі, м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 3111209370011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва: плата за оренду бюджетних установ), основну заборгованість з орендної плати в сумі 20 963,72 грн., пеню в сумі 1 439,32 грн., збитки від інфляції в розмірі 6,98 грн. та штраф у сумі 628,91грн., видавши наказ.

- Державного бюджету України (банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код 19030825, МФО 820019, р/р 35219022000034) судовий збір у розмірі 1 720,50 грн, видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 18.11.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко