Ухвала

від 13.11.2013 по справі 801/6043/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/6043/13-а

13.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/6043/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 02.07.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТ" (вул. Зовнішня, 2,Гресівський, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95493)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АС Інвест" звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0000321504 та №0003161501 від 19 березня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.07.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТ" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000321504 від 19.03.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "АС Інвест" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8000,00 грн., у тому числі 6400,00 грн. за основним платежем та 1600,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0003161501 від 19.03.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "АС Інвест" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 10000 грн., у тому числі 8000,00 грн. за основним платежем та 2000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Інвест" судовий збір у розмірі 180 (сто вісімдесят) грн. 00 коп., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.07.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що за результатами перевірки позивача складено акт від 28 лютого 2013 року №1310/15.4/34371829ю за висновками акту яким встановлено порушення позивачем: п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8000 грн., у тому числі за період 1 кв. 2010 р. на суму 8000 грн.; 14.1.18, п.п. 14.1 ст. 14, 15.1 ст. 15, п.198.6 ст.198, п.200.17 ст. 200, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 6400 грн., у тому числі за січень 2010 року у сумі 4150 грн., за лютий 2010 року у сумі 2250 грн., у результаті чого донараховано податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 6400 грн., у т.ч. за січень 2010 року у сумі 4150 грн., за лютий 2010 року у сумі 2250 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року №0000321504 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8000 грн., у тому числі 6400 грн. за основним платежем та 1600 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 19 березня 2013 року №0003161501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 10000 грн., у тому числі 8000 грн. за основним платежем та 2000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На думку апелянта, висновки, викладені в акті перевірки позивача є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства, а отже й прийняті податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 замінено Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ТОВ "АС Інвест" є юридичною особою, ідентифікаційний код 34371829 та перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС (а.с.16,17,18-26,27).

З 19.02.2013 року по 25.02.2013 року посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Фірмою "Капітель Плюс" (ЄДРПОУ 31095815) за січень, лютий 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28 лютого 2013 року №1310/15.4/34371829 (далі - акт) (а.с.35-51).

За висновками акту встановлено порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8000 грн., у тому числі за період 1 кв. 2010 р. на суму 8000 грн.;

- 14.1.18, п.п. 14.1 ст. 14, 15.1 ст. 15, п.198.6 ст.198, п.200.17 ст. 200, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 6400 грн., у тому числі за січень 2010 року у сумі 4150 грн., за лютий 2010 року у сумі 2250 грн., у результаті чого донараховано податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 6400 грн., у т.ч. за січень 2010 року у сумі 4150 грн., за лютий 2010 року у сумі 2250 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року №0000321504 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8000 грн., у тому числі 6400 грн. за основним платежем та 1600 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 19 березня 2013 року №0003161501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 10000 грн., у тому числі 8000 грн. за основним платежем та 2000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.32,33).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Відповідно до вищевказаного акту перевірки порушення позивачем податкового законодавства відбулося у зв'язку з тим, що останній у січні, лютому 2010 року мав правовідносини з Фірмою "Капітель Плюс", яка має ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В матеріалах справи наявні документи бухгалтерської та податкової звітності ТОВ "АС Інвест" щодо правовідносин з Фірмою "Капітель Плюс" в період часу, що перевірявся.

Так, у січні та лютому 2010 року позивач мав правовідносини з Фірмою "Капітель Плюс", яка згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи не перебуває у процесі припинення.

14 грудня 2009 року між ТОВ "АС Інвест" (замовник) та Фірмою "Капітель Плюс" (підрядник) укладено договір підряду №963, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити наступну роботу: ремонт приміщень адміністративної будівлі літер " 2 ТОВ АС "Інвест". Ціна договору складає 38400 грн. (а.с.52-54).

На виконання умов вказаного договору Фірма "Капітель Плюс" виконала, а ТОВ "АС Інвест" прийняло виконані будівельні роботи, про що свідчать акти прийомки виконаних робіт за січень 2010 року та лютий 2010 року (а.с.60,75).

Також, Фірмою "Капітель Плюс" виписані податкові накладні №128 від 29.01.2010 року на суму 24900 грн., у т.ч. ПДВ 4150 грн. та №272 від 26.02.2010 року у сумі 13500 грн. у т.ч. ПДВ 2250 грн. (а.с.56,57).

Оплата позивачем робіт виконаних Фірмою "Капітель Плюс" підтверджується відповідними розрахунковими документами - виписками з особового рахунку (а.с.58-63).

Право позивача на формування податкового кредиту за відповідні періоди по вказаним господарським операціям з вищезазначеним контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи вищевказаними податковими накладними, складеними Фірмою "Капітель Плюс".

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search) свідоцтво платників ПДВ: Фірма "Капітель Плюс" (Код ЄДРПОУ - 31095815, номер свiдоцтва платника ПДВ - 961493) анульовано 11.04.2012 року.

Тобто на момент здійснення відповідних операцій вказаний контрагент мав повноваження виписувати податкові накладні.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що позивач формував податковий кредит та валові витрати за реально здійсненими господарськими операціями з Фірмою "Капітель Плюс", яка була окремим платником податків, а тому за приписами статті 61 Конституції України несе самостійну (індивідуальну) відповідальність за своєчасність нарахування та повноту сплати податкових зобов'язань за такими господарськими операціями.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Також, судова колегія зазначає, що невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.07.13 у справі № 801/6043/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко