Ухвала

від 13.11.2013 по справі 801/7406/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/7406/13-а

13.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/7406/13-а за апеляційною скаргою Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 27.08.13

за позовом Приватного підприємства "СТО Професіонал" (вул. Вокзальне шосе, 61 Б, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98303)

до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Борзенко, буд.40, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СТО Професіонал" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2013р. № 0001652201 на суму 8137,50 грн. та № 0001662201 на суму 7262,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.13 адміністративний позов Приватного підприємства "СТО Професіонал" до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 12.07.2013р. № 0001652201.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 12.07.2013р. № 00001662201.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СТО Професіонал" (98303, АР Крим, м. Керч, Вокзальне шосе, б. 61-Б, код за ЄДРПОУ 36698785) 154,00 грн. (сто п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що на підставі акту перевірки позивача Керченська ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим винесені податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013р.: № 0001652201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8137,50 грн., в тому числі за основним платежем - 6510 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1627,50 грн. (а.с. 17), № 00001662201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7262,50 грн., в тому числі за основним платежем - 5810 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1452,50 грн. (а.с. 18).

На думку апелянта, висновки, викладені в акті перевірки позивача є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства, а отже й прийняті податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "СТО Професіонал" зареєстровано виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 24.09.2009р. та має статус юридичної особи: код за ЄДРПОУ 36698785, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридично особи серії А00 № 642631, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 134281, довідкою АБ № 437165 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та статутом (а.с. 21-22, 23-28, 29, 30).

Позивач взятий на облік платника податків у ДПІ в Керчі з 01.10.2009р. за № 212 та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100315442 від 05.01.2011р.

Керченською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "СТО Професіонал" (код за ЄДРПОУ 36698785) з питань підтвердження показників податкової звітності по взаємовідносинам з МП ТОВ Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" за листопад, грудень 2011р., за результатами якої складено акт перевірки від 05.07.2013р. № 2/22.1/36698785 (а.с. 8-15).

В висновках акту перевірки, податковий орган зазначив, враховуючи те, що ПП "СТО Професіонал" проводив операції з придбання товарів (робіт, послуг) від МП ТОВ Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД", відносно якого встановлена не реальність здійснення господарських операцій (відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою), за результатами дійсної перевірки встановлено порушення: п. 2.4, п. 2.7 ст. 2, п.1 ст. 9 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом від 24.05.1995р. №88 Міністерства фінансів України та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/707. ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", що привело до порушення норм податкового законодавства: п. 44.1 ст. 44 п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, у зв'язку з чим необґрунтовано занижений ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 6510 грн. за листопад 2011р. п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, що привело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року в сумі 5810,0 грн.

Як слідує з акту перевірки, Керченська ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим дійшла до наведених вище висновків внаслідок оцінки господарських операцій позивача з МП ТОВ Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД". В акті зазначено, що у МП ТОВ Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання взятих на себе зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто здійснені операції не мають реального характеру. З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність МП ТОВ Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" здійснюється поза межами правового поля, фінансово-господарські взаємовідносини між МП ТОВ Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" та контрагентами не мають реального характеру та є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Також, перевіркою ПП"СТО Професіонал" (код за 36698785) встановлено факти формування податкового кредиту від МП ТОВ "Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" та його постачальників з ознаками "фіктивності", а також той факт, що податкова вигода за придбані послуги у контрагентів-постачальників фактично не була використана у власній господарській діяльності ПП "СТО Професіонал" (код за 36698785), а була спрямована на ухилення від сплати податкових зобов'язань. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

В ході проведення перевірки була отримана та використана інформація щодо контрагента, а саме: акт ДПІ у м. Керчі про неможливість проведення зустрічної звірки від МП ТОВ Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" (код за ЄДРПОУ 16507847) з питань підтвердження показників податкової звітності по взаємовідносинах з ТОВ "МК-75" (код ЄДРПОУ 31867283) за листопад 2011р. від 19.02.2013р. за № 28/22.3/16507847.

На підставі акту перевірки Керченська ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим винесені податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013р.:

- № 0001652201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8137,50 грн., в тому числі за основним платежем - 6510 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1627,50 грн. (а.с. 17),

- № 00001662201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7262,50 грн., в тому числі за основним платежем - 5810 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1452,50 грн. (а.с. 18).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.11.2011р. між позивачем (покупець) та його контрагентом - постачальником МП ТОВ Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" (постачальник) був укладений договір купівлі-продажу № 01, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити товар, відповідно накладної, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити протягом 3 банківських днів на розрахунковий рахунок постачальника (а.с. 47).

Фактичне здійснення господарської операції підтверджується рахунками: № С-00001 від 04.11.2011р. на суму з ПДВ 17970,00 грн., у т.ч. ПДВ 2995,00 грн., № С-000002 від 18.11.2011р. на суму з ПДВ 8592,00 грн., у т.ч. ПДВ 1432,00 грн., № С -000007 від 25.11.2011р. на суму з ПДВ 9720,00 грн., у т.ч. ПДВ 1620,00 грн. (а.с.50,53, 56), видатковими накладними: Н-00001 від 04.11.2011р. на суму з ПДВ 17970,00 грн., у т.ч. ПДВ 2995,00 грн., № Н-000002 від 18.11.2011р. на суму з ПДВ 8592,00 грн., у т.ч. ПДВ 1432,00 грн., № Н -000007 від 25.11.2011р. на суму з ПДВ 9720,00 грн., у т.ч. ПДВ 1620,00 грн. (зворотній бік а.с.50,53, 56).

МП ТОВ Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" виписало позивачу податкові накладні, а саме: № 1 від 04.11.2011р. на суму з ПДВ 17969,99 грн., у т.ч. ПДВ 2995,00 грн., № 2 від 18.11.2011р. на суму з ПДВ 8592,00 грн., у т.ч. ПДВ 1432,00 грн., № 000007 від 25.11.2011р. на суму з ПДВ 9720,00 грн., у т.ч. ПДВ 1620,00 грн. (а.с. 51, 54, 57)

Про оплату придбаного від контрагента товару свідчать квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с.52, 55, 58).

Подальше використання отриманих від МП ТОВ "Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" товарів було використане у господарській діяльності позивача, про що свідчать наявні у матеріалах справи акти здачі-приймання робіт, рахунки-фактури, податкові накладні, виписані позивачем наступним контрагентам-покупцям (а.с.59-114).

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином, законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З урахуванням викладених вище норм ПК України щодо підстав формування витрат, суд зазначає, про що раніш вже зазначалося, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в норм вказаних нормативно - правових актів є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Ні Податковий кодекс України, ні правила ведення податкового обліку, ні Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Норми вказаних нормативно - правових актів, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПУ України, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011р. в сумі 5810,00 грн. спростовуються матеріалами справи.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7262,50 грн., в тому числі за основним платежем - 5810 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1452,50 грн. є протиправним.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судова колегія зазначає, що податкові накладні № 1 від 04.11.2011р. на суму з ПДВ 17969,99 грн., у т.ч. ПДВ 2995,00 грн., № 2 від 18.11.2011р. на суму з ПДВ 8592,00 грн., у т.ч. ПДВ 1432,00 грн., № 000007 від 25.11.2011р. на суму з ПДВ 9720,00 грн., у т.ч. ПДВ 1620,00 грн. мають обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Положеннями статті 71 КАС України, зокрема, обумовлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч цьому, відповідачем не були надані належні та допустимі докази того, що господарські операції позивача з контрагентом МП ТОВ "Інтехкомцентр "Альтаїр ЛТД" не пов'язані з господарською діяльністю або взагалі не були виконані.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8137,50 грн., в тому числі за основним платежем - 6510 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1627,50 грн.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки податкові повідомлення-рішення Керченської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим від 12.07.2013р. № 0001652201 та № 0001662201 є протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.13 у справі № 801/7406/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко