Постанова

від 09.10.2013 по справі 801/8015/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2013 р. (14 год. 42 хв.) Справа №801/8015/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., представників позивача Салтикової К.С., представника відповідача Григор'євої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод"

до Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2013р. № 0007862200 та № 0007872200. Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків податкового органу про безтоварний характер господарських операцій позивача з контрагентами - ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «агентство «Диск», оскільки господарські операції виконані реально, оформлені всі необхідні документи податкового і бухгалтерського обліку, придбані товари (роботи, послуги) використані в господарській діяльності позивача, тобто при проведенні перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відповідач дійшов необґрунтованих висновків щодо нікчемності правочинів за угодами на поставку товарів (надання послуг), укладеними позивачем з вище вказаним контрагентом. У зв'язку з цим позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 02.08.2013р. № 0007862200 та № 0007872200 прийняті відповідачем з порушенням норм діючого законодавства та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі, надавши пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових запереченнях на позов (т. 2 а.с. 112-118).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод" зареєстровано Красногвардійською районною державною адміністрацією АР Крим 01.04.2011р. та має статус юридичної особи: код ЄДРПОУ 37349361, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 333289, довідкою АА № 554506 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та статутом (т. 1 а.с.35-45, 47, 48).

Позивач взятий на податковий облік 04.04.2011р. за № 10900 та являється платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 10334286 від 19.04.2011р. (т.1 а.с. 46).

Як вбачається з матеріалів справи, з 11.07.2013р. по 15.07.2013р. відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод" (ЄДРПОУ 37349361) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Саптек» (ЄДРПОУ 36559752) та з ТОВ «Агенство Диск» ( ЄДРПОУ 33516404) за період грудень 2012р.- січень 2013р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.07.2013р. № 1958/22-00/37349361 (т. 1 а.с. 15-33).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 389210 грн., у т.ч. у грудні 2012р. - на суму 384772 грн., у січні 2013р. на суму 4438 грн.;

- п.138.2, п.138.8, ст. 138, пп. 139.1 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 404011 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012р. у сумі 404011 грн.

На підставі акту перевірки Джанкойською ОДПІ Міндоходів в АР Крим прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.08.2013р.:

- № 0007862200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 66017,00 грн., в тому числі за основним платежем - 404011 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 202006 грн. (т. 1 а.с. 11),

- № 0007872200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 583815,00 грн., в тому числі за основним платежем - 389210 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 194605 грн. (т. 1 а.с. 13).

Не погодившись із наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом щодо їх оскарження.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Перевіряючи правомірність прийняття Джанкойською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, судом встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що відповідач дійшов висновку, що у порушення п.138.2, п.138.8, ст. 138, пп. 139.1 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Октябрський коньячний завод» зависило витрати, що враховують при визначенні об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток підприємства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск» на загальну суму 1923860,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012р. - 1923860,00 грн.

Відповідачем у акті перевірки також зазначено про те, що операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск» не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

У зв'язку з викладеним, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період, що перевірявся, встановлено його заниження на загальну суму 404011 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012р. у сумі 404011 грн., внаслідок допущених порушень податкового законодавства.

Висновки про порушення позивачем положень Податкового кодексу України зроблені відповідачем внаслідок оцінки взаємовідносин позивача з ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск».

Відповідач вважає, що постачальники ТОВ "Октябрський коньячний завод" (ЄДРПОУ 37349361) - ТОВ «Фірма «Саптек» (ЄДРПОУ 36559752) та ТОВ «Агентство Диск» ( ЄДРПОУ 33516404) мають ознаки «фіктивності» та їх діяльність спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та його контрагентами ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск» у періоді, що перевірявся, були укладені угоди на постачання товарів, робіт (послуг).

Відтак, 01.12.2012р. між ТОВ "Октябрський коньячний завод" (замовник) та ТОВ «Фірма «Саптек» (виконавець) був укладений договір підряду № 185, згідно із п. 1.1 якого виконавець зобов'язується провести роботи по ремонту каналізаційної траси на території ТОВ "Октябрський коньячний завод", розташованої за адресою: вул. Амурська, 35 с. Амурське, Красногвардійський район, далі іменовані - Роботи, а замовник сплатити та прийняти роботи відповідно виставлених рахунків (т. 1 а.с. 163-164).

Про виконання умов наведеного договору свідчать: акт приймання виконаних будівельних робіт за період 01.12.2012 р. - 31.12.2012 р. від 31.12.2012р. на загальну суму 210000грн., в тому числі ПДВ 35000 грн., підсумкова відомість ресурсів, договірна ціна на ремонт мереж каналізації у грудні 2012 року, розрахунки №№ 1-4 «Прямі та загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи», локальний кошторис № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи мереж каналізації, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за грудень 2012 року (т. 1 а.с. 171-174, 175-179, 180-181,182-183, 184-186, 188).

ТОВ «Фірма «Саптек» виписало позивачу податкову накладну № 918 від 31.12.2012 р. на загальну суму 210000,00 грн., в тому ПДВ 35000,00 грн. (т.1 а.с. 166).

01.12.2012р. між ТОВ "Октябрський коньячний завод" (замовник) та ТОВ «Фірма «Саптек» (виконавець) був укладений договір підряду № 193, згідно із п. 1.1 якого виконавець зобов'язується провести роботи по ремонту фірмових магазинів ТОВ "Октябрський коньячний завод" в м. Севастополі та м. Сімферополі, надати послуги з забезпечення даних приміщень меблями, далі іменовані - Роботи, а замовник сплатити та прийняти роботи відповідно виставлених рахунків (т. 1 а.с. 157-158).

Про виконання умов наведеного договору свідчать: акт приймання виконаних будівельних робіт за період 01.12.2012 р. - 31.12.2012 р. на загальну суму 109998 грн., в тому числі ПДВ 18333 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, підсумкова відомість ресурсів, локальний кошторис № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи приміщення, договірна ціна, розрахунок №№ 1-4 «Прямі та загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи», акт приймання виконаних будівельник робіт за 01.12.2012 р. - 31.12.2012 р. на загальну суму 130702,80 грн. в тому числі ПДВ 21783,80 грн., довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2012 року, підсумкова відомість ресурсів (виграти - по факту), локальний кошторис № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи приміщення, підсумкова відомість ресурсів, договірна ціна, розрахунки №№ 1-4 прямих витрат та загальновиробничих витрат (т. 1 а.с. 198-201, 202-203, 204-208, 209-211, 212-216, 217-218-219-220, 221-224, 225-226, 227-228, 232-234, 235-239, 240-241, 242-243)

ТОВ «Фірма «Саптек» виписало позивачу податкові накладні: № 905 від 31.12.2012р. па загальну суму 109998,00 грн., в тому числі ПДВ 18333,00 грн.; № 906 від 31.12.2012р. на загальну суму 130702,80 грн., у тому числі ПДВ 21783,80 (т.1 а.с. 168, 169).

01.12.2012р. між ТОВ "Октябрський коньячний завод" (замовник) та ТОВ «Фірма «Саптек» (виконавець) був укладений договір надання послуг № 194, згідно із п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги з налаштування та запуску лінії розливу, далі іменовані - Послуги, а замовник сплатити та прийняти роботи відповідно виставлених рахунків та/або актів надання послуг (т. 1 а.с. 159-160).

Про виконання умов наведеного договору свідчить акт № 907 здачі - прийняття робіт (надання послуг) з налаштування та запуску лінії розливу загальною вартістю 190000,00 грн., в тому числі ПДВ 31666,67 грн. (т.1 а.с. 170).

ТОВ «Фірма «Саптек» виписало позивачу податкову накладну № 907 від 31.12.2012р. па загальну суму 190000,00 грн., в тому ПДВ 31666,67 грн. (т.1 а.с. 167).

03.01.2013р. між ТОВ "Октябрський коньячний завод" (замовник) та ТОВ «Фірма «Саптек» (виконавець) був укладений договір підряду № 21, згідно із п. 1.1 якого виконавець зобов'язується провести роботи по ремонту фірмового магазину ТОВ "Октябрський коньячний завод" в с. Амурське Красногвардійського району, далі іменовані - Роботи, а замовник сплатити та прийняти роботи відповідно виставлених рахунків та/або актів надання послуг (т. 1 а.с. 161-162).

Про виконання умов наведеного договору свідчать: акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року від 31.01.2013 р. на загальну суму 26625,60 грн., в тому числі ПДВ 4437,60 гри., довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 31.01.2013р., договірна ціна, локальний кошторис № 2-1-1 на ремонтні роботи, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок №№ 1-4 «Прямі витрати та загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи», підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту) (т.1 а.с. 244-247, 248-249, т. 1 а.с. 250 - т.2 а.с. 1, т. 2 а.с. 2-3, 4-9, 10-11, 12-17).

ТОВ «Фірма «Саптек» виписало позивачу податкову накладну № 910 від 31.01.2013р. на загальну суму 26625,60 грн., в тому ПДВ 4437,60 грн. (т.1 а.с. 165).

01.12.2012р. між ТОВ "Октябрський коньячний завод" (замовник) та ТОВ «Агентство Диск» (постачальник) був укладений договір постачання № 195, згідно із п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю допоміжні матеріали, далі іменовані - товар, відповідно накладної, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити цей товар (т.2 а.с. 18-19).

01.12.2012р. між ТОВ "Октябрський коньячний завод" (замовник) та ТОВ «Агентство Диск» (постачальник) був укладений договір постачання № 196, згідно із п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю комплект меблі для керівника, далі іменований - товар, відповідно накладної, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити цей товар (т.2 а.с. 20-21).

Про виконання умов наведених договорів свідчать видаткові накладні: № 6 від 01.12.2012р. на загальну суму 42171,45 грн., у т.ч. ПДВ 7028,57 грн., № 30 від 02.12.2012р. на загальну суму 36338,45 грн., у т.ч. ПДВ 6056,41 грн., № 82 від 05.12.2012р. на загальну суму 43289,60 грн., у т.ч. ПДВ 7214,93 грн., № 185 від 07.12.2012р. на загальну суму 51902,30 грн., у т.ч. ПДВ 8650,38 грн., № 240 від 09.12.2012р. на загальну суму 48784,40 грн., у т.ч. ПДВ 8130,73 грн., № 280 від 10.12.2012р. на загальну суму 37544,00 грн., у т.ч. ПДВ 6257,33 грн., № 307 від 11.12.2012р. на загальну суму 48362,60 грн., у т.ч. ПДВ 8060,43 грн., № 338 від 12.12.2012р. на загальну суму 48300,00 грн., у т.ч. ПДВ 8050,14 грн., № 395 від 14.12.2012р. на загальну суму 49053,25 грн., у т.ч. ПДВ 8175,54 грн., № 421 від 15.12.2012р. на загальну суму 46533,85 грн., у т.ч. ПДВ 7755,65 грн., № 450 від 16.12.2012р. на загальну суму 21323,70 грн., у т.ч. ПДВ 3553,95 грн., № 485 від 17.12.2012р. на загальну суму 37689,35 грн., у т.ч. ПДВ 6281,56 грн., № 515 від 18.12.2012р. на загальну суму 41047,60 грн., у т.ч. ПДВ 6841,27 грн., № 544 від 19.12.2012р. на загальну суму 44763,05 грн., у т.ч. ПДВ 7460,51 грн., № 573 від 20.12.2012р. на загальну суму 32661,95 грн., у т.ч. ПДВ 5443,66 грн., № 604 від 21.12.2012р. на загальну суму 41572,95 грн., у т.ч. ПДВ 6928,83 грн., № 632 від 22.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 631 від 22.12.2012р. на загальну суму 56984,80 грн., у т.ч. ПДВ 9497,47 грн., № 660 від 23.12.2012р. на загальну суму 57366,00 грн., у т.ч. ПДВ 9561,00 грн., № 694 від 24.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 693 від 24.12.2012р. на загальну суму 56031,00 грн., у т.ч. ПДВ 9338,50 грн., № 722 від 25.12.2012р. на загальну суму 56000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9333,33 грн., № 721 від 25.12.2012р. на загальну суму 56002,50 грн., у т.ч. ПДВ 9333,75 грн., № 756 від 26.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 755 від 26.12.2012р. на загальну суму 55100,00 грн., у т.ч. ПДВ 9183,33 грн., № 789 від 27.12.2012 на загальну суму 54716,00 грн., у т.ч. ПДВ 9119,33 грн., № 788 від 27.12.2012р. на загальну суму 54625,00 грн., у т.ч. ПДВ 9104,17 грн., № 831 від 28.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 830 від 28.12.2012р. на загальну суму 55765,00 грн., у т.ч. ПДВ 9294,17 грн., № 850 від 29.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 872 від 30.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 871 від 30.12.2012р. на загальну суму 46004,70 грн., у т.ч. ПДВ 7667,45 грн., № 903 від 31.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 904 від 31.12.2012р. на загальну суму 42000,00 грн., у т.ч. ПДВ 7000,00 грн. (т.2 а.с. 56-89).

ТОВ «Агентство Диск» виписало позивачу податкові накладні: № 6 від 01.12.2012р. на загальну суму 42171,45 грн., у т.ч. ПДВ 7028,57 грн., № 30 від 02.12.2012р. на загальну суму 36338,45 грн., у т.ч. ПДВ 6056,41 грн., № 82 від 05.12.2012р. на загальну суму 43289,60 грн., у т.ч. ПДВ 7214,93 грн., № 185 від 07.12.2012р. на загальну суму 51902,30 грн., у т.ч. ПДВ 8650,38 грн., № 240 від 09.12.2012р. на загальну суму 48784,40 грн., у т.ч. ПДВ 8130,73 грн., № 280 від 10.12.2012р. на загальну суму 37544,00 грн., у т.ч. ПДВ 6257,33 грн., № 307 від 11.12.2012р. на загальну суму 48362,60 грн., у т.ч. ПДВ 8060,43 грн., № 338 від 12.12.2012р. на загальну суму 48300,00 грн., у т.ч. ПДВ 8050,14 грн., № 395 від 14.12.2012р. на загальну суму 49053,25 грн., у т.ч. ПДВ 8175,54 грн., № 421 від 15.12.2012р. на загальну суму 46533,85 грн., у т.ч. ПДВ 7755,65 грн., № 450 від 16.12.2012р. на загальну суму 21323,70 грн., у т.ч. ПДВ 3553,95 грн., № 485 від 17.12.2012р. на загальну суму 37689,35 грн., у т.ч. ПДВ 6281,56 грн., № 515 від 18.12.2012р. на загальну суму 41047,60 грн., у т.ч. ПДВ 6841,27 грн., № 544 від 19.12.2012р. на загальну суму 44763,05 грн., у т.ч. ПДВ 7460,51 грн., № 573 від 20.12.2012р. на загальну суму 32661,95 грн., у т.ч. ПДВ 5443,66 грн., № 604 від 21.12.2012р. на загальну суму 41572,95 грн., у т.ч. ПДВ 6928,83 грн., № 632 від 22.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 631 від 22.12.2012р. на загальну суму 56984,80 грн., у т.ч. ПДВ 9497,47 грн., № 660 від 23.12.2012р. на загальну суму 57366,00 грн., у т.ч. ПДВ 9561,00 грн., № 694 від 24.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 693 від 24.12.2012р. на загальну суму 56031,00 грн., у т.ч. ПДВ 9338,50 грн., № 722 від 25.12.2012р. на загальну суму 56000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9333,33 грн., № 721 від 25.12.2012р. на загальну суму 56002,50 грн., у т.ч. ПДВ 9333,75 грн., № 756 від 26.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 755 від 26.12.2012р. на загальну суму 55100,00 грн., у т.ч. ПДВ 9183,33 грн., № 789 від 27.12.2012 на загальну суму 54716,00 грн., у т.ч. ПДВ 9119,33 грн., № 788 від 27.12.2012р. на загальну суму 54625,00 грн., у т.ч. ПДВ 9104,17 грн., № 831 від 28.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 830 від 28.12.2012р. на загальну суму 55765,00 грн., у т.ч. ПДВ 9294,17 грн., № 850 від 29.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 872 від 30.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 871 від 30.12.2012р. на загальну суму 46004,70 грн., у т.ч. ПДВ 7667,45 грн., № 903 від 31.12.2012р. на загальну суму 58000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9666,67 грн., № 904 від 31.12.2012р. на загальну суму 42000,00 грн., у т.ч. ПДВ 7000,00 грн. (т.2 а.с. 22-55).

Про подальше використання отриманого від контрагентів товарів (робіт послуг) свідчать наявні в матеріалах справи договори уступки права вимоги укладені між ТОВ «Октябрський коньячний завод» (Боржник), ТОВ «Фірма Саптек» (Первісний кредитор) та ТОВ «Геніус» (Новий кредитор); між ТОВ «Октябрський коньячний завод» (Боржник), ТОВ «Агентство Диск» (Первісний кредитор) та ТОВ «Геніус» (Новий кредитор); між ТОВ «Октябрський коньячний завод» (Боржник), ТОВ «Геніус» (Первісний кредитор) та ТОВ «Компанія Пром-Трейдінг» (Новий кредитор).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон № 996).

Згідно зі ст. 1 Закону № 996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону № 996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, виходячи з наведених норм податкового законодавства до валових витрат звітного податкового періоду законодавець відносить, зокрема, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, формування яких здійснюється в тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та при наявності первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих їх здійснення.

Відповідно до п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відтак, приймаючи до уваги, що витрати позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск» підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, вказані витрати є витратами у розумінні приписів 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано до витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск» було віднесено за 4 квартал 2012р. - 1923860,00 грн., у зв'язку з чим, висновок податкового органу про завищення ТОВ "Октябрський коньячний завод" таких витрат є безпідставним, а отже й висновок про заниження позивачем податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з вказаними контрагентами у 4 квартал 2012р. у сумі 404011 грн. спростовується матеріалами справи.

Відтак, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства у розмірі у розмірі 66017,00 грн., в тому числі за основним платежем - 404011 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 202006 грн. є протиправним.

Усе вищевикладене в повній мірі стосується й донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

За даними акт перевірки позивач сформував податковий кредит з ПДВ у грудні 2012р. та січні 2013р. на загальну суму 389210,13 грн. за рахунок податкових накладних, отриманих від ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск».

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у грудні 2012р. та січні 2013р. на загальну суму 389210,13 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск».

Крім того суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом Державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Оскільки, як було вказано вище, з матеріалів справи вбачається, що на час здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск» останні були зареєстровані як платники ПДВ, позивачем під час формування податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними контрагентами за грудень 2012р. та січень 2013р. були дотримані положення Податкового Кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу, що, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Частиною 4 ст. 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи - контрагентів позивача ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск» на момент укладення угод з позивачем.

В акті перевірки також відсутні посилання на внесення до Єдиного державного реєстру таких записів, а навпаки вказаний ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України контрагентів позивача ТОВ «Фірма «Саптек» (ЄДРПОУ 36559752) та ТОВ «Агентство Диск» (ЄДРПОУ 33516404), який привласнюються внаслідок реєстрації юридичної особи у Єдиному державному реєстрі.

Отже контрагент позивача, як юридична особа, був наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, мав, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

З аналізу укладених між позивачем та контрагентом договорів та інших первинних бухгалтерських документів вбачається, що вони мають необхідні реквізити.

Разом з чим, в акті перевірки, під час дослідження відповідачем первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, відсутні будь-які зауваження щодо невідповідності складання таких документів вимогам чинного законодавства.

Разом з цим, в акті відсутні посилання на невідповідність податкових накладних отриманих позивачем від контрагентів у грудні 2012р. та у січні 2013р. вимогам ст. 201 ПК України.

В акті перевірки є посилання на ненадання контрагентами позивача жодних пояснень та їх документального підтвердження на підтвердження даних податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів.

Також зазначено, що фактично у ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

В зв'язку з чим, податковим органом зроблений висновок про те, що ТОВ «Фірма «Саптек» та ТОВ «Агентство Диск» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Проте, суд звертає увагу, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Посилання відповідача в своїх висновках на нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод, суд не бере до уваги, та вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочин так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави кошті отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держав і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в меж повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідом суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного орган державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 203 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна і сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Поряд з цим акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів (робіт, послуг).

Крім того, суд звертає увагу, що діючим законодавством на платника податку не покладений обов'язок контролювати при отриманні податкової накладної, та включення на її підставі суми ПДВ до податкового кредиту, визнання або невизнання ДПІ податкової звітності контрагентів.

Суд зазначає, що несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплаті) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Відповідальною за сплату податку до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку цього податку, а не контрагент такої особи. Уразі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за сплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім контрагентом.

Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку позивача та його контрагентів стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину, а тому позивач мав достатні і передбачені податковим законодавством підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 583815,00 грн., в тому числі за основним платежем - 389210 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 194605 грн.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим від 02.08.2013р. № 0007862200 та № 0007872200 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)..

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294,00 грн., здійснення сплати якого документально підтверджено платіжним дорученням № 2065 від 12.08.2013р. (т. 1 а.с. 2).

У судовому засіданні, яке відбулось 09.10.2013 року, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 14.10.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим від 02.08.2013р. № 0007862200.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим від 02.08.2013р. № 0007872200.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод" (код ЄДРПОУ 37349361) судові витрати з сплати судового збору в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.