Рішення

від 30.10.2013 по справі 905/4578/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2013 Справа № 905/4578/13

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: Головуючий суддя Соболєва С.М., судді Осадча А.М., Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Синєгубі С.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області,

до відповідача, Приватної науково-виробничої фірми «ТВВ», м.Краматорськ Донецької області

про стягнення 5275,74 грн.

за участю представників:

від позивача: Коваль С.Є. - за довіреністю;

від відповідача: Тельнов В.В. - за наказом.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні 09.10.2013р. оголошено перерву до 11.10.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватної науково-виробничої фірми «ТВВ», м.Краматорськ Донецької області про стягнення 5275,74 грн., з яких 3414,23 грн. основного боргу, 50,78 грн. сума інфляційних, 1637,52 грн. пеня, 173,21 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №505 від 29.09.2008р. щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2010 року по квітень 2013 року.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копії: купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №505 від 29.09.2008р., з додатками до нього, Додаткових угод №1 від 06.05.2010р., №2 від 01.07.2010р. до нього, Актів-рахунків №505-10 від 31.10.2010р., №505-11 від 30.11.2010р., №505-12 від 31.12.2010р., №505-1 від 31.01.2011р., №505-2 від 28.02.2011р., №505-3 від 31.03.2011р., №505-4 від 30.04.2011р., №505-5 від 31.05.2011р., №505-7 від 31.07.2011р., №505-8 від 31.08.2011р., №505-9 від 30.09.2011р., №505-10 від 31.10.2011р., №505-11 від 30.11.2011р., №505-12 від 31.12.2011р., №505-1 від 31.01.2012р., №505-2 від 29.02.2012р., №505-3 від 31.03.2013р., №505-4 від 30.04.2012р., №505-5 від 31.05.2012р., №505-6 від 30.06.2012р., №505-8 від 31.08.2012р., №505-9 від 30.09.2012р., №505-10 від 31.10.2012р., №505-11 від 30.11.2012р., №505-12 від 31.12.2012р., №505-1 від 31.01.2013р., №505-2 від 28.02.2013р., №505-3 від 31.03.2013р., №505-4 від 30.04.2013р., Списків згрупованих внутрішніх поштових відправлень та фіскальних чеків №5550 від 19.01.2011р., №0534 від 08.08.2011р., №3210 від 12.09.2011р., №5588 від 12.10.2011р., №7847 від 11.11.2011р., №0589 від 10.12.2011р., №3598 від 13.01.2012р., №5696 від 09.02.2012р., №7760 від 07.03.2012р., №0306 від 12.04.2012р., №0307 від 12.04.2012р., №2585 від 16.05.2012р., №4330 від 08.06.2012р., №6536 від 06.07.2012р., №5457 від 09.10.2012р., №7786 від 09.11.2012р., №0410 від 14.12.2012р., №2702 від 17.01.2013р., №4561 від 09.02.2013р., №6954 від 07.03.2013р., №9083 від 06.04.2013р., №0901 від 15.05.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 23.07.2013р. справу №905/4578/13 передано судді М.Ю. Мальцеву.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 25.07.2013р. справу №905/4578/13 передано судді С.М. Соболєвій.

02.08.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Відповідача надано відзив на позов, за яким він позов не визнає та вказує про відсутність заборгованості за спожиту теплову енергію, оскільки з жовтня 2011р. опалювальна система приміщення по вул..Паркова, 3-44 відключена від центральної системи опалення, про що болу повідомлено Позивача листом №158 від 24.10.2011р.

До матеріалів справи представником Відповідача долучено у копіях: Розрахунок максимального теплового навантаження (режим чергового опалення) офісного приміщення по вул..Паркова, 3-44 у м.Краматорську №40.2004-ОВ1.АН, виконаний Приватною науково-виробничої фірмою «ТВВ» від 2010р., Витяг з Рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради №147 від 19.04.2006р. «Про дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції, переустаткування», Акти звірки взаєморозрахунків між сторонами, листи.

06.09.2013р. представником Позивача надані письмові пояснення щодо здійсненого розрахунку наданих послуг з теплопостачання Відповідачу та долучені помісячні результати такого розрахунку.

Згідно письмових пояснень Відповідача, Долучених до матеріалів справи 19.09.2013р., він вказує про погодження у встановленому законодавством порядку та правомірність здійснення демонтажу радіаторів опалення для переходу на електроопалення.

До матеріалів справи представником Відповідача долучено у копіях: Акт погодження об'єкту реконструкції від 05.04.2004р., Дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №36 від 14.06.2006р., Дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №09/09/331 від 13.04.2009р.

19.09.2013р. представником Позивача подано клопотання про продовження строку розгляду пору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.09.2013р. продовжено строк розгляду справи до 11.10.2013р.

Відповідно до письмових пояснень Відповідача від 09.10.2013р., реконструкція приміщення по вул..Парковій, 3-44 здійснюється згідно вимог законодавства, будівельни роботи виконуються зі складенням актів огляду прихованих робіт та актів проміжного приймання відповідальних конструкцій.

До матеріалів справи представником Відповідача долучено у копіях: Лист на адресу Відповідача №143 від 08.10.2010р., Акти огляду прихованих робіт від 08.10.2010р. та від 10.10.2011р., Платіжне доручення №226 від 16.05.2011р., Виписку з протоколу засідання містобудівної ради від 28.04.2004р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 11.10.2013р. призначено судову колегію для розгляду справи №905/4578/13 у складі колегії суддів: Головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Осадчої А.М., Сич Ю.В.

11.10.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача долучено до матеріалів справи у копіях: Постанову національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №123 від 30.09.2011р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ «Краматорськтеплоенерго», Постанову національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №49 від 30.03.2012р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ «Краматорськтеплоенерго», Виписку по особовому банківському рахунку ТОВ «Краматорськтеплоенерго», інформаційні листи (графіки) подачі теплопостачання.

Згідно письмових пояснень представника Позивача від 30.10.2013р., листи Відповідача №154 від 16.08.2011р. та №258 від 24.10.2011р. носять виключно інформаційний характер та є відповіді щодо вимоги про сплату виниклої заборгованості за надане теплопстачання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

29.09.2008р. між Приватною науково-виробничою фірмою «ТВВ» (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (Теплопостачальна організація) укладено Договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №505, за яким Теплопостачальна організація зобов'язується постачати Споживачеві до точки продажу теплової енергії згідно Додатку №1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід'ємною частиною цього Договору, а Споживач зобов'язується приймати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки та на умовах, передбачених договором (п.1.1.).

Теплова енергія постачається на об'єкти Споживача в обсягах згідно Додатку №2 «Перелік об'єктів та обсяги постачання теплової енергії», що є невід'ємною частиною цього Договору на такі потреби: Опалення - в опалювальний період, гаряче водопостачання - протягом календарного року, за умовами цього Договору (п.2.1.).

Згідно Додатку №2 до Договору №505 від 29.09.2008р., теплопостачання за вказаним договором здійснюється у приміщення по вул. Парковій, 3-44 площею 42,5 кв.м.

Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації (п.6.1.).

У п.3.2.25 Договору сторони погодили, що протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в Теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником Споживача рахунку Теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим та узгодженим Споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності (п.11.1.). Якщо жодна із Сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору не заявила про його розірвання. Договір вважається продовженим Сторонами на наступний рік (п.11.2.).

Таким чином, зазначені умови договору передбачають його автоматичну пролонгацію за відсутності заяви сторони за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору про його розірвання.

За умовами ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно із ст. 188 ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не було заявлено зокрема про розірвання Договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №505 від 29.09.2008р. у встановленому даним договором та законодавством порядку, а саме листів Відповідача на адресу Позивача не вбачається надіслання пропозиції щодо розірвання даного договору .

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що Договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №505 від 29.09.2008р. є діючим на час подання позовної заяви та розгляду даної справи.

Відповідачем по справі вказується про виконання робіт у приміщенні кв. 44 у будинку №3 по вул.. Парковій у м.Краматорську з переведення зазначеного приміщення з житлового у нежитлове та встановлення електричного опалення. У підтвердження вказаного Відповідачем до матеріалів справи долучено:

- Розрахунок максимального теплового навантаження (режим чергового опалення) офісного приміщення по вул.Паркова, 3-44 у м.Краматорську №40.2004-ОВ1.АН, виконаний Приватною науково-виробничої фірмою «ТВВ» від 2010р.;

- Витяг з Рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради №147 від 19.04.2006р. «Про дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції, переустаткування»;

- Листи на адресу Відповідача;

- Акт погодження об'єкту реконструкції від 05.04.2004р.;

- Дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №36 від 14.06.2006р.;

- Дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №09/09/331 від 13.04.2009р.;

- Акти огляду прихованих робіт від 08.10.2010р. та від 10.10.2011р.,

- Виписку з протоколу засідання містобудівної ради від 28.04.2004р.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.20 Закону споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

Порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів врегульовано Правилами надання послуг з води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Відповідно до п.24 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (п. 25 Правил).

Пунктом 26 Правил визначено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Витрати, пов'язані з відключенням від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, а також встановленням індивідуальних (автономних) систем опалення, відшкодовуються споживачами відповідно до калькуляції, складеної виконавцем (п.27 Правил).

Відповідно до п.28 Правил споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктом 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 р . передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, є Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 (далі Порядок).

Для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду вказаних питань (далі Комісія).

Пунктом 2.1 Порядку визначено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові (п.2.2 Порядку).

Пунктом 2.5 Порядку визначено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконуються у міжопалювальний період.

Відповідно до п. 2.6 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Згідно з п. 2.7 Порядку після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Означена позиція зокрема висловлена у Постанові Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2011р. у справі №19/36пд/2011 та Постанові Вищого господарського суду України №58/5 від 19.04.2011р.

Вищевказані документи, долучені до матеріалів справи Відповідачем, до уваги як належні докази відключення приміщення від центральної мережі опалення судом не можуть бути прийняті, оскільки таким доказом у розумінні викладених вимог законодавства є акт про відключення будинку (квартири) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, складений належним чином у відповідності до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не здійснювалось у встановленому законодавством порядку відключення приміщення по вул.Парковій, 3-44 у м.Краматорську від центральної системи опалення. Крім цього, ним не було вжито заходів для обстеження з уповноваженим представником Позивача спірного приміщення зі складанням відповідного акту щодо цього.

Крім того, Відповідач вказує про здійснення енергозбережувальних заходів при реконструкції квартири по вул. Парковій 3-44, зменшення тепловтрат, утеплення будівельних огороджувальних конструкцій та, як наслідок, зменшення теплового навантежаення, повідомлення про зазначені обставини Позивача листом №158 від 24.10.2011р., здійснення шайбування радіаторів опалення з повідомлення про це Позивача листом №168 від 24.07.2013р., складання акту огляду прихованих робіт на встановлення дросельних шайб від 08.10.2010р. з його направленням Позивачу листом №143 від 08.10.2010р.

Господарський суд вказує, що перелічені документи, на які посилається Відповідач, складені за відсутності уповноваженого представника Позивача по справі, не є погодженими з ним, а отже не можуть прийматись як докази, які вказують про настання фактичних обставин, викладених у зазначених документах.

Знову-таки, Відповідачем, враховуючи його посилання на настання таких обставин, не вжито заходів щодо здійснення огляду спірного приміщення з уповноваженим представником Позивача та не ініційовано внесення змін або розірвання Договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №505 від 29.09.2008р. у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що Договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №505 від 29.09.2008р. є діючим, а зобов'язання за ним мають виконуватись сторонами у відповідності до його положень.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Актів-рахунків №505-10 від 31.10.2010р., №505-11 від 30.11.2010р., №505-12 від 31.12.2010р., №505-1 від 31.01.2011р., №505-2 від 28.02.2011р., №505-3 від 31.03.2011р., №505-4 від 30.04.2011р., №505-5 від 31.05.2011р., №505-7 від 31.07.2011р., №505-8 від 31.08.2011р., №505-9 від 30.09.2011р., №505-10 від 31.10.2011р., №505-11 від 30.11.2011р., №505-12 від 31.12.2011р., №505-1 від 31.01.2012р., №505-2 від 29.02.2012р., №505-3 від 31.03.2013р., №505-4 від 30.04.2012р., №505-5 від 31.05.2012р., №505-6 від 30.06.2012р., №505-8 від 31.08.2012р., №505-9 від 30.09.2012р., №505-10 від 31.10.2012р., №505-11 від 30.11.2012р., №505-12 від 31.12.2012р., №505-1 від 31.01.2013р., №505-2 від 28.02.2013р., №505-3 від 31.03.2013р., №505-4 від 30.04.2013р. Позивачем здійснено нарахування наданих послуг з теплопостачання Відповідачу враховуючи тарифи, встановлені Постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №123 від 30.09.2011р. (з 01.10.2011р.) та №149 від 30.03.2012р. (з 01.04.2012р.) у загальній сумі 4113,05 грн.

Господарський суд вказує про наявність арифметичної помили при здійсненні Позивачем розрахунку загальної суми наданих послуг Відповідачу, при цьому з невірним зазначенням у наданому розрахунку суми наданих послух з теплопостачання у січні 2012р. (замість суми 253,6 грн. вказано 271,46 грн.).

Виставлення Відповідачу зазначених актів-рахунків відбулось шляхом вручення під розписку та направлення засобами поштової кореспонденції на виконання умов п.3.2.25 Договору №505 від 29.09.2008р. згідно Списків згрупованих внутрішніх поштових відправлень та фіскальних чеків №5550 від 19.01.2011р., №0534 від 08.08.2011р., №3210 від 12.09.2011р., №5588 від 12.10.2011р., №7847 від 11.11.2011р., №0589 від 10.12.2011р., №3598 від 13.01.2012р., №5696 від 09.02.2012р., №7760 від 07.03.2012р., №0306 від 12.04.2012р., №0307 від 12.04.2012р., №2585 від 16.05.2012р., №4330 від 08.06.2012р., №6536 від 06.07.2012р., №5457 від 09.10.2012р., №7786 від 09.11.2012р., №0410 від 14.12.2012р., №2702 від 17.01.2013р., №4561 від 09.02.2013р., №6954 від 07.03.2013р., №9083 від 06.04.2013р., №0901 від 15.05.2013р.

Факт постачання Позивачем Відповідачу в спірний період теплової енергії, підтверджується наданими до матеріалів справи інформаційними листами (графіками) подачі теплової енергії зокрема до житлового будинку по вул. Парковій, 3 у м.Краматорську.

Згідно Платіжного доручення №226 від 16.05.2011р. та банківської виписки по особовому рахунку Позивача, Відповідачем здійснено часткову оплату наявної заборгованості на суму 698,82 грн.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошові зобов'язання Відповідача перед Позивачем у встановлені договором строки в повній мірі не виконані.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги», суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідач доказів погашення наявної суми боргу суду у повному обсязі не представив, обсяг спожитої теплової енергії наданими доказами не спростував.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 3414,23грн .

Водночас Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 186,11 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням зокрема процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (п.2.).

Означене встановлено Верховним судом України у Постанові від 12.12.2011р. (про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2011р. у справі №07/238-10), та вказано, що зокрема 3% річних нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Господарський суд зазначає, що сторонами погоджено, що Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації (п.6.1.).

У п.3.2.25 Договору сторони погодили, що у разі неотримання уповноваженим представником Споживача рахунку Теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим та узгодженим Споживачем на третю добу з моменту його надсилання .

Вказані положення Договору (а саме триденний строк для здійснення оплати Відповідачем з моменту отримання рахунку) не враховані Позивачем при визначенні зокрема періоду нарахування 3% річних, а саме згідно рахунків за надані послуги у грудні 2010р., жовтні 2011р. - квітні 2013р.

Враховуючи вказане, зважаючи на межі позовних вимог, правомірними періодами нарахування 3% по вказаних рахунках є такі:

- за послуги, надані у грудні 2010р. - з 26.01.2011р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №5550 від 19.01.2011р.);

- за послуги, надані у жовтні 2011р. - з 18.11.2011р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №7847 від 11.11.2011р.);

- за послуги, надані у листопаді 2011р. - з 17.12.2011р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №589 від 10.12.2011р.);

- за послуги, надані у грудні 2011р. - з 20.01.2012р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №3598 від 13.01.2012р.);

- за послуги, надані у січні 2012р. - з 16.02.2012р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №5696 від 09.02.2012р.);

- за послуги, надані у лютому 2012р. - з 14.03.2012р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №7760 від 07.03.2012р.);

- за послуги, надані у березні 2012р. - з 19.04.2012р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскальних чеків №0306 та 0307 від 12.04.2012р.);

- за послуги, надані у квітні 2012р. - з 23.05.2012р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №2585 від 16.05.2012р.);

- за послуги, надані у жовтні 2012р. - з 16.11.2012р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №7786 від 09.11.2012р.);

- за послуги, надані у листопаді 2012р. - з 21.12.2012р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №0410 від 14.12.2012р.);

- за послуги, надані у грудні 2012р. - з 24.01.2013р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №2702 від 17.01.2013р.);

- за послуги, надані у січні 2013р. - з 16.02.2013р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №4561 від 09.02.2013р.);

- за послуги, надані у лютому 2013р. - з 14.03.2013р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №6954 від 07.03.2013р.);

- за послуги, надані у березні 2013р. - з 13.04.2013р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №5063 від 06.04.2013р.);

- за послуги, надані у квітні 2013р. - з 22.05.2013р. - 21.06.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №0901 від 15.05.2013р.).

Згідно ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Зазначені норми не враховані Позивачем при визначенні періодів нарахування 3% річних за несплату Відповідачем послуг з теплопостачання, наданих Позивачем у жовтні 2010р. (оскільки 07.11.2010р. як останній день строк здійснення оплати - вихідний день), у листопаді 2010р. (оскільки 12.12.2010р. як останній день строк здійснення оплати - вихідний день). Таким чином правомірними періодами нарахування 3% річних, зважаючи на межі позовних вимог є такі:

- за послуги, надані у жовтні 2010р.: 09.11.2010р. - 21.06.2013р.;

- за послуги, надані у листопаді 2010р.:14.12.2010р. - 21.06.2013р.

Крім цього, Позивачем не враховано здійснення Відповідачем часткової оплати наявної заборгованості у сумі 698,82 грн. 16.05.2011р.

Таким чином, враховуючи вищевказане, позовні вимоги Позивача про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 171,51 грн .

Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до ст.49 ГПК України.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 50,78 грн. інфляційних

Стосовно здійснення розрахунку інфляційних втрат, господарський суд вказує наступне. Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Як вбачається з Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», Постанови Вищого господарського суд України від 05.04.2011р. N23/466, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат у відповідності до вищевказаних нормативно-правових актів та методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», господарський суд прийшов до висновку, що вказані вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 47,67 грн.

Водночас Позивачем заявлено до стягнення пені у сумі 1637,52 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У Додатковій угоді №2 від 01.07.2010р. до Договору №505 від 29.09.2008р. сторони погодили, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами цього Договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» №686-ХІV від 20.05.1999р.

Господарський суд вказує, що враховуючи вищевикладене та зважаючи на межі позовних вимог, правомірними періодами нарахування пені є наступні:

- за послуги з теплопостачання, надані у жовтні 2012р. - з 16.11.2012р. - 13.05.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у листопаді 2012р. - з 21.12.2012р. - 17.06.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у грудні 2012р. - з 24.01.2013р. - 21.06.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у січні 2013р. - з 16.02.2013р. - 21.06.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у лютому 2013р. - з 14.03.2013р. - 21.06.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у березні 2013р. - з 13.04.2013р. - 21.06.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у квітні 2013р. - з 22.05.2013р. - 21.06.2013р.

Перевіривши наданий розрахунок вказаних позовних вимог з урахуванням правомірних періодів нарахування пені, господарський суд дійшов до висновку про задоволення цих вимог частково, а саме в сумі 1594,54 грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на сторін пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області до Приватної науково-виробничої фірми «ТВВ», м.Краматорськ Донецької області про стягнення 5275,74 грн., з яких 3414,23 грн. основного боргу, 50,78 грн. сума інфляційних, 1637,52 грн. пеня, 173,21 грн. 3 % річних. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої фірми «ТВВ» (84331, Донецька область, м.Краматорськ, б-р Краматорський, буд. 6 кв.56, ЄДРПОУ 13520865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84305, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 5, п/р №26005301376944 у філії Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 34657789, ІНН 346577805152) 5227,95 грн., з яких 3414,23 грн. основного боргу, 47,67 грн. інфляційних, 171,51 грн. 3% річних, 1594,54 грн. пені., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1704,91 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні в іншій частині позову відмовити.

5. У судовому засіданні 30.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 04.11.2013р.

Головуючий суддя С.М. Соболєва

Суддя А.М. Осадча

Суддя Ю.В. Сич