cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.10.2013 Справа № 905/4743/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.
при секретарі судового засідання Синєгубі С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
до відповідача, Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області,
про стягнення 67729,8 грн.
за участю уповноважених представників:
від позивача: Фурта Н.С. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Обеспечение технологической комплектации Прогресс", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області до відповідача, Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 67729,8 грн.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договорами поставки товару №152 та №153 від 26.11.2012р., внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок заявлених позовних вимог, копії: Договору про закупівлю товару - придбання сілі (сіль технічна з антизлежувачем) №152 від 26.11.2012р. з Додатковою угодою до нього, Договору про закупівлю товару - придбання шлаку гранульованого №153 від 26.11.2012р. з Додатковою угодою до нього, Видаткових накладних №73 від 26.12.2012р., №74 від 26.12.2012р., Претензії, Виписки по особовому банківському рахунку Позивача.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 174, 175, 265 Господарського кодексу України, ст.ст., 526, 530, 623, 625 Цивільного кодексу України.
16.07.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача надано письмові пояснення, за якими він вказує, що Договірні відносини з Відповідачем є виключно на підставі Договорів №152 та №153 від 26.11.2012р.
Представником Позивача долучено до матеріалів справикопії Видаткових накладних №73 від 26.12.2012р., №74 від 26.12.2012р., Виписки по особовому банківському рахунку Позивача.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 06.08.2013р. справу №905/4743/13 передано судді М.Ю. Мальцеву.
Відповідач 06.08.2013р. надав відзив на позов, за яким позовні вимоги не визнає та вказує про обмеженість місцевого бюджету, визнання наявності кредиторської заборгованості, підписання додаткової угоди на погашення кредиторської заборгованості в повному обсязі у 2013р.
До матеріалів справи представник Відповідача надав копію Протоколу №238.1 від 31.10.2012р.
Позивач 06.08.2013р. надав письмові пояснення, в яких деталізував нарахування основної заборгованості Відповідача за поставлений товар.
До матеріалів справи представник Відповідача надав копію Протоколу №238 від 29.10.2012р.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. справу №905/4743/13 передано судді С.М. Соболєвій.
05.09.2013р. представником Позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з Відповідача 57729,8 грн., посилаючись на часткове погашення наявної заборгованості Відповідачем, долучивши виписку по особовому банківському рахунку Позивача.
Вказана заява прийнята господарським судом у відповідності до ст.22 ГПК України.
24.09.2013р. представником Позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з Відповідача 47729,8 грн., посилаючись на часткове погашення наявної заборгованості Відповідачем, долучивши виписку по особовому банківському рахунку Позивача.
Вказана заява прийнята господарським судом у відповідності до ст.22 ГПК України.
24.09.2013р. представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.09.2013р. продовжено строк розгляду справи до 29.10.2013р.
29.10.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача долучено до матеріалів справи копії Податкових накладних №3 від 26.12.2012р., № 4 від 26.12.2012р., Рахунків на оплату №71 від 20.12.2012р., №70 від 20.12.2012р.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.
26.11.2012р. між Департаментом житлово-комунального господарства Горлівської міської ради (Замовник) та ТОВ «ОТК Прогрес» (Учасник) укладено Договір №152 про закупівлю товару придбання сілі (сіль технічна з антизлежувачем).
За умовами вказаного договору Учасник зобов'язується у 2012 році надати поставлені товари, зазначені в протоколі з конкурсних торгів від 29.10.2012р. №238, а Замовник - прийняти і оплатити товар - сіль (сіль технічна з антизлежувачем) (п.1.1). Найменування товару - сіль (сіль технічна з антизлежувачем). Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконання за цим Договором робіт 1538 т. (п.1.3.).
Згідно п.2 Протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) №238 від 29.10.2012р., предметом закупівлі є придбання солі технічної з антизлежувачем у кількості 3000 т.
Ціна Договору становить 1620000 грн. (п.3.1.). Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін до 830335 грн (п.3.2.).
Додатковою угодою №б/н б/д сторони уточнили суму по Договору, яка складає 45889,8 грн.
Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником накладної (п.4.1.).
Строк поставки товару: листопад - грудень 2012р. (п.5.1.). Місце поставки товару - м.Горлівка (п.5.2.).
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р.
26.11.2012р. між Департаментом житлово-комунального господарства Горлівської міської ради (Замовник) та ТОВ «ОТК Прогрес» (Учасник) укладено Договір №153 про закупівлю товару придбання шлаку гранульованого.
За умовами вказаного договору Учасник зобов'язується у 2012 році надати поставлені товари, зазначені в протоколі з конкурсних торгів від 29.10.2012р. №237, а Замовник - прийняти і оплатити товар - шлак гранульований (п.1.1). Найменування товару - шлак гранульований. Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконання за цим Договором робіт 1500 т.(п.1.3.).
Ціна Договору становить 192000 грн. (п.3.1.). Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін до 144000 грн (п.3.2.).
Додатковою угодою №б/н б/д сторони уточнили суму по Договору, яка складає 51840 грн.
Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником накладної (п.4.1.).
Строк поставки товару: листопад - грудень 2012р. (п.5.1.). Місце поставки товару - м.Горлівка (п.5.2.).
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р.
До матеріалів справи Позивачем долучено копії видаткових накладних, на підставі яких ним здійснювалась поставка товару Відповідачу:
- №73 від 26.12.2012р.: сіль технічна з антизлежувачем у кількості 85 т. на загальну суму 45889,8 грн. з ПДВ;
- №74 від 26.12.2012р.: граншлак у кількості 540 т. на загальну суму 51840 грн. з ПДВ.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.
Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.
Як було зазначено вище, за приписами Господарського процесуального кодексу України, судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Вищеперелічені накладні не містять посилання на укладені між сторонами договори поставки, а також відомості, ідентифікуючі осіб, відповідальних за здійснення спірних господарський операцій. Накладні містять печатки підприємств Позивача та Відповідача по справі.
Водночас господарський суд вказує, що відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, ч. 2 ст. 203 ЦК передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Аналогічні приписи містяться і в ч.1 ст. 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що підпис сторони на видаткових накладних підтверджує лише її письмову форму, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, що має письмову форму. Наявність печатки на спірних видаткових накладних є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документа.
Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу обумовленого товару та прийняття його останнім в межах спірних правочинів.
Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.
В інформаційному листі Вищого Господарського суду України від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено: "Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене та норми п 4.1. спірних договорів, господарський суд приходить до висновку, що строк оплати за поставлений товар виник у Відповідача з моменту отримання товару згідно Видаткових накладних №73 та №74 від 26.12.2012р.
Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.
Таким чином, Позивачем було поставлено Відповідачу технічну сіль згідно Видаткової накладної №73 від 26.12.2012р. на загальну суму 45889,8 грн., згідно Видаткової накладної №74 від 26.12.2012р. на загальну суму 51840 грн.
Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договорами №152 та №153 від 26.12.2012р.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, означені грошові зобов'язання Відповідача перед Позивачем у встановлені договором строки не виконані.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем здійснено повне погашення заборгованості по накладній №73 від 26.12.2013р. за поставлену технічну сіль, а по накладній №74 за поставлений граншлак - частково, на суму 4110,2 грн. Дане Відповідачем не спростовано.
Посилання Відповідача про обмеженість місцевого бюджету, визнання наявності кредиторської заборгованості, підписання додаткової угоди на погашення кредиторської заборгованості в повному обсязі у 2013р. господарський суд не приймає враховуючи відсутність їх документального підтвердження.
Водночас господарський суд вказує, що у Постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2011р. у справі №29/90 вказано, що діями по визнанню боргу є дії боржника, які свідчать про наявність боргу.
З вказаних дій Відповідача вбачається, що здійснені ним оплати вчинені з метою сплати заборгованості за поставлений товар Позивачем, та господарський суд розцінює дані дії як дії щодо визнання власного боргу за поставлений товар згідно Видаткових накладних №73, №74 від 26.12.2012р..
Таким чином, є наявною сума заборгованості Відповідача згідно накладної №74 від 26.12.2012р. на суму 47729,8 грн. , а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно роз'яснень, наданих у п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Приймаючи до уваги, що Позивачем первісно було сплачено судовий збір у розмірі 1720,50 грн., що відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» відповідає мінімальній сумі судового збору, зменшення розміру позовних вимог в цьому випадку не змінює розмір судового збору, який підлягав би сплаті за цих обставин, повернення судового збору за таких обставин не відбувається.
Судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Обеспечение технологической комплектации Прогресс", м. Донецьк до Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 47729,8 грн. - задовольнити .
2. Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради (83446, Донецька область, м.Горлівка, пр. Перемоги, 67, ідентифікаційний код 03364783 МФО 834016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Обеспечение технологической комплектации Прогресс" (83121, м.Донецьк, вул. Собінова, б. 2а, ідентифікаційний код 37434582, р/р 26006013007589, АТ «Сбербанк Росії у м.Києві) 47729,8 грн. заборгованості, а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1720,05 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У судовому засіданні 29.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
6. Повний текст рішення складено 04.11.2013р.
Суддя С.М. Соболєва
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2013 |
Оприлюднено | 22.11.2013 |
Номер документу | 35399185 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
С.М. Соболєва
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні