Ухвала

від 13.11.2013 по справі 823/1467/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1467/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Спецкріо-Черкаси" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0002822301 та №0002832301 від 24.05.2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит та валові витрати, а тому у відповідачу відсутні були правові підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується ПП «Спецкріо - Черкаси» як юридична особа, ідентифікаційний код 34556118, перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкаси та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100327537.

Відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка ПП «Спецкріо - Черкаси» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з окремими платниками податків за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Результати перевірки оформлені актом від 24.01.2013 №33/22-11/34556118, яким встановлено порушення податкового законодавства.

23 квітня 2013 року на підставі даного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за №0000692301 про нарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 311989 грн., штрафної санкції в сумі 28720 грн. та №0000682301 про нарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 267377 грн., штрафної санкції в сумі 54441 грн.

За скаргою приватного підприємства «Спецкріо - Черкаси» податкове повідомлення-рішення №0000692301 частково скасовано рішенням ДПС у Черкаській області від 11.04.2013 року №6873/10-210 та залишено в силі в частині нарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 145446 грн., штрафних санкцій в сумі 17807 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000682301 також частково скасовано рішенням ДПС у Черкаській області від 11.04.2013 року №6873/10-210 та залишено в силі в частині нарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 118943 грн., штрафних санкцій в сумі 17332 грн.

24 травня 2013 року ДПІ у м. Черкасах з врахуванням вищезазначеного рішення ДПС у Черкаській області від 11.04.2013 №6873/10-210 прийняло нові податкові повідомлення-рішення за №0002822301 про нарахування грошового зобов'язання зі сплати податку з прибутку в сумі 145446 грн., штрафних санкцій в сумі 17807 грн. та за №0002832301 про нарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 118943 грн., штрафних санкцій в сумі 17332 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставами для віднесення вказаних сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача і відповідного збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало те, що за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 КК України, відносно посадових осіб ТОВ «Віктор КО» порушено кримінальну справу, а також акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АТП Автомобіліст» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Даючи правову оцінку діям відповідача та обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо питання правомірності/неправомірності невизнання відповідачем податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ПП «Спецкріо - Черкаси» здійснює переробку промислових газів, (переробка кисню, аргону, вуглекислоти із рідкого до газоподібного стану) наповнення балонів та їх продаж.

З метою здійснення господарської діяльності приватне підприємство «Спецкріо - Черкаси» уклало з ТОВ «Грандторг» та ПП «АТП Автомобіліст» договори оренди кисневих, аргонних, вуглекислотних ємкостей та іншого обладнання, необхідного для збереження та реалізації зріджених газів.

У вересні 2010 року ПП «Спецкріо-Черкаси» отримало послуги від ТОВ «Грандторг» з оренди ємкостей та обладнання на загальну суму 105560 грн. в т.ч. 17593 грн. ПДВ. Вказана сума ПДВ включена до складу податкового кредитку в деклараціях за липень - вересень 2010 року.

ПП «Спецкріо-Черкаси» отримало від ПП «АТП «Автомобіліст» послуги з оренди обладнання на загальну суму 577275 грн. в т.ч. ПДВ 96213 грн. Витрати пов'язані з орендою обладнання включено до валових витрат у декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2010 - 3 квартал 2011 років.

Також позивач придбав у липні - серпні 2010 року у ТОВ «Укртехгаз ЛХЗ» вуглекислоту на загальну суму 30826 грн. в т.ч. ПДВ 5138 грн. На підставі виданих контрагентом податкових накладних позивачем суми включено до валових витрат в декларації з податку на прибуток та до складу податкового кредиту в деклараціях відповідних звітних періодів.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що виконання договорів підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема, це податкові накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт по договорам, накладні, а також рахунки. Дані первинні документи надавались на перевірку, не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Крім того, матеріали справи містять докази використання орендованого обладнання, докази допуску працівників позивача до спеціального обладнання для промислових газів, свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, технічні паспорти на орендоване обладнання.

Суд апеляційної інстанції критично відноситься до посилання апелянта як на підставу безтоварності прочинів, укладених між позивачем та ПП «АТП Автомобіліст», на акт про неможливість проведення зустрічної звірки останнього щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, осільки тільки ця обставина не може бути підставою для висновку про безтоварність укладених позивачем з його контрагентами договорів.

Колегія суддів зауважує, що порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, а неможливість підтвердження сплати податку на додану вартість продавцем та/або іншими контрагентами в ланцюгу постачальників, а також виявлення податковим органом ознак фіктивності постачальників в розрізі контрагентів в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат та податкового кредиту покупцем.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства сформовано податковий кредит та валові витрати на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару (виконаних робіт) та проведення оплати за них, використання придбаного товару (виконаних робіт) у господарській діяльності позивача, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від № №0002822301 та №0002832301 від 24.05.2013 року, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 листопада 2013 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.