Рішення

від 23.10.2013 по справі 473/3819/13-ц

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/3819/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді - ВОСТРІКОВОЇ Л.В.,

при секретарі - КОЗАЧЕНКО О.І.,

за участю:

представника позивача - ВУЇВ О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вознесенськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Михайлівське» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

30.08.2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ФГ «Михайлівське» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

В обгрунтування позовних вимог вказувала, що позивачу (відповідно до державного акту, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВВМ № 738041, посвідченого 10.12.2004 року Другою Вознесенською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого у реєстрі за № 834), надано у власність земельну ділянку розміром 7,65 га, яка розташована на території Щербанівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

19.09.2005 року між нею та ФГ «Михайлівське» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, яка зареєстрована 13.11.2006 року у Вознесенському реєстраційному окрузі за № 040601100092. Вказаний договір було укладено строком на 5 років - до 13.11.2011 року.

У період дії договору, 29.06.2011 року, відділом Держкомзему у Вознесенському районі було зареєстровано Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ( за № 48220854400057850).

У позовній заяві представник позивача просила поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з вимогою визнання недійсним договору оренди землі стосовно земельних ділянок, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Михайлівське», зареєстрованого 13.11.2006 року у Вознесенському реєстраційному окрузі за № 040601100092, перереєстрованого на підставі Додаткової угоди відділом Держкомзему у Вознесенському районі 29.06.2011 року за № 482208544000585, а також визнати недійсним договір оренди належних ОСОБА_1 земельних ділянок загальною площею 7,65 га (кадастрові номери - 4822085400:02:000:0019, 4822085400:02:000:0040, 4822085400:03:000:0065), які розташовані на території Щербанівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Михайлівське», зареєстрованого 13.11.2006 року у Вознесенському реєстраційному окрузі за № 040601100092, перереєстрованого на підставі Додаткової угоди відділом Держкомзему у Вознесенському районі 29.06.2011 року за № 482208544000585.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача - ФГ «Михайлівське» у судове засідання не з*явився. У заяві на ім*я суду просив справу слухати в його відсутності, пред*явлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі. В запереченнях на позовну заяву вказує , що на момент укладення договору законом не було передбачено істотної умови як, передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, а форма і зміст договору оренди земельної ділянки відповідає Закону саме на момент вчинення договору.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: управління Держземагенства у Вознесенському районі Миколаївської області, в судове засідання не з*явився, про час та місце слухання справи повідомлений неодноразово належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи на підставі наявних в ній доказів, суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання сторонами вимог, які встановлені ст.203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією з сторін має бути досягнуто згоди.

Законом України «Про оренду землі» ст.15 передбачені істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для відмови в державній реєстрації, а також для визнання договору оренди землі недійсним відповідно до закону.

В судовому засіданні встановлено, що 19.09.2005 року між ОСОБА_1 та ФГ «Михайлівське» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, яка належить позивачу на підставі Державного акту, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВВМ № 738041, посвідченого 10.12.2004 року Другою Вознесенською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого у реєстрі за № 834 надано у власність земельну ділянку розміром 7,65 га, яка розташована на території Щербанівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області та яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 6-8).

На час укладення спірного договору оренди діяв Закон України «Про оренду землі» із змінами та доповненнями, в якому не передбачена істотна умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (істотна умова діє згідно із З-ном № 509-17 від 16.09.2008 р.), та в п.26 Договору вказана істотна умова - існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» вказаний договір зареєстрований 13.11.2006 року у Вознесенському реєстраційному окрузі за № 040601100092 та укладений строком на 5 років, тобто відмови в державній реєстрації договору оренди через відсутність однієї з істотних умов, передбачених цією статею не було, строк дії договору закінчується - 13.11.2011 року.

15.11.2009 року сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до вищевказаного договору за якою дійшли згоди про продовження договору оренди земельної ділянки строком ще на п*ять років з моменту дати реєстрації даної угоди та погодили розмір орендної плати. Питань щодо недійсності договору оренди не виникало.

29.06.2011 року, відділом Держкомзему у Вознесенському районі відбулася державна реєстрація додаткової угоди від 15.11.2009 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.11.2009 року про що й були зроблені відповідні записи у Книзі реєстрації (а.с.9).

На момент проведення державної реєстрації додаткової угоди, строк дії оспорюваного договору не закінчився, тобто, не відбулося переукладення оспорюваного договору.

Оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, то суд вважає, що позовні вимоги в цій частині позову, в силу ст.638 ЦК України не підлягають задоволенню

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч. 1 ст. 261 ЦК України, передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Про порушення свого права ОСОБА_1 довідалася ще у листопаді 2006 року, тобто, після державної реєстрації договору, а відтак саме з цього часу для неї почався перебіг трирічного строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права, який закінчився, відповідно, у листопаді 2009 року.

У той же час, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду лише 30.08.2013 року, тобто після спливу позовної давності, при цьому вказує про наявність поважної причин, а саме її перебування на амбулаторному лікуванні у поліклініці Єланецької ЦРЛ з приводу затяжного перебігу гострого бронхіту у період з 05.11.2009 року по 20.11.2009 року, відповідно до довідки від 22.08.2013 року за вих. № 401, у зв*язку з чим не змогла у судовому порядку захистити свої права (а.с. 9).

З огляду на вищевказане, суд критично ставиться до наданого документу та тверджень позивачки ОСОБА_1 стосовно поважності причини для поновлення строку звернення до суду з вимогою про визнання недійсним оспорюваного договору, з наступних причин:

- позивачка ОСОБА_1, вказуючи на знаходження її на амбулаторному лікуванні у період з 05.11.2009 року по 20.11.2009 року, як поважну причину неможливості у судовому порядку захистити свої права, умовчує, що вказана обставина не була перешкодою для її виїзду зі свого місця мешкання ( смт. Єланець) до с. Троїцьке Вознесенського району для укладення з відповідачем додаткової угоди до оспорюваного договору, укладеної 15.11.2009 року;

- позивач ОСОБА_1 мала можливість звернутися за захистом свого порушеного права в будь - який інший час у межах строку позовної давності, але цього не було зроблено.

Враховуючи вище наведене, суд вважає причину пропуску строку позовної давності не поважною і відмовляє позивачу в поновленні строку звернення до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Михайлівське» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: Л.В.ВОСТРІКОВА