Рішення

від 18.11.2013 по справі 910/19771/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19771/13 18.11.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Тіс Транс» простягнення 15 639,41 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Коркін П.П. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» (надалі - ТОВ «Арис-Юг») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс Транс» (надалі - ТОВ «Тіс Транс») про стягнення 15 639,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №419 від 25.07.2012 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 14 624,15 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 833,76 грн. та 3% річних у розмірі 181,50 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.11.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №27312369, отриманим його представником 26.10.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2012 р. між ТОВ «Арис-Юг» (товариство) та ТОВ «Тіс Транс» (підприємство) було укладено договір №419 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору товариство зобов'язується надати послуги по заправці автотранспорту підприємства та надати додаткові послуги на підставі наданих підприємством пластикових карток.

Згідно з п. 3.2 Договору строк, протягом якого підприємство оплачує вартість наданих послуг по заправці автотранспорту дизельним паливом, вказується в протоколі погодження умов розрахунків.

Пунктом 2 протоколу погодження умов розрахунків при обслуговуванні пластиковими картками від 25.07.2012 р. встановлено наступний строк оплати заправки автотранспорту дизельним паливом: 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем частково оплачено послуги по заправці автомобілів дизельним паливом, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 14 624,15 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем надавались, а відповідачем приймались та частково оплачувались послуги по заправці автомобілів дизельним паливом, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 14 624,15 грн. , а з урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу та п. 2 протоколу погодження умов розрахунків при обслуговуванні пластиковими картками від 25.07.2012 р. строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 14 624,15 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Тіс Транс» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Арис-Юг» про стягнення з ТОВ «Тіс Транс» заборгованості у розмірі 14 624,15 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 833,76 грн. та 3% річних у розмірі 181,50 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 14.05.2013 р. по 11.10.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що при порушенні строку та умов оплати, визначених договором або протоколом узгодження умов розрахунків, підприємство сплачує товариству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 833,76 грн. та 3% річних у розмірі 181,50 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Тіс Транс» на користь ТОВ «Арис-Юг» заборгованості у розмірі 14 624,15 грн., пені у розмірі 833,76 грн. та 3% річних у розмірі 181,50 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс Транс» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 2-А, кв. 188; ідентифікаційний код 37962624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» (03028, м. Київ, просп. Науки, 41, оф. 436, 442; ідентифікаційний код 31745725) заборгованість у розмірі 14 624 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 15 коп., пеню у розмірі 833 (вісімсот тридцять три) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 181 (сто вісімдесят одна) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2013 р.

Суддя В.П. Босий