Рішення

від 13.11.2013 по справі 910/18692/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18692/13 13.11.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопродукт-Сервіс"

про стягнення 31 968,81 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко В.А. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопродукт-Сервіс" про стягнення основної заборгованості в сумі 30 110,54 грн., пені в сумі 1 386,80 грн., трьох процентів річних в сумі 1 485,18 грн. нарахованих за не виконання грошового зобов'язання згідно договорів оренди нежитлового приміщення № 365 від 01.04.2012 та № 365 від 01.03.2013.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надав заяву про уточнення розміру позовних вимог. Судом прийнято до уваги, що згідно пункту 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Позивач зменшив розмір трьох процентів річних до 471,47 грн.

Матеріали справи підтверджують, що фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог, що відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим, ціна позову по даній справі дорівнює 31 968,81 грн. і складається із:

· суми основного боргу в сумі 30 110,54 грн.;

· пені в сумі 1 386,80 грн.;

· трьох процентів річних у сумі 471,47 грн.

Позов мотивовано тим, що 01.04.2012 між Публічним акціонерним товариством "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтопродукт-Сервіс", далі Орендар, укладений договір № 365 оренди нежитлового приміщення, далі Договір.

Відповідно до п.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 36 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Київ, 03151, проспект Повітрофлотський, 72.

Згідно п. 3 Договору орендна плата за орендоване нежитлове приміщення встановлюється в розмірі 2 500 грн. в місяць, крім того ПДВ 500 грн., всього 3 000 грн. в місяць. На день здійснення оплати вартість оренди підлягає зміні (в разі збільшення курсу долара США) прямо пропорційно зміни курсу долара США встановленому НБУ. Всі платежі по даному договору здійснюються в українських гривнях.

Пунктом 4 Договору передбачено, що в орендну плату не включається оплата послуг, які Орендодавець надає Орендарю на утримання орендованого приміщення.

Орендна плата щомісяця, незалежно від результатів господарської діяльності, вноситься Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця. Оплату комунальних платежів Орендар здійснює протягом 5-ти днів з моменту одержання рахунку Орендодавця. В разі не внесення орендної плати і інших платежів у встановлений строк Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п. 6 Договору).

Згідно п. 16 Договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату, комунальні та інші платежі. Вартість додаткових послуг встановлюється на підставі окремих рахунків-фактур Орендодавця (п. 18 Договору).

Строк дії даного договору сторонами встановлюється з 01.04.2012 по 28.02.2013 (п. 20 Договору).

01 березня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтопродукт-Сервіс" було укладено наступний договір № 365 оренди нежитлового приміщення, в якому позивач взяв на себе зобов'язання щодо надання аналогічних послуг, які були передбачені умовами Договору від 01.04.2012. Строк дії нового договору сторонами встановлено з 01.03.2013 по 31.05.2013.

Орендар свої зобов'язання за Договорами не виконав, орендну плату та інші платежі за Договорами повністю не сплачував, на таких підставах, позивач намагається стягнути з відповідача за Договором № 365 від 01.04.2012 основну заборгованість з орендної плати в сумі 15 000 грн., заборгованість за комунальними платежами в сумі 1 802 грн. та заборгованість по експлуатаційним витратам в сумі 1 484,89 грн. за період з квітня 2012 по лютий 2013 (включно) та за Договором № 365 від 01.03.2013 основну заборгованість з орендної плати в сумі 9 000 грн., заборгованість за комунальними платежами в сумі 1 368 грн. та заборгованість по експлуатаційним витратам в сумі 1 455,65 грн. за період з березня 2013 по червень 2013, загальна сума заборгованості становить 30 110,54 грн.

Згідно до п. 6 Договору в разі не внесення орендної плати і інших платежів у встановлений строк Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Тому позивач намагається стягнути з відповідача пеню за Договором № 365 від 01.04.2012 в сумі 871,75 грн. за період з 05.11.2012 по 01.03.2013 та за Договором № 365 від 01.03.2013 пеню в сумі 515,05 грн. за період з 05.03.2013 по 30.06.2013, загальна сума пені становить 1 386,80 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних за Договором № 365 від 01.04.2012 за період з 05.11.2012 по 01.03.2013 та за Договором № 365 від 01.03.2013 з 01.03.2013 по 24.10.2013 в сумі 471,47 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, і між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав суду акти взаєморозрахунків, згідно яких заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.04.2012 по 28.02.2013 становить 18 286,89 грн. та період з 01.03.2013 по 30.06.2013 становить 11 823,65 грн., акти підписані тільки позивачем. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання з боку відповідача не виконано належним чином, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, виконання позивачем свого обов'язку щодо надання послуг відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг), виставлені відповідачу рахунки-фактури, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати, заборгованості за комунальними платежами та заборгованості по експлуатаційним витратам в сумі 30 110,54 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 6 Договорів, обґрунтовані та підлягають стягненню, а наданий позивачем розрахунок пені за Договором № 365 від 01.04.2012 в сумі 871,75 грн. за період з 05.11.2012 по 01.03.2013 та за Договором № 365 від 01.03.2013 пеню в сумі 515,05 грн. за період з 05.03.2013 по 30.06.2013, загальна сума пені становить 1 386,80 грн. відповідає вимогам ст. 232 ГК та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У наданих розрахунках трьох процентів річних позивачем переплутано заборгованості по Договору від 01.04.2012 та по Договору від 01.03.2013, тому судом проведено свій розрахунок трьох процентів річних. Підлягають стягненню три проценти річних за Договором від 01.04.2012 в сумі 175,85 грн. за період з 05.11.2012 по 01.03.2013 та за Договором від 01.03.2013 в сумі 231,29 грн. за період з 01.03.2013 по 24.10.2013, загальна сума трьох процентів річних становить 407,14 грн.

В частині стягнення трьох процентів річних в сумі 64,33 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.11.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 232, 283, 286 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопродукт-Сервіс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопродукт-Сервіс", 03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 14, кв. 47, код ЄДРПОУ 37377975, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904", 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 72, код ЄДРПОУ 00435560, основну заборгованості в сумі 30 110,54 грн., пеню в сумі 1 386,80 грн., три проценти річних в сумі 407,14 та судовий збір у розмірі 1 717,04 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 64,33 грн. відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 18.11.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко