Рішення

від 20.11.2013 по справі 913/2607/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 листопада 2013 року Справа № 913/2607/13

Провадження №8пд/913/2607/13

За позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі:

1.Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,

2.Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська телефонна компанія", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Управління Держземагентства у м. Луганську Луганської області, м. Луганськ, -

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М.,

у засіданні брали участь:

від прокурора (заявника) - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м. Луганська, - посвідчення №020155 від 03.09.2013;

від 1-го позивача - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи, - довіреність №И01/03-31/5348/0/2-13 від 28.08.2013;

від 2-го позивача - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи, - довіреність №И01/03-31/5347/0/2-13 від 28.08.2013;

від відповідача - представник не з'явився;

від 3-ї особи - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі 1-го та 2-го позивачів заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між 2-м позивачем - Луганською міською радою (далі - міськрада, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганська телефонна компанія" (далі - ТОВ "Луганська телефонна компанія", орендар) 07.05.2003, у нотаріальній формі, за реєстром №4235, державна реєстрація від 13.05.2003 №4377, предметом якого є земельні ділянки площею 0,2418 га та 1,2226 га, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул.Даргомижського, 2"Г", надані в оренду терміном на 49 років під розміщення вантажно-розвантажувального майданчика (0,2418га) та під розміщені виробничі будівлі та допоміжні споруди (1,2226 га), а саме:

викласти перший абзац п.п.2.1 п.2 розділу 2 "Орендна плата" договору у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

Позов мотивовано ухиленням відповідача від приведення договору у відповідність до чинного законодавства.

У зв'язку з надходженням позову господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/2607/13.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.09.2013 та з власної ініціативи до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів залучено Управління Держземагентства у м. Луганську Луганської області.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 14.10.2013 до 20.11.2013 - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням з його боку вимог суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 20.11.2013 від прокурора та 1-го і 2-го позивачів надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні вони заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач позов визнав у повному обсязі та просить справу слухати за його відсутності (відзив на позовну заяву від 18.10.2013 за вих. №03/1431).

Третя особа вважає, що рішення у справі не може вплинути на її права та обов'язки, а тому просить слухати її за відсутності її представника (відзив на позовну заяву від 15.10.2013 за вих. №1-4-14/1505).

Прокурор та позивачі не заперечили проти розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.

Розглянувши клопотання відповідача та третьої особи, з урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті за відсутності відповідача та третьої особи, - на підставі наявних у ній доказів.

І.Заслухавши прокурора та позивачів, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

07.05.2003 між 1-м позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) у нотаріальній формі, за реєстром № 4235, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 09.04.2003 №126/23 (а.с.11-12) за плату передає, а орендар приймає в оренду земельні ділянки площею 0,2418 га та 1,2226 га (п.1.1), грошовою оцінкою 864127,80 грн. (п.2.10), терміном на 49 років, під розміщення вантажно-розвантажувального майданчика (0,2418га) та під розміщені виробничі будівлі та допоміжні споруди (1,2226 га) (п.1.2), яка знаходяться за адресою: місто Луганськ, вул.Даргомижського, 2"Г" (п.1.1).

Орендна плата встановлюється на у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору, збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганськ (п.2.1), розмір якої орендар розраховує самостійно (п.2.3) та сплачує у грошовій формі щомісячно, за базовий податковий період протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.2.2.1); її розмір підлягає щорічному індексуванню з урахуванням рівня інфляції (п.2.4). У разі зміни розміру земельного податку пропорційно змінюється і розмір орендної плати без внесення змін у договір (п.2.4.1).

Орендодавець має права та несе обов'язки, передбачені Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України, цим договором та іншими нормативними актами (п.3.1).

Зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди спір вирішуються у судовому порядку (п.4.2).

Державну реєстрацію договору здійснено 13.05.2003 року за № 4377 (а.с.13-15;16-17;31).

Відповідач не заперечив факт передачі йому земельних ділянок.

З метою приведення цього договору у відповідність до чинного законодавства 18.04.2013 за вих. №б/н відповідач (орендар) звернувся до Луганської міської ради з заявою про внесення змін до договору, які за своїм змістом та редакцією повністю відповідають змісту вищенаведених позовних вимог (а.с.30).

На підставі цієї заяви, яку Луганська міська рада отримала 18.04.2013 (а.с.30), вона 17.05.2013 прийняла рішення №34/199 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.05.2003, державна реєстрація від 13.05.2003 №4377, який укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганська телефонна компанія"", - пунктом 1 якого вирішено внести зміни до пунктів 2.1, 2.5, 6.1 та 6.3 вищезгаданого договору, при цьому пункт 2.1 редакційно та за змістом повністю кореспондується з позовними вимогами; пунктом 2 цього рішення орендаря зобов'язано у місячний термін звернутися до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для укладення договору про внесення змін до основного договору.

Позивачі надали до справи документальні докази факту отримання цього рішення уповноваженою особою відповідача, але він, як вбачається з довідки Департаменту з питань земельних ресурсів Луганської міської ради від 14.10.2013 за №5694, не вжив заходів до його виконання, що стало підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Відповідач позов визнав.

ІІ.Заслухавши прокурора та позивачів, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності відповідача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений між сторонами по цій справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладений сторонами основний договір відповідає приписам вищецитованого законодавства.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Такою істотною зміною позивач вважає зміну встановленого чинним законодавством України рівня орендної плати за користування землею (ст.288 Податкового кодексу України).

У частинах 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України сказано, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, передбачена можливість застосування цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони договору передбачили можливість внесення змін до нього (п.4.2).

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При вирішенні цього спору суд керується приписами частини 2 названої статті Кодексу, відповідно до якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у

відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У даному випадку позивачем належним чином доведена наявність сукупності передбачених даною нормою закону 4-х обставин.

Як зазначено у частині 4 ст. 652 Цивільного кодексу, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що заявлена прокурором та позивачами вимога повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.652 названого Кодексу.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірного договору) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

На день виникнення та вирішення цього спору по суті розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 (Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність), а саме: для земель інших категорій (крім сільськогосподарських) - на рівні 3-кратного розміру земельного податку.

Відповідно до підпункту 288.5.2 п.288.5 ст. 288 орендна плата не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки - залежно від її призначення.

Оцінивши дії позивачів, спрямовані на врегулювання цього спору, суд дійшов висновку, що вони, крім вищевикладених підстав, відповідають приписам чинного законодавства України ще і з огляду на таке.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку згадувана у рішенні земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

Як сказано вище у цьому рішенні, правовідносини щодо оренди землі врегульовані низкою спеціальних нормативних актів, у тому числі - Законом України від 06.10.1998 №161-ХІУ "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексами України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

З урахуванням викладеного вищезгадане рішення Луганської міської ради від 17.05.2013 №34/199 відповідає приписам чинного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача шляхом стягнення його на користь Державного бюджету України у сумі 1147,00 грн., оскільки відповідно до приписів п.11 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 вищеназваного Закону у разі звернення до господарського суду з позовом немайнового характеру (до їх категорії належить спір по цій справі), на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік" на 1 січня 2013 року (1147,00 грн.).

На підставі викладеного, ст.ст.19,144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 26,59,73 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,22,27,32-34,43,44,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганська телефонна компанія" (орендар) 07 травня 2003 року, у нотаріальній формі, за реєстром №4235, державна реєстрація від 13 травня 2003 року, №4377, - предметом якого є земельні ділянки площею 0,2418 га та 1,2226 га, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул.Даргомижського, 2"Г, надані в оренду терміном на 49 років під розміщення вантажно-розвантажувального майданчика (0,2418га) та під розміщені виробничі будівлі та допоміжні споруди (1,2226 га), а саме:

викласти перший абзац п.п.2.1 п.2 розділу 2 "Орендна плата" договору у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

2.1.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України від 01.07.2004 №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська телефонна компанія", ідентифікаційний код 13413790, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 1-б, - на користь Державного бюджету України на рахунок: №31214206783006, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, ККД - 22030001, символ звітності банку - 206, - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Державній податковій інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 20.11.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 22 листопада 2013 року.

Суддя А.П.Середа