Рішення

від 19.11.2013 по справі 905/6747/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 Справа № 905/6747/13 Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Коровіній І.С., розглянувши матеріали

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доПриватного підприємства "Мрія" про представники сторін: від позивача: від відповідача:стягнення 109795,66 грн. ОСОБА_1- СПД; Кудрюм О.О. за довіреністю; не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Мрія" про стягнення заборгованості на загальну суму 109795,66 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 105500,00 грн., пені у розмірі 4295,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №6 від 07.05.2012 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 105500,00 грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №6 від 07.05.2012; специфікації №1 від 07.05.2012 (додаток) до договору №6; видаткової накладної №7 від 08.05.2012; рахунку оплати №5 від 07.05.2012; платіжного доручення №102 від 25.05.2012; листа ФОП ОСОБА_1 №4 від 30.10.2012 про сплату заборгованості; фіскального чеку від 16.07.2013 про відправлення листа; листа ФОП ОСОБА_1 №1 від 16.07.2013.

19.11.2013 позивач у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявні докази, а саме повідомлення про вручення поштової кореспонденції, про отримання ухвал суду. В судовому засіданні призначеному на 15.10.2013 був присутній представник відповідача, який не надав пояснень по суті позовних вимог, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений, проте в подальшому відповідач явку своїх представників не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

07.05.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як постачальником (позивач) та Приватним підприємством "Мрія", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №6.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 договору постачальник зобов'язався протягом дії цього договору передавати у власність покупця насіння та (або) насіннєвий матеріал (далі - товар); найменування, одиниці виміру, загальна кількість, ціна одиниці виміру товару, сума, періоди, строки поставки визначаються сторонами у специфікації, що є невід'ємним додатком до договору №6 від 07.05.2012.

Згідно з п. 2.3 договору загальна вартість цього договору являє собою сумарну ціну товару, що поставляється в рамках даного договору згідно специфікації, що є його невід'ємним додатком.

Порядок, кількість товару, асортимент, ціна та строки поставки окремої партії, погоджуються сторонами цього договору в письмовому виді будь-яким із засобів технічного зв'язку. Покупець надає постачальнику заявку із зазначенням найменування,кількості та очікуваної дати отримання товару не менш ніж за три дні до дати поставки. На кожну партію товару складається окрема специфікація, що є невід'ємним додатком до договору №6 від 07.05.2012 (п. 3.3 договору).

Датою постачання товару вважається дата вручення товару покупцю, що підтверджується видатковою накладною та довіреністю на отримання матеріальних цінностей (п. 3.6 договору).

Пунктом 6.1 договору визначено, що розрахунки здійснюються покупцем на умовах визначених у підписаних сторонами специфікації, оплата здійснюється в національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року.

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього договору та від виконання своїх обов'язків по договору.

07.05.2012 між сторонами погоджено та підписано специфікацію №1 (додаток) до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку насіння гібридного соняшника "PAL-093" у кількості 110 п.од за ціною 1050,00 грн. за одиницю (без ПДВ) на суму 115500,00грн. (без ПДВ). Умови оплати: покупець здійснює попередню оплату товару в розмірі 50% від загальної вартості товару у строк до 01 червня 2012; остаточний розрахунок в розмірі 50 % надається на умовах відстрочення платежу - до 25 червня 2012. Договір та специфікація №1 від 07.05.2012 до нього підписані сторонами, скріплені їх печатками та їх копії містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору та специфікації №1 від 07.05.2012 до нього, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 115500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №7 від 08.05.2012 на суму 115500,00 грн., яка надана позивачем та міститься в матеріалах справи.

З представленої накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаної видаткової накладної здійснювалась на виконання договору №6 від 07.05.2012.

Разом з товаром позивач передав відповідачу рахунок на оплату поставленого товару №5 від 07.05.2012 на суму 15500,00грн.

Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначеної видаткової накладної, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару за вищевказаній видатковій накладній оплатив частково у розмірі 10000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №102 від 25.05.2012. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 105500,00грн.

За таких обставин, станом на момент звернення позивача до суду з позовом, заборгованість відповідача складає 105500,00грн.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та специфікації №1 до договору, вартість товару отриманого по вищезазначеній видатковій накладній у повному розмірі не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору, 16.07.2012 позивачем на адресу відповідача позивачем надіслано лист №1 від 16.07.2012 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 105500,00грн., що підтверджується копіями фіскального чеку №71701 від 16.07.2012 та описом вкладення до листа, які містяться в матеріалах справи. 30.10.2012 позивач на адресу відповідача надіслав лист №4 від 30.10.2012 з повторною вимогою сплатити заборгованість у сумі 105500,00грн. Відповідач відповіді на листи не надав, заборгованість в сумі 105500,00грн. позивачу не перерахував.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем оплачена частково, станом на теперішній час заборгованість становить 105500,00грн., доказів зворотнього сторонами не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 105500,00грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 7.4 договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 26.09.2012 по 25.03.2013 у розмірі 4295,66грн.

Відповідно до п. 7.4 договору покупець за порушення обов'язку, визначеного п. 6. 1 цього договору та специфікацією (специфікаціями) до цього договору щодо строків оплати поставленого товару, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді неустойки (пені) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не враховано, фактичну кількість днів у 2012 році та не вірно візначено розмір заборгованості, а саме замість заборгованості у розмірі 105500,00 грн., позивач здійснює розрахунок пені на суму заборгованості у розмірі 57750,00 грн. Однак, суд обмежений вимогами позивача, тому розрахунок пені робиться судом виходячи із заборгованості у розмірі 57750,00 грн. за період з 26.09.2012 по 25.03.2013. За розрахунком суду, розмірі пені становить 4289,34 грн., який і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Мрія" (вул. 24 Гвардійської дивізії, буд. 18, с. Старгонатівка, Тельманівський район, Донецька область, 86221, ЄДРПОУ 31961122 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 105500 (сто п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 4289 (чотири тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 34 коп., судовий збір у розмірі 2195 (дві тисячі сто дев'яносто п'ять) грн. 78 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 20.11.2013.