Рішення

від 14.11.2013 по справі 905/6356/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.11.2013                                                                                          Справа № 905/6356/13                     Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянувши матеріали за позовомПриватного підприємства "Лідер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстройкомплект" про стягнення 595085,02 грн. Представники сторін:   від позивача: від відповідача не з'явився;не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного підприємства "Лідер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстройкомплект" про стягнення 595193,22 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 493444,02 грн., 3% річних у розмірі 17228,42 грн., пені у розмірі 84520,78 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору купівлі-продажу №280512 від 28.05.2012 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 493444,02 грн. На   підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії:  договору купівлі-продажу №280512 від 28.05.2012; видаткових накладних за 2012 рік; банківських виписок;  претензії №27/06-П від 27.06.2013 та конверту. До прийняття рішення по справі, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог №222 від 03.10.2013 в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 595085,02грн., у тому числі основний борг в сумі 493444,02грн., пеню у сумі 84426,23грн., 3% річних у сумі 17214,77грн. Дану заяву від 03.10.2013 суд розцінює як заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом. Спір вирішується в межах вимог заявлених у такій заяві. Новою ціною позову вважати: основний борг в сумі 493444,02грн., пеню у сумі 84426,23грн., 3% річних у сумі 17214,77грн. Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвали суду, позовна заява були надіслані відповідачу на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та повернуті на адресу суду у зв‘язку із закінченням терміну зберігання. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України. Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд В С Т А Н О В И В: 28.05.2012 між Приватним підприємством "Лідер", як продавцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорстройкомплект", як покупцем (відповідач) укладено договір купівлі-продажу №280512  (далі - договір). Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця щебінь гранітний різного асортименту, відсів гранітний, далі по тексту "продукція", а останній зобов'язується попередньо оплатити продукцію та прийняти її на умовах даного договору. Пунктом 1.2 договору визначено, що ціна, кількість, асортимент та види кожної партії продукції вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін. Поставка продукції здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів після надходження заявки до продавця та за умови внесення покупцем попередньої оплати замовленої продукції. За домовленістю між сторонами продавець може відвантажити замовлену кількість продукції до отримання суми попередньої оплати (п. 2.3 договору). Ціна продукції – договірна, узгоджується сторонами в специфікаціях та/або в рахунку-фактурі на кожну замовлену партію продукції. Підписані уповноваженими представниками сторін специфікації є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1 договору). Загальна сума договору становить вартість всієї продукції, відвантаженої під час терміну дії договору (п. 3.2 договору). Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити партію продукції авансом до дати поставки замовленої партії, тобто шляхом безготівково перерахування на поточний рахунок продавця суми передоплати в розмірі 100% вартості замовленої партії продукції, якщо щодо окремої партії продукції сторонами не встановлені інші умови оплати п. 2.3 цього договору. Згідно з п. 4.3 договору сторони домовились, що продавець може достроково виконати свої зобов'язання за цим договором та здійснити поставку продукції покупцю до здійснення ним авансового платежу (передоплати) за таку продукцію. У такому випадку покупець зобов'язаний оплатити поставлену йому партію продукції протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки такої продукції Відповідно до п. 13.2 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012. Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, копія міститься в матеріалах справи. На виконання умов договору №280512, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2   337   444,02грн., що підтверджується видатковими накладними за 2012 рік, які надані позивачем та міститься в матеріалах справи. Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі. Однак, відповідач вартість отриманого товару за вищезазначеними видатковими накладними оплатив частково, що підтверджується банківськими виписками за 2012 рік  на суму 1   884   000,00грн. Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі – продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1. ст. 655 Цивільного кодексу України.   Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як визначено  положеннями ст. 526 Цивільного  кодексу  України  та ст. 193  Господарського  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем повинна бути оплачена відповідно до п. 4.3  договору, а саме протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки такої партії продукції. Проте відповідач свої зобов‘язання не виконав, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 493444,02грн. Позивачем до матеріалів справи надано копія претензії №27/06-П від 27.06.2013, в якій позивач вимагає від відповідача погасити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 580078,96грн. (з урахуванням пені та 3% річних за невиконання грошових зобов'язань). Проте відповідач відмовився отримувати вказаний лист (конверт повернувся відправнику за закінченням терміну зберігання). Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 493444,02грн., а матеріали справи таких не містять. На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення  з відповідача 493444,02грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню. За несвоєчасне      виконання      грошових зобов'язань, позивач на підставі      п. 6.2      договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі      84426,23грн. Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України,яка обчислюється від суми простроченого платежу. Пунктом 6.3  договору сторони дійшли взаємної згоди про те, що на нарахування штрафних санкцій за прострочення покупцем оплати за продукцію не поширюється шестимісячний строк, передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності. Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При вирішенні спору про стягнення пені, судом відзначається, що відповідач погодивши з позивачем умови про таку відповідальність розумів розмір негативних наслідків для себе, відповідач не надав належних доказів на підтвердження вжиття заходів на погашення заборгованості, на наявність скрутного фінансового становища тощо і його дії спричинили необхідність у судовому захисті прав позивача. Перевіривши розрахунок пені позивача, господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення пені у сумі 84426,23грн. та задовольняє позовні вимоги про їх стягнення у повному обсязі. У відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зумовлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманої продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 17214,77грн. Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем. Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд визнає його вірним,  а тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 17214,77грн. підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд В И Р І Ш И В: 1.          Позов задовольнити повністю. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстройкомплект" (просп.Комсомольський, 6-А, м.Донецьк, 83055, код ЄДРПОУ 31018222 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства "Лідер" (вул.Пушкіна, 5, 16, м. Калуш, Івано–Франківська область, код ЄДРПОУ 31563452) суму основного боргу у розмірі  493444,02 (чотириста тисяч дев'яносто три чотириста сорок чотири) грн. 02коп., пеню у розмірі 84426 (вісімдесят чотири чотириста двадцять шість) грн. 23коп., 3% річних у сумі 17214 (сімнадцять тисяч двісті чотирнадцять)грн. 77коп., судовий збір у розмірі 11901 (одинадцять тисяч дев'ятсот один)грн. 70коп. 3.          Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Лідер" (вул.Пушкіна, 5, 16, м. Калуш, Івано–Франківська область, код ЄДРПОУ 31563452) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 39 коп. 4.           Видати наказ. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.            Суддя                                                                                              Д.М. Огороднік                                                                                                                                      Дата складення повного рішення 19.11.2013.