Вирок

від 19.02.2013 по справі 475/1/13- к

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1/13- к

Провадження № 1-кп/475/4/13

Провадження слідчих органів № 2012 16 021 0000012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2013смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді: Вадовської А.В.

за участю секретаря: Кравець Л.В.

прокурора: Бороденка С.А.,

представника цивільного позивача: ОСОБА_1,

підсудної: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, неодруженої, раніше не судимої, ІПН НОМЕР_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 розпорядженням голови правління Мостівського ССТ №70 від 16.06.2012 р. прийнята на посаду продавця магазину «Лідіївка», що в с.Лідіївка Доманівського району Миколаївської області. 16.06.2102 р. з нею укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

З 16.06.2012 р. по 20.08.2012 р. ОСОБА_2, працюючи на зазначеній посаді, безоплатно надавала в борг жителям села товари, які мала реалізовувати в магазині за готівку, таким чином умисно розтратила ввіреного їй майна на 14 926,21 грн. Крім цього, у вказаний період незаконно безоплатно утримала на свою користь товари, які реалізовувала в магазині, тобто ввірене їй майно, тим самим привласнила товарно-матеріальні цінності на суму 5236 грн.

Згідно ревізії, яка проведена на підставі розпорядження №7 від 20.08.2012 р., недостача склала 20 162,21 грн.

На момент судового розгляду невідшкодована сума становить 12 478,21 грн.

Підсудна ОСОБА_2 вину свою вчиненні злочину та уточнений цивільний позов на суму 12 478,21 грн. визнала повністю. Пояснила суду, що за вищевикладених обставин вона вчинила злочин.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд обмежив дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, допитом підсудної та дослідженням характеризуючих її особу даних, зважаючи на те, що учасники судового провадження не заперечували проти такого обмеження. При цьому суд з’ясував, що вони правильно розуміють зміст цих обставин,

переконався про добровільність їх позиції, та роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитавши підсудну, суд приходить до висновку, що вина її у вчиненні злочину доведена, дії підсудної ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ст.191 ч.1 КК України, як привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винної, пом’якшуючі покарання обставини.

Підсудна ОСОБА_2 вчинила умисний закінчений злочин середньої тяжкості, переслідуючи корисливий мотив, раніше не судима, за місцем проживання характеризуються позитивно, не потребує лікування від алкоголізму чи наркоманії.

Як обставини, що пом’якшують покарання підсудній, суд бере до уваги щире каяття. Відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд визнає пом`якшуючими обставинами: повне визнання своєї вини, часткове відшкодування завданої шкоди, вчинення злочину вперше.

Обставин, що обтяжують покарання підсудній, не встановлено.

Враховуючи особу підсудної, тяжкість вчиненого нею злочину, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе в умовах, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства.

Беручи до уваги види покарань, які можуть бути призначені за вчинення вказаного злочину, суд вважає за доцільне призначити підсудній покарання у виді обмеження волі без призначення додаткового покарання та звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. Такого висновку суд приходить, зважаючи на недоцільність призначення їй більш м’яких видів покарання у виді: штрафу чи виправних робіт через матеріальний стан підсудної, яка постійного доходу не має, та не повністю відшкодувала завдану злочином матеріальну шкоду, не має постійного місця роботи. Підстав для призначення найсуворішого покарання у виді позбавлення волі суд не вбачає.

Уточнений цивільний позов по справі підлягає задоволенню на суму 12 478, 21 грн.

Керуючись ст.ст.374, 375 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.1 КК України, і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити її від відбуття призначеного покарання, встановивши засудженій іспитовий строк - 1 рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і відповідно до ст.76 КК України не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь Мостівського ССТ (код 01759715, р/р №26003309001597 у Доманівському ТВБВ №3171 ВАТ «Державний ощадний банк України») 12 478 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 21 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня при його оголошенні, в той же строк з дня отримання копії.

Суддя ОСОБА_3