Рішення

від 19.11.2013 по справі 908/3588/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 1/23/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 Справа № 908/3588/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтех-сервіс 1» (69124, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 44-А, кв. 196)

про стягнення 38 232 грн. 00 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Берчук С.Г. - довіреність № 05 від 02.01.2013 р.;

від відповідача - Котик А.Г. - довіреність б/н від 19.11.2013 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтех-сервіс 1» 38 232 грн. 00 коп., з яких: 9 912 грн. 00 коп. неустойка за порушення строку поставки та 28 320 грн. 00 коп. штраф за поставку неякісного товару у розмірі 28 320 грн. 00 коп.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 526, 530, 546, 550, 663, 673, Цивільного кодексу України та ст.ст. 193,230, 268 Господарського кодексу України, положень Інструкції про порядок приймання товарів виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7 та умов договору поставки № 11120708 від 17.08.2012 р. та обґрунтовано посиланням на поставку відповідачем неякісного товару із простроченням.

04.11.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.11.2013 р.

13.11.2013 р. від позивача у справі, на виконання ухвали суду, надійшли пояснення до позовної заяви, в яких позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

14.11.2013 р. від відповідача у справі надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд «провести судову експертизу товару за договором на яку винести наступні питання - Чи відповідають геометричні розміри деталей та твердості поверхні вимогам креслення в договорі, що був укладений між позивачем та відповідачем?».

Судом клопотання відповідача про призначення судової експертизи товару за договором було залишено без задоволення, з підстав недоцільності проведення судової експертизи.

У відзиві на позовну заяву, відповідач просив суд відмовити позивачу у позові в частині стягнення штрафу за поставку неякісної продукції та задовольнити позов щодо стягнення неустойки за несвоєчасну поставку товару. Відповідач вважає, що товар за договором відповідає вимогам, заявленим в кресленні, оскільки це підтверджується протоколом випробувань № 944-244 від 26.09.2013 р., які було проведено ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» (додано до відзиву) на вимогу виробника товару ТОВ «Баріон».

Позивач у поясненнях до позовної заяви, які надійшли до суду 19.11.2013 р., не погодився із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві, щодо невизнання позову в частині стягнення штрафу за поставку неякісного товару. Вважає, що протокол випробувань, який додано до відзиву, підтверджує відхилення перевіряємого товару від креслення М-15893а. Звертає увагу суду на той факт, що товар майже 4 місяці знаходився у відповідача і відсутні будь-які достовірні дані, які підтверджують, що це той самий товар, який був вивезений відповідачем 05.07.2013 р. без змін та доопрацювань. Крім того, посилається на те, що дані, зафіксовані у актах від 21.12.2012 р., від 13.03.2013 р. та 17.06.2013 р. не можуть бути тотожними, оскільки після кожного акту про приймання товару за якістю камені вивозились відповідачем для доопрацювання та усунення недоліків.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, надані суду в письмовому вигляді. Представником відповідача були надані документи на виконання ухвали суду, які були залучені судом до матеріалів справи. Оригінали документів, надані представниками позивача та відповідача, були оглянуті судом в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформтех-сервіс 1» (постачальником) було укладено договір поставки № 11120708 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити устаткування на умовах, викладених в цьому договорі.

Асортимент товару, ціна, кількість, вимоги до якості, гарантійний термін на товар (якщо на даний вид товару передбачено гарантійний строк), додаткові умови поставки кожної поставляється за цим договором партії товару, узгоджуються в специфікації до цього договору, є його невід'ємною частиною. (п. 1.3 договору).

Право власності на товар переходить з моменту поставки товару.( п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна за одиницю виміру товару визначається специфікацією.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що сума договору складає 283 200 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 47 200 грн. 00 коп.

Згідно з п. 4.1 договору, оплата товару - 40% передоплата, оплата решти 60% здійснюється з моменту здійснення поставки товару протягом 60 календарних днів

Термін поставки товару вказується в додатках (специфікаціях) ( п. 5.1 договору).

Відповідно до п.п.5.2., 5.3., 5.5. договору, товар відвантажується постачальником і приймається покупцем відповідно до умов, узгоджених у додатках (специфікаціях). Приймання товару за кількістю та якістю проводиться на підставі даних, зазначених у товаросуроводжуючих документах і сертифікатах якості виробника. Приймання товару за якістю проводиться покупцем відповідно до «Інструкції про порядок прийому товарів виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» П-7, затвердженої Держарбітражем СРСР у 1966 р., з наступними змінами.

Згідно з п.п. 7.1, 7.3 договору, претензії можуть бути пред'явлені постачальнику покупцем у разі, якщо асортимент і кількість не відповідають асортименту і кількості, вказаній у транспортних документах або заявленому до постачання в додатку (специфікації), а також якщо якість поставленого товару не відповідає якості, зазначеній в паспорті виробника або сертифікаті якості. Постачальник, за вибором покупця, здійснює за свій рахунок заміну або усунення дефектів товару. Порядок повернення неякісного товару або усунення дефектів товару визначається окремою угодою сторін. Термін заміни неякісного товару або усунення дефектів товару не може перевищувати 30 днів з моменту виявлення дефектів.

Відповідно до п. 9.2 договору, за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості простроченого або недопоставленого товару за кожний день прострочення.

Пунктом 9.4 договору сторони передбачили, що за поставку неякісного товару постачальник сплачує покупцю штраф розмірі 10% від вартості неякісного товару і зобов'язується поставити товар належної якості в узгоджений з покупцем термін.

Договір діє до повного виконання зобов'язань за ним та законних вимог (п. 12.1 договору).

До договору сторонами було підписано Специфікацію № 1, яка є невід'ємною частиною договору, та згідно якої сторони визначили: найменування товару - камінь (креслення М-15893а), 2012 року випуску, у кількості 2 шт., на загальну суму 283 200 грн. 00 коп.; термін постачання товару - впродовж 90 календарних днів з моменту 40% передоплати від покупця, можливе дострокове постачання товару за погодженням сторін; гарантійний термін на поставлений товар - 12 місяців з моменту постачання товару на склад покупця.

У паспорті якості також містилось посилання на: специфікацію № 1 від 17.08.2012 р. до договору, камні у кількості 2 шт., згідно № креслення М-15893а, матеріал Ст. 38Х2МЮА та вагу за 1 шт. 775 кг.

Відповідачем позивачу був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000029 від 22.08.2012 р. на суму 283 200 грн. 00 коп.

На виконання умов договору поставки, згідно вказаного рахунка-фактури, платіжним дорученням № 18787 від 10.09.2012 р. позивач сплатив відповідачу 113 280 грн. 00 коп. - 40% передплати.

За видатковою накладною № РН-0000014 від 17.12.2012 р., відповідач поставив, а позивач прийняв камінь (креслення М-15893а) у кількості 2 шт., загальною вартістю 283 200 грн. 00 коп.

Враховуючи прострочення поставки товару, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення суми неустойки за прострочення поставки товару у розмірі 9 912 грн. 00 коп.

Крім того, беручи до уваги поставку відповідачем позивачу неякісного товару, останній також просить стягнути з відповідача 28 320 грн. 00 коп. штрафу.

Суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка -це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно норми ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, поставка відповідачем позивачу товару, на виконання умов договору поставки та специфікації, яка відбулась 17.12.2012 р. на загальну суму 283 200 грн. 00 коп., підтверджується видатковою накладною № РН-0000014 від 17.12.2012 р., іншими матеріалами справи, та не заперечується сторонами у справі.

Враховуючи, що відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до договору № 11120708 від 17.08.2012 р. термін постачання товару, сторонами був обумовлений впродовж 90 календарних днів з моменту 40% передоплати від покупця, а згідно платіжного доручення № 18787 позивач сплатив відповідачу 113 280 грн. 00 коп. - 40 % передоплати 10.09.2012 р., прострочка поставки товару склала 7 днів, позивач правомірно, на підставі п. 9.2 договору поставки, заявив до стягнення з відповідача 9 912 грн. 00 коп. суми неустойки за прострочення поставки товару (283 200 грн. 00 коп. * 0,5%*7 днів прострочки).

Слід зазначити, що відповідач підтверджує факт прострочення поставки товару та в цій частині - в частині стягнення неустойки за прострочення поставки товару в сумі 9 912 грн. 00 коп. - позов визнає.

Отже, суд вважає правомірними, обґрунтованими та документально підтвердженими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9 912 грн. 00 коп. суми неустойки за прострочення поставки товару.

Правомірними є і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за поставку неякісного товару у розмірі 28 320 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1 та 3 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар. Якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, у разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Відповідно до п. 1 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товару.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно умов договору та специфікації, відповідач зобов'язувався поставити товар - камінь, у кількості 2 одиниць, за номером креслення М-15893а, з матеріалу - СТ. 38Х2МЮА.

Як свідчить акт від 21.12.2012 р., під час перевірки позивачем товару, який був поставлений відповідачем за видатковою накладною № РН-0000014 від 17.12.2012 р., була виявлена невідповідність каменів кресленню М- 15893а і вирішено товар повернути відповідачу.

Листом вих.. № 052 від 26.12.2012 р. відповідач повідомив позивача про намір вивезти товар для усунення недоліків, встановлених позивачем у акті.

28.12.2012 р. за кор. матеріального пропуску № 271 камені у кількості 2 шт. були вивезені відповідачем для усунення недоліків.

Згідно видаткової накладної № РН-0000003 від 05.03.2013 р., відповідач повторно поставив відповідачу камінь (креслення М-15893а) у кількості 2 шт. на загальну суму 283 200 грн. 00 коп.

Відповідно до акту від 13.03.2013 р. комісією уповноважених представників позивача була виявлена невідповідність поставлених каменів розмірам креслення М-15893а в частині розмірів 655- 0,2 та ф540 (+0,14), про що відповідач був повідомлений листом № 213-500 від 15.03.2013 р.

Невідповідність повторно поставлених каменів розмірам креслення М-15893а була зафіксована і в акті приймання продукції (товарів) за якістю від 18.03.2013 р. за участю представників від позивача та відповідача. З боку відповідача акт був підписаний без зауважень.

Листом № 065 від 18.03.2013 р. відповідач звернувся до позивача із проханням повернути поставлені камені для здійснення замірів у незалежній лабораторії та можливого виправлення виявлених зауважень.

Листом № 067 від 20.03.2013 р. відповідач просив позивача підготувати документи для вивозу каменів та розглянути питання щодо зменшення ціни товару та запропонував прийняти камені за ціною 112 100 грн., без ПДВ, за кожну одиницю.

21.03.2012 р. за кор. матеріального пропуску № 378 камені у кількості 2 одиниць були вивезені відповідачем для усунення недоліків.

Листом № 213-1032 від 01.06.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою поставити товар згідно із кресленням М-15893а, та попередив, що у разі невиконання зобов'язань щодо поставки товару, відповідачу буде виставлена претензія щодо нарахування неустойки за п. 9.2 договору та штрафу, згідно з п. 9. 4 договору.

У листі-відповіді вих. № 078 від 05.06.2013 р. відповідач повідомив позивача про готовність виробів до поставки на 10.06.2013 р. та просив організувати комісію з приймання виробів на зазначену дату.

10.06.2013 р. відповідач втретє поставив позивачу товар (камінь за кресленням М-15893а у кількості 2 одиниць на загальну суму 283 200 грн. 00 коп.), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000007 від 10.06.2013 р.

Згідно акту, 11.06.2013 р. комісією позивача було виявлено, що розміри обох каменів не відповідають розмірам, які вказані у кресленні № М-15893а. Згідно із п. 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р. приймання товару за якістю було призупинено зі складанням відповідного акту.

Відповідно до п. 17 та 18 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р., факсимільним повідомленням № 213-1094 від 11.06.2013 р., для участі у подальшому прийманні продукції за якістю, позивачем був викликаний представник відповідача.

Листом вих. №079 від 12.06.2013 р. відповідач повідомив позивача про можливість відрядження компетентних представників 17.06.2013 р.

Пунктом 20 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.66 р. передбачено здійснення перевірки за участю компетентного представника громадськості підприємства-отримувача, визначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профсоюзу цього підприємства.

У відповідності до п. 23 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.66 р., представнику, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю та комплектності, видається належно оформлене та завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.

Якщо для участі в прийманні продукції виділяється представник громадськості, то у посвідченні зазначається також дата та номер рішення заводського, фабричного або місцевого комітету, яким підприємству виділений даний представник.

У посвідченні № 2 від 12.06.2013 р., виданому Іванову Ігорю Владимировичу вантажнику з/д вагонів ЦПП, як представнику громадськості, у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р., для участі в прийманні каменів (креслення М-15893а), що надійшли позивачу за видатковою накладною № 0000007 від 10.06.2013 р. та оформлення акту про результати перевірки, міститься посилання на рішення профкому підприємства від 05.01.2009 р. (протокол № 51/4).

У зв'язку з неявкою у встановлений строк уповноваженого представника відповідача для участі у подальшому прийманні продукції і складання двостороннього акту про фактичну якість поставленої продукції, позивач провів подальше приймання продукції за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, у відповідності до п. 20 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р., за результатами чого був складений акт № 2 приймання продукції за якістю від 12.06.2013 р., за висновком якого камені у кількості 2 штук у сумі 236 000 грн. без ПДВ не відповідає необхідним розмірам креслення М-15893а в частині розмірів 655 мм. (-0,2), ф540 мм. (+0,14) і шорсткості поверхні Rа-0,32. У зв'язку з чим є непридатними для використання в умовах ПАТ «Дніпроспецсталь» і підлягають поверненню постачальникові.

Актом № 3 приймання продукції (товарів) за якістю від 17.06.2013 р. комісія уповноважених представників від позивача та відповідача зробила наступний висновок про характер виявлених дефектів у продукції - камінь у кількості 2 штук у сумі 236 000 грн., без ПДВ, не відповідає необхідним розмірам креслення М-15893а в частині розмірів 655 мм. (-0,2), ф540 мм. (+0,14) і шорсткості поверхні Rа-0,32, також відсутністю закруглень R5 шоркістю 0,32 отвори на робочій поверхні каменів згідно креслення М 15893а У зв'язку з чим є непридатними для використання в умовах ПАТ «Дніпроспецсталь» і підлягають поверненню постачальникові. Представник відповідача підписав зазначений акт із зазначенням лише того, що шорсткість поверхні деталі «Камінь» відповідає 8-9 класу чистоти.

Листом-претензією № 213-1141 від 19.06.2013 р., позивач, повідомив про відмову від зобов'язань по договору, та в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача із вимогою повернути передоплату та сплатити штрафні санкції згідно із п.п. 9.2., 9.4. договору.

Як встановлено судом, позивач належним чином, у відповідності до вимог договору, Господарського та Цивільного кодексів України та положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р. повідомив відповідача про неякість поставленої продукції, викликав представників відповідача для складення відповідного акту, після неявки представників відповідача, у встановлений строк, провів подальше приймання продукції за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача та склав відповідний акт, а також направив відповідачу відповідну претензію.

Листом вих. № 082 від 19.06.2013 р. відповідач надіслав позивачу експлікацію обміру деталей та акт виконання термічної обробки деталей із зазначенням розмірів отриманих результатів, та вказав на те, що у разі необхідності більш високого рівня чистоти поверхні і з метою зберігання заміру пропонував здійснити притирку поверхонь за рахунок відповідача. У відповіді відповідач також зазначив, що беручи до уваги всі можливі зауваження до якості поставлених деталей у вигляді можливих доопрацювань та інші фактори поставки каменів, відповідач пропонує відповідачу розглянути можливість приймання деталей з урахуванням зменшення їх вартості.

Листом вих. № 083 від 25.06.2013 р. відповідач запропонував позивачу перепоставити камені, попередньо їх доопрацювати з урахуванням внесення змін до креслення М-15893а та переглянути умови договору щодо суми договору та строку оплати, зменшивши вартість каменів та збільшивши строк відстрочки платежу.

Листом вих. № 084 від 27.06.2013 р. відповідач просив позивача виготовити пропуск на вивезення каменів та вкотре запропонував про перепоставку каменів з урахуванням доопрацювань та виправлень.

05.07.2013 р. за кор. матеріального пропуску № 32 камені у кількості 2 шт. були вивезені відповідачем.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У рази, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 9.4 договору сторони передбачили, що за поставку неякісного товару постачальник сплачує покупцю штрафу розмірі 10% від вартості неякісного товару і зобов'язується поставити товар належної якості в узгоджений з покупцем термін.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем доведено належними доказами поставку йому відповідачем неякісного товару в розмірі 283 200 грн. 00 коп.

Факт поставки відповідачем позивачу неякісної продукції встановлений з дотриманням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р., підтверджений актами приймання товарів за якістю. При цьому, акти, які були підписані з боку відповідача не містили зауважень до перевірки, а лише в останньому акті № 3 приймання продукції (товарів) за якістю від 17.06.2013 р. представник відповідача зазначив лише те, що шорсткість поверхні деталі «Камінь» відповідає 8-9 класу чистоти.

Крім того, поставлений згідно договору товар, неодноразово вивозився відповідачем для усунення недоліків, встановлених комісією при перевірці, що також вказує на поставку неякісного товару. Листування, яке здійснювалось сторонами з приводу поставки та вивезення товару також свідчить про поставку товару, що не відповідає узгодженому сторонами кресленню, що у листах також не спростовувалось відповідачем.

Протокол випробувань, доданий відповідачем до відзиву також містить дані про відхилення від креслення. Зокрема, у протоколі вказано про матеріал продукції - 5ХМ, тоді як згідно креслення зазначено про сталь 38Х2МЮА. До того ж, слід також зазначити, що в останнє товар був вивезений відповідачем 05.07.2013 р. і відсутні будь-які достовірні данні, що випробовувався саме цей товар, без доопрацювань та усунення недоліків.

До того ж, креслення М-15893а вже і так містило допустимі відхилення.

Камені після кожного акту перевірки вивозились на доопрацювання та усунення недоліків.

Як зазначає позивач, дані камені є частинами ковальського блоку РКМ 1000 та постачальник даної машини встановив жорсткі вимоги до габаритів та допусків частин, тому позивач не міг і не може прийняти товар із відхиленням від вимог креслення.

З вищевикладених питань є недоцільним і проведення експертизи, про призначення якої відповідачем подано відповідне клопотання. До того ж, як вже зазначалось, товар неодноразово вивозився відповідачем для усунення недоліків і останнього разу товар був вивезений 05.07.2013 р. і відсутні будь-які достовірні данні, які б підтверджували що експертизу буде проведено саме тих каменів.

На підставі викладеного, суд вважає також правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за поставку неякісної продукції в сумі 28 320 грн. 00 коп. (283 200 * 10%).

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 9 912 грн. 00 коп. неустойки за прострочення поставки товару та 28 320 грн. 00 коп. штрафу за поставку неякісного товару.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтех-сервіс 1» (69124, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд.44-А, кв.196, код ЄДР 33272620, р/р 26009170809 в АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 380805) на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, код ЄДР 00186536, р/р 260070175696 у філії ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» у м. Запоріжжі, МФО 313979) 9 912 (дев'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 00 коп. неустойки за прострочення поставки товару, 28 320 (двадцять вісім тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. штрафу за поставку неякісного товару та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, « 22» листопада 2013 року.