Рішення

від 12.11.2013 по справі 921/891/13-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2013 р.Справа № 921/891/13-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Приватного підприємства "Д" Торговий дім "Тернопіль", м. Київ, вул. Л. Українки, 5а, ідентифікаційний код 36467800

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс", м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33 кв. 40, ідентифікаційний код 23588912

про повернення коштів в сумі 11200 грн.

За участю представників:

позивача: Фащевської М.М. - представника, довіреність від 10.10.2013 року;

відповідача: Криницького О.М. - представника, довіреність № 06/243 від 27.09.2013 року;

В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Приватне підприємство "Д" Торговий дім "Тернопіль", м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс", м. Тернопіль про повернення коштів в сумі 11 200 грн.; відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі усної домовленості приватне підприємство "Д" Торговий дім "Тернопіль" м. Київ перерахувало відповідачу кошти в сумі 11200 грн. за бензин (платіжне доручення № 100000333 від 10 жовтня 2012 року).

Вказує, що на неодноразові телефонні та письмові прохання про видачу бензину згідно проплаченого рахунку або повернення коштів відповідачем не було відреаговано.

Тому, позивач вважає, що набуття коштів в сумі 11 200 грн., приватним акціонерним товариством "Автотехсервіс", м. Тернопіль є безпідставним.

Посилається на приписи статей 530,625,1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 02 вересня 2013 року порушено провадження у справі № 921/891/13-г/10 та призначено судове засідання за участю представників сторін о 10 год.20 хвилин 27 вересня 2013 року. В порядку статті 77 ГПК справу слуханням було відкладено до 09 годин 45 хвилин 11 жовтня 2013 року та 14 год. 30 хвилин 12 листопада 2013 року; в судовому засіданні 11.10.2013 року оголошено перерву до 14 годин 30 хвилин 29 жовтня 2013 року.

У відзиві на позов від 10.10.2013 року (вх. № 16602 від 10.10.2013 року) приватне акціонерне товариство "Автотехсервіс", м. Тернопіль заперечує заявлені позовні вимоги повністю і вважає їх безпідставними та такими , що не підлягають до задоволення.

Стверджує, що 29.10.2012 року представнику позивача було передано паливні картки на 1000 л А-95; також було видано Видаткову накладну № РН-0002373 від 29 жовтня 2012 року. Пальне було отримане представником позивача Рихлевич В.М. на підставі доручення серії №1 від 29.10.2012 року.

Окрім того вказує, що усім паливним карткам присвоєно індивідуальний номер і відповідач відслідковує їх на предмет ото варення. На час звернення з позовом до суду позивач одержав пальне згідно номіналу та марки вказаній у картці.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю.

У судовому засіданні 12.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно приписів статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач по справі: приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль", місцезнаходження якого м. Київ, бульвар Л. Українки, 5А, зареєстроване у встановленому законом порядку Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 21.06.2013 року і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 35578237, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ Державної реєстраційної служби України серія АГ № 023007, виданого Державним реєстратором Савенковою О.В. (копія знаходиться в матеріалах справи), а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ визначило предметом позову повернення коштів в сумі 11 200 грн..

Підставою позову приватне підприємство визначило те, що вказані кошти перераховані ним помилково, а відтак є такими, що набуті ПАТ "Автотехсервіс", м. Тернопіль безпідставно.

Вказавши відповідачем у справі приватне акціонерне товариство "Автотехсервіс" місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33 кв. 40 приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ вважає, що зазначене ним товариство порушило його права.

Суд враховує, що наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави визначено главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином. За змістом статті 1214 Кодексу особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала.

При розгляді спору судом враховану правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові № 8/416 від 26 квітня 2012 року.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами статті 177 ч. 1 Господарського кодексу України є договір. Приписи статті 207 Цивільного кодексу України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання в силу статті 525 Цивільного кодексу України не допускається.

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

В силу ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За загальним правилом, встановленим ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У судовому засіданні встановлено, що10 жовтня 2012 року приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль" платіжним дорученням № 100000333 перерахувало ПАТ "Автотехсервіс" м. Тернопіль 11 200,00 грн. У графі "призначення платежу" платіжного доручення зазначено: "оплата за бензин по накл. № 788 від 01.10.2012 року; в тому числі ПДВ 1 866,67 грн.".

Відповідач у справі ПАТ "Автотехсервіс" надало суду Видаткову накладну № РН-0002373 від 29 жовтня 2012 року, у якій зазначено, що одержувачем бензину А-95 є ПП "Торговий дім Тернопіль" через Рихлевич В.М. по довіреності серія № 1 від 29.10.2012 року на суму 11 200.00 грн.

Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем за змістом є правовідносинами, що випливають з договору купівлі - продажу. Позивач у справі приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ здійснило попередню оплату за товар: бензин, відповідно у відповідача у справі виникає обов'язок передати позивачу товар.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Також ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, між сторонами по справі виникло господарське зобов'язання (купівлі-продажу товару), в силу якого за ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приватне акціонерне товариство "Автотенхсервіс", м. Тернопіль стверджує, що свої зобов'язання ним виконані належним чином, факт передачі товару підтверджується видатковими накладними № РН-0002373 від 29 жовтня 2012 року.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути позивачу зазначені грошові кошти, які, як заявляє позивач, перераховані без достатньої на те підстави .

В позовній заяві та судових засіданнях позивач стверджує, що зазначені кошти перераховані на підставі усної домовленості приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс", м. Тернопіль та приватним підприємством "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ згідно якої ПАТ мав передати у власність позивачу бензин. Однак, хоча і приватне акціонерне товариство "Автотехсервіс", м. Тернопіль отримали кошти за бензин в сумі 11 200.00 гривень, але самого бензину та документів на нього приватному підприємству "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ не передавав.

Для встановлення наявності чи відсутності факту помилкового перерахування приватним підприємством "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ спірної суми коштів необхідно надати правову оцінку наявності між сторонами договірних відносин.

Дослідивши надані документи суд вважає, що між сторонами виникли господарські правовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу товару.

А тому, твердження приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ про безпідставність отримання ПАТ "Автотехсервіс" спірної суми 11 200 грн. є помилковим, та посилання позивача на приписи статті 1212 є необґрунтованим.

З огляду на наведене, позовні вимоги приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ щодо стягнення з відповідача 11 200.00 грн. набутих без достатньої правової підстави є необґрунтованими та таким, що не підлягають до задоволення.

Відшкодування витрат по сплаті судового про збору, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 22,32, 33, 43, 77,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20,179, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 16, 179, 184, 202, 206, 638, 1212 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

3.Повне рішення складене та підписане 18 листопада 2013 року.

Суддя М.Є. Півторак