Рішення

від 22.11.2013 по справі 923/1339/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 73000, м. Херсон, вул. Горького, 18 тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

---

Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И 22 листопада 2013 р.                                                                 Справа №923/1339/13 Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу    за позовом прокурора Каланчацького району Херсонської області в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Каланчацького району Херсонської області до фермерського господарства "Південне", с. Олексіївка  Каланчацького району Херсонської області про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути орендоване майно за участю прокурора - Ахременко О.Д. посвідчення № 019816 від 19.08.2013р. та представників: позивача - не прибув; відповідача - не прибув; В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи. Прокурор Каланчацького району Херсонської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, яким просить: визнати недійсним, укладений між Олексіївською сільською радою та ФГ "Південне" (відповідач) 01.02.2012 р., договір оренди №1 частини меліоративної системи балансова вартість якої складає 219043 грн., а також зобов'язати відповідача повернути орендовану частину меліоративної системи балансовою вартістю 219043 грн. в комунальну власність  територіальної громади Олексіївської сільської ради. В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на те, що при укладенні вказаного договору були порушені вимоги статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме не була здійснена оцінка майна, що передається в оренду, за Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 року N 629. Позивач просить розглянути справу без участі його уповноваженого представника. Відповідач, належним чином тричі ухвалами господарського суду від 27.09.2013 р., від 17.10.2013 р. та від 12.11.2013 р. повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду про порушення справи (а.с. 33), проте відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. За таких обставин справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд                                                      в с т а н о в и в: Олексіївською сільською радою (позивачем) 10 січня 2010 року прийнято рішення №108 про надання в оренду частини майнового комплексу (меліоративної системи) фізичним та юридичним особам терміном на 2 роки 11 місяців в розмірі 15% від балансової вартості орендованого майна. Між позивачем та відповідачем укладений договір оренди №1 частини меліоративної системи  від 01 лютого 2012 року, відповідно до умов якого позивач відповідно до вказаного вище рішення забов'язується передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування частину меліоративної системи, яка розташована в адміністративних межах Олексіївської сільської ради. У пункті 1.2. оспорюваного договору сторонами визначено, що вартість об'єкта оренди станом на 01.02.2012 р. становить 219043 грн. Згідно п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 15% від вартості орендованого майна на рік, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що на дату підписання договору становить 2738 грн. 04 коп. та вноситься на рахунок Олексіївської сільської ради. Майно, що є предметом оспорюваного договору передано в користування відповідачу, що підтверджується актом від 01 лютого 2012 року прийому-передачі частини меліоративної системи до Договору оренди №1 від 01 лютого 2012 року.     В подальшому рішенням господарського суду Херсонської області від 03 липня 2013 року у справі №923/479/13 рішення Олексіївської сільської ради від 10 січня 2010 року №108 про надання в оренду частини майнового комплексу визнано недійсним. Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, або майна, що перебуває у комунальній власності, та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, а також майна, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.92 року N 2269-XII. Статтею 10 Закону визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Відповідно до статті 11 Закону Оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди. Правові засади здійснення оцінки майна, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів врегульовано Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 року N 2658-III, статтею 7 якого передбачено, що проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у випадку оренди майна, що є у комунальній власності. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2005 року N629 затверджена Методика оцінки об'єктів оренди, згідно з пунктом 1 цієї Методики здійснюється оцінка майна, що передається в оренду, в тому числі, підприємств, заснованих на майні, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Згідно з пунктом 19 Методики у разі оренди нерухомого майна здійснюється його незалежна оцінка. Відповідно до пункту 3 Методики поняття "незалежна оцінка" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Згідно статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Доказів здійснення незалежної оцінки майна, що передається в оренду, матеріали справи не містять. Таким чином, суд дійшов висновку, що спірні договори укладені з порушенням вимог статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року N629, оскільки не була здійснена оцінка майна, що передається в оренду, за вказаною Методикою. Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України). Згідно частин 1, 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. Статтею 236 ЦК України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється. Відповідно до вимог частини 3 статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або частково, припиняється з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Договірні відносини між позивачем та відповідачем по договору №1 від 01.02.2012 р. про оренду частини меліоративної системи  продовжують існувати, що унеможливлює проведення між сторонами реституції, так як використання майна неможливо повернути, тому такий договір визнається судом недійсним і припиняється на майбутнє. За таких обставин позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд в и р і ш и в: 1. Позов задовольнити. 2. Визнати недійсним договір оренди №1  від 01 лютого 2012 року частини меліоративної системи, балансова вартість якої складає 219043 грн., укладений між Олексіївською сільською радою та фермерським господарством "Південне". 3. Зобов'язати фермерське господарство "Південне" (75841, с. Олексіївка  Каланчацького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 30924247) повернути орендовану частину меліоративної системи балансовою вартістю 219043 грн. в комунальну власність територіальної громади Олексіївської сільської ради (75841, с. Олексіївка  Каланчацького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 00431208). 4. Стягнути з фермерського господарства "Південне" (75841, с. Олексіївка  Каланчацького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 30924247) - на користь держави в дохід державного бюджету (р/р 31215206783002, МФО 852010, код за ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області) 5527 грн. 86 коп. судового збору. 5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.                                                                                                   Повне рішення складено 22.11.2013 р. Суддя                                                                                         Л.І. Александрова