Справа № 296/95/12- к
1/296/43/13
Вирок
Іменем України
19 листопада 2013 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі :
головуючого Аксьонова В.Є.
при секретарі Андрійчук С.Д.
з участю прокурора Вигнич Б.Г.
та адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, яка народилася 26 жовтня 1954 року в м. Біла Церква, Київської області, громадянку України, українку, ІНФОРМАЦІЯ_1, заміжню, працює директором СНВФ «Авгур», інвалід 2 групи, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судиму,
за ст. 191 ч.5 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 працюючи директором Спільної науково-виробничої фірми «Авгур», зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, вчинила умисний злочин при наступних обставинах.
Згідно протоколу №1 зборів учасників СНВФ «Авгур» від 01.07.1996 року, ОСОБА_2І включена до складу учасників фірми «Авгур».
Відповідно до наказу директора СНВФ «Авгур» №23к від 18.12.2002 року, ОСОБА_2 призначена на посаду директора Спільної науково-виробничої фірми «Авгур».
Відповідно до п.4.6 статуту спільної науково-виробничої фірми «Авгур», затвердженого загальними зборами учасників 15.11.1993 року та зареєстрованого рішенням виконкому Житомирської міської ради народних депутатів №693 від 25.11.1993 року, фірму очолює директор, який вирішує всі питання діяльності фірми.
Згідно договору відповідального збереження товарно-матеріальних цінностей (далі тмц) 27.04.2009 року за № 27/04, укладеного між директором СНВФ «Авгур» ОСОБА_2 та директором ПВКП «Ятрань» ОСОБА_3, ПВКП «Ятрань» в особі директора ОСОБА_3 як поклажодавець передає СНВФ «Авгур», а СНВФ «Авгур» в особі директора ОСОБА_2 як зберігач зобов'язується прийняти на відповідальне збереження тмц, а саме цукор буряковий у кількості 40,8 тон, вартістю 5500 грн. за 1 тону, а всього на суму 220 000 грн. Місце зберігання за договором: м. Житомир, пров. Іподромний 2,б.3 а.
Згідно п.3.2 вказаного договору, зберігач зобов'язується забезпечити повну схоронність тмц, що знаходяться на збереженні, гарантує їх отримання по першій вимозі поклажодавця не проводити розвантаження та видачу тмц без представника поклажодавця.
Згідно п.4.1 договору, зберігач несе відповідальність за належне збереження тмц.
Таким чином, ОСОБА_2 як директор та учасник СНВФ «Авгур» несла повну матеріальну відповідальність за збереження ввіреного їй товару.
Після укладення договору відповідального збереження №27/04 від 27.04.2009 року у невстановлений слідством час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на розтрату майна, яке було їй ввірене, а саме 40,8 т. цукру бурякового, отриманого на відповідальне збереження від ПВКП «Ятрань».
З метою реалізації злочинного умислу, направленого на розтрату ввіреного майна, директор СНВФ «Авгур» ОСОБА_2, діючи умисно, отримавши 28.04.2009 року 20 т. цукру-піску вартістю 110 000 грн. з орендованого ПВКП «Ятрань» складу №2 за адресою: Вінницька область, Козятинський район, смт. Бродецьке, вул. Робітнича, 44, на підставі накладної №1 від 28.04.2009 року, у невстановленому слідством місці та невстановлений слідством час незаконно безоплатно розтратила майно, а саме 20 т. цукру, що перебував у її віданні, чим завдала ПВКП «Ятрань» шкоди на вказану суму.
В подальшому, директор СНВФ «Авгур» ОСОБА_2, продовжуючи злочинну діяльність, направлену на розтрату ввіреного майна, отримавши 26.05.2009 року 20,8 т. цукру-піску вартістю 114 400 грн. з орендованого ПВКП «Ятрань» складу №2 за адресою: Вінницька область, Козятинський район, смт. Бродецьке, вул. Робітнича, 44, на підставі накладної №2 від 26.05.2009 року, у невстановленому слідством місці та невстановлений слідством час незаконно безоплатно розтратила майно, а саме 20,8 т. цукру, що перебував у її віданні, чим завдала ПВКП «Ятрань» шкоди на вказану суму.
Таким чином, будучи учасником та працюючи директором СНВФ «Авгур», виконуючи свої функціональні обов'язки, діючи умисно, ОСОБА_2 розтратила 40,8 т. цукру-піску, що був їй ввірений, на загальну суму 224 400 грн., чим заподіяла шкоду ПВКП «Ятрань» на вказану суму.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2, винною себе в інкримінованому їй злочині визнала повністю, фактичні обставини справи не оспорювала та дала покази відповідні вищевикладеному. При цьому пояснила, що дійсно між ПВКП «Ятрань» та СНВФ «Авгур» було укладено договір відповідального збереження товарно-матеріальних цінностей 27.04.2009 року за № 27/04, згідно якого ПВКП «Ятрань» отримала від СНВФ «Авгур», 40,8 т. цукру на відповідальне зберігання. В той час у неї також на зберіганні перебував цукор В« ЄврохімаВ» , при вивезенні цукру з її складів, вказаною фірмою в неї було виявлено недостача, значної кількості тон цукру, яку вона вирішила покрити за рахунок цукру СНВФ «Авгур», дозволу на реалізацію цукру від СНВФ «Авгур» в неї не було, а в подальшому придбати цукор та завезти на склад для СНВФ «Авгур», але при цьому відбулася криза та їй не було повернуто з інших підприємств значні суми коштів, що стало причиною неможливості повернення цукру СНВФ «Авгур». На даний час вона частково відшкодувала, завдану шкоду та в подальшому поверне весь борг.
Вина підсудної у скоєному, крім особистого визнання, підтверджується в повному обсязі зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що працює на посаді директора приватного виробничого комерційного підприємства «Ятрань» з 1994 року. В 2009 році до нього звернулася ОСОБА_2 з пропозицією на зберігання його цукру в неї на складі, враховуючи, що в них вже більше 10 років були добрі ділові стосунки, він погодився та 27.04.2009 року між ПВКП «Ятрань» в особі нього та СНВФ «Авгур» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір відповідального збереження №27/04. Відповідно до умов з вказаного договору, ОСОБА_2 як зберігач зобов'язувалася прийняти на відповідальне збереження товарно-матеріальні цінності (далі тмц), а саме цукор буряковий у мішках по 50 кг. в кількості 40,8 т. На момент укладення договору №27/04 вартість 40 т. цукру бурякового становила 220000 грн.
Вказаний цукор ОСОБА_2І отримала у орендованій ПВКП «Ятрань» будівлі складу №2 за адресою: смт. Бродецьке, вул. Робітнича, 44, а саме 28.04.2009 року 20 т. цукру та 26.05.2009 року 20,8 т. цукру, так як у день отримання вона телефонувала йому та повідомляла про те, що отримувати цукор буде конкретний автомобіль, а він телефонував завідувачеві складом ОСОБА_4, де знаходився вказаний цукор, та повідомляв, що необхідно буде відвантажити по 20 т. цукру на автомобілі, які приїдуть від СНВФ «Авгур».
Після закінчення дії договору відповідального збереження 31.12.2009 року, він звернувся до ОСОБА_2 з проханням отримати належних йому цукор. ОСОБА_2 повідомила, що цукру, який вона отримала як директор СНВФ «Авгур» на відповідальне збереження за договором від 27.04.2009 року, у неї вже немає, так як вона нібито передала його якомусь іншому підприємству за борги. Після цього, зважаючи на те, що на початку 2010 року ціна на цукор збільшилася, було запропоновано ОСОБА_2 укласти новий договір відповідального збереження. З цією метою, 01.02.2010 року між ПВКП «Ятрань» в його особі та СНВФ «Авгур» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір відповідального збереження №01/02, за яким ОСОБА_2 як зберігач зобов'язувалася прийняти на відповідальне збереження товарно-матеріальні цінності, а саме цукор буряковий у мішках по 50 кг. в кількості 40,6 т. На момент укладення договору №01/02 вартість 40,6 т. цукру бурякового становила 365 400 грн. Після укладення договору ОСОБА_2 надала йому довіреність №12 від 03.02.2010 року, згідно з якою вона мала право отримати від ПВКП «Ятрань» цукор в кількості 40,6 т. Його син виписав накладну №1 від 03.02.2010 року, за якою ОСОБА_2 отримувала від ПВКП «Ятрань» 40,6 т. цукру на збереження. Після цього було складено акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання по договору збереження №01/02 від 01.02.2010 року, згідно з яким ОСОБА_5 підтвердив передачу на збереження ОСОБА_2 цукру бурякового у мішках по 50 кг. в загальній кількості 40,6 тон вартістю 365400 грн. Таким чином, договір відповідального збереження було укладено новий, однак тмц залишалися ті ж, що і в першому договорі.
На даний час йому частково відшкодовано шкода, а саме в сумі 27400 грн., та він просить стягнути з ОСОБА_2 365400 грн., суму завданої злочином ОСОБА_2
- показаннями свідка ОСОБА_5В, який в судовому засіданні показав, що він працює заступником директора ПВКП «Ятрань». В 2009 році між ПВКП «Ятрань» та СНВФ «Авгур» було укладено договір відповідального збереження цукру. В подальшому директором СНВФ «Авгур» ОСОБА_2 було повідомлено, що даного цукру не має та з нею було укладено новий договір відповідального збереження цукру. На даний час цукор не повернуто та він рахується в нас на бухгалтерському обліку.
- показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні показала, що працює заступником головного бухгалтером із 2008 року. ПВКП «Ятрань» займалося реалізацією цукру, на підприємстві був цукор як на балансі так і поза балансному рахунку. Цукор який знаходився на поза балансному рахунку, перебував на зберіганні та його використовувати без дозволу неможливо. Кому належав вказаний цукор їй не відомо.
- показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні показала, що вона на ПВКП «Ятрань» веде бухгалтерський облік із 2009 року. Їй відомо, що на ПВКП «Ятрань» на відповідальному зберіганні перебував цукор, яким ОСОБА_2 немала права розпоряджатися. Коли було виявлено відсутність цукру їй не відомо так як всі договори підписувала ОСОБА_2
- показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні показав, що працює генеральним директором ТОВ «Група агропродінвест» з 2009 року. Йому відома фірма реалізації цукрового піску. У 2009 році «Авгур» придбавало у них цукор в кількості 50 т., що посвідчує видаткова накладна від 01.07.2009 року. Після цієї реалізації ніяких відносин із «Авгур» не підтримували.
- показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що працює приватним підприємцем та надає послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом. Інколи надавав послуги по перевезенню вантажів для СНВФ «Авгур», директором якого є ОСОБА_2 У 2009 році перевезення здійснював за допомогою автомобіля МАЗ днз. 11653ВВ. У квітні 2009 року здійснював перевезення 20 т. цукру із території Бродецького цукрового заводу в смт Бродецьке Козятинського району Вінницької області. Кому належав вказаний цукор не знає. Завідувач складу ОСОБА_4 відпустила 20 т. цукру у мішках по 50 кг. Вантажники завантажили цукор до його автомобіля. Із цукром виїхав до міста Житомир, де відвантажив його на склад, вказаний ОСОБА_2, що знаходився навпроти в'язниці по вул. Ватутіна. Документи на перевезення цукру віддав ОСОБА_2
- показаннями свідка ОСОБА_10, який показав, що працює регіональним менеджером з продажу ТОВ «Група агропродінвест» з 2008 року. Йому відома фірма «Авгур» по реалізації харчової продукції у м. Житомирі. У квітні-травні 2009 році ТОВ «Група агропродінвест» стосунків із «Авгур» не підтримувало. «Авгур» є відокремленою фірмою, тому ТОВ «Група агропродінвест» не наділена повноваженнями надавати їй вказівки з приводу поставки або відвантаження продукції. В літку 2009 року їх фірма закупала цукор в В« ЄврохімаВ» , даний цукор зберігався на В« Авгурі В» . в подальшому він був повністю вивезений з складу фірми В« Авгур В» .
- показаннями свідка ОСОБА_4, які були оголошені та дослідженні в судовому засіданні, з яких вбачається, що працює на посаді завскладу на цукровому заводі в смт. Бродецьке, Козятинського району Вінницької області. До її обов'язків входить приймання й видача цукру. У разі, якщо цукор належить цукровому заводу, то накладні на отримання цукру отримують у бухгалтерії заводу. При відвантаженні цукру ніяких документів, крім накладних не складається. У квітні 2009 року фірма «Ятрань» зберігала цукор в орендованому складі у фірми «Маяк», що розміщений на території вказаного заводу. На даний час завод має назву «Мар'янівський укрпромзбут». Відпуск цукру проводився за накладними фірми «Ятрань» 28.04.2009 та 26.05.2009. У телефонній розмові із ОСОБА_3 було погоджено відпуск цукру 28.04.2009 року в кількості 20 т., 26.05.2009 в кількості 20,8 т. Цукор відвантажувався на вантажний автомобіль, який саме не пам'ятає. Отримавши вказані накладні вона вказувала вантажникам на цукор, який необхідно було відвантажити. Хто саме займався відвантаженням не пам'ятає. Накладні на відпуск цукру віддала ОСОБА_3, який був присутній при завантаженні.
- показаннями свідка ОСОБА_11, які були оголошені та дослідженні в судовому засіданні, з яких вбачається, що у квітні-травні 2009 року працював бригадиром-вантажником на ВАТ «Бродецький цукровий завод», що розташований в смт. Бродецьке, вул. Робітнича, 44, Козятинського району. Наприкінці квітня разом із бригадиром ОСОБА_12 по вказівці завскладом ОСОБА_4 відгрузили 20 т. цукру, який належав фірмі «Ятрань», на вантажний автомобіль фірми «Авгур». Наприкінці травня 2009 року разом із ОСОБА_12 відвантажили 20,8 т. цукру, що належав фірмі «Ятрань», на вантажний автомобіль фірми «Авгур». Відвантаження проводилося в присутності ОСОБА_4 та під керівництвом бригадира ОСОБА_12
- показаннями свідка ОСОБА_13, які були оголошені та дослідженні в судовому засіданні, з яких вбачається, що у квітні-травні 2009 року працював бригадиром-вантажником на ВАТ «Бродецький цукровий завод», що розташований в смт Бродецьке, вул. Робітнича, 44, Козятинського району Вінницької області. Наприкінці травня 2009 року за вказівкою завідуючої складом ОСОБА_4 він разом із ОСОБА_14 із складу №2 завантажував 20 т. цукру, який належав ПВКП «Ятрань», на автомобіль МАЗ, що належав СНВФ «Авгур». Цукор був у мішках по 50 кг. Наприкінці травня 2009 року за вказівкою завскладом ОСОБА_4 разом із ОСОБА_11 також відвантажували цукор на автомобіль СНВФ «Авгур». Цукор відвантажили також із складу №2.
- показаннями свідка ОСОБА_15, які були оголошені та дослідженні в судовому засіданні, з яких вбачається, що працює приватним підприємцем та надає послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом. 20.05.2009 року надавав послуги по перевезенню цукру для СНВФ «Авгур», директором якого є ОСОБА_2І, який в подальшому відвантажив на ВАТ «Житомирські ласощі», що знаходиться в м. Житомирі на вул. Щорса. Раніше були випадки відвантаження товарів на ВАТ «Житомирські ласощі». Про вказане ним була виписана рахунок-фактура №12 від 21.05.2009 року, а також склав прибутковий касовий ордер №12 на суму 750 грн. Оглянувши накладну №2 від 26.05.2009 року про відпуск 20,8 т. цукру від ПВКП «Ятрань» для СНВФ «Авгур» показав, що 20.05.2009 року виконував послуги з перевезення цукру для СНВФ «Авгур», однак, то міг бути не той цукор, що обумовлений по накладній від 26.05.2009 року.
- статутом СНВФ «Авгур», затвердженого загальними зборами учасників 15.11.1993 року та зареєстрованого рішенням виконкому Житомирської міської ради народних депутатів №693 від 25.11.1993 року, відповідно до п.4.6 якого фірму очолює директор, який вирішує всі питання діяльності фірми.
- протоколом №1 зборів учасників СНВФ «Авгур» від 01.07.1996 року, згідно з яким ОСОБА_2І включена до складу учасників фірми «Авгур».
- наказом директора СНВФ «Авгур» №23к від 18.12.2002 року, відповідно до якого ОСОБА_2 призначена на посаду директора Спільної науково-виробничої фірми «Авгур» (а\с 40-41 Т.1);
- договором відповідального збереження товарно-матеріальних цінностей (далі тмц) від 27.04.2009 року за №27/04, укладеного між директором СНВФ «Авгур» ОСОБА_2 та директором ПВКП «Ятрань» ОСОБА_3, відповідно до якого ПВКП «Ятрань» в особі директора ОСОБА_3 як поклажодавець передає СНВФ «Авгур», а СНВФ «Авгур» в особі директора ОСОБА_2 як зберігач зобов'язується прийняти на відповідальне збереження тмц, а саме цукор буряковий у кількості 40 тон, вартістю 5500 грн. за 1 тону, а всього на суму 220 000 грн. Місце зберігання за договором: м. Житомир, пров. Іподромний 2. б.За. Згідно п.3.2 вказаного договору, зберігач зобов'язується забезпечити повну схоронність тмц, що знаходяться на збереженні, гарантує їх отримання по першій вимозі поклажодавця, не проводити розвантаження та видачу ТМЦ без представника поклажодавця. Згідно п.4.1 договору, зберігач несе відповідальність за належне збереження ТМЦ.
- довіреністю серії ЯОЛ №043471 від 27.04.2009 року, виданою на ім'я ОСОБА_2 на отримання цінностей від ПВКП «Ятрань», а саме цукру на збереження в кількості 40 т.
- накладною №1 від 28.04.2009 року, згідно з якою ПВКП «Ятрань» передало через ОСОБА_2 для СНВФ «Авгур» цукор в кількості 20 т. на суму 91 666,67 грн. Як водій вказаний ОСОБА_9, автомобіль НОМЕР_1.
- накладною №2 від 26.05.2009 року, згідно з якою ПВКП «Ятрань» передало через ОСОБА_2 для СНВФ «Авгур» цукор в кількості 20,8 т. на суму 95 333,33 грн.
- договором відповідального збереження товарно-матеріальних цінностей №01/02 від 01.02.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала на відповідальне збереження від ПВКП «Ятрань» цукор в кількості 40,6 т. на суму 365 400 грн., актом приймання передачі від 01.02.2010 року, довіреністю ,№12 від 03.02.2010 року, накладною №1 від 03.02.2010 року, що вказує на бажання ОСОБА_2 шляхом укладання нового договору відповідального збереження відстрочити повернення цукру, прийнятого на збереження у 2009 році за договором №27/04.
- протоколом огляду документів від 14.07.2011 року, згідно з яким оглянуто накладні №1 від 28.04.2009, №2 від 26.05.2009 №1 від 03.02.2010 про отримання цукру СНВФ «Авгур», довіреності №043471 від 27.04.2009 та №12 від 03.02.2010, договори відповідального збереження між СНВФ «Авгур» та ПВКП «Ятрань» №01/02 та №27/04, акт прийому-передачі тмц від 01.02.2010. В ході огляду встановлено, що договір відповідального збереження №27\04 від 27.04.2009 року укладений на аркуші паперу формату А4. Текст договору міститься з однієї сторони аркуша. Поклажодавець ПВКП «Ятрань» в особі ОСОБА_3, зберігач - СНВФ «Авгур» в особі директора ОСОБА_2 Відповідно до умов вказаного договору, зберігач зобов'язувався прийняти на відповідальне збереження товарно-матеріальні цінності, а саме цукор буряковий у мішках по 50 кг в кількості 40 т всього на суму 220 000 грн. Місце зберігання вказаного цукру - м. Житомир, пров. Іподромний, 2, б.3а. Зберігач зобов'язувався забезпечити повну схоронність ТМЦ, що знаходяться на збереженні, гарантує їх отримання по першій вимозі поклажодавця. Зберігач несе відповідальність за належне збереження товарно-матеріальних цінностей (далі - тмц). Строк дії договору відповідального збереженим закінчувався 31.12.2009 року. У нижньому лівому куті аркуша в графі «Директор ПВКП «Ятрань» стоїть підпис, який завірений відбитком печатки ПВКП «Ятрань». і.к. 20423949 У нижньому правому куті аркуша в графі «директор СНВФ «Авгур» стоїть підпис, завірений відбитком печатки СНВФ «Авгур», і.к. 20401770. Довіреність за №043471 від 27.04.2009 року являє собою аркуш паперу, довжиною 21 см. шириною 14,5 см. На лицевій стороні аркуша у верхньому лівому куті в графі «підприємство одержувач і його адреса» стоїть запис друкованим текстом «Спільна науково-виробнича фірма «Авгур». Довіреність видана на ім'я ОСОБА_2, паспорт серії ВМ №560313 від 30.05.1998 року. Довіреність видана на отримання від ПВКП «Ятрань» цінностей На зворотній стороні аркуша записаний перелік цінностей, які належить отримати. У рядку №1 переліку у графі «найменування цінностей» вказано «цукор на збереженні», одиниця виміру -«т.», у графі «кількість» записано «сорок». У нижньому лівому куті аркуша у графі «керівник підприємства» стоїть підпис, засвідчений відбитком печатки СНВФ «Авгур», і.к. 20401770.
Накладна №1 від 28.04.2009 року на аркуші паперу довжиною 21 см., шириною 14.5 см. У лівому верхньому куті лицевої сторони аркуша стоїть відбиток штампу «Приватного виробничо-комерційного підприємства «Ятрань», і.к. 20423949. У графі «від кого прийнято» рукописним текстом записано ПВКП «Ятрань», у графі «кому відпущено» записано «СНВФ «Авгур», у графі «через кого» записано «ОСОБА_2І.», у графі «за довіреністю» записано «серія ЯОЛ №043471 від 27.04.2009 року», у графі «підстава» записано «договір відповід. збереж. №27/04», назва товару - «цукор-пісок, у т.ч. мішки», од.вим. «тн., шт.», кількість - 20 (тон), ціна 4583,33, сума вказана - 91 666,67. Посередині аркуша накладної записано: «Водій: ОСОБА_16, МАЗ 116-53ВВ». У нижньому куті накладної у графі «разом» записано «сто десять тисяч грн.. 00 коп.». Накладна завірена відбитком печатки ПВКП «Ятрань», і.к. 20423949. У нижній частині накладної стоять підписи у графах: «директор», «здав», «гол. бухгалтер», «прийняв».
Накладна №2 від 26.05.2009 року на аркуші паперу довжиною 21 см., шириною 14,5 см. У лівому верхньому куті лицевої сторони аркуша стоїть відбиток штампу «Приватного виробничо-комерційного підприємства «Ятрань», і.к. 20423949. У графі «від кого прийнято» рукописним текстом записано ПВКП «Ятрань», у графі «кому відпущено» записано «СНВФ «Авгур», у графі «через кого» записано «Боровська ЛІ.», у графі «за довіреністю» записано «серія ЯОЛ №043471 від 27.04,2009 року», у графі «підстава» записано «договір відповід. збереж. №27/04», назва товару - «цукор-пісок, у т.ч. мішки», од.вим. «тн.», кількість - 20,8 (тон), ціна 4583,33, сума вказана - 95 333,33. У нижньому куті накладної у графі «разом» записано «сто чотирнадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.». У нижній частині накладної стоять підписи у графах: «директор», «здав», «гол. бухгалтер», «прийняв».
Договір відповідального збереження №01/02 від 01.02.2010 року укладений на аркуші паперу формату А4. Текст договору міститься з двох сторін аркуша. Поклажодавець ПВКП «Ятрань» в особі ОСОБА_3, зберігач - СНВФ «Авгур» в особі директора ОСОБА_2 Відповідно до умов вказаного договору, зберігач зобов'язувався прийняти на відповідальне збереження товарно-матеріальні цінності, а саме 40,6 т. цукру бурякового у мішках по 50 кг., вартість 40,6 т. цукру бурякового 365 400 грн. Місце зберігання м. Житомир, пров. Іподромний 2, б.3а. Після закінчення строку зберігання ПВКП «Ятрань» зобов'язувалося одержати тмц зворотно належної кількості та якості. Зберігач зобов'язувався забезпечити повну схоронність тмц, що знаходилися на збереженні, та гарантував їх отримання по першій вимозі поклажодавця належної кількості та якості. Зберігач не мав права користуватися переданими на зберігання тмц, за виключенням випадків, коли на таке користування одержана письмова згода ПВКП «Ятрань». Строк дії договору до 31.12.2010 року. У нижньому лівому куті аркуша в графі «Директор ПВКП «Ятрань ОСОБА_3Д.» стоїть підпис, який завірений відбитком печатки ПВКП «Ятрань», і.к. 20423949. У нижньому правому куті аркуша в графі «директор ГНВФ «Авгур» ОСОБА_2І.» стоїть підпис, завірений відбитком печатки СНВФ «Авгур», і.к. 20401770.
Накладна №1 від 03.02.2010 року на аркуші паперу довжиною 21 см., шириною 14,5 см. У лівому верхньому куті лицевої сторони аркуша стоїть відбиток штампу «Приватного виробничо-комерційного підприємства «Ятрань», і.к. 20423949. У графі «відпущено» рукописним текстом записано ПВКП «Ятрань», у графі «одержано» записано «СНВФ «Авгур», графі «через» записано «Боровську ЛІ.», у графі «довіреність» записано «№12 від 03.02.2010 року», назва товару - «цукор-пісок, у т.ч. мішки», од.вим. «тн», кількість - 40,6 (тон), ціна 7500,00, сума вказана - 304 500,00. У нижньому куті накладної у графі «на суму» записано «триста шістдесят п'ять тисяч чотириста грн. 00 коп.». У нижній частині накладної стоять підписи у графах: «директор», «відпустив», «гол. бухгалтер», «прийняв».
Довіреність №12 від 03.02.2010 року видана ОСОБА_2 паспорт серії ВМ №560313 від 30.05.1998 року. У графі «перелік цінностей, які належить отримати» записано «сахар-пісок», у графі «одиниця виміру» записано «кг», у графі кількість» записано «сорок тисяч шістсот». У графі «керівник підприємства» стоїть підпис, який засвідчено відбитком печатки СНВФ «Авгур».
Акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання по договору збереження №01/02 від 01.02.2010 року на аркуші формату А4.3берігач СНВФ «Авгур» в особі ОСОБА_2, поклажодавець - ПВКП «Ятрань» в особі ОСОБА_5 Найменування тмц - цукор буряковий у мішках по 50 кг. Одиниці виміру - Тн. Кількість - 40,6. Ціна у т.ч. ПДВ -9000 грн. Вартість - 365 400 грн. У графі представник ПВКП «Ятрань» стоїть запис ОСОБА_5 та підпис. У графі представник СНВФ «Авгур» записано ОСОБА_2 та стоїть підпис. У верхньому куті акту навпроти запису «ОСОБА_2І» стоїть підпис, який завірений відбитком печатки СНВФ «Авгур». У правому верхньому куті акту навпроти запису «ОСОБА_5 В Д стоїть підпис, який завірений відбитком печатки ПВКП «Ятрань».
- копією договору оренди приміщень №11 від 01.01.2009 року, відповідно до якого СНВФ «Авгур» орендувало складське приміщення за адресою: м. Житомир, пров. Іподромний 2. б.3а. Строк оренди до 01.01.2010 року. Тобто, у СНВФ «Авгур» була можливість приймати на відповідальне зберігання майно (а\с 66 Т.2);
- протоколом усної заяви директора ПВКП «Ятрань» ОСОБА_3 про злочин від 24.01.2011 року.
- листом ЗАТ «Житомирські ласощі» від 27.01.2011 року, відповідно до якого ЗАТ «Житомирські ласощі» в період квітень-травень 2009 року у господарських відносинах із СНВФ «Авгур», ТОВ «Група агропродінвест» не перебувало, цивільно-правові угоди не укладалися.
- довідкою УДАІУМВС України в Житомирській області, згідно з якою транспортний засіб з номером 11653 ВВ був зареєстрований за ОСОБА_9 по 12.08.2009 року, тобто і станом на 28.04.2009 року, що вказує на реальну можливість перевезення ним 20 т. цукру 28.04.2009 року з орендованого ПВКП «Ятрань» складу.
- типовим договором про повну матеріальну відповідальність від 17.03.2009 року, укладеним між директором ПВКП «Ятрань» ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до якого ОСОБА_4 17.03.2009 року як завідуюча складом прийняла на себе повну матеріальну відповідальність по зберіганню цукру ПВКП «Ятрань».
- договором оренди від 17.03.2009 року, укладеного між директором ПВКП «Ятрань» ОСОБА_3 та головою СВК «Маяк», відповідно до якого ПВКП «Ятрань» орендувало будівлю складу №2 за адресою: смт. Бродецьке, вул. Робітнича, 44. Строк оренди 1 рік.
- копією накладної №1 від 17.03.2009 року, відповідно до якої ОСОБА_4 відпущено від ПВКП «Ятрань» 204,8 т. цукру на загальну суму 1 024 000,00 грн. Тобто після укладення договору оренди 17.03.2009 будівлі складу №2 за адресою: смт. Бродецьке, вул. Робітнича, 44, та укладення із ОСОБА_4І договору відповідального збереження їй було передано цукор ПВКП «Ятрань» у кількості 204,8 т.
- оборотно-сальдовою відомістю по рахунку «28.12. - товари, віддані на відповідальне зберігання» за 1 квартал 2010 року, відповідно до якої за ПВКП «Ятрань» обліковано 40,6 т. цукру.
- протоколом огляду місця події від 13.05.2011 року, відповідно до якого оглянуто приміщення складу №8 за адресою: м.Житомир, пров. Іподромний, 2, б. 3а, де мав зберігатися цукор ПВКП «Ятрань» за договором відповідального зберігання №27/04. При огляді встановлено відсутність будь-якого майна у приміщенні складу.
- протоколом огляду місця події від 14.05.2011 року, в ході якого була оглянута система автоматизованого обліку «ІТ-підприємство» в ЗАТ «Житомирські ласощі». В ході огляду встановлено, що за період квітень-травень 2009 року поставка цукру на «Житомирські ласощі» здійснювалася ТОВ «Ренесанс інвест», фактів поставки цукру від інших суб'єктів господарювання не встановлено.
- розпискою про отримання директором ПВКП «Ятрань» ОСОБА_3 від ОСОБА_2 1000 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором відповідального збереження тмц, що вказує на визнання ОСОБА_2 наявного боргу перед ПВКП «Ятрань» за договором відповідального збереження тмц.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає їх достатніми для постановлення обвинувального вироку.
Протиправні дії ОСОБА_2, які виразилися в розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненій в особливо великих розмірах, суд кваліфікує за ч. 5 ст. 191 КК України.
Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_2, не встановлено.
Обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_2 є, щире каяття, повне визнання вини, часткове відшкодування завданої шкоди.
При призначенні покарання підсудному, суд також враховує, що підсудна раніше до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, являється інвалідом другої групи, сімейні обставини та стан її здоров’я.
Враховуючи обставини справи, особу винної, ступінь суспільної небезпечності скоєного, вищевказані обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим застосувати до підсудної ст. 69 КК України, як до основного та додаткових видів покарань, і призначити їй основне покарання передбачене ст. 191 ч. 5 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях статті і не призначати додаткові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскацію майна, та надати підсудній можливість виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. 75 КК України.
Цивільний позов заявлений директором ПВКП «Ятрань» ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку на суму 365400 грн., суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні, в зв’язку з тим, що відповідно до ст. 1172 ЦК України зазначено, що вказану шкоду відшкодовує: п. 1. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. п. 3 Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу. Враховуючи те, що ОСОБА_2, являється директором та включена до складу учасників фірми «Авгур», скоїла злочин під час виконання трудових обов’язків, а тому вказану шкоду належить відшкодовувати СНВФ «Авгур», а не самій ОСОБА_2, до якої заявлено позов.
Крім того суд вважає за необхідне роз’яснити цивільному позивачу, що він має право заявити цивільний позов до належного позивача в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_2 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 того ж КК, призначити їй покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскацію майна.
Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку два роки, не вчинять нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на засуджену обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Міру запобіжного заходу відносно засудженої ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі, після вступу вироку в закону силу, зберігати при справі.
Арешт накладений на майно ОСОБА_2 - залишити в силі.
В задоволенні цивільного позову заявленого директором ПВКП «Ятрань» ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку на суму 365400 грн., належить відмовити так як вказаний позов заявлений до неналежного позивача.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий суддя В. Є. Аксьонов
Суд | Корольовський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2013 |
Оприлюднено | 22.01.2014 |
Номер документу | 35420660 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Корольовський районний суд м. Житомира
Аксьонов В. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні