Рішення

від 19.11.2013 по справі 22-ц/796/12716/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого: Соколової В.В.

суддів: Усика Г.І., Головачова Я.В.,

при секретарі: Охневській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.05.2013 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Обслуговуючого кооперативу «Делегатський», про встановлення нікчемності правочину та часткове визнання недійсним пункту рішення загальних зборів ,

ВСТАНОВИЛА

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати нікчемним договір купівлі-продажу № 01/09, укладений 10.02.2009 між ним та ОСОБА_1, визнати недійсним пункт № 6 рішення загальних зборів ОК «Делегатський» від 14.02.2010 щодо прийняття ОСОБА_1 у свої члени. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 28.11.1999 його було прийнято в члени гаражно-будівельного кооперативу «Делегатський», в якому він є власником нестандартного гаражного боксу № НОМЕР_3 площею 49,4 кв.м. по АДРЕСА_1. Зазначає, що у 2008 році він передав ключі від гаражного боксу ОСОБА_1, оскільки перебував із нею в дружніх відносинах, а 10.02.2009 у простій письмовій формі уклав договір купівлі-продажу, за умовами якого продав їй вказаний гаражний бокс, а також написав заяву про внесення змін в списки власників гаражних боксів. Вказує, що в серпні 2012 року він дізнався від Голови правління ОК «Делегатський» про те, що 14.02.2010 ОСОБА_1 було прийнято в члени кооперативу, на підставі чого вона вважає себе власником гаражного боксу. Оскільки договір купівлі-продажу не був посвідчений нотаріально, у зв'язку з чим він є нікчемним, а тому просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Справа № 2610/25880/2012 № апеляційного провадження: 22-ц-796/12716/2013 Головуючий у суді першої інстанції: Гуменюк А.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.05.2013 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Обслуговуючого кооперативу «Делегатський», про встановлення нікчемності правочину та часткове визнання недійсним пункту рішення загальних зборів - задоволено у повному обсязі.

Встановлено нікчемність Договору № 01/09 від 10.02.2009, укладеного між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з одного боку, та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), з другого боку, про продаж гаражу № НОМЕР_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з моменту його вчинення - 10.02.2009.

Визнано недійсним шостий пункт рішення загальних зборів колективу Обслуговуючого кооперативу «Делегатський» від 14.02.2010 в частині щодо прийняття ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в члени Обслуговуючого кооперативу «Делегатський» (код ЄДРПОУ 25778382).

Стягнуто із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 107 грн. 30 коп.

Стягнуто із Обслуговуючого кооперативу «Делегатський» (код ЄДРПОУ 25778382) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 107 грн. 30 коп.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, відповідачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, так як вважає його таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що спірний гаражний бокс є нестандартним, ніколи не був зареєстрований за позивачем на праві власності у відповідному державному реєстрі, а зміни в обліковій документації кооперативу, в тому числі в списках власників гаражних боксів, були проведені за його зверненням. Також, вважає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на положення ст.ст. , 204, 657 ЦК України. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Відповідач та її представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, вважають рішення суду першої інстанції незаконним, просили його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, оскаржуване рішення вважає законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.

Представник ОК «Делегатський» в судовому засіданні 29.10.2013 надав пояснення, проте після оголошення перерви не з'явився, листом від 18.11.2013 просив проводити розгляд без його участі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що Договір № 01/09 від 10.02.2009 про продаж гаражу № НОМЕР_3 укладений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідченій, що є необхідним при укладанні правочинів щодо нерухомості, а тому вважав заявлені позивачем вимоги такими, що підлягають задоволенню. Задоволення вимог про визнання недійсним пункту 6 рішення гаражно-будівельного кооперативу «Делегатський» щодо прийняття ОСОБА_1 в члени Обслуговуючого кооперативу «Делегатський», мотивоване положеннями статуту щодо правомочності загальних зборів вирішувати питання щодо прийняття нових членів кооперативу.

Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не вважає за можливе.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням від 28.11.1999 загальних зборів членів гаражно-будівельного кооперативу «Делегатський», правонаступником якого є Обслуговуючого кооперативу «Делегатський», ОСОБА_2 був прийнятий членом вказаного кооперативу.

Як вбачається із довідки № 69 від 02.03.2005, виданої гаражно-будівельним кооперативом «Делегатський», позивач є власником нестандартного гаражного боксу № НОМЕР_3 площею 49,4 кв. м. по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва. Сума внесеного пайового внеску за нього складає 1 325 грн., яку сплачено 25.09.1998 у повному обсязі, балансова вартість боксу становить 47200 грн. (а.с. 7).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Згідно з Договором № 01/09 від 10.02.2009, посвідченим Головою правління гаражно-будівельного кооперативу «Делегатський», позивач продав гараж № НОМЕР_3 ОСОБА_1 Продавець повністю передав покупцю обумовлену між ними суму платежу за присутності Голови правління гаражно-будівельного кооперативу «Делегатський». Продавець повністю передав покупцю право користування гаражним боксом № НОМЕР_3 в якості власності. Покупця буде прийнято в члени автокооперативу відповідно до вимог статуту гаражно-будівельного кооперативу «Делегатський» (а.с.15).

Оспорюваний договір був укладений між сторонами 10.02.2009, а отже при визначенні характеру спірних правовідносин слід керуватися положеннями ЦК України від 16.01.2003 в редакцій чинній на момент цих правовідносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

В силу ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

В порядку ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

А згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Правовий аналіз останніх норм права дає підстави стверджувати, що при віднесені речей до категорії нерухомості використано два критерії: матеріальний - ступень зв'язку цих речей із землею, і юридичний - умови визнання законом тих чи інших речей нерухомим за правовим режимом.

За твердженням сторін у справі, гараж, що є предметом спору, є капітальним і його переміщення є неможливим без знецінення. Разом з тим, матеріали справи не містять даних, щодо наявності ступеня зв'язку з землею та/або наявність державної реєстрації цього майна як нерухомого. Виходячи з цього даний гараж не може бути об'єктом цивільних правовідносин саме як об'єкт нерухомого майна, і визнання недійсним договору з підстав недодержання форми встановленої для правочинів щодо нерухомого майна не вбачається можлими. А отже помилковим є висновок суду першої інстанції про нікчемність укладеного між сторонами Договору № 01/09 від 10.02.2009, в зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення та державної реєстрації, так як його предметом є нерухоме майно.

Позовні вимоги про визнання недійсним пункту 6 рішення загальних зборів колективу Обслуговуючого кооперативу «Делегатський» від 14.02.2010 в частині щодо прийняття ОСОБА_1 були заявлені як похідні від визнання нікчемним укладеного договору і як такі, що порушують права позивача, але за наведених вище обставин не вбачається порушеного права позивача, що є необхідною умовою виходячи з положеннь ст. 15 ЦК України та ч. 1 ст. 3 ЦПК України, які передбачають право особи на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Наведене не враховано судом першої інстанції, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню так як, має місце порушення норм матеріального права, що дає підставити скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, так як в силу з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Також, в порядку ч. 3 ст. 88 ЦПК України перегляду підлягають у суми стягнутих судом першої інстанції судових витрат. Оскільки підстав для задоволення позовних вимог не вбачається, то і суми судових витрат не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-316, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.05.2013 - скасувати та ухвалити нове наступного змісту:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Обслуговуючого кооперативу «Делегатський», про встановлення нікчемності правочину та часткове визнання недійсним пункту рішення загальних зборів -відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: