Рішення

від 21.11.2013 по справі 1326/10485/2012

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

1326/10485/2012

2/465/445/13

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

21.11.2013 рокуФранківський районний суд м.Львова в складі:

Головуючого- судді Гулієвої М.І.

При секретарі- Матвієнко А.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовом про поділ майна, посилаючись на те, що шлюб між нею та відповідачем розірвано 07.05.2010р. Під час перебування у шлюбі вони придбали квартиру по АДРЕСА_1,ринковою вартістю орієнтовно 480000грн.Перед розірванням шлюбу домовились поділити спільне майно добровільно, однак в даний час відповідач ухиляється від оформлення такого поділу. Просить поділити належне їм майно,з врахуванням того, що з нею проживає двоє неповнолітніх дітей, збільшити її частку при розподілі квартири та виділити їй частину квартири,розміром 75%, відповідачу-частину квартири в розмірі 25%.

19.06.13р. представник позивачки подав заяву про збільшення позовних вимог та просить виділити позивачці 3/4 частини квартири по АДРЕСА_1,1\4 частину статутного капіталу та майна приватного підприємства «Архістудія»,а відповідачу- 1/4 частину квартири та1/12 частину статутного капіталу та майна приватного підприємства «Архістудія».

У судове засідання представник позивачки не з»явився, надіслав заяву про розгляд справи у йогог відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з»явився,про причини неявки суд не повідомив, хоч належно увідомлений про час та місце слухання справи. З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності, згідно ст..169,224 ЦПК України ,з постановленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.11.1995р. Відповідно до рішення Залізничного районного суду м.Львова від 07.05.2010р.шлюб між ними розірвано.

Як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 1.04.2013р., під час перебування у шлюбі -24.12.2003р.ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу, згідно якого придбав у власність квартиру по АДРЕСА_1.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 30.11.2007р.зареєстровано ПП»Архістудія". Засновниками якого є ОСОБА_5, ОСОБА_6та ОСОБА_2Розмір статутного капіталу становить 1500грн.Внесок кожного із співзасновників до статутного фонду становить 500грн.

З наведеного вбачається, що ПП»Архістудія» створено в період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до рішення від 19.09.12р. у справі за конституційним зверненням приватного підприємства „ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України Конституційний Суд України дійшов висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.

Згідно ст.60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності ,незалежно від того,що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку .

Як зазначено у ст..61 СК України, об»єктом спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім»ї, то гроші, інше майно,які були одержані за цим договором є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що квартира по АДРЕСА_1 статутного капіталу і майна ПП»Архістудія» є спільним майном подружжя сторін.

Розірвання шлюбу, відповідно до ст.68 СК України, не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте під час шлюбу.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу(ст.69 СК України).

Згідно ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини і чоловіка є рівними. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, за рішенням суду частка майна дружини може бути збільшена, якщо з нею проживають діти, за умови, що розмір аліментів які вони одержують, недостатній для забезпечення їх фізичного,духовного розвитку.

Судом встановлено, що сторони від перебування у шлюбі мають двох непоновлітніх дітей- сина ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1.та дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з матір»ю -позивачкою по справі, та знаходяться на її утриманні.

Як вбачається з розрахунку заборгованості Франківського ВДВС ЛМУЮ, станом на 22.05.2013р. відповідач допустив заборгованість по аліментах на утримання дітей в сумі 216951грн.

Згідно рішення Франківського районного суду м.Львова від 12.08.13р.з ОСОБА_2стягнено в користь позивачки неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дітей,на підставі рішення Залізничного районного суду м.Львова від 15.03.10р.

Відповідно до ст.8,12 Закону України»Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального,морального,культурного розвитку.Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, її виховання та навчання .

Вказане вбачається також із ст..150-157 СК України,Конвенції ООН Про права дитини від 20.11.1991р.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідач не надав суду заперечень щодо позову та доказів у їх підтвердження. Оцінюючи вказані докази, суд приходить до висновку, що відповідач не надає матеріального утримання для належного забезпечення фізичного та духовного розвитку дітей сторін , а тому тягар утримання дочки лежить на матері-позивачці по справі.

За наведених обставин, суд вважає, що при поділі майна сторін слід відступити від засад рівності часток , збільшивши частку позивачки, оскільки, з нею проживають двоє неповнолітніх дітей,які знаходяться на її утриманні, задоволивши позов повністю.

Відповідно до ст.88 ЦПК України ,стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.Таким чином, з відповідача слід стягнути сплачений позивачкою судовий збір на загальну суму 3333,71грн.

Керуючись ст.ст.10,11,60,208,209,212-215,218 ЦПК України ,суд,-

В и р і ш и в :

Позов задоволити .

Поділити спільне майно подружжя, виділивши ОСОБА_1 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 та ? частину статутного капіталу та майна ПП»Архістудія»,код ЄДРПОУ 35563482 .

Виділити ОСОБА_2 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/12 частину статутного капіталу та майна ПП»Архістудія»,код ЄДРПОУ 35563482.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3333,71грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя М.І.Гулієва