Ухвала

від 31.10.2013 по справі 15/208-ап-07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/4310/11

№ К/9991/4310/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Господарського суду Херсонської області від 19.01.2007

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2010

у справі № 15/208-АП-07 Господарського суду Херсонської області

за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні (ДПІ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Южтехстрой»

2. Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Антекс»»

про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 19.01.2007 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2010 скасовано постанову Господарського суду Херсонської області від 19.01.2007 у частині відмови в задоволенні вимог про визнання недійсним усного договору купівлі-продажу із закриттям провадження у справі. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Херсоні звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі не скористались своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що між ТОВ «Южтехстрой» (покупець) та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Антекс»» (продавець) укладено усну угоду купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (опори, стойки, ізолятори) на загальну суму 42030,30 грн., у т. ч. ПДВ 7005,50 грн.

Факт укладання вищезазначеної угоди підтверджується приєднаними до матеріалів справи доказами, оцінка яким надана за правилами ст. 86 КАС України, а саме: копіями податкових накладних від 21.04.2004 № 1 та від 21.04.2004 № 2.

Обґрунтовуючи доводи щодо недійсності вищезазначеної угоди купівлі-продажу, податковий орган послався на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 21.07.2005, яким визнані недійсними статутні документи ПП «Виробничо-комерційна фірма «Антекс»».

Відповідно до пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього кодексу.

Під час судового процесу податковим органом не було доведено, що угода між ТОВ «Южтехстрой» та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Антекс»» була укладена з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

В той же час, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України (ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини 1 ст. 208 цього Кодексу у разі якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання правочину недійсним не вимагається.

Враховуючи наведене, відповідно до правового регулювання, діючого до 1 січня 2011 року, позови податкових органів про визнання правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягали.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Херсонської області від 19.01.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписН.Є. Блажівська підписМ.В.Сірош