Рішення

від 14.11.2013 по справі 910/18193/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18193/13 14.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВН-2008"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-М"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Литвиненко Л.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 14 листопада 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

19 вересня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВН-2008" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н б/д в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-М" (відповідач) заборгованості в сумі 9 000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, зокрема, не здійснив в повному оплату вартості переданого йому позивачем на підставі накладної № 5 від 03.08.2012 року, як Продавцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 22.10.2013 року.

22 жовтня 2013 року через канцелярію до суду від представника позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, оформлені супровідними листами, які долучено судом до матеріалів справи № 910/18193/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача відкладено до 14.11.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року позивач (надалі - Продавець або Постачальник) передав, а відповідач (далі по тексту - Покупець або Отримувач) прийняв від Постачальника товар, за який, як зазначає позивач, Покупець в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 9 000,00 грн., що становить різницю між сумою вартості товару за накладною № 5 від 03.08.2012 року /29 000,00 грн./ та частковою оплатою товару /20 000,00 грн./.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було встановлено судом, в серпні 2012 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 29 000,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами накладною № 5 від 03.08.2012 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи слідує, що в серпні 2012 року Покупець перерахував на користь Продавця 20 000,00 грн. за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 91 від 03.08.2012р. (платіжне доручення міститься в матеріалах справи).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що позивач, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми товару, 26.07.2013р. звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати боргу в сумі 9 000,00 грн. (копія вимоги міститься в справі). Факт надсилання вимоги підтверджується фіскальним чеком про оплату відправки № 3194 (копія чеку міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, а відповідачем не спростовано, що коштів за товар, окрім перерахованих 20 000,00 грн., Продавцю від Покупця не надходило.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.09.2013р. та 22.10.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал суду контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по накладній № 5 від 03.08.2012 року у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на листопад 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості по неоплаченій в повному обсязі відповідній накладній в розмірі 9 000,00 грн. з розрахунку 29 000,00 грн. (загальна вартість товару згідно накладної) - 20 000,00 грн. (часткова оплата товару).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-М" (ідентифікаційний код 36251535, адреса: 04073, м. Київ, вул. Марко Вовчка, буд. 12/14 корп. літ. А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВН-2008" (ідентифікаційний код 35539580, адреса: 40030, м. Суми, пл. Привокзальна, буд. 9, кім. 31), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 9 000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/18193/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.11.2013р.

Суддя О.В. Котков