Постанова

від 24.11.2008 по справі 2-а-12394/08

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

а

а

ВІННИЦЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс

(0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ 

24

листопада 2008 р.                                                                            Справа

№ 2-а-12394/08

Вінницький

окружний адміністративний суд в складі

Головуючого

судді Сауляка Юрія Васильовича,

При секретарі

судового засідання:   Кащук С.В. 

За участю представників сторін:

позивача

     :  

ОСОБА_1

відповідача

:   ОСОБА_2

розглянувши

матеріали справи

за

позовом: ОСОБА_1 

до:   Ленінського відділу державної виконавчої

служби Вінницького міського управління юстиції 

про:

визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

:

ОСОБА_1

звернувся у Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до Ленінського

відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції з

позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, зокрема,

виключити з Акту опису й арешту майна від 20.03.2007 року металевий гараж

№НОМЕР_1.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці

було зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки,

шляхом демонтажу металевого гаража №НОМЕР_1, який йому належить. Постановою

державного виконавця ДВС в Ленінському районі м. Вінниці ОСОБА_4 22.02.2007

року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа

від 19.02.2007 року, виданого по справі №2-349. У зв'язку із цим, на виконання

рішення суду, 20.03.2007 року було демонтовано металевий гараж №НОМЕР_1,

розташований по АДРЕСА_1, а майно, що в ньому зберігалося було включено до Акту

опису й арешту майна. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними,

оскільки він придбав вказаний гараж на підставі договору  купівлі-продажу у громадянина ОСОБА_3, тому

майно яке знаходиться в гаражі,  як і сам

гараж ніякого відношення до ОСОБА_3 не має. На думку позивача, оскільки він не

є стороною у справі, дія рішення Замостянського районного суду м. Вінниці щодо

усунення перешкод у користуванні земельної ділянки, а відтак, і зобов'язання

провести демонтаж гаража, на нього не поширюється, крім того, і підстав для

включення майна в Акт опису й арешту майна не має.   

З урахуванням

викладеного, позивач був змушений звернутися до суду з позовом про визнання дій

відповідача неправомірними та виключення його майна з Акту опису й арешту

майна.

Позивач у

судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у

позовній заяві. Разом із тим, в ході судового засідання, змінив свій

адміністративний позов та просив виключити з Акту опису й арешту майна від

20.03.2007 року металевий гараж №НОМЕР_1 та майно, що у ньому знаходилося. Що

стосується позовних вимог в частині зупинення виконавчого провадження з

примусового виконання виконавчого листа №2-349 від 19.02.2007 року, ОСОБА_1

суду пояснив, що в цій частині фактично відпала необхідність їх задоволення,

оскільки металевий гараж знесено, а майно включено до Акту опису й арешту

майна.

Представник

відповідача проти задоволення позову не заперечувала та фактично визнала його.

Крім того, в

судовому засіданні сторони узгодили пелік майна, яке було описано.

Вислухавши

пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи,

оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява

обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається

з матеріалів адміністративної справи, а саме з Акту опису й арешту майна від 20

березня 2007 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у

Ленінському районі м. Вінниці при примусовому виконанні виконавчого листа

№2-349, виданого 19 лютого 2007 року Ленінським районним судом м. Вінниці, було

проведено опис майна, що належить боржнику ОСОБА_3, відповідно до вказаного

акту та його додатків.

Судом також

встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 19 січня 2007 року

ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_1 металевий гараж №НОМЕР_1, який розташований

за адресою: АДРЕСА_1.

Дійсність

вищезазначеного договору купівлі-продажу підтверджується рішенням

Замостянського районного суду м. Вінниці від 5 червня 2007 року.

Задовольняючи

позов, суд виходить з наступного.

У

відповідності до ч.1, 2  ст. 11 Закону

України “Про виконавче провадження”від 21 квітня 1999 року сторонами у

виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем  є 

фізична  або  юридична 

особа, на користь чи в інтересах 

якої  видано   виконавчий документ. Боржником є фізична або

юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити  певні 

дії  (передати  майно, виконати інші обов'язки, передбачені

рішенням)  або  утриматися від їх вчинення.

З аналізу

вищенаведених норм вбачається, що ОСОБА_3 відповідно виконавчого листа №2-349,

виданого 19 лютого 2007 року Ленінським районним судом м. Вінниці, є стороною у

цьому виконавчому провадженні, а саме -боржником.

На виконання

виконавчого листа №2-349, виданого 19 лютого 2007 року Ленінським районним

судом м. Вінниці, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у

Ленінському районі м. Вінниці при примусовому виконанні рішення суду та на

підставі ст. 55  Закону України “Про

виконавче провадження”від 21 квітня 1999 року було описано майно ОСОБА_3

відповідно до Акту опису й арешту майна від 20 березня 2008 року.

Однак, суд не

може погодитися з такими діями державного виконавця, оскільки в момент

включення майна в Акт опису й арешту майна від 20.03.2007 року, майно вже не

належало ОСОБА_3, натомість власником 

металевого гаража №НОМЕР_1 та майна, що в ньому знаходилося, на момент

його опису був ОСОБА_1, що підтверджуєтья договором купівлі-продажу від 19

січня 2007 року та рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 5

черавня 2007 року.

Таким чином,

на думку суду, правових підстав щодо включення майна в Акт опису й арешту майна

позивача не було, оскільки він фактично не був стороною виконавчого

провадження, крім того не було жодних інших правових підстав для його опису, а

тому жодних дій відносно майна ОСОБА_1 відповідач не мав права вчиняти.

Відповідно до

ст. 41 Конституції України кожен  має

право володіти,  користуватися  і розпоряджатися своєю  власністю, результатами  своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку,  визначеному 

законом.     Громадяни для задоволення

своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної

власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений

права власності. Право приватної власності є непорушним.     Примусове відчуження об'єктів права приватної

власності  може бути  застосоване  

лише   як   виняток 

з  мотивів  суспільної необхідності, на підставі і в

порядку,  встановлених  законом, 

та за  умови  попереднього 

і  повного  відшкодування 

їх   вартості. Примусове   відчуження таких об'єктів з  наступним  

повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах

воєнного  чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за  рішенням суду 

у  випадках,  обсязі 

та  порядку,  встановлених    законом. Використання  власності 

не  може  завдавати 

шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства,  погіршувати екологічну ситуацію і природні

якості землі.

У порушеням

норм діючого законодавства, майно,  що

належить ОСОБА_1 на праві приватної власності 20 березня 2008 року було

протиправно включено в Акт опису й арешту майна, цим самим було порушено його

право приватної власності.

З огляду на

вищевикладені обставини справи та норми діючого законодавства, визнання

відповідачем позову, суд дійшов висновку, що відповідач при включені майна

позивача в Акт опису й арешту майна від 20.03.2007 року діяв без урахування

усіх обставин, що мають значення, без зазначення передбачених законом підстав,

а також без урахування прав та законних інтересів особи, щодо якої ці дії

здійсненні, тому такі дії є протиправними, а відтак наявні всі  правові підстави для виключення майна з Акту

опису й арешту майна від 20 березня 2007 року відповідно до узгодженого в

судовому засіданні переліку, а отже і задоволення позову.

Як передбачено  ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного

судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті

вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це

повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають

значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);

добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом,

запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням

необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод

та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з

урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто

протягом розумного строку.  

 Суд при вирішенні справи керується принципом

законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

 Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги 

та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та

об'єктивному дослідженні. 

Відповідно до

ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення

ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд

присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із

Державного бюджету України. Квитанцією № К95/І/80 від 18 червня 2007 року

документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 8,5

грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86,

94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС

України, суд -

ПОСТАНОВИВ

:

1. Позов

ОСОБА_1до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського

управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

задовольнити.

2. Визнати

протиправними дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького

міського управління юстиції щодо включення майна ОСОБА_1до Акту опису й арешту

майна від 20.03.2007 року.

3. Виключити

з Акту опису й арешту майна від 20.03.2007 року металевий гараж №НОМЕР_1 та

майно, яке у ньому знаходилося, відповідно до нижче наведеного переліку:

1. Стіл

металевий 1 шт.

2. Лавка

дерево-металева 1шт.

3. Стілець

дерев'яний 1 шт.

4. Лист

металевий 5,00х1,25х0,004 м 2 шт.

5.

Гіпсокартонні плити 2,00х1,00 м 9шт.

6. Гиря 16 кг

1 шт.

7. Труба ПВХ

діаметром 25мм -3м

8. Чехол для

автомобіля 1 шт.

9. Полиці з

ДСП 17 шт.

10. Антена

телевізійна 2 шт.

11. Витяжка

кухонна метелева з антикорозійним покриттям 1 шт.

12. Дрова 0,5

м кб.

13. Двері

дерев'яні з луткою 1 шт.

14. Карніз

металевий 1 к-т.

15. Лопата

пластикова з дерев'яним держаком для чищення снігу 1 шт.

16. Кріплення

для монтажу 9 к-т.

17. Пінопласт

для утеплення стін 0,8х0,6х0,04 м 9 шт.

18. Полотер

дерев'яний 1 шт.

19. Каструлі

алюмінієві 20 л -1шт., 5 л -2 шт.

20. Керамзіт

-0,5 мішка

21. Миски

алюмінієві 3 шт.

22. Тазік мідний

2 шт.

23. Колісні

диски легко сплавні R-16 2in/

24. Колесо

автомобільне в зборі 220/65/ R-16 1 шт.

25. Чоботи

резинові утеплені 1 к-т.

26. Насос

ножний 1 шт.

27. Мішок

цементу 25 кг 1 шт.

28. Куртка

балонова 1 шт.

29. Камера

велосипедна 1 шт.

30. Відро

пластмасове 10 л 1шт.

31. Лом

металевий 2 шт.

4. Стягнути з

Державного бюджету України на користь ОСОБА_1судові витрати в сумі 8 гривень 50

копійок.

Відповідно до

ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня

її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви

про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив

оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до

ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає

сили після закінчення цього строку.

У разі подання

апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:

  27.11.08 

Суддя                                                                                           Сауляк Юрій Васильович