Постанова

від 15.11.2013 по справі 805/15031/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2013 р. Справа №805/15031/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.,

за участю представників позивача Здоренко Ю.О., Філімовнової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом Приватного підприємства „ЛАНА ОЙЛ" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000402200/4069 від 08.10.2013 року,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство „ЛАНА ОЙЛ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000402200/4069 від 08.10.2013 року. В обґрунтування позову зазначає, що за наслідками позапланової невиїзної перевірки позивача складено акт № 118/22-0/34755795 від 25.09.2013 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення № №0000402200/4069 від 08.10.2013 року. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями та вказує, що за цивільно-правовим договором, податковими накладними, укладеними між учасниками господарської діяльності, позивач придбавав товари відповідно до своєї господарської діяльності. Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000402200/4069 від 08.10.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове зсідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника, у запереченні на позовну заяву зазначив, що проведеною перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ПП „ЛАНА ОЙЛ" з придбання нафтопродуктів у березні 2013 року у ПП „Алкіона" на суму 483 528,00 грн., у т.ч. ПДВ - 80 588,00 грн., в результаті чого встановлено порушення п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п.185.1, ст.185, п.186.1, п.186.2, ст.186, п.187.1, ст.187, п.188.1, ст.188, п.193.1, ст.193 Податкового кодексу України за березень 2013 року. Вказані порушення призвели до заниження суми податку на додану вартість, нарахованої до сплати в бюджет в 2013 році у розмірі 76 360,00 грн. Водночас, про факт відсутності транспортування вантажу свідчать невірно та з порушенням встановленого чинним законодавством України порядку, заповнені товарно-транспортні накладні. Таким чином, під час здійснення перевірки взаємовідносин ПП „ЛАНА ОЙЛ" із ПП „Алкіона" на встановлено та підприємством не підтверджено факт отримання ТМЦ (ПММ) саме від ПП „Алкіона". Також зазначили, що позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство „ЛАНА ОЙЛ" зареєстровано як юридична особа Добропільською районною Державною адміністрацією Донецької області 12.12.2008 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за номером 34766795, діє на підставі статуту, перебуває на податковому обліку у Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (а.с.7, 19, 20-39). Одним із основних видів діяльності за КВЕД-2010 є, зокрема, роздрібна торгівля пальним, що підтверджується довідкою АБ №458315 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України виданою 06.08.2012 року (а.с.19).

Відповідач, Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства „ЛАНА ОЙЛ" з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ПП „Алкіона" за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт № 118/22-0/34766795 від 25.09.2013 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог: п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, безпідставно завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2013 року на суму - 80 588,00 грн.; п.185.1, ст.185, п.186.1, п.186.2, ст.186, п.187.1, ст.187, п.188.1, ст.188, п.193.1, ст.193 Податкового кодексу України за березень 2013 року, п. 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року №996 (далі - Закон №996), в результаті чого завищені податкові зобов'язання від проведення безтоварних операцій по ланцюгу постачання з ТОВ ТПП „Альянс" за березень 2013 року на суму 4 228,00 грн.

Висновок акту перевірки зроблений на підставі не встановлення факту реального здійснення господарських операцій ПП „ЛАНА ОЙЛ" з придбання нафтопродуктів у березні 2013 року.

27 вересня 2013 року ПП «ЛАНА ОЙЛ» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області надано заперечення на акт перевірки. У відповіді на заперечення відповідач зазначив, що акт складено відповідно до вимог чинного податкового та іншого законодавства України та є правомірним.

На підставі даного акту 8 жовтня 2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402200/4069 про збільшення Приватному підприємству „ЛАНА ОЙЛ" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 114 540,00 грн., в тому числі за основним платежем - 76 360,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 38 180,00 грн. (а.с. 17).

Суд вважає зазначене рішення суб'єкта владних повноважень протиправним з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 січня 2013 року між постачальником Приватним підприємством „АЛКІОНА" (код ЗКПО 30601203) та покупцем Приватним підприємством „ЛАНА ОЙЛ" укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 8/01, предметом якого є передача у встановлені строки нафтопродуктів, асортимент, якість та ціна яких вказана в актах приймання-передачі або специфікаціях (а.с.40-41). Відповідно до договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок поставника згідно рахунку-фактурі. Строк дії договору - 31 грудня 2013 року.

На виконання договору у березні 2013 року здійсненні поставки позивачу товару - бензину А-92, дизельного пального. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме, специфікацією б/н від 12.03.2013 року та видатковою накладною №573 від 12.03.2013 року щодо продажу бензину А-92 у кількості 26 250 л на суму 247 275,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість - 41 212,50 грн.; податковою накладною №573 від 12.03.2013 року на суму 247 275,00 грн.; специфікацією б/н від 21.03.2013 року та видатковою накладною №1208 від 21.03.2013 року щодо продажу дизельного пального у кількості 26 250 л на суму 236 250 грн., у т.ч. податок на додану вартість - 39 375,00 грн.; податковою накладною №1208 від 21.03.2013 року на суму 236 250,00 грн.

Облік вищевказаних нафтопродуктів, які надійшли на ПП „ЛАНА ОЙЛ" у кількості: бензин А-92 - 26 250 л (рядок 280), дизельне пальне - 26 250 л (рядок 283) проведені у бухгалтерському обліку, про що свідчать журнал типової форми №21-НП, Z-денні звіти №0419 від 13.03.2013 року та №0428 від 22.03.2013 року, оплата нафтопродуктів здійснювалась безготівковим розрахунком, шляхом оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Перевезення товару здійснено транспортом замовника, на виконання цього 28 грудня 2012 року між орендодавцем Приватним підприємством „Піраміда АЗ,С" та орендатором Приватним підприємством „ЛАНА ОЙЛ" укладено договір №3, предметом якого є передача в тимчасове володіння та користування: тягач КРАЗ 082-22ЕВ, полупричеп цистерна, причеп бортовий.

Перевезення товару, а саме, бензину А-92, дизельного пального здійснено полупричепом цистерна державний номер НОМЕР_1, про що свідчать товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 573 від 12 березня 2013 року, №1208 від 21 березня 2013 року.

Також, на підтвердження реальності перевезення бензину А-92 та дизельного пального позивачем до суду надано: подорожні листи вантажного автомобіля №134269 від 12.03.2013 року та №134270 від 20.03.2013 року, дозволи Міністерства внутрішніх справ України УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області №8470 від 21.12.2012 року з терміном дії до 21.03.2013 року та №1455 від 21.03.2013 року з терміном дії до 06.06.2013 року.

Крім того, судом встановлено, що придбання товару підприємством позивача здійснено для подальшої реалізації кінцевим споживачам, що відповідає виду основної діяльності підприємства.

Зокрема, судом встановлено, що ТОВ ТПП «Альянс» (код ЄДРПОУ 20345072) придбано нафтопродукти у ПП «Лана ОЙЛ» на загальну суму 25 368,40, в т.ч. ПДВ 4 228,07 грн., про що свідчать видаткова та податкова накладна №40 від 20.03.2013 року. Водночас, вищевказана податкова накладна відображена в реєстрі виданих податкових накладних за березень 2013 року.

Також, слід зазначити, що Приватним підприємством „ЛАНА ОЙЛ" до податкового органу надані декларації з податку на додану вартість,в яких при закупівлі нафтопродуктів у ПП „Алкіона" зазначені та внесені у реєстри отриманих податкових накладних суми податку на додану вартість, а саме: за березень 2013 року - 20 215,00 грн. (податкова накладна №1208 від 21.03.2013 року в частині); за квітень 2013 року - 50 939,50 грн. (в т.ч. податкова накладна №573 від 12.03.2013 року - ПДВ 41 212,50 грн.; податкова накладна №1208 від 21.03.2013 року - ПДВ 9 727,00 грн.); за травень 2013 року - 9 433,00 грн. (податкова накладна №1208 від 21.03.2013 року в частині).

Таким чином, судом встановлено, що податкова накладна, видана приватним підприємством «Алкіона» №573 від 12.03.2013 включена до податкового кредиту в квітні 2013 року, а податкова накладна №1208 від 21.03.2013 включена до податкового кредиту частково в березні, квітні та травні 2013 року сумами податку на додану вартість - 20 215,00 грн., 9 727,00 грн., 9 433,00 грн. відповідно.

Отже, податковий кредит по вищевказаним податковим накладним сформований приватним підприємством у березні, квітні, травні 2013 року, таким чином, висновок відповідача з приводу безпідставного завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 80 588,00 грн. є неправомірним.

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

У відповідності із п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем первинні документи є документами первинного бухгалтерського обліку та оформлені відповідно до вимог Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, суд вважає, що невідповідно оформлені товарно-транспортні накладні вказує лише на те, що перевізником не дотриманні правила перевозу нафтопродуктів автомобільними транспортами, що ніяк не пов'язано з податковим обліком.

Також, слід зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем нафтопродуктів та його використання у подальшій господарській діяльності, невідповідність такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Аналогічна думка встановлена Вищім адміністративним судом України в рішенні по справі № к/9991/16335/12.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного. Позивач просить визнати недійсним спірне податкове повідомлення-рішення. Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість, невідповідність податкового повідомлення-рішення вимогам закону, суд, задовольняючи вимоги позивача, скасовує оскаржуване рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов та скасовує оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства „ЛАНА ОЙЛ" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000402200/4069 від 08.10.2013 року задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 08.10.2013 року № 0000402200/4069.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „ЛАНА ОЙЛ" (код ЕДРПОУ 34766795) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 145 (одна тисяча сто сорок п'ять) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.