Постанова

від 27.05.2013 по справі 817/1352/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1352/13-а

27 травня 2013 року 9год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Літа Плюс" про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках та накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Літа Плюс" про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Справа розглянута в порядку скороченого провадження.

Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 12 квітня 2013 року відповідачу було надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання заперечення. У вказаний строк відповідачем не було подано заперечення на адміністративний позов та заяви про визнання позову.

Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 2567,38 грн., а саме по податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу вимог пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи відсутність доказів адміністративного чи судового оскарження податкових повідомлень-рішень на підставі яких виник податковий борг, грошове зобов'язання є узгодженим.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. На підставі вказаної статті Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Позивачем платнику було надіслано податкову вимогу № 272 від 11.05.2012 року, яка на момент подання адміністративного позову останнім не задоволена та у встановленому порядку не оскаржувалась.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Згідно з п. 1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З урахуванням досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що заборгованість по податку на додану вартість, до бюджету не сплачена, а тому позов в частині стягнення з відповідача 2567,38 грн. підлягає до задоволення.

Судом також встановлено, що 11.05.2012 року позивачем стосовно відповідача прийнято рішення № 143/1 про опис майна у податкову заставу відповідно до положень статті 89 Податкового кодексу України.

Згідно акта опису майна від 15.03.2013 року у відповідача відсутнє майно для погашення податкової заборгованості. В зв'язку з цим, позивач звернувся з позовом до суду про накладення арешту на кошти платника податку, що знаходяться на рахунках в банках.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 88.1 ст. 88 Кодексу метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з п. 89.5 ст.89 у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1437/18732, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п. 20.1.17 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги той факт, що на момент розгляду справи по суті відповідачем не надано доказів сплати боргу, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Літа Плюс" (код ЄДРПОУ 31894679) податкову заборгованість в сумі 2567,38 грн.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Літа Плюс" (код ЄДРПОУ 31894679), що знаходяться на рахунках в банках:

- ПАТ "Банк Перший", МФО 320995, р/р 26008301063424;

- РОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Рівне, МФО 260077860;

- Центральна філія ПАТ "Кредобанк", МФО 333670, р/р 2600701208226;

- ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 3000023, р/р 26003000007739;

- ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 3000023, р/р 26003000007740.

Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.

У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Суддя Махаринець Д. Є.