Рішення

від 25.11.2013 по справі 914/4070/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2013 р. Справа № 914/4070/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства «Берта Плюс» (м. Львів)

до відповідача 1: Приватного підприємства «Болеро» (м. Львів)

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(м. Коломия, Івано-Франківська обл.)

про: стягнення заборгованості в сумі 18060,73 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Антоненко В.А. - довіреність б/н від 02.01.2013 року.

від відповідача 1: Не з'явився.

від відповідача 2: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Берта Плюс» (м. Львів) (надалі - ПП «Берта Плюс») до Приватного підприємства «Болеро» (м. Львів) (надалі - ПП «Болеро»), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Коломия, Івано-Франківська обл.) (надалі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості в сумі 18060,73 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.10.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 07.11.2013 року. Ухвалою суду від 07.11.2013 року розгляд справи відкладено до 13.11.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 13.11.2013 року розгляд справи відкладено до 20.11.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників відповідача 1 та відповідача 2.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2013 року, про відкладення від 07.11.2013 року, від 13.11.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

13.11.2013 року за вх.№48085/13 позивач долучив додаткові документи до матеріалів справи.

Відповідач 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2013 року, про відкладення від 07.11.2013 року, від 13.11.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка відповідача 1 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

12.11.2013 року за вх.№47811/13 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому позов в частині солідарного стягнення з ФОП ОСОБА_1 і ПП «БОЛЕРО» суму в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. визнає.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2013 року, про відкладення від 07.11.2013 року, від 13.11.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка відповідача 2 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідно до норм ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала суду у справі надсилається учасникам процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала суду у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а, в разі ненадання суду відповідної інформації, - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Доказом надсилання відповідачу 1 та відповідачу 2 ухвали суду від 13.11.2013 р. про відкладення розгляду справи на 20.10.2013 р. є наявна в матеріалах справи копія реєстру №1531 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 13.11.2013 року.

Відтак, суд виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступна і резолютивна частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 21.10.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, згідно із умовами Договору № БП6073 (надалі - Договір), укладеного 04 січня 2012 року між Приватним підприємством «БЕРТА ПЛЮС» (надалі - позивач) і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач 2), позивачем поставлявся та передавався у власність (продавався) відповідачу 2 товар (олія в асортименті). Про факти передачі товару свідчить, зокрема, складена та підписана представниками обох сторін видаткова накладна 02060/0003700 від 11.07.2012 року на суму 15552,24 грн. (в т.ч. ПДВ).

Позивач зазначає, що відповідач 2, прийнявши товар, зобов'язувався оплачувати його вартість. У відповідності до умов п. 1.7.1. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару.

Позивач наголошує, що всупереч двосторонніх домовленостей, отриманий товар відповідачем 2 оплачено не повністю.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на день подання цього позову, виникла і існує заборгованість відповідача 2 перед Приватним підприємством «БЕРТА ПЛЮС» в загальній сумі 14552,24 грн. (в т.ч. ПДВ).

Також, позивач зазначає, що 02 серпня 2012 року між Приватним підприємством «БЕРТА ПЛЮС» і Приватним підприємством «Болеро» (надалі - відповідач 1) було укладено Договір поруки, за яким відповідач 1 поручився перед ПП «БЕРТА ПЛЮС» за виконання відповідачем 2 зобов'язань, що виникли за Договором №БП6073 від 04.01.2012 року, в обсязі 1000,00 грн.

Позивач зазначає, що 17 червня 2013 року Приватним підприємством «БЕРТА ПЛЮС» на адресу Приватного підприємства «Болеро» було направлено Вимогу, якою, згідно Договору поруки від 02.08.2012 року, вимагалося термінове погашення відповідачем 1 боргу відповідача 2 перед Приватним підприємством «БЕРТА ПЛЮС» в сумі 1000,00 грн. Однак, на дату подання даної позовної заяви зобов'язання відповідача 1 за Договором поруки від 02.08.2012 року залишились невиконаними.

Позивач звертає увагу на те, що факти невиконання відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманого товару, факт залишення без відповіді і задоволення відповідачем 1 вимоги позивача, грубі порушення умов договору і чинного законодавства України дають усі підстави вважати, що відповідач 1 та відповідач 2 не мають намірів добровільно виконувати свої зобов'язання, тому, борг може бути погашено, виключно, шляхом примусового стягнення.

Позивач зазначає, що оплата за товар, отриманий згідно накладної від 11.07.2012 року на суму 15552,24 грн., згідно із умовами п. 1.7.1. Договору, повинна була відбутися не пізніше 01.08.2012 року.

Позивач наголошує, що, згідно із п. 1.7.1. Договору, у випадку прострочення оплати Продавець має право вимагати оплати Товару і сплати Покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення, що, враховуючи період прострочення з 02.08.2013 року по 16.10.2013 року, становить 3508,49 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначає, що ПП «БОЛЕРО» підтверджує факт укладення 02.08.2012 року між ним і Приватним підприємством «БЕРТА ПЛЮС» Договору поруки, за яким ПП «БОЛЕРО» поручилося перед ПП «БЕРТА ПЛЮС» за виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором №БП6073 від 04.01.2012 року в сумі 1000,00 грн.

Відповідач 1 зазначає, що Вимогу Приватного підприємства «БЕРТА ПЛЮС» про погашення боргу ФОП ОСОБА_1 в частині 1000,00 грн. Приватним підприємством «БОЛЕРО» не виконано через відсутність коштів.

Відповідач 1 наголошує, що позов в частині солідарного стягнення з ФОП ОСОБА_1 і ПП «БОЛЕРО» суми в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. визнає.

На момент розгляду справи відповідач 2 не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, згідно із умовами Договору № БП6073, укладеного 04 січня 2012 року між Приватним підприємством «БЕРТА ПЛЮС» і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, позивачем поставлявся та передавався у власність (продавався) відповідачу 2 товар (олія в асортименті). Про факт передачі товару свідчить, зокрема, складена та підписана представниками обох сторін видаткова накладна 02060/0003700 від 11.07.2012 року на суму 15552,24 грн. (в т.ч. ПДВ).

Відповідач 2, прийнявши товар, зобов'язувався оплачувати його вартість. У відповідності до умов п. 1.7.1. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару, однак, всупереч умовам домовленостей, отриманий товар відповідачем 2 не оплачено.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на день подання цього позову, виникла і існує заборгованість відповідача 2 перед Приватним підприємством «БЕРТА ПЛЮС» в загальній сумі 14552,24 грн. (в т.ч. ПДВ), яка виникла 02.08.2013 року, а також стягнення якої, як суми основного боргу, є предметом позову.

В підтвердження звернення позивача до відповідача 2 з вимогою належного виконання господарських зобов'язань останнього, згідно умов Договору, позивачем надана суду Вимога про оплату боргу від 17.06.2013 р., на яку відповідач не відповів і борг не оплатив.

Також, судом встановлено, що 02 серпня 2012 року між Приватним підприємством «БЕРТА ПЛЮС» і Приватним підприємством «Болеро» (надалі - відповідач 1) було укладено Договір поруки, за яким відповідач 1 поручився перед ПП «БЕРТА ПЛЮС» за виконання відповідачем 2 зобов'язань, що виникли за Договором №БП6073 від 04.01.2012 року, в обсязі 1000,00 грн.

12.11.2013 року за вх.№47871/13 відповідач 1 подав відзив, в якому зазначив, що позов в частині солідарного стягнення з ФОП ОСОБА_1 і ПП «БОЛЕРО» суму в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. визнає.

Отже, судом встановлено, що сума основного боргу відповідача 2 перед позивачем складає 14552,24 грн., що підтверджується складеною та підписаною представниками обох сторін видатковою накладною 02060/0003700 від 11.07.2012 року на суму 15552,24 грн., а сума заборгованості відповідача 1 перед позивачем солідарно з відповідачем 2 складає 1000,00 грн., що підтверджується Договором поруки, за яким відповідач 1 поручився перед ПП «БЕРТА ПЛЮС» за виконання відповідачем 2 зобов'язань, що виникли за Договором №БП6073 від 04.01.2012 року, в обсязі 1000,00 грн., а також поясненнями відповідача 1, в яких він позовні вимоги в частині солідарного стягнення з ФОП ОСОБА_1 і ПП «БОЛЕРО» суму в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. визнає повністю.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, суду не надано доказів, що дії відповідача 1 по визнанню позову в частині 1000,00 грн. суперечить законодавству України або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Крім того, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 1.7.1. Договору, у випадку прострочення оплати, Продавець має право вимагати оплати Товару і сплати Покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення. Враховуючи період прострочення з 02.08.2013 року по 16.10.2013 року, то 20% річних становить 3508,49 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не заперечив і не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив і не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства «Берта Плюс» (м. Львів) до Приватного підприємства «Болеро» (м. Львів), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Коломия, Івано-Франківська обл.) про стягнення з відповідача 2 суми основного боргу в розмірі 13552,24 грн. та 3508, 49 грн. 20% річних, солідарного стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 суми основного боргу в розмірі 1000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №718 від 16.10.2013 року на суму 1720,50 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача 2, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Берта Плюс» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 212, корп. 2, код ЄДРПОУ 20857760, банк. рахунок №26007412956 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) суму основного боргу в розмірі 13552 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 24 коп. та 3508 (три тисячі п'ятсот вісім) грн. 49 коп. 20% річних та судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Болеро» (79008, м. Львів, вул. Пекарська, 7, код ЄДРПОУ 30053203) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Берта Плюс» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 212, корп. 2, код ЄДРПОУ 20857760, банк. рахунок №26007412956 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) суму основного боргу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

4. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.11.2013 року.