Рішення

від 18.11.2013 по справі 307/3478/13-ц

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3478/13-ц

Провадження № 2/307/1732/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого: судді Ляшко С.М.

при секретарі: Пальонна М.Є.

за участю прокурора: Симйон І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовною заявою прокурора Тячівського району в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до Тячівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, де треті особи Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, ОСОБА_3, Управління Держземагенства в Тячівському районі Закарпатської області, про визнання недійсним і скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Тячівського району в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до Тячівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, де треті особи Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, ОСОБА_3, Управління Держземагенства в Тячівському районі Закарпатської області, про визнання недійсним і скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

В своїй позовній заяві позивач просить суд: визнати недійсним і скасувати п. 8 розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації від 19.11.2010 р. № 854; визнати недійсним та скасувати п. 8 розпорядження голови Тячівської

районної державної адміністрації від 12.07.2012 р. № 420; визнати недійсними Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 647727 від 19.10.2012р. (кадастровий номер земельної ділянки 2124487400:02:004:0010), виданий ОСОБА_1 та ОСОБА_2; зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути у власність держави земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером земельної ділянки 2124487400:02:004:0010, розташовану по вул. Білівська, 40 «а» за межами населеного пункту Терново.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до п. 8 розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації від 19.11.2010 р. № 854 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться за межами населеного пункту Терново по вул. Білівська, 40 «а», площею 0,5333 га та для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га.

Пунктом 8 розпорядження голови Тячівської РДА від 12.07.2012 р. № 420 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 затверджено проект із землеустрою та передано у власність земельну ділянку, яка розташована за межами населеного пункту Терново, по вулиці Білівська, 40 «а», площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку.

На підставі зазначених розпоряджень голови Тячівської районної державної адміністрації 19.10.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали державний акт на право власності на земельну ділянку площею, 0,25 га серії ЯК № 647727 з кадастровим номером 2124487400:02:004:0010.

Перевіркою, проведеною прокуратурою Тячівського району спільно з державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області встановлено, що п. 8 розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації від 19.11.2010 р. № 854 та п. 8 розпорядження голови Тячівської РДА від 12.07.2012 р. № 420 прийняті з порушенням вимог Земельного кодексу України.

Зокрема, статтею 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Статтею 39 Кодексу передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до ч. З ст. 122 Кодексу (в редакції чинній на момент прийняття розпоряджень) районні державні адміністрації взагалі не наділені повноваженнями щодо надання у власність громадянам земель, які знаходяться за межами населених пунктів для житлової та громадської забудови.

Таким правом, згідно ч.4 цієї ж статті наділені обласні державні адміністрації, які передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про землеустрій» визначена обов'язковість проведення землеустрою на землях усіх категорій незалежно від форм власності у разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, організація нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою. Заходи, передбаченою у встановленому порядку документації із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками земельних ділянок та землекористувачами.

Крім того, згідно статей 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та позитивні висновки яких є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади.

Дані висновки повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Прийняття оспорюваних розпоряджень суперечить принципам діяльності, встановлених ст. З Закону України «Про місцеві державні адміністрації», а саме законності, верховенства права, є недоцільними, неекономними та неефективними.

Як встановлено прокуратурою району містобудівна документація на вказану територію за межами населеного пункту не розроблялась та генеральний план населеного пункту Терново забудову вказаної території не передбачає.

Крім того, згідно довідки форми 6-ЗЕМ, яка міститься в проекті землеустрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 загальна площа земельної ділянки, що відводиться становить 0,25 га з яких 0,1808 га землі під житловою забудовою та 0,0692 га землі сільськогосподарського призначення (рілля).

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження про затвердження проекту землеустрою) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Однак, в порушення вищенаведеного законодавства рішення про зміну цільового призначення частини земельної ділянки, площею 0,0692 га з земель сільськогосподарського призначення в землі житлової та громадської забудови не приймалось.

Крім того, як встановлено перевіркою, суміжним землекористувачем з спірною земельною ділянко є ОСОБА_3. До дворогосподарства ОСОБА_3 веде під'їзна дорога, яка в проекті землеустрою та в державному акті на право власності на землю серії ЯК № 647727 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вказана.

Вказане, зокрема, підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.08.2013 року, матеріалами будівельного паспорту виданого ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також рішеннями сесії Тернівської сільської ради № 125 від 25.01.2005 року, де вказано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво житлового будинку по вул. Білівська № 40 «а» на земельній ділянці площею 0,07 га.

Надання у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,25 га за вказаною адресою в існуючій конфігурації суперечить вимогам чинного земельного законодавства та унеможливлює доступ до власного дворогосподарства сім'ї ОСОБА_3

Таким чином, оспорюванні розпорядження прийнято головою Тячівської районної державної адміністрації в порушення ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. З, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. З ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До прийняття рішення та видачі державного акту спірна земельна ділянка перебувала у державній власності. Тячівська районна державна адміністрація не була наділена чинним законодавством повноваженнями щодо розпорядження нею.

В той же час, земельна ділянка вибула з державної власності всупереч законодавству, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування її із чужого незаконного володіння. Така ж позиція висвітлена в Узагальненні практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними Верховного Суду України від 24.11.2008.

Оскаржуваними розпорядженнями і діями щодо передачі спірної земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд порушено право власності держави на землю оскільки, земельні ділянки за межами населених пунктів не можуть бути передані у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Указане відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст.45 ЦПК України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Зважаючи на викладене та враховуючи суб'єктний склад учасників спору, справа за цим позовом повинна розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Наведені порушення чинного законодавства, які свідчать про незаконність набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки, прокуратурою Тячівського району встановлено в серпні 2013 року в ході проведення перевірки з цих питань, у тому числі Державною інспекцією сільського господарства (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.08.2013 р.), що підтверджується доданими до позовної заяви документами.

Статтею 36-1 Закону «Про прокуратуру» передбачено, підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Підставою представництва прокуратури району в даній справі шляхом заявлення позову є необхідність захисту інтересів держави, оскільки порушення порядку надання земельних ділянок порушує державну політику в сфері регулювання земельних відносин.

Підставою для звернення прокуратури Тячівського району до суду в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА є порушення інтересів держави, які стосуються володіння, користування та розпоряджання землями за межами населених пунктів, здійснення належного контролю за охороною та використання земельних ресурсів, а також здійснення повноважень щодо реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю та просить суд позов задовольнити.

Представник Тячівської районної державної адміністрації будучи належним чином повідомлена про розгляд справи, в судове засідання не з’явилася, тому суд вважає, що справу слід розглянути на підставі наявних у ній доказів.

Відповідачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечують.

Представник третьої особи, Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з’явився, тому суд вважає, що справу слід розглянути на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи ОСОБА_3, - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

В судовому засіданні представник третьої особи, Управління Держземагенства в Тячівському районі проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до п. 8 розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації від 19.11.2010 р. № 854 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться за межами населеного пункту Терново по вул. Білівська, 40 «а», площею 0,5333 га та для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га.

Пунктом 8 розпорядження голови Тячівської РДА від 12.07.2012 р. № 420 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 затверджено проект із землеустрою та передано у власність земельну ділянку, яка розташована за межами населеного пункту Терново, по вулиці Білівська, 40 «а», площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку.

На підставі зазначених розпоряджень голови Тячівської районної державної адміністрації 19.10.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали державний акт на право власності на земельну ділянку площею, 0,25 га серії ЯК № 647727 з кадастровим номером 2124487400:02:004:0010.

Відповідно до ч. З ст. 122 Кодексу (в редакції чинній на момент прийняття розпоряджень) районні державні адміністрації взагалі не наділені повноваженнями щодо надання у власність громадянам земель, які знаходяться за межами населених пунктів для житлової та громадської забудови.

Таким правом, згідно ч.4 цієї ж статті наділені обласні державні адміністрації, які передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про землеустрій» визначена обов'язковість проведення землеустрою на землях усіх категорій незалежно від форм власності у разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, організація нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою. Заходи, передбаченою у встановленому порядку документації із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками земельних ділянок та землекористувачами.

Крім того, згідно статей 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та позитивні висновки яких є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження про затвердження проекту землеустрою) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Крім того, як встановлено перевіркою, суміжним землекористувачем з спірною земельною ділянко є ОСОБА_3. До дворогосподарства ОСОБА_3 веде під'їзна дорога, яка в проекті землеустрою та в державному акті на право власності на землю серії ЯК № 647727 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вказана.

Вказане, зокрема, підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.08.2013 року, матеріалами будівельного паспорту виданого ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також рішеннями сесії Тернівської сільської ради № 125 від 25.01.2005 року, де вказано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво житлового будинку по вул. Білівська № 40 «а» на земельній ділянці площею 0,07 га.

Надання у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,25 га за вказаною адресою в існуючій конфігурації суперечить вимогам чинного земельного законодавства та унеможливлює доступ до власного дворогосподарства сім'ї ОСОБА_3

Згідно з ч. З ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До прийняття рішення та видачі державного акту спірна земельна ділянка перебувала у державній власності. Тячівська районна державна адміністрація не була наділена чинним законодавством повноваженнями щодо розпорядження нею.

В той же час, земельна ділянка вибула з державної власності всупереч законодавству, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування її із чужого незаконного володіння. Така ж позиція висвітлена в Узагальненні практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними Верховного Суду України від 24.11.2008.

Оскаржуваними розпорядженнями і діями щодо передачі спірної земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд порушено право власності держави на землю оскільки, земельні ділянки за межами населених пунктів не можуть бути передані у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Указане відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст.45 ЦПК України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Підставою для звернення прокуратури Тячівського району до суду в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА є порушення інтересів держави, які стосуються володіння, користування та розпоряджання землями за межами населених пунктів, здійснення належного контролю за охороною та використання земельних ресурсів, а також здійснення повноважень щодо реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин.

З врахуванням вищенаведеного суд вважає, що слід визнати недійсним і скасувати п. 8 розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації від 19.11.2010 р. № 854, визнати недійсним та скасувати п. 8 розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації від 12.07.2012 р. № 420, визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 647727 від 19.10.2012р. (кадастровий номер земельної ділянки 2124487400:02:004:0010), виданий ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути у власність держави земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером земельної ділянки 2124487400:02:004:0010, розташовану в по вул. Білівська, 40 «а» за межами населеного пункту Терново, стягнути з Тячівської районної державної адміністрації 114,70 грн. судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 6, 14, 19, 121 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 21, 203, 215, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 20, 21, 77, 84, 116, 118, 141, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 21, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» суд, -

Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним і скасувати п. 8 розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації від 19.11.2010 р. № 854.

Визнати недійсним та скасувати п. 8 розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації від 12.07.2012 р. № 420.

Визнати недійсними Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 647727 від 19.10.2012р. (кадастровий номер земельної ділянки 2124487400:02:004:0010), виданий ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути у власність держави земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером земельної ділянки 2124487400:02:004:0010, розташовану в по вул. Білівська, 40 «а» за межами населеного пункту Терново.

Стягнути з Тячівської районної державної адміністрації 114,70 грн. судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Тячівського

районного суду: ОСОБА_6