cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2013 р. Справа № 914/3561/13
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти», м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства ТФ «Гранат», м. Львів
про стягнення 1 085, 00 грн.
Суддя Н. Мороз
При секретарі Н. Кривка
Представники:
Від позивача: Мисяк Н.М.
Від відповідача: н/з
Суть спору:
Позов подано товариством з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти», м. Львів до відповідача приватного підприємства ТФ «Гранат», м. Львів про стягнення 2 685, 00 грн.
Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 30.10.2013р. позивач просить суд стягнути з відповідача 1 085, 00 грн. заборгованості, з яких: 537, 57 грн. - основний борг, 143, 73 грн. - пеня, 237, 97 - 7% штраф, 162, 89 грн. - 17% річних, 2, 84 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду від 20.09.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.10.2013 року.
Для об"єктивного та всестороннього вирішення спору, 10.10.2013р. та 05.11.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
В судове засідання 19.11.2013р. представник позивача з"явився, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.2013р., у якій просить суд стягнути з відповідача 537,57 грн. заборгованості. Позовні вимоги підтримав відповідно до поданої заяви.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимог ухвал суду від 20.09.2013р., 10.10.2013р., та 05.11.2013р. відповідач також не виконав, відзиву на позов не подав, відтак, суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
02.01.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти» (позивач, за договором - постачальник) та приватним підприємством ТФ «Гранат» (відповідач, за договором - покупець) укладено договір поставки №124.
Відповідно до умов укладеного договору, постачальник зобов'язується поставити підібрані покупцем товари, що вказані в актуальному прайс-листі, в кількості, асортименті, за цінами, на суму, що зазначені у видаткових накладних постачальника, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити поставлені товари в порядку та у строки, передбачені договором (п. 1.1). Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 21 банківського дня з дня отримання товарів за договором (п. 4.4).
Пунктом 7.2 договору поставки №124 передбачено, що даний договір набуває чинності в день підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому але не більше ніж до 31 грудня 2012р. При умові відсутності будь яких заперечень у сторін договору, строк дії договору продовжується на той самий строк і на тих самих умовах.
Матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем товару протягом березня-квітня 2013р., що зокрема вбачається з видаткових накладних, підписаних та скріплених печатками двох сторін (в матеріалах справи). Проте факт проведення відповідачем повної оплати вартості поставленого позивачем товару підтверджений не був, внастлідок чого, у приватного підприємства ТФ «Гранат» виникла заборгованість.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено відповідачу претензію від 24.05.2013р. №434/01-149 про сплату боргу за договором поставки №124 від 02.01.2012р., однак приватним підприємством ТФ «Гранат» сплачено лише частину заборгованості.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти» становить 537, 57 грн., що підтверджується довідкою позивача про стан заборгованості відповідача від 04.11.2013р. Доказів зворотнього суду не надано.
Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до приписів ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення згідно заяви про зменшення позовних вимог.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 32, 33, 38, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з приватного підприємства ТФ «Гранат», м. Львів, вул. Сихівська, 12-А (код ЄДРПОУ 36312901) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти», м. Львів, вул. Опришківська, 5 (код ЄДРПОУ 25236666) - 537, 57 грн. заборгованості, 1720, 50 грн. - судового збору.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.
Рішення складено 21.11.2013р.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2013 |
Оприлюднено | 25.11.2013 |
Номер документу | 35439349 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Мороз Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні