Постанова

від 12.11.2013 по справі 801/4016/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/4016/13-а

12.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/4016/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 13.05.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-готельний комплекс "ЗАПОРІЖЖЯ" (вул. Ломоносова, 29/4 А, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000582203 від 02.04.2013,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-готельний комплекс "ЗАПОРІЖЖЯ" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби № 0000582203 від 02.04.2013 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-готельний комплекс «Запоріжжя» (98604, вул. Ломоносова, буд. 29/4, літ. «А», м. Ялта, АР Крим, ідентифікаційний код юридичної особи - 32752796) 116,26 грн. судового збору шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (98600, вул. Васильєва, 16, м. Ялта, АР Крим, ідентифікаційний код 23192025).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 12.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 02.04.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582203 про збільшення ТОВ «СГК «Запоріжжя» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11626,00 грн., у тому числі 9301,00 грн. - за основним платежем, 2325,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Передумовою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 19.03.2013 № 395/22.3/32752796/77 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СГК «Запоріжжя» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Інтерстрой - 2011» за період лютий - квітень 2012 р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 9301,00 грн., у тому числі: за березень 2012 р. - 5812,00 грн., за квітень 2012 р. - 3489,00 грн.

10.01.2012 р. між ПП «Інтерстрой - 2011» (постачальник) та ТОВ «СГК «Запоріжжя» (покупець) був укладений договір поставки № 69, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари, визначені у п. 1.2 цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар у розмірі та в строки, визначені у специфікації (рахунку-фактурі) до цього договору.

У пункті 1.2 договору закріплюється, що товаром у цьому договорі є Бойлер Арістон Шофото 50 л у кількості 12 штук та Бойлер Арістон Шофото 100 л у кількості 34 шт.

Сума договору, відповідно до п. 1.3, складає 61592,57 грн., у тому числі ПДВ 10265,43 грн. В загальну вартість договору входить ціна доставки товара покупцю.

Згідно з пунктом 3.1 договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару покупцю в полному обсязі в строк, що не перевищує 3 календарних днів з дати внесення покупцем авансу.

Розділом 4 договору встановлюється порядок здійснення розрахунків за договором. Розрахунки за цим договором між постачальником та покупцем здійснюються у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата за товар проводиться поетапно: після отримання рахунку покупцем вноситься аванс у розмірі 40262,69 грн., остаточний розрахунок - не пізніше 14 календарних днів від дня здійснення поставки товару.

Факт передачі товару засвідчується видатковою накладною (п. 3.5 договору).

Перерахування грошових коштів (авансу) у розмірі 40262,69 грн., у тому числі ПДВ - 6710,45 грн. на поточний рахунок ПП «Інтерстрой - 2011» (постачальника) було здійснено позивачем 17.02.2012 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи відповідна банківська виписка (а.с. 52), а остаточний розрахунок у розмірі 21329,83 грн., у тому числі ПДВ - 3554,97 грн. був зроблений 06.03.2012 р., що також підтверджується відповідною банківською випискою (а.с. 53).

Матеріали справи свідчать, що в березні 2012 року, на виконання умов цього договору постачальником були передані позивачеві бойлери на загальну суму 61592,52 грн., у тому числі ПДВ 10265,42 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0037/03 від 06.03.2012 р. (а.с. 34), виданою на підставі рахунку-фактури № СФ-0127/02 від 15.02.2012 р. Відповідно до вказаної видаткової накладної, товар був отриманий представником замовника Лялюк Г.М. на підставі довіреності № 12 від 06.03.2012 р., про видачу якої зроблено запис у журналі реєстрації довіреностей.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 Податкового кодексу України виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Обов'язкові реквізити, що повинна містити податкова накладна, визначені п. 201.1 ст. ПКУ.

Судом першої інстанції безперечно встановлено наявність податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, а саме: № 110 від 17.02.2012 р. на загальну суму 40262,69 грн., у тому числі ПДВ 6710,45 грн. (а. с. 35) та № 37 від 06.03.2012 р. на загальну суму 21329,83 грн., у тому числі ПДВ 3554,97 грн. (а.с. 36), які були отримані позивачем відповідно 17.02.2012 р. та 06.03.2012 р., що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за лютий та березень 2012

Суми сплаченого ПДВ у розмірі 6079,67 грн. за накладною № 110 від 17.02.2012 р. та у розмірі 3220,80 грн. за накладною № 37 від 06.03.2012 р. були включені позивачем до складу податкового кредиту лютого 2012 року та березня 2012 року відповідно, про що свідчать Додатки 5 до податкових декларацій з ПДВ за вказані періоди.

Судом першої інстанції безспірно встановлено наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які є єдиними документами, на підставі яких платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від виконання його постачальниками вимог податкового законодавства щодо відображення своїх податкових зобов'язань у своїй податковій звітності, а також від наявності в них будь-яких виробничих або трудових ресурсів. Право на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних (ВМД або чеків).

Слід зазначити, що позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Щодо використання отриманого позивачем товару у господарській діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно довідки статистики одними з видів господарської діяльності позивача за КВЕД-2010 є: діяльність лікарняних закладів (86.10), загальна медична практика (86.21), діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10), діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (55.10).

Поставлений позивачу товар (бойлери) було передано згідно акта приймання- передачі (а.с. 51) ТОВ «АУМЕР И Ко. Будівельна компанія» та змонтовано в приміщеннях позивача. Задля цього, як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2012 р. між ТОВ «СГК «Запоріжжя» (замовник) та ТОВ «АУМЕР И Ко. Будівельна компанія» (підрядник) був укладений договір підряду № 11/04, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання власними та залученими силами і засобами, у встановлені терміни виконати комплекс робіт з ремонту електропостачання та водопостачання на об'єкті ТОВ «СГК «Запоріжжя», розташованому за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Ломоносова, 29/4, лит. «А», а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх повну вартість.

У п. 1.2 договору закріплене положення про те, що комплекс виконуваних за цим договором робіт визначається узгодженим сторонами кошторисом, що є невідємною частиною цього договору, а їх загальна вартість, визначена п. 2.1 договору, складає 95463,24 грн, у тому числі ПДВ.

Після підписання договору сторонами, відповідно до п. 3.1, але не пізніше 25.04.2012 р. замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 25000,00 грн.

Згідно з п. 4.1 договору підряду № 11/04, підрядник зобов'язується виконати усі роботи, передбачені цим договором до 30.04.2013 р.

Остаточний розрахунок замовник здійснює після виконання робіт, але не пізніше 15 днів після підписання сторонами Акту форми КБ - 2В «Акт прийняття виконаних підрядних робіт» (п. 3.2 договору).

Перерахування грошових коштів (авансу) у розмірі 25000,00 грн., у тому числі ПДВ - 4166,67 грн. на поточний рахунок ТОВ «АУМЕР И Ко. Будівельна компанія» (підрядника) було здійснено позивачем 19.04.2012 р., про що в матеріалах справи наявна відповідна банківська виписка, решта коштів була перерахована шляхом декількох траншів на рахунок підрядника: 07.05.2012 р. - у ромірі 50000,00 грн., у тому числі ПДВ - 8333,33 грн., 10.05.2012 р. - у ромірі 15000,00 грн., у тому числі ПДВ - 2500,00 грн., а остаточний розрахунок у розмірі 5463,24 грн., у тому числі ПДВ - 910,54 грн. було здійснено 14.05.2012 р., що також підтверджується відповідною банківською випискою.

На підтвердження фактичного використання бойлерів та виконання будівельних робіт, які є предметом договору підряду № 11/04, у тому числі встановлення бойлерів, позивачем до суду надані: договір підряду № 11/04 від 02.04.2012 р. (а.с. 37 - 40), Акт приймання-передачі ТОВ «АУМЕР И Ко. Будівельна компанія» матеріалів для встановлення бойлерів та редукторів тиску (а.с. 51), Акт приймання виконаних будівельни робіт № 1 за квітень 2012 р. форми № КБ - 2В (а.с. 42), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ - 3 за квітень 2012 р. (а.с. 41), Наказ директора ТОВ «СГК «Запоріжжя» № 19 від 02.04.2012 р. про введення в експлуатацію бойлерів Арістон Шофото 100 л. - 34 шт. та бойлерів Арістон Шофото 50 л. - 12 шт.

Колегія суддів ретельно дослідила Акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ - 2В за квітень 2012 р., Довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ - 3 за квітень 2012 р., та дійшла висновку щодо їх відповідності вимогам чинного законодавства.

Посилання ДПІ на відсутність у ПП «Інтерстрой - 2011» об'єктивної можливості для виконання поставки товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу, відсутності за місцем реєстрації за даних обставин не можна вважати підставою та доказом нереальності здійснюваних господарських операцій суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки. Податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником та чи знаходяться ці ресурси за місцем реєстрації.

Враховуючи викладене, судова колегія зауважує, що висновки податкового органу щодо не встановлення факту передачі товарів, відсутність умов здійснення господарської діяльності, відсутність мети настання реальних наслідків не відповідають дійсності.

Отже, правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції немає.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 у справі № 801/4016/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 у справі № 801/4016/13-а змінити.

Викласти п. 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-готельний комплекс «Запоріжжя» (98604, вул. Ломоносова, буд. 29/4, літ. «А», м. Ялта, АР Крим, ідентифікаційний код юридичної особи - 32752796) 116,26 грн. (сто шістнадцять грн. двадцять шість коп.) судових витрат".

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 у справі № 801/4016/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко