Постанова

від 11.11.2013 по справі 801/5215/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2013 р. (11:52) Справа №801/5215/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Салта ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління

Міністерства доходів і зборів України в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

позивача - Реуцький А.В., паспорт серії НОМЕР_4; Буяков М.О., паспорт серії

НОМЕР_5;

відповідача - Петришак М.Я., довіреність № 5/10.4 від 20.09.2013 р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Салта ЛТД" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2013 р. №0003272201 та №0003282201.

У судовому засіданні 04.11.2013 р. суд усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, замінив відповідача у справі - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо заниження позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток в охоплений перевіркою період. Так, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що ним правомірно використано податкові пільги відносно операцій з виготовлення на території України книжкової продукції, у зв'язку з чим вважає необґрунтованим висновок податкової інспекції щодо заниження позивачем податку на прибуток всього на суму 16201 грн. та податку на додану вартість на суму 261980 грн. Крім того, позивач зазначає, що фінансові витрати, нараховані та сплачені за користування коштами відкритої кредитної лінії правомірно включенню до складу інших витрат господарської діяльності ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД", через що висновок податкової інспекції щодо завищення фінансових витрат в загальному розмірі 30962 грн. також вважає протиправним.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, відображених у письмових запереченнях, в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС в період з 14.03.2013 р. по 05.04.2013 р. проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 12.04.2013р. №2212/22.8/22277848.

В ході проведення перевірки податковою інспекцією зроблений висновок про порушення позивачем:

1. п.18 підрозд.4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 16201 грн., у тому числі: за 2 квартал 2012 в сумі 1239 грн., за 3 квартал 2012 в сумі 9401 грн., за 4 квартал 2012 в сумі 5561 грн.

2. п.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього на суму 261980 грн., у т.ч. у червні 2012 в сумі 19800 грн., у липні 2012 в сумі 400 грн., у серпні 2012 в сумі 87340 грн., у вересні 2012 в сумі 39240 грн., у жовтні 2012 в сумі 115200 грн.

Обґрунтовуючи вказані висновки, податкова інспекція в зазначеному акті посилається на безпідставне використання позивачем податкової пільги відносно операцій з виготовлення на території України книжкової продукції - брошур, зразки яких, на думку податкової інспекції, не відповідають умовам віднесення до поняття "книга", що призвело до заниження позивачем податку на прибуток всього на суму 16201 грн. та податку на додану вартість на суму 261980 грн.

Крім того, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС зазначає про завищення позивачем фінансових витрат усього на 30962 грн. - суму нарахованих відсотків за користування кредитом, наданим на оплату друкувальної машини по контракту №11-23 від 14.02.2008 р. з нерезидентом "WESTERN GRAPHICS INC", оскільки, на думку податкової інспекції, дані витрати належать включенню до собівартості основних засобів, які є об'єктами амортизації, у той час як позивачем вказані витрати віднесені до фінансових витрат.

За результатом проведеної перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС 30.04.2013 р. були виписані податкові повідомлення-рішення:

- № 0003272201 про збільшення ТОВ "Фірма "Салта ЛТД" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 24301,50 грн., у тому числі 16201,00 грн. за основним платежем та 8100,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0003282201 про збільшення ТОВ "Фірма "Салта ЛТД" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 392970,00 грн., у тому числі 261980 грн. за основним платежем та 130990 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Правомірність винесення відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень є предметом спору у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача з наступних підстав.

Документальною перевіркою було встановлено завищення фінансових витрат, задекларованих ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД" у рядку 06.3 на суму нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 30962 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2012 р. - у сумі 1596 грн., за 3 квартал 2012 р. - у сумі 14683,20 грн., за 4 квартал 2012 р. - у сумі 14683,20 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2011 року між ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (банк) укладений договір кредитної лінії №04-11 КЛ, предметом якого є відкриття кредитної лінії, в межах якої банк зобов'язується надавати позивачу кредити у розмірі та умовах, обумовлених цим договором. Позичальник, згідно п. 1 укладеного договору, зобов'язується повернути кредити і сплатити проценти та комісії за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим договором (т.1 а.с. 90 - 94).

Відповідно до п. 2.1 договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію на наступних умовах:

2.1.1. Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією - 1300000,00 грн.

2.1.2. Призначення кредитної лінії - поповнення обігових коштів.

2.1.3. Процентна ставка - 14,25% річних в гривні.

2.1.6. Порядок видачі кредитів по кредитній лінії - траншами, шляхом оплати платіжних документів позичальника з позичкового рахунку безпосередньо за цільовим призначенням.

2.1.7. Строк дії кредитної лінії включно до " 21" серпня 2012 року.

21 червня 2012 року між ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД", як позичальником, та ПАТ "КРЕДОБАНК" укладений додатковий договір №1 до Договору кредитної лінії №04-11 КЛ від 22.08.2011р., за умовами якого (т. 1, а.с. 95 - 96):

1. Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією складає 1650000,00 грн.

2. Процентна ставка встановлюється на рівні 19,4% річних у гривні.

5. Дата остаточного повернення кредиту - до 21 серпня 2013р.

Умови щодо призначення кредитної лінії, а саме - на поповнення обігових коштів, у додатковому договорі №1 від 21.06.2012 р. до договору кредитної лінії № 04-11 КЛ від 22.08.2011 р. сторонами не змінювались.

Як свідчить виписка з руху коштів по рахунку № 2063101353015 за 21.06.2012 року Центральної філії ПАТ "КРЕДОБАНК", позивачу пролонгована заборгованість у сумі 1300000,00 грн. за договором кредитної лінії №04-11 КЛ від 22.08.2011р. (т. 2, а.с. 62).

З наявної в матеріалах виписки Центральної філії ПАТ "КРЕДОБАНК" по рахунку №2063101353015 за 22.06.2012 року вбачається, що позивачем за рахунок коштів відкритої кредитної лінії за додатковим договором №1 від 21.06.2012р. до договору кредитної лінії №04-11 КЛ від 22.08.2011р. перераховано 350000,00 грн., у тому числі:

50000,00 грн. - ТзОВ "Юнайтед Форест" згідно платіжного доручення №16082782 від 22.06.2012р., як часткова оплата за картон, враховуючи ПДВ 8333,33 грн., згідно рахунку КИ00009825 від 26.04.2012р.;

300000,00 грн. без ПДВ, як часткова оплата за обладнання згідно контракту №11-23 від 14.02.2008р. та згоди про зміну продавця від 01.02.2012р.

За умовами контракту № 11-23 від 14.02.2008 р. продавець - Корпорація закритого типу "Вестерн Графікс Інк.", США, у порядку та строки, визначені даним контрактом, зобов'язується поставити покупцеві - ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД" обладнання надалі іменоване "Товар", виконати самостійно, або доручити третій уповноваженій продавцем стороні виконання робіт по монтажу та введення товару в експлуатацію, проведенню інструктажу обслуговуючого персоналу покупця, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, встановлених цим контрактом прийняти товар, оплатити продавцю вартість товару і робіт, забезпечити умови для проведення продавцем робіт, передбачених даним контрактом. Найменування товару, його кількість та вартість визначаються у специфікації, яка є додатком №1 до даного контракту і становить його невід'ємну частину (п. 1.2 ст. 1 укладеного Контракту).

Відповідно до п .2.1. ст. 2 контракту його загальна вартість складає 37520,00 Євро та включає в себе вартість товару, вартість упаковки та страхування товару під час перевезення, вартість доставки товару, вартість монтажу, введення товару в експлуатацію, та інструктажу персоналу покупця.

Згідно специфікації, яка є додатком №1 до контракту №11-23 від 14.02.2008р., до складу товару входять: машина для висікання зовнішніх контурів етикеток Busch B+P - 1 шт. та настільний обандеролюючий автомат Busch ТВ 24 I - 1 шт., загальній вартістю 37520,00 Євро.

На виконання умов вказаного контракту на адресу позивача від "WESTERN GRAPHICS INCORPORATED", США поставлені товари (відображені у специфікації) згідно інвойсу № 54.479/08, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 282016 від 22.04.2008 р.

Отримані від нерезидента "WESTERN GRAPHICS INC" товари, а саме машина для висікання зовнішніх контурів етикеток Busch B+P та настільний обандеролюючий автомат Busch ТВ 24I оприбутковано у складі основних засобів, що підтверджується проведеним експертом дослідженням відомостей балансового рахунку 104 за 2008 р., 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік.

Позивачем частково сплачена вартість отриманого товару від нерезидента "WESTERN GRAPHICS INC" за умовами контракту № 11-23 від 14.02.2008р. в сумі 3892,70 Євро, що у гривневому еквіваленті складає 30906,52 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 2 від 07.04.2008 р.

01.02.2012 р. Компанією "Вестерн Графікс Інк.", США, як первісним продавцем, та ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД", як покупцем, укладена згода про заміну продавця (кредитора) в контракті № 11-23 від 14.02.2008 р. із Партнерством з обмеженою відповідальністю "Фолимекс Партнерс ЛРР" Великобританія, надалі новим продавцем, відповідно до якої первісний продавець передав право вимоги суми боргу за фактично поставлене обладнання по контракту № 11-23 від 14.02.2008 р. новому продавцю, що залишилась несплаченою покупцем у сумі 33627,30 Євро. Новий продавець приймає ці зобов'язання покупця й заміняє первісного продавця як сторону у контракті.

Заборгованість в сумі 33627,30 євро була погашена позивачем в повному обсязі згідно платіжного доручення від 22.06.2012 р. № 1768.

При цьому суд зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку містять всі реквізити, визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XV та пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 в якості обов'язкових. Отже, досліджені судом документи є належною підставою для відображення сум за укладеними позивачем угодами в податковому та бухгалтерському обліку.

За таких обставин суд доходить висновку, що отримані траншами кошти за рахунок відкритої кредитної лінії, використані позивачем в господарській діяльності шляхом оплати платіжних документів позичальника з позичкового рахунку безпосередньо за їх цільовим призначенням - поповненням обігових коштів у сумі 350000,00 грн. Вказані обставини також підтверджуються проведеним в рамках цієї справи експертним дослідженням.

При цьому, неможливо погодитися з висновком податкової інспекції, викладеним в акті від 12.04.2013р. №2212/22.8/22277848 щодо завищення позивачем фінансових витрат на суму нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 30962 грн., з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що в охопленому перевіркою періоді ПАТ "КРЕДОБАНК" нараховувались відсотки за користування коштами відкритої кредитної лінії за процентними ставками відповідно умовам додатковому договору № 1 від 21.06.2012 р. до договору кредитної лінії № 04-11 КЛ від 22.08.2011 р., які були сплачені позивачем згідно виставлених банком платіжних документів усього в сумі 240426,64 грн., про що також свідчить наявний в матеріалах справи висновок судової економічної експертизи № 160.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, на рахунку 95 "Фінансові витрати" ведеться облік витрат на проценти та інших витрат підприємства, пов'язаних із запозиченнями.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові витрати та її розкриття у фінансовій звітності визначені положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415 (далі - П(С)БУ 31).

У розумінні п.3 П(С)БУ 31, фінансовими витратами визнаються витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.

Відповідно до п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 розділу III Податкового Кодексу України до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

В податковому обліку позивача сума фінансових витрат у розмірі 240426,64 грн., визначена відповідно до п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 розділу III Податкового Кодексу України та включена до складу інших витрат господарської діяльності і задекларована у рядку 06.3 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (т.1, а.с. 184).

Зазначаючи про завищення позивачем фінансових витрат, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС посилається на необхідність їх включення до собівартості основних засобів, які є об'єктами амортизації в силу положень п. 138.12 ст. 138 ПК України, з приводу чого слід зазначити наступне.

Відповідно до положень зазначеної статті до складу інших витрат, у тому числі включаються:

- витрати, визначені відповідно до статей 144-148, 150, 153, 155-161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею (п.п.138.12.1 ст.138 ПК України);

- інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат (п.п.138.12.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.146.4 ст.146 Податкового Кодексу України придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю. Первісна вартість об'єкта основних засобів складається у тому числі із фінансових витрат, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п.146.5 ст.146 ПКУ).

Згідно визначення, наведеного в п.3 П(С)БУ 31, кваліфікаційний актив - це актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення.

Собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

З матеріалів справи вбачається, що придбана за рахунок коштів кредитної лінії машина для висікання зовнішніх контурів етикеток Busch B+P вартістю 266676,73 грн. та настільний обандеролюючий автомат Busch ТВ 24I вартістю 35154,67 грн. обліковуються у складі основних засобів позивача і використовуються у виробництві поліграфічної продукції, а отже є активами, готовими для використання у виробництві продукції (робіт, послуг) та в іншій операційній діяльності із запланованою метою або продажу, і не відповідають терміну "Кваліфікаційний актив", приведеному у п.3 П(С)БУ 31.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що фінансові витрати, нараховані та сплачені позивачем за користування отриманими траншем від ПАТ "КРЕДОБАНК" коштами відкритої кредитної лінії, правомірно віднесені позивачем до складу інших витрат господарської діяльності та задекларовані у рядку 06.3 в сумі 240426,64 грн., оскільки підлягають віднесенню в бухгалтерському обліку підприємства до не кваліфікаційних активів, придбаних для використання у виробництві продукції та в іншій операційній діяльності.

За таких обставин, вести мову про завищення позивачем у 2012 році фінансових витрат в загальному розмірі 30962 грн. неможливо з огляду на поверховість проведеної перевірки та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Крім того, податкова інспекція в зазначеному акті посилається на безпідставне використання позивачем податкової пільги відносно операцій з виготовлення на території України книжкової продукції - брошур, зразки яких, на думку податкової інспекції, не відповідають умовам віднесення до поняття "книга", що призвело до заниження позивачем податку на прибуток всього на суму 16201 грн. та податку на додану вартість на суму 261980 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в 2012 році позивачем укладено ряд договорів із замовниками на виготовлення поліграфічної продукції та матеріалів передвиборної агітації. Відомість дослідження вказаних договорів відображена у відповідній таблиці на арк. 19 висновку експертизи.

Згідно наявних в матеріалах справи та досліджених експертом видаткових та податкових накладних, а також актів здачі - прийомки робіт (надання послуг), відомість щодо дослідження яких приведена у додатку №1 до зазначеного висновку судової економічної експертизи № 160 від 30.08.2013 р., ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД", на виконання умов укладених із замовниками договорів, здійснені операції з надання послуг по виготовленню поліграфічної продукції (брошур) на загальну суму 1309900,00 грн. за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

На суму здійснених операцій з виготовлення поліграфічної продукції (брошур) позивачем застосована пільга зі сплати податку на прибуток відповідно до п.18 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України та пільга відповідно до п.п.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України по операціям з виготовлення та поставки на митній території України книжкової продукції (брошур), які звільнені від оподаткування податком на додану вартість згідно до пункту 6 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2015 року.

В обґрунтування висновку щодо заниження позивачем в охоплений перевіркою період податку на прибуток всього на суму 16201 грн., у тому числі: за 2 квартал 2012 р. в сумі 1239 грн., за 3 квартал 2012 р. в сумі 9401 грн., за 4 квартал 2012 р. в сумі 5561 грн. та податку на додану вартість на суму 261980 грн., у т.ч. у червні 2012р. в сумі 19800 грн., у липні 2012р. у сумі 400 грн., у серпні 2012р. у сумі 87340 грн., у вересні 2012р. у сумі 39240 грн., у жовтні 2012р. у сумі 115200 грн. податкова інспекція зазначає, що надані до перевірки зразки "брошур" не відповідають умовам віднесення до поняття "книга": по-перше за об'ємами (менш 48 аркушів), по-друге - останні не можуть вважатися періодичним друкованим виданням засобів масової інформації, мають агітаційну, політично-рекламну направленість, тому не підпадають під дію норми ст. 197 ПКУ та не є операціями, які звільняються від оподаткування.

Операції, звільнені від оподаткування податком на прибуток, наведено у ст.154 та пп.15 - 19 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р., зі змінами (надалі - ПКУ).

Відповідно до п. 18 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

Перелік операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість закріплений у ст. 197 ПК України.

Так, положеннями пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 ПК України передбачено, що звільняються від оподаткування операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Пунктом 6 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операції з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру.

Аналізуючи положення вищенаведених норм, суд доходить висновку, що задля наявності у позивача права на звільнення від оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, суду необхідно встановити наявність у ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД" статусу суб'єкт видавничої справи, а також притаманність встановлених зазначеним нормами необхідних ознак книжкової продукції (як то відсутність рекламного чи еротичного характеру).

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.03.2003р. №601-IV "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" (далі - Закон №601-IV) книжкова продукція - це сукупність книжкових видань, випущених видавцем (видавцями) або призначених до випуску. Книжкове видання, в свою чергу, визначене Законом №601-IV як видання, особливістю матеріальної структури якого є скріплення аркушів у корінці з обкладинкою чи оправою. Книжкове видання може бути текстовим, образотворчим, нотним, картографічним.

Статтею 2 розділу I Закону України від 05.06.1997р. №318/97-ВР "Про видавничу справу" (далі - Закон № 318) визначено, що видавнича діяльність є складовою частиною видавничої справи і являє собою сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції.

Згідно зі ст.5 Закону № 318 державна політика у видавничій справі спрямовується на підтримку розвитку національного книговидання, наповнення україномовними виданнями ринку, фондів бібліотек, забезпечення потреб навчальних і наукових закладів, Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій необхідними виданнями державною мовою.

Законом № 318 видавнича справа визначена як сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції. При цьому складовими частинами видавничої справи крім видавничої діяльності є:

• виготовлення видавничої продукції - виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами;

• розповсюдження видавничої продукції - доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами.

Об'єктом видавничої справи відповідно до статті 22 Закону № 318 є видавнича продукція, що розрізняється відповідно до державних стандартів за:

цільовим призначенням видань - офіційні, наукові, науково-популярні, науково-виробничі, науково-методичні, виробничо-практичні, нормативні з виробничо-практичних питань, виробничо-практичні для аматорів, навчальні, навчально-методичні, громадсько - політичні, довідкові, рекламні, літературно-художні видання, видання для організації дозвілля та відпочинку;

аналітико-синтетичною переробкою інформації - інформаційні, бібліографічні, реферативні, оглядові видання, дайджести;

інформаційними знаками - текстові, нотні, картографічні, образотворчі видання;

матеріальною конструкцією видань - книжкові, аркушеві видання, буклети, плакати, поштові картки, комплектні видання, карткові видання, книжки-іграшки;

обсягом видань - книги, брошури, листівки;

складом основного тексту - моновидання, збірники;

періодичністю видань - неперіодичні, серіальні, періодичні видання, видання, що продовжуються;

структурою видань - серії видань, однотомні, багатотомні видання, зібрання творів, вибрані твори.

Об'єктом видавничої справи можуть бути інші види видавничої продукції, визначені стандартами.

З метою обліку суб'єктів видавничої справи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у видавничій сфері ведеться Державний реєстр України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, положення про який затверджується Кабінетом Міністрів України. Суб'єкти видавничої справи підлягають внесенню до Державного реєстру в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст.12 Закону № 318).

ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД" згідно зі свідоцтвом серії ДК №2380 від 19.12.2005р., виданим Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, внесене до Державного реєстру видавництв, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції як суб'єкт видавничої справи. Вид діяльності у видавничій справі - видавнича діяльність, виготовлення видавничої продукції.

З матеріалів справи вбачається, що виготовлена позивачем книжкова продукція (брошури) відповідають визначенню книжкової продукції, наданому у статті 1 Закону України від 06.03.2003р. №601-IV "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні", не мають еротичного або рекламного характеру, що також встановлено експертом в рамках проведеної у справі судової економічної експертизи.

За таких обставин суд доходить висновку, що застосування позивачем податкових пільг зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість на суму здійснених операцій з виготовлення поліграфічної продукції (брошур) у виконання укладених з замовниками договорів усього на суму 1309900,00 грн. за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., є нормативно обґрунтованим, оскільки ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД" є суб'єктом видавничої справи, який в охоплений перевіркою період здійснював операції з надання послуг по виготовленню поліграфічної продукції (брошур), якої, в свою чергу, не притаманні еротичні або рекламні ознаки.

При цьому, суд вважає безпідставним підґрунтя оскаржуваних висновків податкової інспекції, оскільки Податковим Кодексом України не ставиться виникнення права платника податків на звільнення від оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток операцій з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, в залежність від таких ознак книжкової продукції, як то об'єм, періодичність, агітаційна або політична направленість.

Враховуючи вищевикладене суд констатує безпідставність висновків податкової інспекції, викладених в акті перевірки від 12.04.2013 р. №2212/22.8/22277848 щодо заниження позивачем за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. податку на прибуток всього на суму 16201 грн., у тому числі: за 2 квартал 2012 р. в сумі 1239 грн., за 3 квартал 2012 р. в сумі 9401 грн., за 4 квартал 2012 р. в сумі 5561 грн. та податку на додану вартість на суму 261980 грн., у т.ч. у червні 2012р. в сумі 19800 грн., у липні 2012р. у сумі 400 грн., у серпні 2012р. у сумі 87340 грн., у вересні 2012р. у сумі 39240 грн., у жовтні 2012р. у сумі 115200 грн.

Крім того, відповідаючи на поставлені судом питання, експерт у висновку судової економічної експертизи № 160 від 30.08.2013 р. зазначив, що:

1. Висновок акту перевірки ДПІ у м. Сімферополь АР Крим ДПС від 12.04.2013р. №2212/22.8/22277848 "Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Салта" ЛТД" (код за ЄДРПОУ 22277848) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012" про заниження податку на прибуток у сумі 16201 грн. документально не підтверджується.

2. Висновок акту перевірки ДПІ у м. Сімферополь АР Крим ДПС від 12.04.2013р. №2212/22.8/22277848 "Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Салта" ЛТД" (код за ЄДРПОУ 22277848) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012" про заниження ТОВ "Фірма "Салта ЛТД" податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 261980,00 грн. документально не підтверджується.

Отже, викладені судом обставини підтверджені також висновком судової економічної експертизи та свідчать про неправомірність висновків податкового органу, викладених в акті від 12.04.2013р. №2212/22.8/22277848.

При цьому у суду відсутні підстави не довіряти зазначеному експертному висновку, оскільки дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем сум податку на прибуток та податку на додану вартість, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий та бухгалтерський облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправними. Відповідно, неправомірним є також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням цього, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КАС України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості проведення судової експертизи № 160 від 30.08.2013 р., експертом проведено експертизу середньої складності за нормативною вартістю експертогодини 61,20 грн. і витрачено на її проведення 317 годин, всього вартість експертного дослідження складає 19400,40 грн.

Відповідно до положень статті 94 КАС України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на проведення судової економічної експертизи в сумі 21694,40 грн. (2294 грн. + 19400,40 грн.) підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 11.11.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 18.11.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003272201 від 30.04.2013 р. та № 0003282201 від 30.04.2013 р., винесені Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Салта" ЛТД " (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Комунальна/пров. Промежуточний, 24\3, ідентифікаційний код 22277848) судові витрати в розмірі 21694,40 грн. (двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто чотири гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.