Ухвала

від 12.01.2007 по справі 09-11-16-15-02/1844

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09-11-16-15-02/1844

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2007 р.                                                            Справа № 09-11-16-15-02/1844

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І.

за участю  представників сторін: позивача  –Педченко О.І. голова правління, Дубовик Л.М.  за довіреністю, відповідача –Піха С.Є. за довіреністю, третьої особи –не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Драбівський механічний завод»смт. Драбів Черкаської області до Української державної інноваційної компанії м. Київ, третя особа –відкрите акціонерне товариство «Нові агротехнології»м. Київ про визнання договору застави недійсним, -

ВСТАНОВИВ :

ВАТ «Драбівський механічний завод»(позивач) 13 лютого 2006 року подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Черкаської області від 31.10.2005 року, яким відмовлено у позові про визнання недійсним договору застави №12-98 від 13 травня 1998  року, укладеного між заводом та Київським обласним відділенням інноваційного фонду України (далі - спірний договір застави), посилаючись на те, що судовою палатою в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 21.12.2005 року прийнято рішення у справі №22-23-2005, що набрало законної сили, яким визнані недійсними рекомендації, викладені в рішенні правління ВАТ «Драбівський механічний завод» від 13.05.1998 року, та рішення спостережної ради  цього ж заводу від 11.05.1998 року, також визнано, що договір застави цілісного майнового комплексу від 13.05.1998 року між ВАТ «Драбівський механічний завод»та Київським відділенням Державного інноваційного фонду України, укладений головою правління Овчаренко О.М. з перевищенням повноважень, передбачених Статутом товариства.

За доводами заявника відповідно до ст.112 ГПК України вказані обставини є нововиявленими, оскільки мають істотне значення для вирішення справи, спростовують висновки суду щодо дій голови правління при укладенні спірного договору в межах повноважень і не були відомі при прийнятті рішення господарського суду. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року зі змінами та роз'яснення Вищого арбітражного суду України  від 12.03.1999 року зі змінами „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” угода, укладена представником юридичної особи або керівником без належних повноважень, або з перевищенням повноважень  визнається недійсною відповідно до ст.48 ЦК УРСР, як така, що не відповідає вимогам Закону. Тому просив скасувати рішення господарського суду від 31.10.2005 року та прийняти рішення про визнання недійсним спірного договору застави.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 10 березня 2006 року, яке було залишено  без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.06.2006 року, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено, рішення господарського суду Черкаської області від 31.10.2005 року скасоване, визнано недійсним договір застави №12-98 від 13 травня 1998  року.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 серпня 2006 року скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 10 березня 2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.06.2006 року, справа направлена на новий розгляд.

При новому розгляді справи  позивач подав доповнення від 02.11.2006 року до заяви про перегляд рішення за нововиявленими  обставинами, у яких послався на наступні додаткові обставини, які, за його доводами, не були відомі на час прийняття рішення господарського суду:

- інноваційний договір від 11.05.1998 року №005-98 взагалі не виконувався, грошові кошти ВАТ „Нові агротехнології” в сумі 99700,00 грн. не перераховувалися, між ВАТ „Нові агротехнології” та інвестором була укладена мнима угода, оскільки сторони угоди не мали на увазі настання правових наслідків, що породжуються даною угодою;

- в діях сторін інноваційного договору вбачаються ознаки злочину;

- в складанні інноваційного договору та в процесі його виконання не приймав участі застоводавець, сторони інноваційного договору незрозуміло куди витратили державні кошти і намагаються  привласнити Драбівський механічний завод;

- договір застави має похідний характер від забезпеченого  нею зобов'язання, тому предметом розгляду і дослідження має бути договір, з якого виникає зобов'язання, але жодна судова інстанція не досліджувала виконання інноваційної угоди;

- пункт 10 спірного договору застави суперечить ст.20 Закону України „Про заставу”, є нікчемним, оскільки заставодавець не є стороною інноваційного договору, не отримував у заставодавця ніякі матеріальні блага і не має перед ним ніяких зобов'язань;

- виконавчим написом приватного нотаріуса звернуто стягнення не тільки на суму не повернутої позики, а ще й пеню в сумі 86315,00 грн., хоча у договорі застави відсутня умова про забезпечення майном будь-яких санкцій по основному договору;

- на момент укладення договору застави в статутному капіталі  ВАТ „Драбівський механічний завод” була частка держави;

- заявник не пропустив встановлений законом строк позовної давності, оскільки дізнався про своє порушене право 07.08.2001 року, тобто коли був вчинений виконавчий напис нотаріуса, позов про визнання договору застави недійсним поданий до суду 26.04.2004 року.

Зазначені обставини позивач вважає істотними для суті спору, вони стали  відомі  йому після прийняття  судового рішення, тому просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення про визнання недійсним  спірного договору застави.

Відповідач у письмовому відзиві на заяву про перегляд рішення за нововиявленими  обставинами вважає заяву не підлягаючою задоволенню, посилаючись на наступне:

- всі обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК України, оскільки вони були відомі заявнику на час розгляду справи і досліджені судом;

- рішення судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 21.12.2005 року у справі 22-23-2005, на яке посилається заявник, було скасоване ухвалою Верховного Суду України, а провадження у справі припинено;

- відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.5 постанови від  27.02.1981 року №1 „Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили”, не можуть бути визнані нововиявленими обставини нові, тобто такі, що виникли після постановляння рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону;

- не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, а у разі їх подання у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України, господарський суд має прийняти постанову про залишення судового рішення без змін.

Третя особа представника в судове засідання не направила,  ухвала суду, направлена третій особі за адресою наявною у матеріалах справи (01671, м. Київ, вул. Хорива, 29) повернута поштою з відміткою «Вибула».

Державний реєстратор Подільської районної в м. Києві направив до суду копію статуту ВАТ «Нові агротехнології»та довідку про відсутність його в Єдиному державному реєстрі.

З метою перевірки доводів заявника суд направляв ухвали прокурору Подільського району міста Києва про надання документів по виконанню інноваційного договору, які були повністю вилучені органом слідства згідно протоколу виїмки 16.10.2003 року у кримінальній справі №57-291, та документи про завершення кримінальної справи, які не виконані без повідомлення про причини.  Не виконала вимоги ухвал суду також приватний нотаріус Каплун Ю.В., не повідомивши про причини.

Згідно ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 09 до 12 січня 2007 року.

В судовому засіданні:

- представники позивача просили задовольнити заяву про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 31.10.2005 року та визнати недійсним договір застави №12-98 від 13 травня 1998  року, при цьому стверджували, що на протязі всього періоду вирішення спору позивачем вживались заходи щодо перевірки дійсного виконання інноваційного договору, на звернення прокурора та міліція офіційної відповіді не надала, але усно слідчим роз'яснено, що розслідується справа щодо використання інноваційних коштів, на які було придбано обладнання, але перепродане, однак кошти до бюджету після його продажу не надійшли;

- голова правління пояснив, що на заводі відсутні документи по інноваційному договору, тому не було можливості контролювати його виконання, звернення до відповідача залишились не розглянутими, про заставу стало відомо лише після одержання від виконавчої служби постанови про порушення виконавчого провадження;

- представник відповідача дотримувався доводів, викладених у письмовому відзиві, не заперечував щодо наявності кримінальної справи, та пояснив, що результати розслідування не відомі, хоча всі документи по інноваційному договору оригіналі  були вилучені, про що наданий суду копія протоколу виїмки.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, виконавши вказівки постави ВГСУ, судом встановлено наступне.

Позивачем 09.06.2004 року був заявлений позов про визнання недійсним договору застави  № 12-98 від 13.05.1998 року, укладеного між ВАТ "Драбівський механічний завод" та Київським обласним відділенням  Державного інноваційного фонду  України, з підстав не відповідності його вимогам чинного законодавства, зокрема, положенням Закону України "Про заставу" та  з мотивів  укладення його з перевищенням повноважень особою, яка підписала договір з боку позивача.  Зокрема, позивач вказує на наступні порушення Закону України «Про заставу»:

-    у договорі застави не зазначено суть забезпеченої  заставою основної  вимоги;

-    не вказано розмір  основної вимоги;

-  сторонами не досягнуто  угоди щодо розміру забезпечення заставою вимог,  які можуть виникнути в майбутньому (зокрема щодо  того,  чи забезпечуються заставою  відсотки,  неустойка,  відшкодування збитків);

-   у договорі застави не зазначено строк виконання зобов'язання;

-  між позивачем та відповідачем не було досягнуто угоди про набуття  відповідачем права звернення стягнення на предмет застави,  оскільки позивач не є стороною по інноваційному договору, не отримував у відповідача кошти, отже у нього відсутній обов'язок , тому  п. 10 договору застави суперечить ст. 20 Закону України “Про заставу”;

-   у  спірному договорі  відсутній опис предмета застави,  майно індивідуально не  визначене,  не зазначені індивідуальні ознаки  предмета застави,  які  дозволяють встановити,  яке саме майно є предметом застави.           Відповідачем було зазначено Київське обласне регіональне відділення Української державної інноваційної компанії.  Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2000р. № 654  утворено Українську державну інноваційну компанію, яка є правонаступником майнових прав і обов'язків,  у тому числі за договорами про надання інноваційних позик, Державного інноваційного фонду  та його регіональних відділень. Тому судом за клопотанням позивача  було здійснено заміну первісного відповідача належним відповідачем - Українською державною інноваційною компанією.

Відкрите акціонерне товариство "Драбівський механічний завод"   та  Київське обласне  відділення Державного інноваційного фонду України підписали договір про заставу від 13 травня  1998 року,  за умовами якого ВАТ "Драбівський механічний завод", як Заставодавець, передає в заставу  відповідачу  цілісний майновий комплекс  товариства  для забезпечення виконання основного зобов'язання інноваційного договору  № 005-98 від 11 травня 1998 року в сумі 997 000 грн. (п. 1 договору).  

Згідно умов спірного договору позивач зобов'язався передати відповідачу в заставу цілісний майновий комплекс ВАТ "Драбівський механічний завод"  для забезпечення виконання третьою особою у справі інноваційного договору № 005-98 від 11.05.1998 року.

Договір посвідчений державним нотаріусом  Драбівської державної нотаріальної контори, про зроблений запис в реєстрі за №536.

07 серпня 2001 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис (не за місцем знаходження заставного майна та посвідчення договору застави), згідно якого на підставі  спірного договору про заставу, звернуто стягнення на належне ВАТ „Драбівський механічний завод”, котре є майновим поручителем боржника ВАТ „Нові Агротехнології”, майно у відповідності зі згаданим договором про заставу –інноваційним договором №005-98 від 11 травня 1998 року в сумі 1 085 015,62 грн. за період з 11 травня 2001 року до 30 липня 2001 року, тому числі: неповернута інноваційна позика в сумі 997 000,00 грн., термін повернення якої 11 травня 2001 року; пеня а несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 12 травня 2001 року по 30 липня 2001 року –86315,00 грн.

На виконання виконавчого напису постановою відділу державної виконавчої служби Драбівського районного управління юстиції від 15.08.2001 року відкрито виконавче провадження.

Договір застави є похідним від основного зобов'язання, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.  Відповідач не довів дійсність основних зобов'язань, забезпечених заставою. Доводи позивача щодо відсутності дослідження виконання ВАТ «Нові Агротехнології»(третьою особою) зобов'язань інноваційного договору, які забезпечувались спірним договором застави, знайшли своє підтвердження, оскільки в матеріалах справах були відсутні документи про перерахування інноваційних коштів. Відповідач лише при перегляді рішення за нововиявленими обставинами, надав копії банківських виписок про перерахування  15.05.1998 року ВАТ „Нові агротехнології” згідно інноваційного договору №005-98 від 11.05.98 р. - 995 000,00 грн. та 25.05.99р –2000,00 грн. Також відсутні належні докази щодо наявності затвердженого в установленому порядку інноваційного  проекту, перевірки виконання інноваційного договору, належного використання за цільовим призначенням бюджетних коштів, наявності вимог до позичальника про виконання договірних зобов'язань.

Згідно умов інноваційного договору та додатків до нього інноваційний договір складений у трьох примірниках у тому числі для гаранта. Однак підпис гаранта  в інноваційному договорі відсутній,  інноваційний договір та додатки до нього йому не вручені. Отже доводи нового законного представника позивача про відсутність у позивача даних щодо застави цілісного майнового комплексу в забезпечення виконання інноваційного договору відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно поданого відповідачем Висновку  про  заставну вартість об'єкта експертної оцінки,   наданого Державним підприємством  “ТЕХМА”,  заставна вартість цілісного майнового  комплексу  ВАТ "Драбівський механічний завод"  станом на 1 травня 1998 року  складає 1 555 750 грн.  До  Висновку  не доданий  перелік майна,  яке входило  до цілісного майнового комплексу товариства  і  яке оцінювалося, відсутні обґрунтування та розрахунки  визначеної вартості.   

Згідно статті 12 Закону України “Про заставу”  (в редакції чинній станом на  травень 1998 року, час укладення  спірного договору застави)  у договорі застави повинно бути зазначено  суть забезпеченої заставою вимоги,  її розмір і строк виконання зобов'язання,  опис предмета застави.  У спірному договорі  застави  вказано лише суму основного зобов'язання.  Відсутність у договорі застави умов  щодо суті основного зобов'язання,  строку його виконання не впливає на дійсність договору.

Однак, у спірному договорі застави відсутній опис предмета застави.  Перелік майна та опис його  до  спірного договору застави  не додається, що унеможливлює ідентифікацію предмета застави.  Зазначення у договорі “цілісний майновий комплекс”  не може  заміняти  встановленого законом опису майна. Опис заставленого майна повинен містити  індивідуальні ознаки  останнього,  які дозволяють встановити,  яке саме майно є предметом застави,  і відрізнити його від однорідних предметів. Стаття 31 Закону України “Про заставу”  не визначає поняття терміну “цілісний майновий комплекс”, а стаття 38  Закону не відміняє  припису статті 12 Закону  щодо обов'язковості опису предмета застави.  

Зміст та характеристика інноваційної продукції по інноваційному проекту, ідея якого полягає в організації виробництва нового вітчизняного кисломолочного продукту «ГЕРОН»та вітамінізованої сметани «ВІТАСМЕТАНА», свідчить про те, що даний проект не має відношення до статутної діяльності ВАТ «Драбівський  механічний завод».

Розглянувши заяву позивача, суд приходить до висновку, що частина обставин, наведених ним як нововиявлені, є такими, оскільки впливають на суть спору і стали відомими після прийняття рішення, тому заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 112 ГПК України, нововиявлені обставини повинні мати істотне значення для розгляду справи і не могли бути відомі заявникові. Результат перегляду рішення за нововиявленими обставинами повинен випливати з оцінки доказів, зібраних по справі.

Днем виникнення нововиявлених обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили рішенням суду або день, коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили судовим рішенням.

З матеріалів справи вбачається, що строк звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивачем не пропущений.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що такі обставини не могли бути відомі заявникові на момент розгляду справи.

Таким чином, на підставі ст. 112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Позивач був позбавлений можливості  здійснювати контроль виконання інноваційного договору, оскільки  він договір не підписував і йому не були передані договір та додатки до нього. Сторони інноваційного договору: Київське обласне відділення Державного інноваційного фонду, яке надало позику, - ліквідоване, а ВАТ „Нові агротехнлогії”, позичальник, має ознаки фіктивності ( в ЄДР відсутнє, за юридичною адресою не знаходиться, знятий з податкового обліку, у зв'язку з неподанням податкової звітності більше року). Засновниками позичальника є АТ „Україна-Холдинг-Лізинг”,  який в стадії банкрутства, та АТ „Агротехнологічна інвестиційна компанія”, місце знаходження якого невідоме. Позивач був обмежений у можливості подання всіх доказів під час розгляду справи в силу того, що правопопередник відповідача не надав йому інноваційний договір та документи до нього, відповідач відмовився від співпраці,  йде розслідування кримінальної справи, всі документи по інноваційному договору були вилучені 16.10.2003 року.  

Відповідач не надав будь-яких доказів щодо вжиття ним заходів по контролю за виконанням інноваційного договору, пред'явлення вимог до позичальника. Доводи позивача щодо придбання за інноваційні кошти обладнання, яким розпорядилось ВАТ „Нові Агротехнології”, не спростовані,  всі документи по інноваційному договору були вилучені органами слідства, що встановлено при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно Статуту позивача, зареєстрованого Драбівською райдержадміністрацією 11 травня 1998 року за № 164, вищими органами товариства є загальні збори, рада, правління Товариства та ревізійна комісія. Пунктом 10.2.2. статуту передбачено перелік питань, які мають право розглядати загальні збори товариства. Перелік не є вичерпним, оскільки даним пунктом визначено, що вищий орган товариства може розглядати також і інші питання діяльності товариства. У відповідності до п. 10.4.3, статуту, до компетенції Правління товариства віднесено питання розпорядження усім майном товариства.

Голова правління товариства, яким підписано спірний договір від імені позивача,  відповідно п. 10.4.5. керує роботою Правління. Голова правління має право без доручення  здійснювати дії від імені товариства,  керувати поточними справами та укладати угоди від імені товариства.

З виписки з рішення правління позивача від 13.05.1998 року вбачається, що правління підприємства вирішило подати пропозицію  до Спостережної Ради про надання дозволу на заставу майна, але  мова не йшла про майнове поручительство.  Протоколом № 2 від 11.05.1998 року Спостережна рада ухвалила затвердити рішення правління щодо підписання договору застави майна ВАТ "Драбівський механічний завод".

Для передачі  майна в заставу відповідачу повинно бути рішення правління позивача про це, за відсутності такого рішення  договір застави слід вважати таким, що підписаний особою без  належних повноважень.       

Наданий  відповідачем  протокол Спостережної ради  № 2 від 11.05.1998р.  не може  бути доказом прийняття  правлінням товариства, відповідно до встановленої статутом компетенції, рішення щодо передачі цілісного майнового комплексу ВАТ  в заставу для забезпечення виконання зобов'язань іншої юридичної особи,  і  не може заміняти  рішення правління з цього питання. Отже фактично правління не прийняло рішення по суті щодо передачі цілісного майнового комплексу позивача у заставу, а рішення Спостережної ради прийнято у нелегітимному складі її членів.

У відповідності до ст. 63 ЦК УРСР, що діяв на час укладення спірного договору застави, угода, укладена від імені другої особи особою з перевищенням її повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише у разі  подальшого схвалення угоди цією особою.

Доказів про схвалення договору про заставу від 13.05.1998 року з боку позивача у матеріалах справи немає.

Таким чином,  суд вважає,  що при укладенні договору застави сторонами не дотримані вимоги  Закону України “Про заставу”  та установчих документів  ВАТ  "Драбівський механічний завод",  отже згідно ст. 48 ЦК УРСР, що діяв на час укладення спірного договору, ст.207 ГК України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, договір застави від 13.05.1998 року, укладений  ВАТ "Драбівський механічний завод" та Київським обласним відділенням  Державного інноваційного фонду  України,  підлягає визнанню недійсним.

Суд вважає,  що позивачем не пропущений  встановлений ЦК УРСР та ЦК України строк позовної давності  для пред'явлення   вимоги про визнання договору застави недійсним,  оскільки  позивач не підписував інноваційний договір, в порушення  умов  інноваційного договору договір та додатки до нього не передав, застава на час її укладення не підлягала реєстрації, відповідно, була виявлена позивачем, від імені якого став діяти новопризначений керівник, лише в серпні 2001 року при  виконанні виконавчого напису про звернення стягнення  на заставлене майно, який вчинений не за місцем знаходження предмета застави та посвідчення договору застави, а у місті Києві. Позивач вживав заходи встановлення дійсності застави  шляхом звернення до відповідача, який документів йому не надав, також шляхом пошуку ВАТ «Нові Агротехнології», яке  за місцем юридичної адреси не виявлено, що змусило позивача 09.06.2004 року, тобто в межах встановленого ст.71 ЦК УРСР трирічного строку позовної давності, звернутися з позовом до господарського суду.

При прийнятті судом рішення обставини щодо укладення інвестором із ВАТ «Нові Агротехнології»мнимої інвестиційної угоди,  без наміру виконання інвестиційного проекту та настання від інвестиційної діяльності правових наслідків, яка є нікчемною, наявності в діях сторін інноваційного договору ознак злочинної діяльності, не прийняття позивачем  з вини відповідача участі в складанні інноваційного договору та  процесі його виконання, відсутність доказів щодо дійсного вкладення державних коштів в інноваційний проект,  відсутність документів щодо контролю виконання інвестиційного проекту та використання державних коштів, на які посилається позивач як на нововиявлені,  не були предметом розгляду, оскільки стали відомі після прийняття судом рішення. Дані обставини мають істотне значення для вирішення спору впливають на дійсність договору застави.

                    З огляду на викладене, рішення господарського суду Черкаської області від 31.10.2005 року у справі № 15-02/1844 підлягає скасуванню. Позов ВАТ «Драбівський механічний завод»задоволенню, спірний договір застави визнанню недійсним в силу ст.48 ЦК УРСР, що діяв на час укладення договору, ст.207 ГК України, що набув чинності з 01.01.2004 року, як такий, що не відповідає Закону України «Про заставу».

На підставі ст. 49  ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 42,50 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 112, 114 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ.

                    Заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити повністю.  Рішення господарського суду Черкаської області від 31.10.2005 року у справі № 15-02/1844 скасувати.

                    Позов  ВАТ «Драбівський механічний завод»задовольнити.

                    Визнати недійсним договір про заставу від 13.05.1998 року, укладений між ВАТ "Драбівський механічний завод" та Київським обласним відділенням Державного інноваційного фонду України, посвідчений державним нотаріусом Драбівської державної нотаріальної контори 13 травня 1998 року, зареєстрований  в реєстрі №536.

Стягнути з Української державної інноваційної компанії, ідентифікаційний код 000414667, м. Київ, вул. Оболонська, 12 на користь ВАТ "Драбівський механічний завод", ідентифікаційний код 24410926, смт. Драбів, вул. Васильченка, 73, рахунок № 26003588273001 в ЧДРУ "Приватбанк" , МФО 354347 - 42,50 грн. державного мита.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко