Рішення

від 06.11.2013 по справі 910/17261/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17261/13 06.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит»

до Приватного підприємства «Фудсервіс»

про стягнення заборгованості в розмірі 1 299 631,52 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Замніус А.Ю., за довіреністю.

від відповідача: Крихтіна Є.О., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» (далі - позивач) до Приватного підприємства «Фудсервіс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 299 631,52 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/17261/13, розгляд справи призначено на 09.10.2013 р.

08.10.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

08.10.2013 р. представником відповідача були подані письмові пояснення.

У судове засідання 09.10.2013 р. представник позивача з'явився, надав суду документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 09.10.2013 р. з'явився.

У судовому засіданні 09.10.2013 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 06.11.2013 р.

У судове засідання 06.11.2013 р. представник позивач з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.11.2013 р. з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (далі - позивач, кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Фудсервіс» (далі - відповідач, позичальник) було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 09ю/2011/05-882/2-1 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання (п. 1.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.1.1. Кредитного договору надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (далі - транш), зі сплатою 22,00 процентів річних та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості до 10 000 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 02.02.2012 р. на умовах, визначених цим Договором.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти у встановлених Кредитним договором порядку та розмірі.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у належному розмірі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

З вищезазначених банківських виписок вбачається, що у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 400 000,00 грн.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності у відповідача заборгованості перед позивачем по поверненню кредитних коштів.

З огляду на вищенаведене, заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів складає 400 000,00 грн., що підтверджується первинними документами, які містяться у матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім заборгованості по поверненню кредиту у відповідача перед позивачем існує заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 730 453,80 грн.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача вбачається, що у відповідача обліковується заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у вищезазначеному розмірі.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 3 567,12 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 132 239,23 грн., 3 % річних від простроченої суми процентів в розмірі 26 763,05 грн., 3 % річних від простроченої суми кредиту в розмірі 764,38 грн. та інфляційні втрати за час прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 5 843,94 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим Договором та Тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1.1., 2.4., 2.14.3., 3.2.4., 4.4., 5.4. цього Договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 процента, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем розмірів пені та встановлено, що позивачем вірно розраховані зазначені показники.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 3 567,12 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 132 239,23 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем розмірів 3 % річних та інфляційних нарахувань та встановлено, що позивачем було вірно розраховані вищезазначені показники.

З огляду на вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних від простроченої суми процентів в розмірі 26 763,05 грн., 3 % річних від простроченої суми кредиту в розмірі 764,38 грн., а також інфляційні втрати за час прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 5 843,94 грн.

Відповідачем у своїх письмових поясненнях зазначено, що ним не заперечується факт неналежного виконання умов Кредитного договору. Проте відповідач допустив його неналежне виконання враховуючи своє скрутне фінансове становище.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження скрутного матеріального становища відповідача.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як передбачено ст. 607 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

В даному випадку неможливість виконання відповідачем свого зобов'язання за Кредитним договором мотивована скрутним матеріальним становищем відповідача, яке не підтверджено належними та допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, зазначені відповідачем підстави неможливості виконання умов Кредитного договору не звільняють останнього від належного виконання своїх зобов'язань за вищезазначеним договором.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, штрафних санкцій, 3 відсотків річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 1 299 631,52 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фудсервіс» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, будинок 5; ідентифікаційний код: 25199468) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" (04053, м. Київ, вул. Тургєнєвська, будинок 52/58; ідентифікаційний код: 20057663) заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 730 453 (сімсот тридцять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 80 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 132 239 (сто тридцять дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 23 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 3 567 (три тисячі п'ятсот шістдесят сім) грн. 12 коп., 3 % річних від простроченої суми процентів за користування кредитними коштами в розмірі 26 763 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят три) грн. 05 коп., 3 % річних від простроченої суми кредиту в розмірі 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 38 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 843 (п'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 992 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 63 коп.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя О.В. Нечай