Постанова

від 14.11.2013 по справі 826/14792/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2013 року 08:33 № 826/14792/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТМЦ-Спецторг» до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

від позивача: Сергєєв К.О. (довіреність № б/н від 17.09.2013 р.)

від відповідача : Білоцька Г.М. (довіреність № 435/9/26-59-10-19 від 30.09.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.11.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМЦ-Спецторг» звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14792/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317), за результатами якої складено Акт від 21.06.2013 р. № 173/2230/38320317 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р.;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) від 21.06.2013 р. № 173/2230/38320317;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційних баз даних органів державної податкової служби України Акт № 173/2230/38320317 від 21.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р.;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам державної податкової служби України Акта від 21.06.2013 р. № 173/2230/38320317 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р.;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМЦ-Спецторг» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р.;

- судові витрати стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМЦ-Спецторг», ідентифікаційний код 38320317.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що у відповідача не було законодавчо визначених підстав для проведення зустрічної звірки ТОВ «ТМЦ-Спецторг», за результатами якої було складено Акт від 21.06.2013 р. № 173/2230/38320317 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТМЦ-Спецторг» за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р., а також внесено до бази даних «Податковий блок» інформацію на підставі зазначеного Акта від 21.06.2013 р. № 173/2230/38320317 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТМЦ-Спецторг» за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р.

Відповідач подав письмові заперечення на позовну заяву та в судовому засіданні 14.11.2013 р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог також заперечив з огляду на наступне.

Як було зазначено представником відповідача в обґрунтування заперечень на позовну заяву, така зустрічна звірка позивача ТОВ «ТМЦ-Спецторг» за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р. була проведена ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві з повним дотриманням вимог чинного законодавства, та виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно з положеннями п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2577-VI, зі змінами та доповненнями, було здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р.

За наслідками зазначеного, відповідачем було складено Акт від 21.06.2013 р. № 173/2230/38320317 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТМЦ-Спецторг» за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р., а також внесено до бази даних «Податковий блок» інформацію на підставі вказаного Акта.

Однак, вважаючи такі дії відповідача ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ТМЦ-Спецторг», за результатами якої було складено Акт від 21.06.2013 р. № 173/2230/38320317 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТМЦ-Спецторг» за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р., а також внесено до бази даних «Податковий блок» інформацію на підставі такого Акта - протиправними, позивач звернувся за оскарженням зазначених дій відповідача в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва, відповідно до чого також просив суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо невикористання висновків такого Акта в даний момент та у подальшому.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами по справі спростовано позивачем, згідно з базами даних «Інформаційно-пошукова система» ДПІ у Шевченківському районі Києва станом на дату складання Акта перевірки (зустрічної звірки) - стан платника позивача ТОВ «ТМЦ-Спецторг» був « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 21.06.2013 року № 2982/ДП1/07-10/3 було надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) та заяву директора ТОВ «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) гр. ОСОБА_4

Перевірку було проведено в приміщенні ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на підставі інформації баз даних ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, як це і передбачено положеннями п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2577-VI, зі змінами та доповненнями.

Так, згідно вимог п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з урахуванням наведених вимог чинного законодавства та наявних у справі доказів, судом не вбачається відсутності у відповідача законодавчо визначених підстав для проведення зустрічної звірки ТОВ «ТМЦ-Спецторг», як на тому наголошує позивач у позовній заяві, а відповідно і не вбачається протиправності в діях ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ТМЦ-Спецторг» за наявності у контролюючого органу інформації щодо протиправної діяльності такого суб'єкта господарювання ТОВ «ТМЦ-Спецторг».

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, в ході зазначеної зустрічної звірки контролюючим органом, згідно інформаційних баз даних БД ПДС, БД АІС ОР, БД АІС «Податковий Блок», що використовуються ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, було встановлено, що у періоді, за який проводилась зустрічна звірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність підприємства були (є) керівник та головний бухгалтер в одній особі ОСОБА_6.

Місцезнаходження підприємства відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію та згідно БД ПДС, БД АІС ОР, БД АІС «Податковий Блок» (юридична та фактична адреса) - 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. № 23.

Проте, зазначену зустрічну звірку було неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ТМЦ-Спецторг» має стан платника «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Таким чином, позивачем ТОВ «ТМЦ-Спецторг» було порушено приписи ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІV (зі змінами та доповненнями) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», де зазначено, що місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, проте як за юридичною адресою ТОВ «ТМЦ-Спецторг» відсутнє, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості, відповідно до чого також неможливо достовірно підтвердити правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту зазначеним суб'єктом господарювання.

Так, відповідно до інформаційних баз ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, податкова декларація з податку на додану вартість за період грудень 2012 року ТОВ «ТМЦ-Спецторг» не подавалась.

Згідно бази даних «Податковий блок», підприємство-контрагент позивача ТОВ «Іона Груп» скористався податковим кредитом за рахунок ТОВ «ТМЦ-Спецторг» у грудні 2012 року (ТОВ «ТМЦ-Спецторг» відображено таку суму ПДВ в Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації № 9028927923 від 19.05.2013 р.), що призвело до суми відхилення податку на додану вартість в сумі 35 048,68 грн.

Також, відповідно до поданої до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС податкової декларації за лютий 2013 року (вх. № 9018952734 від 09.04.2013 р.) та додатку № 5 до такої декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», відображено такі показники по податкових зобов'язаннях.

Як було зазначено вище, відповідно до інформаційних баз ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, податкова декларація з податку на додану вартість за період грудень 2012 року ТОВ «ТМЦ-Спецторг» не подавалась.

Однак, згідно бази даних «Податковий блок», наступні підприємства-контрагенти позивача скористалися податковим зобов'язанням за рахунок ТОВ «ТМЦ-Спецторг» у грудні 2012 року.

Так, ТОВ «ТМЦ-Спецторг» відображено в Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації № 9028927923 від 19.05.2013 р., а саме: ТОВ «Еко Максі Фрукт» та ТОВ «Будконсалт-Дніпро».

Відповідно до інформаційних баз ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, податкова декларація з податку на додану вартість за період січень 2013 року ТОВ «ТМЦ-Спецторг» не подавалась.

Однак, згідно бази даних «Податковий блок», наступні підприємства-контрагенти позивача скористалися податковим зобов'язанням за рахунок ТОВ «ТМЦ-Спецторг» у січні 2013 року, а саме: швейна фабрика «Воронін».

З приводу зазначеного, як вже було наведено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 21.06.2013 року № 2982/ДПІ/07-10/3, було надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317), а також заяву директора ТОВ «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) гр. ОСОБА_4, згідно якої встановлено, що громадянин ОСОБА_4 зареєстрував підприємство ТОВ «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) за грошову винагороду в 200 доларів США, та чим фактично займається підприємство, і яка його юридична адреса йому не відомо.

Також, згідно наявних у справі доказів, в ході перевірки встановлено взаємовідносини з позивача із ПП «Долус Плюс» (код ЄДРПОУ 36447585) у квітні 2013 року, яким сформовано податковий кредит за рахунок ТОВ «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) у сумі ПДВ 942 700,69 грн. (99,9 %).

Крім того, відповідно до наявних матеріалів справи, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС було складено Акт від 17.06.2013 р. № 449 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Долус Плюс» (код ЄДРПОУ 36447585), яким встановлено завищення податкових зобов'язань ПП «Долус Плюс» (код ЄДРПОУ 36447585) по взаємовідносинах з ТОВ «ТМЦ-Спецторг» (код ЄДРПОУ 38320317) за квітень 2013 року на суму ПДВ 942 700,69 грн .

Відповідно до п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Згідно ст. 135 Господарського кодексу України, підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу.

Однак, перевіркою встановлено відсутність у позивача об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період: з 01.10.2012 р. по 30.11.2012 р. в розумінні ст. 134 р. ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ та ст.185 р. V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.

Отже, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), згідно якого бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата, здійснення першої з подій: або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг) і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Відповідно до п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Також, податковим органом було встановлено порушення позивачем п. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податковою кодексу України, згідно з якими:

- об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України;

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку;

- база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

Однак, згідно наявних матеріалів справи, до перевірки не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи віл реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Також, перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

З огляду на вищезазначені факти, відповідачем було зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТМЦ-Спецторг» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «ТМЦ-Спецторг», а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ТМЦ-Спецторг» та його контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

Крім того, а ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, де зокрема зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення позивачем транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацем першим 11.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу. місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької. економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу. основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Слід зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо правочинів, укладених між позивачем та зазначеними вище підприємствами, доречним є застосування доктрини «Ділова мета» та «Реальність господарської операції».

Суть доктрини полягає у тому, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета, крім мінімізації оподаткування. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною сутністю операцій та такий правочин визнається недійсним. При цьому обов'язок доказування розумного змісту покладається на учасників правочину.

Враховуючи викладене, відповідачем в зазначеному Акті було встановлено, що у ТОВ «ТМЦ-Спецторг» , відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств - постачальників/покупців за перевіряємий період відповідно до вимог п.п. 48.5.1 п. 48.5, п. 48.7 ст. 48, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, яку доведено до Голів апеляційних адміністративних судів листом від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій».

Так, відповідно до наявних у справі доказів, оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ «ТМЦ-Спецторг» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларовані на папері відносини, то таким чином, у підприємств-контрагентів не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Таким чином, вказаним Актом було правомірно встановлені порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, стосовно того, що правочини, укладені позивачем з контрагентами - порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а отже задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість за звітний період: з 01.12.2012 р. по 30.04.2013 р. по ТОВ «ТМЦ-Спецторг» підлягають зменшенню до 0,00 грн.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність вчинених ним дій щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ТМЦ-Спецторг», за результатами якої було складено Акт від 21.06.2013 р. № 173/2230/38320317 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТМЦ-Спецторг» за період з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р., а також внесено до бази даних «Податковий блок» інформацію на підставі зазначеного Акта.

Натомість позивач не надав суду достатніх допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 21.11.2013 р.