Рішення

від 12.11.2013 по справі 910/9692/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9692/13 12.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром збут Україна" м. Києва

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Києва

третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики

про зміну договору.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Шевельов О.О., Лінчевський А.М.,

від відповідача Єршова С.В.,

від третьої особи Усачова А.І.

СУТЬ СПОРУ:

у травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром збут Україна" (далі-позивач) звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 7 грудня 2011 р. між ним та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-відповідачем) укладено додатковий договір № 3 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/136/09-ДКП-01/09 від 11 лютого 2009 р.

За наслідками перевірки, проведеної у червні 2011 та березні 2012 років Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі-третя особа), його зобов'язано привести договірні відносини у відповідність до вимог Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 р.

Всупереч вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 року "Про забезпечення споживачів природним газом", відповідач не надав відповіді на його пропозицію змінити додатковий договір № 3 від 7 грудня 2011 р. в частині умов пунктів 3.2, 4.2, 4.3, 4.4, 10.1, що відповідають змісту Порядку забезпечення споживачів природним газом.

За таких обставин просив внести зміни в додатковий договір № 3 від 7 грудня 2011 р. виклавши пункти 3.2, 4.2, 4.3, 4.4, 10.1 договору у запропонованій ним редакції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки зміна договору з позивачем порушить його права.

Третя особа у поясненнях на позовну заяву, її представник у судовому засіданні підтримала поданий позивачем позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 лютого 2009 р. між сторонами у справі було укладено договір № 14/136/09-ДКП-01/09 купівлі-продажу природного газу, згідно з яким відповідач зобов'язався в період 2009-2019 років передати у власність позивача природний газ імпортований ним за контрактом № КП від 19 січня 2009 р. з ВАТ "Газпром" для його подальшої реалізації промисловим споживачам без посередників, а позивач прийняти та оплатити одержаний газ на умовах цього договору.

7 грудня 2011 р. між сторонами у справі укладено додатковий договір № 3 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/136/09-ДКП-01/09 від 11 лютого 2009 року (про умови купівлі-продажу природного газу у 2012 році), яким погодили конкретний річний об'єм газу, порядок та умови його передачі, приймання та обліку, ціну, тарифи на його транспортування, порядок та умови проведення розрахунків за газ протягом 2012 року, відповідальність сторін.

Відповідно до умов п. 9.5 договору купівлі-продажу договірні умови відносно визначення конкретних об'ємів постачання, порядку і умов передачі газу, приймання і обліку газу, порядку і умов розрахунків, а також відповідальності сторін, що діяли в 2012 році, є погодженими на 2013 рік.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у справі копією вищевказаних договору та додаткового договору.

Як вбачається з тексту додаткового договору, його зміст відповідає вимогам чинного законодавства. Проте, конкретизуючи його умови в частині пунктів 3.2, 4.2, 4.4, які встановлюють обов'язок продавця (відповідача у справі) доставляти до мереж споживачів обсяги природного газу, постачальником яких він не є, а також обов'язок покупця (позивача у справі) відшкодовувати пов'язані з цим витрати продавця, сторони не врахували вимоги п. 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 р., редакцію якого було змінено постановою Кабінету Міністрів України № 549 від 5 липня 2010 р. в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 939 від 3 жовтня 2012 р.

Внаслідок указаних змін чинного законодавства було змінено порядок умови та порядок забезпечення транспортування природного газу до споживачів.

Згідно указаними вимогами чинного законодавства газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу забезпечують транспортування природного газу в обсягах, визначених постачальниками за нерегульованим тарифом (крім Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"), відповідно до договорів, укладених із споживачами природного газу.

Також встановлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 379 від 5 квітня 2012 р. позивача зобов'язано привести договірні відносини у відповідність до вимог Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 р.

З метою приведення договору купівлі-продажу природного газу у відповідність позивач листами №№ 01-11-481 від 2 липня 2012 р., 01-11-878 від 30 листопада 2012 р., 01-11-226 від 15 квітня 2013 р. запропонував відповідачу укласти додаткову угоду до вищевказаного договору, надіславши проект відповідної угоди.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу зміни договору купівлі-продажу природного газу, врегульовані ст.ст. 651, 652 ЦК України.

З часу укладення між сторонами договору купівлі-продажу природного газу обставини, за яких він був укладений, істотно змінилися. Це було зумовлено змінами у нормативно-правовому регулюванні правовідносин в галузі транспортування газу до споживачів на підставі Закону України Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 р. "Про забезпечення споживачів природним газом".

За змістом вимог ч.ч. 2, 4 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності визначених умов у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

З матеріалів справи слідує, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що зміна обставин не настане, вона зумовлена змінами в чинному законодавстві, тобто причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, виконання договору на попередніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин повинен нести позивач.

Вимоги щодо зміни договору в частині умов пунктів 3.2, 4.2, 4.4 додаткового договору до договору купівлі-продажу, які усувають встановлений чинною редакцією цього договору обов'язок продавця доставляти до мереж споживачів обсяги природного газу, постачальником яких він не є, а також обов'язок покупця відшкодовувати пов'язані з цим витрати продавця, відповідають вимогам чинного законодавства, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб.

Всупереч вимог ч. 4 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору відповідач в установлений двадцятиденний строк не надіслав позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаною додатковою угодою. Тому позовні вимоги в цій частині відповідно до вимог ст. 187 ГК України підлягають задоволенню.

У зв'язку з виключенням з додаткового договору п. 4.2 також підлягає виключенню посилання на нього у п. 4.3 цього додаткового договору.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 188 ЦК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Позивачем не доведено необхідності поширення дії змін додаткового договору на відносини, що виникли між сторонами з 1 січня 2012 р., зміни до п. 10.1 договору, які передбачають такі обставини, не грунтуються на вимогах чинного законодавства, тому не можуть бути прийняті судом. Позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Решта вимог також не ґрунтуються на вимогах закону, тому задоволенню не підлягають.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром збут Україна" м. Києва задовольнити частково.

Змінити додатковий договір № 3 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/136/09-ДКП-01/09 від 11 лютого 2009 року (про умови купівлі-продажу природного газу у 2012 році) між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпром збут Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, 26-В, код 35829646), а саме:

1) пункт 3.2. розділу 3 викласти в такій редакції:

"Продавець передає природний газ на газовимірювальній станції (ГВС) або пункті вимірювання витрат газу (ПВВГ).";

2) пункт 4.2. розділу 4 виключити;

3) пункт 4.3. розділу 4 викласти в такій редакції:

"4.3. Ціна, визначена відповідно до пункту 4.1. з врахуванням категорій споживачів Продавця, вважається встановленою Сторонами та не потребує підписання якихось додаткових угод до даного Договору.";

4) пункт 4.4. розділу 4 викласти в такій редакції:

"4.4. Загальна сума цього договору складається з вартості фактично переданого за цим договором газу і не може перевищувати 10.905.185,199 грн. (десять мільярдів дев'ятсот п'ять мільйонів сто вісімдесят п'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 00 коп.)".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром збут Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, 26-В, код 35829646) 573,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Судді господарського суду міста Києва П.І.Паламар