Рішення

від 02.10.2013 по справі 911/2488/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа № 911/2488/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 25.03.2013 р.);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Савранським РВ УМВС України в Одеській області від 28.09.2001 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніко-Тайс", м. Київ

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп", с. Мархалівка, Васильківський район;

2) Приватного підприємства „Арія 2", м. Нова Каховка, Херсонська район;

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез", смт Гніздичів, Жидачівський район, Львівська область;

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт Саврань, Савранський район, Одеська область;

про стягнення 87 542, 35 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ПП „Арія 2" про солідарне стягнення 5 581, 30 грн. інфляційних збитків та стягнення з ПП „Арія 2" 81 961, 05 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем-2 свого обов'язку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р., укладеного між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та ПП „Арія 2", та угоди № 15-11/12-11 про заміну кредитора у зобов'язанні 15.11.2012 р., укладеної між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та ТОВ „Ніко-Тайс", та невиконанням відповідачем-1 свого обов'язку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно договору поруки № 21-12-2012-16 від 21.12.2012 р., укладеного між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" та ТОВ „ПК Трейдсервісгруп".

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2488/13 за позовом ТОВ „Ніко-Тайс" до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ПП „Арія 2" про стягнення 87 542, 35 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 10.07.2013 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ФОП ОСОБА_1, ТОВ „Корпорація „Агросинтез".

08.07.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист № 08-18/07 від 08.07.2013 р. із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.

09.07.2013 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійшов відзив б/н б/д на позов, у якому він позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі його повноважного представника.

10.07.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.07.2013 р.

24.07.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.08.2013 р.

12.08.2013 р. до канцелярії суду від відповідача-2 надійшов відзив № 11 від 02.08.2013 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

14.08.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.09.2013 р.

16.09.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 13-10/09 від 13.09.2013 р. про зменшення позовних вимог, у якій він просить суд солідарно стягнути з відповідачів на свою користь 4 961, 32 грн. інфляційних збитків та стягнути з відповідача-2 на свою користь 50 140, 88 грн. пені.

18.09.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.10.2013 р.

Заява № 13-10/09 від 13.09.2013 р. позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

02.10.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.

Третя особа-2 у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги позивача підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідачів та третьої особи-1 у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, у повному обсязі не надали.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2011 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та відповідачем-2 було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2, згідно умов якого ТОВ „Корпорація „Агросинтез" прийняло на себе обов'язки передати у власність відповідача-2 насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а відповідач-2, як покупець, зобов'язався прийняти та сплатити отриманий від позивача товар на умовах, визначених договором.

ТОВ „Корпорація „Агросинтез" виконало свої обов'язки за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р. і в період з 25.03.2011 р. по 29.06.2011 р. передав відповідачу-2 передбачений договором товар на загальну суму 1 047 308, 05 грн.

Відповідно до пункту 6.1 договору поставки відповідач-2 зобов'язаний здійснити розрахунки за отриманий товар в строки та в розмірах, які вказані в специфікаціях.

Відповідно до специфікацій № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 кінцевий розрахунок за отриманий товар відповідач-2 зобов'язаний був здійснити в строк не пізніше 25.10.2011 р.

Свої обов'язки по оплаті отриманого від ТОВ „Корпорація „Агросинтез" товару відповідач-2 виконав частково, сплативши ТОВ „Корпорація „Агросинтез" 326 891, 05 грн. Крім того, відповідач-2 повернув ТОВ „Корпорація „Агросинтез" товар по прибуткових накладних № А-00000445 від 07.06.2011 р., № А-00000502 від 24.06.2011 р. та № А-00000534 від 15.07.2011 р. на загальну суму 22 754, 22 грн.

Станом на 27.03.2012 р. борг відповідача-2 становив 697 662, 78 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. у справі № 5024/229/2012 за позовом ТОВ „Корпорація „Агросинтез" до ПП „Арія 2" про стягнення 1 360 036, 71 грн. позов задоволено частково і присуджено до стягнення з ПП „Арія 2" на користь ТОВ „Корпорація „Агросинтез" 697 662, 78 грн. основного боргу, 27 256, 63 грн. пені, 320 924, 88 грн. відсотків за користування чужими коштами та 20 916, 88 грн. судового збору, та відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 314 192, 42 грн. штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. у справі № 5024/229/2012 за позовом ТОВ „Корпорація „Агросинтез" до ПП „Арія 2" про стягнення 1 360 036, 71 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

28.03.2012 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та відповідачем-2 було укладено угоду про добровільне виконання рішення господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. у справі № 5024/229/2012, згідно умов п. 1. якої сторона-1 надає стороні-2 можливість добровільного часткового виконання рішення господарського суду Херсонської області по справі № 5024/229/2012 від 27.03.2012 р., що набрало законної сили згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України, а саме: погасити заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання стороною-2 зобов'язань за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р. та на дату підписання цієї угоди складає: 1 066 761, 17 грн.

Згідно п. 2. угоди сторони домовилися, що у разі сплати стороною-2 частини заборгованості у розмірі 724 863, 58 грн. в строк до 01 листопада 2012 р., сторона-1 відмовляється від решти боргу за рішенням в розмірі 341 897, 59 грн. у порядку ст. 605 Цивільного кодексу України та не матиме до сторони-2 жодних грошових вимог по виконанню рішення господарського суду Херсонської області по справі № 5024/229/2012 від 27.03.2012 р., а уся заборгованість сторони-2 перед стороною-1 за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТЮ 00211/2 від 10.02.2011 р. буде вважатися такою, що погашена.

Відповідно до п. 3. угоди сторони домовилися, що невиконання або неналежне виконання стороною-2 п. 2 даної угоди, рішення господарського суду Херсонської області по справі № 5024/229/2012 від 27.03.2012 р. підлягає виконанню в повному обсязі.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на 23.10.2012 р. відповідач-2 свій обов'язок по оплаті товару згідно угоди від 28.03.2012 р. про добровільне виконання рішення господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. у справі № 5024/229/2012 та рішення господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. у справі № 5024/229/2012 виконав у повному обсязі та перерахував ТОВ „Корпорація „Агросинтез" грошові кошти у розмірі 724 863, 58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 27.03.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 56 від 10.05.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 71 від 28.05.2012 р. на суму 40 000, 00 грн., платіжним дорученням № 72 від 30.05.2012 р. на суму 60 000, 00 грн., платіжним дорученням № 89 від 27.06.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 100 від 09.07.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 108 від 16.07.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 111 від 19.07.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 120 від 24.07.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 132 від 21.08.2012 р. на суму 20 000, 00 грн., платіжним дорученням № 133 від 29.08.2012 р. на суму 20 000, 00 грн., платіжним дорученням № 134 від 13.09.2012 р. на суму 30 000, 00 грн., платіжним дорученням № 136 від 20.09.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 147 від 26.09.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 153 від 08.10.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 156 від 18.10.2012 р. на суму 25 000, 00 грн., платіжним дорученням № 157 від 23.10.2012 р. на суму 29 863, 58 грн., наявними у матеріалах справи.

15.11.2012 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та позивачем було підписано угоду № 15-11/12-11 про заміну кредитора у зобов'язанні, згідно умов п. 1.1. якої первіснйй кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ПП „Арія 2" зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р.

Згідно п. 1.2. угоди № 15-11/12-11 за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.

Відповідно до п. 2.1. угоди № 15-11/12-11 вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 1 113 106, 64 грн.

Пунктом 2.2. угоди № 15-11/12-11 передбачено, що первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р., є загальною сумою (розміром) пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 26.01.2012 р. по 15.11.2012 р., розмір яких становить: 5 581, 30 грн. інфляційних збитків, 81 961, 05 грн. пені, 1 025 564, 29 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 6.1. угоди № 15-11/12-11 визначено строк його дії, згідно якого ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою.

15.11.2012 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та позивачем було підписано акт прийому-передачі документів, згідно умов якого відповідно до угоди № 15-11/12-11 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 р. первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання документи згідно переліку.

08.04.2013 р. ТОВ „Корпорація „Агросинтез" звернулось до боржника - відповідача-2 із повідомленням б/н від 15.11.2012 р. про заміну кредитора у зобов'язанні, у якому повідомило відповідача-2 про те, що за угодою № 15-11/12-11 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 р., укладеною між позивачем та ТОВ „Корпорація „Агросинтез", останнє відступило новому кредитору - позивачу право вимоги щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат у загальному розмірі 1 113 106, 64 грн., що нараховані відповідно до умов чинного законодавства у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р. Факт направлення ТОВ „Корпорація „Агросинтез" повідомлення відповідачу-2 підтверджується фіскальним чеком № 6729 від 08.04.2013 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 08.04.2013 р.

21.12.2012 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 21-12-2012-16, згідно умов п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ПП „Арія 2" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру інфляційних витрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставкиу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору.

Згідно п. 1.2. договору поруки у разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 15-11/12-11 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р., укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р.

Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми інфляційних витрат у розмірі 5 581, 30 грн.

Пунктом 6.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

29.12.2012 р. новий кредитор - позивач звернувся до боржника - відповідача-1 із вимогою № 27-16/12 від 27.12.2012 р., у якій вимагав у триденний строк із моменту отримання даної вимоги виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 21-12-2012-16 від 21.12.2012 р.

У січні 2013 р. відповідач-1 звернувся до позивача із відповіддю № 16 від 09.01.2013 р. на вимогу, у якій повідомив, що виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 21-12-2012-16 від 21.12.2012 р. не в змозі у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару, заміною сторони у зобов'язанні, забезпеченням виконання зобов'язання здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, враховуючи вищевикладене та на підставі вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що у відповідності до угоди № 15-11/12-11 про заміну кредитора у зобов'язанні 15.11.2012 р., укладеної між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та ТОВ „Ніко-Тайс", до останнього перейшло право вимоги виконання відповідачем-2 обов'язку по оплаті 81 961, 05 грн. пені від суми основної заборгованості за період з 26.01.2012 р. по 15.11.2011 р., 5 581, 30 грн. інфляційних збитків від суми основної заборгованості за період з січня 2012 р. по вересень 2012 р. за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р., укладеним між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" та ПП „Арія 2".

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів на свою користь інфляційних збитків від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем-2 виконання обов'язку по оплаті товару з січня 2012 р. по вересень 2012 р. всього на загальну суму 4 961, 32 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що за період дії договору купівлі-продажу та на його виконання лише станом на 23.10.2012 р. відповідачем-2 було виконано свій обов'язок по оплаті товару згідно угоди від 28.03.2012 р. про добровільне виконання рішення господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. у справі № 5024/229/2012 та рішення господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. у справі № 5024/229/2012 у повному обсязі та перераховано ТОВ „Корпорація „Агросинтез" грошові кошти у розмірі 724 863, 58 грн. (з яких 697 662, 78 грн. на погашення основної заборгованості), що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 27.03.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 56 від 10.05.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 71 від 28.05.2012 р. на суму 40 000, 00 грн., платіжним дорученням № 72 від 30.05.2012 р. на суму 60 000, 00 грн., платіжним дорученням № 89 від 27.06.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 100 від 09.07.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 108 від 16.07.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 111 від 19.07.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 120 від 24.07.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 132 від 21.08.2012 р. на суму 20 000, 00 грн., платіжним дорученням № 133 від 29.08.2012 р. на суму 20 000, 00 грн., платіжним дорученням № 134 від 13.09.2012 р. на суму 30 000, 00 грн., платіжним дорученням № 136 від 20.09.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 147 від 26.09.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 153 від 08.10.2012 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 156 від 18.10.2012 р. на суму 25 000, 00 грн., платіжним дорученням № 157 від 23.10.2012 р. на суму 29 863, 58 грн., наявними у матеріалах справи.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2) Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачено, що згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 N 23/466 та лист Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.19997 № 62-97 р].

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. № 52/30).

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним, оскільки не відповідає правилам нарахування суми основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції у вказаний період так, як позивачем не взято до уваги та не враховано місяці із заявленого ним періоду існування основної заборгованості, в яких мала місце дефляція.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.01.2012 - 30.09.2012 697662.78 0.997 -2092.99 695569.79 697 662, 78 грн. х 0, 997 = 695 569, 79 грн.; 695 569, 79 грн. - 697 662, 78 грн. = - 2 092, 99 грн.

Оскільки, у вищевказаний період прострочення відповідачем-2 виконання обов'язку по оплаті товару з січня 2012 р. по вересень 2012 р. (з урахуванням заявленого позивачем періоду) було відсутнє інфляційне збільшення основної заборгованості за договором (навіть на всю суму основної заборгованості), у зв'язку із відсутністю інфляції у вказаний період, то позовна вимога позивача про солідарне стягнення із відповідачів інфляційних збитків від суми основної заборгованості у розмірі 4 961, 32 грн., є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача-2 пеню, передбачену договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р., за періоди прострочення відповідачем-2 виконання обов'язку по оплаті товару з 26.01.2012 р. по 22.10.2012 р. всього на загальну суму 50 140, 88 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2.3 договору передбачено, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 05 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 8.6. договору передбачено, що сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за даним договором, здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цим вимогам складає 3 роки.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний (за формулою: розмір основної заборгованості у період х розмір облікової ставки НБУ х 2 х кількість днів у періоді заборгованості/365 = пеня):

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 697662.78 26.01.2012 - 22.03.2012 57 7.7500 % 0.042 %* 16841.12 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 697662.78 23.03.2012 - 26.03.2012 4 7.5000 % 0.041 %* 1143.71 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 647662.78 27.03.2012 - 09.05.2012 44 7.5000 % 0.041 %* 11679.16 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 597662.78 10.05.2012 - 27.05.2012 18 7.5000 % 0.041 %* 4408.99 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 557662.78 28.05.2012 - 29.05.2012 2 7.5000 % 0.041 %* 457.10 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 497662.78 30.05.2012 - 26.06.2012 28 7.5000 % 0.041 %* 5710.88 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 447662.78 27.06.2012 - 08.07.2012 12 7.5000 % 0.041 %* 2201.62 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 397662.78 09.07.2012 - 15.07.2012 7 7.5000 % 0.041 %* 1140.84 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 347662.78 16.07.2012 - 18.07.2012 3 7.5000 % 0.041 %* 427.45 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 297662.78 19.07.2012 - 23.07.2012 5 7.5000 % 0.041 %* 609.96 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 247662.78 24.07.2012 - 20.08.2012 28 7.5000 % 0.041 %* 2842.03 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 227662.78 21.08.2012 - 28.08.2012 8 7.5000 % 0.041 %* 746.44 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 207662.78 29.08.2012 - 12.09.2012 15 7.5000 % 0.041 %* 1276.62 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 177662.78 13.09.2012 - 19.09.2012 7 7.5000 % 0.041 %* 509.69 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 127662.78 20.09.2012 - 25.09.2012 6 7.5000 % 0.041 %* 313.92 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 77662.78 26.09.2012 - 07.10.2012 12 7.5000 % 0.041 %* 381.95 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 27662.78 08.10.2012 - 17.10.2012 10 7.5000 % 0.041 %* 113.37 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2662.78 18.10.2012 - 22.10.2012 5 7.5000 % 0.041 %* 5.46 Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р. у вищевказані періоди становить 50 810, 31 грн.

Оскільки, розмір пені від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача-2 пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 50 140, 88 грн.

Заперечення відповідача-2 щодо того, що позовні вимоги позивача до відповідачів про солідарне стягнення 5 581, 30 грн. інфляційних збитків та стягнення з відповідача-2 81 961, 05 грн. пені є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України так, як згідно угоди від 28.03.2012 р. про добровільне виконання рішення господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. у справі № 5024/229/2012, укладеної між відповідачем-2 та ТОВ „Корпорація „Агросинтез", у разі сплати відповідачем-2 частини заборгованості у розмірі 724 863, 58 грн. до 01.11.2012 р., ТОВ „Корпорація „Агросинтез" відмовляється від решти боргу та не матиме жодних грошових вимог, а уся заборгованість буде вважатись такою, що погашена, є необґрунтованими, оскільки предмет угоди від 28.03.2012 р. про добровільне виконання рішення господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. у справі № 5024/229/2012, укладеної між відповідачем-2 та ТОВ „Корпорація „Агросинтез", стосується лише відносин щодо виконання рішення господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. у справі № 5024/229/2012 і жодним чином не стосується прав та обов'язків сторін за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК100211/2 від 10.02.2011 р. у періоди часу, що не охоплюються вказаним судовим рішенням.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідачів понесені ним витрати на послуги адвоката у розмірі 7 000, 00 грн.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Понесені позивачем витрати на послуги адвоката у розмірі 7 000, 00 грн. підтверджуються договором № 28-3/13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.01.2013 р., укладеним між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" та адвокатом ОСОБА_1, актом б/н від 28.01.2013 р. прийому-передачі документів, актом від 25.06.2013 р. здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 29.10.2009 р., платіжним дорученням № 193 від 28.01.2013 р. на суму 7 000, 00 грн., наявними у матеріалах справи.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та із врахуванням того, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача-2 і позов задоволено тільки в частині позовних вимог, що заявлені до відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Арія 2" (ідентифікаційний код 36565653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (ідентифікаційний код 38039872) 50 140 (п'ятдесят тисяч сто сорок) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп. пені та судові витрати 1 565 (одна тисяча п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп. судового збору, 6 369 (шість тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 73 (сімдесят три) коп. витрат на послуги адвоката.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (ідентифікаційний код 38039872) з Державного бюджету України судовий збір, внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі 30 (тридцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп., перерахований (сплачений) за платіжним дорученням № 323 від 25.06.2013 р.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

04 листопада 2013 р.