Рішення

від 07.11.2013 по справі 905/6627/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.2013 Справа № 905/6627/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Макіївтепломережа», м. Макіївка, Донецька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Чародійка», м.Макіївка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 20000,00грн., пені у сумі 1318,74грн., штрафу у розмірі 1400,00грн., 3% річних у сумі 275,65грн., та інфляційних нарахувань у розмірі 19,99 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Дрозд Т.А., яка діє на підставі довіреності № 14848 від 31.12.2012

від відповідача: Савченко А.Д.- директор

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Макіївтепломережа», м. Макіївка, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Чародійка», м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 20000,00., пені у сумі 1318,74грн., штрафу у розмірі 1400,00грн., 3% річних у сумі 275,65грн., та інфляційних нарахувань у розмірі 19,99 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору про постачання теплової енергії №162 від 17.10.2008р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 20000,00грн., що стало підставою для нарахування пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, та штрафу.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії договору про постачання теплової енергії №162 від 17.10.2008р. разом з додатками до нього, додаткової угоди б/н від 01.10.2011р., актів на відключення опалення від 16.04.2013р., та актів на включення опалення від 17.09.2012р., акти на відпуск теплової енергії, акти прийому - передачі послуг з централізованого постачання теплової енергії, рахунки.

В процесі розгляду справи Позивач надав уточнення позовних вимог №09-132728 від 30.10.2013р. в яких зазначив, що відповідач частково оплатив суму боргу, 3% річних в розмірі 275,65 грн, інфляційні у розмірі 19,99грн., у зв»язку з чим просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 12000,00грн., пеню у розмірі 1318,74грн. та штраф у сумі 1400,00грн.

Отже, суд розглядає позовні вимоги, з урахуванням наданих уточнень позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, ст.1, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судовому засіданні, що відбулось 07.11.13р.. позовні вимоги визнав у повному обсязі та гарантував оплату заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Відповідачу на праві власності належать:

- цілісний майновий комплекс ОП «Чародійка» розташований за адресою: м.Макіївка - 7, м-н Калінінський, 4, площею 197,4кв.м., що підтверджується свідоцтвом про власність №57 від 03.09.1996р. на підставі договору купівлі-продажу №005 від 07.07.1995р.

- приміщення за адресою: м.Макіївка - 7, мн. Калінінський, 4 , площею 139,6 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про власність №118 від 23.09.1996р., на підставі договору купівлі-продажу №224 від 24.06.1996р.

17.10.2008 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії №162 (надалі Договір), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві на об'єкт(и), а саме перукарня «Чародійка», м-н Калінінський,4 теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені цим договором.

Теплова енергія, що поставляється за даним договором, використовується Споживачем виключно для опалення приміщень, згідно дислокації.

Згідно п.2.6. договору облік відпущеної теплової енергії здійснюється по приладам обліку, встановленим на тепловому введені Споживача у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування м.Макіївки тарифів та на підставі показань комерційних приладів обліку теплової енергії.

За приписами п.6.2. договору в редакції Додаткової угоди б/н від 01.10.2011р. тарифи для розрахунків між Теплопостачальною організацією та споживачем встановлюється (затверджуються) згідно діючого законодавства уповноваженими органами та складають: з 01.10.2011р. на теплову енергію для інших споживачів: 881,84грн. без ПДВ за 1 Гкал.

Зазначені тарифи встановлено Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №24 від 30.09.2011р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію КП «Макіївтепломережа».

Згідно п.6.5. договору якщо Споживач розраховується за показниками комерційних приладів обліку, він до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість теплової енергії відповідного місяця попереднього опалювального сезону. Остаточний розрахунок відбувається протягом 10-ти банківських днів після отримання рахунку фактичного споживання.

Додатком №4 від 01.09.12р. до Договору сторонами встановлено розрахунок розподілу навантажень по тепловому лічильнику, а саме для відповідача опалювальна площа - 288,90 кв.м., що у відсотковому відношенні складає 4,62%.

Як зазначено у п.7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - нараховується пеня у розмірі 0,1 % вартості товару, за яким допущене прострочення виконання за кожен день, а за прострочення понад 30 діб додатково відшкодовується штраф у розмірі 7% визначеної вартості.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє п'ять років.(п.10.1. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов Договору позивачем було підключено опалення в приміщення відповідача, про що складено акт б/н від 17.10.2012р., який підписано представниками сторін.

На підтвердження факту отримання відповідачем теплової енергії від позивача сторонами були складені акти приймання-передачі теплової енергії б/н від 31.01.2013р. на суму 8250,85грн., б/н від 18.02.2013р. на суму 6450,84грн., б/н від 19.03.2013р. на суму 5301,62грн., б/н від 18.04.2013р. на суму 4063,52грн.

Між сторонами були складені акти на відпуск теплової енергії з 15.12.2012р. по 15.04.2013р., в яких зафіксовані покази приладів обліку споживання теплової енергії.

Позивачем Відповідачу були вручені рахунки на оплату спожитих послуг: №162 від 31.01.2013р. на суму 8250,85грн., №162 від 18.02.2013р. на суму 6450,84грн., №162 від 19.03.2013р. на суму 5301,62грн., №162 від 18.04.2013р. на суму 4063,52грн., разом на загальну суму 24066,83грн.

Відповідачем умови договору щодо розрахунків за отриману теплову енергію виконувались не належним чином, у зв»язку з чим за останнім виникла сума боргу у розмірі 20 000грн. за період з січня 2013р. по квітень 2013р.

Між сторонами був складений акт звірки взаємних розрахунків б/н від 06.09.2013р. та б/н від 25.09.2013р., якими сторони підтвердили наявність заборгованості у розмірі 20000,00грн.

Відповідач в процесі розгляду справи оплатив основну суму заборгованості у розмірі 8000грн, що підтверджується банківськими виписками від 30.09.2013р. на суму 3000,00грн. та від 29.10.2013р. на суму 5000,00грн.. у зв»язку з чим позивач надав уточнення позовних вимог, у яких просить стягнути суму боргу у розмірі 12000,00грн.

Отже, матеріалами справи встановлено, що позивач, відповідно до умов Договору виконував взяті на себе зобов'язання по постачанню теплової енергії, проте відповідач зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії виконував не належним чином у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у сумі 12000,00грн., яка підлягає стягненню з останнього.

Щодо стягнення пені в сумі 1318,74грн. та 7% штрафу на підставі умов п. 7.2.3. договору суд зазначає наступне:

Згідно з приписами ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 ГК України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає що зазначені вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Керуючись п.7.2.3. договору Позивачем був нарахований штраф у розмірі 7% на суму боргу.

Відповідно до ч.1. ст.627 та ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням того, що положеннями чинного законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1400,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства «Макіївтепломережа», м. Макіївка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Чародійка», м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 12000,00грн., пені у сумі 1318,74грн. та штрафу у розмірі 1400,00грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Чародійка», м.Макіївка, Донецька область (86107, м.Макіївка, м-н Калінінський, 4, рахунок 26004301526966, МФО 334516, ЄДРПОУ 13492619) на користь Комунального підприємства «Макіївтепломережа», м. Макіївка, Донецька область (86156, м.Макіївка, вул.Лебедева, 72 «А», р/р 26005011453801 в ПАО «Альфа Банк», м.Київ, МФО 300346, код 31534547) заборгованість у сумі 12000,00грн., пеню у сумі 1318,74грн. та штраф у розмірі 1400,00грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Чародійка», м.Макіївка, Донецька область (86107, м.Макіївка, м-н Калінінський, 4, рахунок 26004301526966, МФО 334516, ЄДРПОУ 13492619) на користь Комунального підприємства «Макіївтепломережа», м. Макіївка, Донецька область (86156, м.Макіївка, вул.Лебедева, 72 «А», р/р 26005011453801 в ПАО «Альфа Банк», м.Київ, МФО 300346, код 31534547) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 07.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення підписано 12.11.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко