Рішення

від 19.11.2013 по справі 912/1582/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 рокуСправа № 912/1582/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1582/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Все для воріт - Дніпропетровськ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Креон-БП"

про стягнення 24599,62 грн,

представники сторін:

від позивача - Данилюк Л.Ю., довіреність № б/н від 01.11.13;

від позивача - Пивоваров О.В., довіреність № б/н від 01.11.13;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Все для воріт - Дніпропетровськ" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Креон-БП" основний борг в сумі 23850,71 грн, пені в сумі 610,87 грн, три відсотка річних в сумі 138,04 грн.

19.11.2013 позивач надіслав до суду письмові пояснення щодо позовних вимог та документи на підтвердження своїх доводів.

Представники позивача в судовому засіданні 19.11.2013 підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач участі свого представника в засідання суду 04.11.2013 та 19.11.2013 не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного.

Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Господарський суд надіслав процесуальні документи у справі (ухвали суду від 11.10.2013 та від 04.11.2014) за адресою, яка зазначена у позовній заяві - 25011, м.Кіровоград, пров. Макаренка, буд. 1 та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ - 25005, м. Кіровоград, вул.Гоголя, 84/61 кв.5. Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/1582/13 в судовому засіданні 19.11.2013 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Все для воріт - Дніпропетровськ" (продавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Креон-БП" (дилер, відповідач) 10.01.2013 укладено договір поставки автоматики (дилерський) № 33 (далі - Договір), згідно пунктів 1.1, 1.2, 1.3 якого продавець зобов'язався передати дилеру або представнику дилера, що має довіреність, автоматику "DoorHan" - електроприводи для воріт і рольставен, комплектуючі до них, шлагбауми, комплектуючі для зсувних вуличних воріт, секційні ворота серії YETT01S, "заборные секции", далі - "Товар", а дилер зобов'язався прийняти і оплатити товар. Продавець зобов'язався вчинити зазначені в п. 1.1 Договору дії відповідно до заявок дилера, що містять найменування, кількість і комплектність товару. Заявка направляється продавцю за допомогою факсимільного зв'язку або електронною поштою не пізніше, ніж 7 днів до передбачуваної дати відвантаження. Продавець протягом 2 днів з дати отримання заявки виставляє дилеру рахунок, складений на підставі заявки, який визначає найменування, асортимент і вартість товару. Також продавець і дилер можуть підписати кошторис, в якому узгодити всі умови поставки кожної партії товару.

Розділом 2 строни обумовили вартість договору і порядок розрахунків.

Дилер зобов'язався здійснювати поетапну оплату за кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів за реалізований ним товар на підставі вищевказаного рахунку не пізніше 7 календарних днів з дати реалізації дилером даного товару. Дилер протягом 90 календарних днів з моменту відвантаження товару і підписання транспортних документів, перераховує на рахунок продавця оплату в розмірі 100% від вартості всієї партії поставленого товару в незалежності від ступеня його реалізації дилером третій особі. Дилер має право достроково повністю або частково виконати зобов'язання по оплаті поставленого товару. Товаросупроводжувальні документи оформляються відповідно до чинного законодавства України (п.п. 2.4.1, 2.4.2, 2.5 Договору).

Даний Договір відповідно до п. 6.1, набрав чинності після його підписання і діє протягом одного року. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить одна одну про бажання розірвати даний договір до даного терміну, договір вважається пролонгованим на один рік ( дана умова діє на кожен наступний рік).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

Продавцем поставлено покупцеві товар всього на загальну суму 23850,71 грн, що засвідчено кошторисними-заявками №№ DNBДН 5423 від 18.04.2013, 5419 від 18.04.2013, 5414 від 18.04.2013, 6208 від 07.05.2013; видатковими накладними: №№ DNBДН 001802 від 24.04.2013, 001717 від 22.04.2013, 001716 від 22.04.2013, 002022 від 08.05.2013, 002029 від 08.05.2013, товаро-транспортними накладними за вказаний період, а також квитанцією про прийняття вантажу перевізника ДН 4-37378 від 08.05.2013.

Таким чином, з урахуванням п.2.4.2 Договору, відповідач за отриманий товар по видатковій накладній № 001802 від 24.04.2013, повинен був розрахуватись до 22.07.2013, за видатковою накладною № 001717 від 22.04.2013 - 20.07.2013, за видатковою накладною № 001716 від 22.04.2013 - 20.07.2013, за видатковою накладною № 002022 від 08.05.2013 - 05.08.2013, за видатковою накладною № 002029 від 08.05.2013 - 05.08.2013.

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманого товару не виконано.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача склала 23850,71 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 06.09.2013 № 06/09-1, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від та чеком "Укрпошти" 11.09.2013.

Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу в в сумі 23850,71 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 610,87 грн за період з 21.07.2013 по 02.10.2013 відповідно п. 5.6 Договору.

Господарський суд враховує положення п. 5.6 Договору, яким сторони передбачили у разі порушення термінів, зазначених у п. 2.4.2, 2.4.1 цього договору, дилер сплачує продавцю пеню в сумі 0,1 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент невиконання зобов'язань.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за загальний період з 21.07.2013 по 02.10.2013 в сумі 610,87 грн (а.с. 9-13) відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 610,87 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань за Договором три відсотка річних в сумі 138,04 грн за період з 21.07.2013 по 02.10.2013.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування 3 % річних (а.с. 9-13), господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 138,04 грн трьох відсотків річних заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір.

На підставі вказаного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116-117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовльнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Креон-БП" юридична адреса: 25005, м. Кіровоград, вул. Гоголя, 84/61 кв.5, інша відома адреса, 25011, м. Кіровоград, пров. Макаренка, буд. 1, код ЄДРПОУ 37709310 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вес для Воріт-Дніпропетровськ" юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 9, поштова адреса: 49101, м. Дніпропетровськ, а/с 5399, код ЄДРПОУ 356799934 основний борг в сумі 23 850,71 грн, пеню в сумі 610,87 грн, три відсотка річних в сумі 138,04 грн, а також судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 25.11.2013.

Суддя Т. В. Макаренко