Рішення

від 14.11.2013 по справі 313/1778/13-ц

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 313/1778/13-ц

Провадження № 2/313/467/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частини земельної ділянки,

ВCТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з проханням визнати за померлим 06.04.2013 р. ОСОБА_5, 30.04.1939 р. н., уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_1, ? частку (6,013 га.) від земельної ділянки, загальною площею 24,0520 га., кадастровий номер 2321282300:01:045:0003, що розташована за адресою: Запорізька область, Веселівський район, Калинівська сільська рада, за межами населеного пункту, що належала йому та відповідачам на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку на праві спільної сумісної власності.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час оформлення спадщини, після померлого 06.04.2013 р. ОСОБА_5 встановлено, що договір про спільну часткову власність на земельну ділянку між співвласниками раніше не укладався, померлий володів майном, що знаходилось у спільній сумісній власності, а нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям на майно, що знаходиться у спільній сумісній власності тільки на частку у спільній сумісній власності, то згідно зі ст.1226 ЦК України, тобто на цей час видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом є неможливо.

У зв’язку з тим, що за час життя не було укладено договір про спільну часткову власність і зв’язку з тим, що у Державному акті не вказано частку землі у спільній сумісній власності, то позивач позбавлений права прийняти спадщину та користуватися в подальшому даною часткою земельної ділянки як власник на свій розсуд.

Вирішити дане питання в позасудовому порядку є неможливим, тому викладені обставини і стали причиною для звернення позивачем до суду з вказаною позовною заявою.

Винесення рішення про визнання за померлим ОСОБА_5 ? частки земельної ділянки у розмірі 6,013 га., від земельної ділянки розміром 24,0520 га., що розташована: Запорізька область, Веселівський район, Калинівська сільська рада, за межами населеного пункту, дасть позивачеві можливість в подальшому прийняти спадщину та оформити у приватного нотаріуса правовстановлюючі документи.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, але в наданій заяві позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити, а судові витрати залишити за ним.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися, але на адресу суду звернулися із заявами, у яких просять суд розглянути справу без їхньої участі, проти позовних вимог не заперечують.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, тому можливо розглянути справу по суті у відсутності сторін по наявним у справі доказам, відповідно до вимог ст.ст.158, 169 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та померлому ОСОБА_5 на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих головою Веселівської районної державної адміністрації, належить на праві спільній сумісній власності земельна ділянка, площею 24,0520 га., яка розташована за адресою: Запорізька область, Веселівський район, Калинівська сільська рада, за межами населеного пункту, ті її цільове призначення - для ведення фермерського господарства (а.с.12-13).

29.01.2013 р. ОСОБА_5 на користь позивача склав заповіт, який зареєстровано в реєстрі за №86 та посвідчено приватним нотаріусом (а.с.11).

Відповідно до вказаного заповіту, ОСОБА_5 на випадок його смерті зробив заповітне розпорядження, відповідно до якого, всю належну йому частку земельної ділянки, кадастровий номер 2321282300:01:045:0003, що розташована: Запорізька область, Веселівський район, Калинівська сільська рада, за межами населеного пункту, яка належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ № 368017, виданого 29.12.2012 р., заповів позивачеві.

06.04.2013 р. ОСОБА_5 помер, про що 10.04.2013 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області та видано свідоцтво про смерть (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина.

03.06.2013 р. приватним нотаріусом видано Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрації. Спадкова справа за №54558897 (а.с.15).

25.10.2013 р. приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою відмовлено у видачі позивачеві свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого 06.04.2013 р. ОСОБА_5 (а.с.16).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 89 Земельного кодексу України, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з не окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. №7 (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 р. №2), пунктом 18, підпунктом е) передбачено, що у випадках, передбачених статтями 86- 89 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду, а при перебуванні ділянки в спільній сумісній власності (у подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачалось угодою між ними, співвласників жилого будинку) - за договором або законом.

Визнання за померлим ОСОБА_5? частки земельної ділянки у розмірі 6,013 га., кадастровий номер 2321282300:01:045:0003, що розташована: Запорізька область, Веселівський район, Калинівська сільська рада, за межами населеного пункту, яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ №368017, виданого 29.12.2012 р., з урахуванням поділу земельної ділянки, розміром 24,0520 га., на рівні частки між чотирма співвласниками земельної ділянки: ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, призведе до відновлення порушених прав позивача щодо подальшого оформлення правовстановлюючих документів та прийняття спадщини за заповітом - частки земельної ділянки розміром 6,013 га.

Питання про судові витрати вирішити у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України та з врахуванням думки позивача, який звернувся до суду із заявою про залишення судових витрат за ним.

На підставі викладеного, ч.2 ст.11, ст.ст.3, 15, 16, 372 ЦК України, ст.ст.78, 79-1, 89 ЗК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частини земельної ділянки - задовольнити.

Визнати за померлим 06.04.2013 р. ОСОБА_5, 30.04.1939 р. н., уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_1, ? частку (6,013 га.) від земельної ділянки, загальною площею 24,0520 га., кадастровий номер 2321282300:01:045:0003, що розташована за адресою: Запорізька область, Веселівський район, Калинівська сільська рада, за межами населеного пункту, яка належала йому та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку на праві спільної сумісної власності.

Судові витрати у справі залишити за позивачем.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Веселівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7

14.11.2013