Постанова

від 11.01.2007 по справі 26/457-06-10957а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/457-06-10957А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" січня 2007 р. Справа № 26/457-06-10957А

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Таценко Н. Б.

                                 Сидоренко М. В.

при секретарі судового засідання Кійко О. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ляшенко Е.А. –по довіреності

від відповідачів: Саратська райрада –Байло А.А., по довіреності

                           Саратська РДА –Стоянова Т.А. –по довіреності

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Саратської районної ради та заяву Саратської районної державної адміністрації Одеської області про приєднання до апеляційної скарги

на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.10.2006 р. про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

по справі № 26/457-06-10957А

за позовом Кулевчанського ремонтно-транпортного підприємства

до: 1. Саратської районної державної адміністрації Одеської області

     2. Саратської районної ради

про визнання незаконними розпоряджень та рішення

У жовтні 2006 р. Кулевчанське ремонтно-транпортне підприємство звернулося до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про визнання незаконними та скасування розпоряджень Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 13.06.2005 р. № 246/А-2005 „Про створення робочої комісії щодо проведення інвентаризації державного майна Кулевчанського ремонтно-транспортного підприємства” та № 404/А-2005 від 5 вересня 2006 р. „Про внесення змін до розпорядження Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 13.06.2005 р. № 246/А-2005 „Про створення робочої комісії щодо проведення інвентаризації державного майна Кулевчанського ремонтно-транспортного підприємства”, та рішення Саратської районної ради від 8.09.2006 р. № 54-V „Про надання згоди на прийняття цілісного майнового комплексу Кулевчанського ремонтно-транспортного підприємства у спільну власність територіальних громад району”.

З метою забезпечення адміністративного позову позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Саратській районній державній адміністрації Одеської області та Саратській районної раді проводити будь-які дії, пов'язані з втручанням у виробничу діяльність державного підприємства Кулевчанське ремонтно-транспортне підприємство.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2006 р. (суддя Никифорчук М.І.) клопотання позивача щодо забезпечення адміністративного позову задоволено та на підставі ст. ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України заборонено Саратській районній державній адміністрації Одеської області та Саратській районній раді проводити будь-які дії пов'язані з втручанням у виробничу діяльність Кулевчанського ремонтно-транспортного підприємства.

Ухвала суду мотивована обґрунтованістю та відповідністю приписам Кодексу адміністративного судочинства України клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову.

Не погодившись з ухвалою господарського суду від 19.10.2006 року, Саратська районна рада звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу господарського суду, вважаючи її прийнятою з суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд, на думку скаржника, не навів в оскаржуваній ухвалі мотивів щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову. Крім того, скаржник зазначає, що рішення Саратської районної ради від 08.09.2006 р. № 54-V „Про надання згоди на прийняття цілісного майнового комплексу Кулевчанського ремонтно-транспортного підприємства у спільну власність територіальних громад району” не має очевидних  ознак протиправності і не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову.

Скаржник просить також відмовити в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В свою чергу, Саратська районна державна адміністрація Одеської області подала заяву про приєднання до апеляційної скарги Саратської районної ради на ухвалу господарського суду від 19.10.06 р. по справі № 26/457-06-10957А. В заяві Саратська районна державна адміністрація Одеської області підтримує правову позицію Саратської районної ради та просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 19.10.06 р., в задоволенні клопотання Кулевчанського ремонтно-транспортного підприємства щодо забезпечення адміністративного позову - відмовити.

В обґрунтування своєї заяви Саратська районна державна адміністрація Одеської області зазначає, що господарський суд не встановив відповідно до ст. ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, чи є розпорядження районної державної адміністрації № 246/А-2005 від 13.06.2005 р. та № 404/А-2005 від 5 вересня 2006 р. протиправними, чи існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до винесення рішення в адміністративній справі.        

Саратська районна державна адміністрація Одеської області вказує, що оскаржувані позивачем розпорядження прийняті в межах повноважень відповідача і не порушують  права Кулевчанського ремонтно-транспортного підприємства; суд першої інстанції не визначив мотиви застосування ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України  та причини обрання саме даного способу забезпечення позову.

В засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали наведені процесуальні позиції.    

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія дійшла  висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 ст. 117 цього Кодексу передбачено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Згідно ч. 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, процесуальне законодавство визначає підстави вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і способи забезпечення, якими є зупинення дії оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень та заборона вчиняти певні дії .

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, заходи забезпечення позову вжиті судом за клопотанням позивача (п. 2 прохальної частини позовної заяви), який обґрунтовує клопотання посиланням на порушення відповідачами положень ст. ст. 13, 16 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а також порушенням своїх прав внаслідок не включення до складу робочої комісії по проведенню інвентаризації представника Кулевчанського ремонтно-транспортного підприємства.

За цих обставин, вирішуючи заявлене клопотання фактично в порядку ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України (негайно, без повідомлення відповідачів) 19.10.06 р. одночасно з відкриттям провадження в адміністративній справі, суд повинен був ухвалити судове рішення щодо клопотання позивача про забезпечення позову із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків про його задоволення, в ухвалі про забезпечення позову, викладеній окремим документом, форма і зміст котрої повинні відповідати загальним вимогам законності і обґрунтованості судового рішення (ч. 2 ст. 158, ст. 159, п. 9 ч. 4 ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України).

В порушення наведених норм місцевий господарський суд не проаналізував наявність вказаних у ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України  підстав для вжиття заходів забезпечення позову за клопотанням позивача, обмежившись лише вказівкою на його відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Втім, зміст позовної заяви та наведені позивачем мотиви заявленого клопотання не свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам  позивача або про наявність інших підстав, за яких суд може використати свої повноваження відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України і забезпечити адміністративний позов.

Відсутні в оскаржуваній ухвалі  і мотиви та фактичні обставини, якими суд керувався, обираючи спосіб забезпечення позову, визначений ч. 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, як і будь-яке обґрунтування того, яким чином заборона втручання у виробничу діяльність Кулевчанського ремонтно-транспортного підприємства забезпечує даний адміністративний позов згідно його предмету –оскарження рішень суб'єктів владних повноважень.

В порушення припису ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України місцевий господарський суд застосував спрощений порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову (без повідомлення відповідачів, негайно) за відсутністю ознак обґрунтованості і терміновості клопотання позивача, наявності котрих імперативно вимагає зазначена норма процесуального закону.

Припускаючи наявність підстав для забезпечення позову але не вбачаючи ознак терміновості та обґрунтованості клопотання позивача, суд першої інстанції повинен був розглянути клопотання в порядку, визначеному ч. 3 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, - в судовому засіданні з повідомленням сторін, з'ясувати та уточнити у позивача мотиви та підстави заявленого клопотання, процесуальну позицію відповідачів і вирішити питання забезпечення позову відповідно до закону.

Між тим, оскаржувана ухвала про забезпечення позову взагалі не містить вказівки на застосування певного порядку забезпечення позову (або за ч. 1 ст. 118, або за ч. 3 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України), чим порушується принцип законності (ст. 5, п. 2 ст. 7, ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали у зв'язку з її необґрунтованістю та порушенням норм процесуального права при її прийнятті, яке призвело до неправильного вирішення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову на стадії відкриття провадження в адміністративній справі і безпідставного його задоволення.

Відповідно до ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не позбавлений права заявляти клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову протягом судового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 167 ч. 4, 185, 192, 195, 196, 199 п. 3, 202, 205 ч. 1 п. 3, ч. 4; 206, п. 6 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення”

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

1.Апеляційну скаргу Саратської районної ради та заяву Саратської районної державної адміністрації Одеської області про приєднання до апеляційної скарги задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Одеської області від 19.10.06 р. скасувати.

3.У задоволенні клопотання Кулевчанського ремонтно-транспортного підприємства про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову –відмовити.

4.Справу № 26/457-06-10957А направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України з моменту проголошення.

Право, порядок та строк касаційного оскарження визначаються згідно зі ст. ст. 13, 211, 212 КАС України.

Ухвала у повному обсязі складена 15 січня 2007 року.

Головуючий суддя:                                                                                 Мишкіна М. А.

Судді:                                                                                                        Таценко Н. Б.

                                                                                                                         Сидоренко М. В.