Постанова

від 09.01.2007 по справі 22/380-06-9956

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/380-06-9956

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" січня 2007 р. Справа № 22/380-06-9956

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Друзенко К.В.

за участю представників сторін:

Від позивача: Бородкін А.П., директор

                        Власова Т.О., по дов.

Від відповідача: не з'явився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський судноремонтний завод „Україна”

на рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2006 року

по справі № 22/380-06-9956

за позовом Малого приватного підприємства „АБІК”, м. Одеса

до Заявника апеляційної скарги

про стягнення на суму 15 548 грн.

ВСТАНОВИВ:

Сторони (позивач і відповідач) належним чином повідомлені про час та місце розгляду  апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути апеляційну скаргу Відповідача у відсутності його представника. Ніяких клопотань від Відповідача не надходило.

Слід зазначити, що в ухвалі про прийняття апеляційної скарги до провадження і призначення її до розгляду сторони були повідомлені, що незабезпечення своїх представників у засідання суду апеляційної інстанції не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.

Рішенням місцевого господарського суду від 10.11.2006 р. (суддя Торчинська Л.О.) задоволені позовні вимоги  Малого приватного підприємства „АБІК” (далі - Підрядник) до Державного підприємства „Одеський судноремонтний завод „Україна” (далі - Замовник) про стягнення з останнього заборгованості і пені за прострочку платежу за виконані підрядні роботи за договорами від 29.08.2005 р. № 1076 і від 14.09.2005 р.      № 1083  з огляду на їх обґрунтованість.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Замовник (відповідач) подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові Підряднику (виконавцю) відмовити у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, проаналізувавши юридичну оцінку судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Між сторонами (позивачем і відповідачем) укладено два договори:           № 1076 від 29.08.2005 р. і № 1083 від 14.09.2005 р.  зі строком їх дії до 30.12.2005 р., а строк дії договору № 1076 від 29.08.2005 р. був продовжений до 31.12.2006 р. додатковою угодою до цього договору

Згідно пункту 1.1 цих договорів Замовник (відповідач) доручає Підряднику (позивачу) по виконанню  засобами останнього двох  видів водолазних робіт згідно Технічному завданню, затвердженому головним інженером заводу (Замовника):

-          а) контрольне обстеження дна акваторії у причалів, номера яких зазначені у договорах, в 20 м операційної зони від кордонної стінки причалів з метою визначення місця розташування предметів, небезпечних для судноплавства;

-      б) підйому з дна акваторії предметів, небезпечних для судноплавства.

В цьому ж пункті (1.1) договору  передбачено, що необхідність і доцільність підйому виявлених предметів погоджується з Замовником і оформлюється  додатковою угодою, яке підписується уповноваженими представниками сторін.

Такої додаткової угоди до цього договору Замовник (відповідач) не надав суду при розгляді справи.

Пунктом 2.1 зазначених договорів  сторонами визначена вартість робіт по контрольному обстеженню дна акваторії у причалів, тобто за виконання першого виду робіт (п/п „а”, пункту 1.1 договорів), яка складає відповідно: 7 154 грн. (договір № 1076 від 29.08.2005 р.) і 7 503 грн. (договір № 1083 від 14.09.2005 р.)

Згідно пункту 2.2 цих договорів вартість робіт по підйому предметів сторони не визначили, а передбачили тільки умови по визначенню вартості таких робіт, що в подальшому здійснено не було. При розгляді справи Замовник (відповідач) таких даних  суду не надав.

Таким чином, згідно вказаних умов договору роботи по виконанню  Підрядником (позивачем) контрольних обстежень дна акваторії у причалів з метою визначення місця розташування предметів, небезпечних для судноплавства і підйом цих предметів це самостійні види робіт, які не залежать один від одного.

Це підтверджується і тим, що, як було зазначено вище, Підрядник (позивач) взяв зобов'язання виконати своїми засобами водолазні роботи згідно  затвердженому головним інженером Замовника (відповідача) Технічному завданню, названого як виконання робіт по контрольному обстеженню акваторії у причалів у 2005 р. (а.с. 40), що передбачено підпунктом „а” пункту 1.1 договорів.

Також укладеними договорами від 29.08.2005 р. і від 14.09.2005 р. сторони передбачили, що строк виконання робіт по підйому предметів визначається ними після отримання   матеріалів контрольного обстеження дна і узгодження об'ємів робіт з Замовником (п. 3.2 договору). Такий строк підйому предметів сторонами не визначений.

Згідно пунктів 2.3 і 4.1 цих договорів приймання виконаних робіт по контрольному обстеженню дна акваторії здійснюється Замовником на протязі  3-х днів з дня оформлення актів приймання виконаних робіт по формі КБ-26, а оплата їх здійснюється на протязі 10 банківських днів з моменту  підписання акту виконаних робіт по формі КБ-26.

Тому є безпідставним посилання Замовника (відповідача) на статтю 854 Цивільного кодексу України, якою визначений порядок оплати роботи, а саме: попередня або окремих її етапів, пов'язаних між собою, і які складають єдиний цикл, що відсутнє в даному випадку.

Як свідчать матеріали справи, пред'явлену позивачем претензію від 15.03.2006 р. за вих. № 3 про оплату виконаних робіт згідно підписаних актів за вказаними договорами  на суму боргу 13 348 грн.  і сплату пені за прострочку платежу в сумі 791 грн., а всього в сумі 14 139 грн. (а.с. 23) відповідач у відповіді на претензію визнав у повному обсязі, зазначивши, що претензія пред'явлена обґрунтовано, оскільки роботи по укладеним договорам від 29.08.2005 р. № 1076 і від 14.09.2005 р. № 1083 виконані і просив надати відстрочку в оплаті із-за скрутного фінансового стану заводу (а.с. 26). Але своїх зобов'язань по договорам і гарантійним  обіцянкам у відповіді на претензію про те, що будуть проведені розрахунки за виконані роботи, не виконав, що спонукало виконавця робіт (Підрядника) звернутись до суду для примусового стягнення заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525 і  526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача (платника) на те. що акти приймання виконаних робіт по договорам зі сторони Замовника підписані не уповноваженою особою, прізвище та посада якої не вказані, скільки підписи на цих актах скріплені печаткою Замовника (відповідача) і останній, як було зазначено вище, у відповіді від 21.03.2006 р. за № 366 на претензію Підрядника (позивача) від 15.03.2006 р. за вих. № 3 про оплату заборгованості за виконану роботу і пені за прострочку платежу визнав вимоги позивача обґрунтованими.

З цього приводу слід звернути увагу на те, що відповідач у відзиві від 13.10.2006 р. на позов і в доповненнях до нього від 09.11.2006 р. визнав виконання робіт позивачем (як він зазначив на першому етапі, що підтверджується актами) (а.с. 38, 57).

Крім цього, слід зазначити, що підписи на актах приймання виконаних робіт Підрядником, які скріплені печаткою Замовника (відповідача), співпадають з підписами особи, якою затверджене Технічне завдання на виконання робіт по контрольному  обстеженню акваторії у 2005 р. (а.с. 40) і об'єктний кошторис № 2-1-1 на виконання водолазних робіт по контрольному обстеженню дна акваторії у причалів (а.с. 41), які також скріплені печаткою Замовника (відповідача).

Також слід зазначити, що в цей період декілька разів змінювались керівники Замовника (відповідача), про що свідчать матеріали справи.

Аналізуючи в сукупності досліджені обставини справи, судова колегія апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції таким, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, а тому відсутні підстави для його скасування і відмови у позові.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Одеської області від 10 листопада 2006р. по справі № 22/380-06-9956 залишити  без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський судноремонтний завод „Україна” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                               О.О.Журавльов                                                                                                                                  

                                                                                          М.В. Михайлов